Великий піщаний вугор (лат. Hyperoplus lanceolatus) — найбільший вид піщаного вугра. Максимальний розмір — 35 сантиметрів (14 дюймів).
Great sand eel | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
Ряд: | |
Родина: | Піщанкові (Ammodytidae) |
Рід: | |
Вид: | Great sand eel (H. lanceolatus) |
Біноміальна назва | |
Hyperoplus lanceolatus (Le Sauvage, 1824) | |
Синоніми | |
Ammodytes lanceolatus Le Sauvage, 1824 |
Опис
Великий піщаний вугор має видовжене тіло з округлим поперечним перерізом. Має довгу загострену голову та виступаючу нижню щелепу. Його верхня щелепа, однак, не виступає, і цей вид не здатний утворювати ротом трубку. Монокль «зубоподібної» структури можна побачити в передній частині піднебіння. Луска на тілі не може утворювати шевронний малюнок. Шкірний хребет, що проходить уздовж боків тіла, поширюється на одну третину основи анального плавця. Низько і довго посаджені спинні плавники складаються з 52—61 променя. Анальний плавець приблизно вдвічі менший за спинний і вищий. Грудні плавці мініатюрні, черевні плавники відсутні. Забарвлення коливається від лаймового кольору на спині та верхній стороні до яскраво-сріблястого на нижній стороні та череві. Крім того, між очима та мордою з'являється специфічна чорна пляма, розмір якої приблизно такий же, як діаметр ока.
Великого піщаного вугра можна відрізнити від малого піщаного вугра, оскільки початок його довгого спинного плавника розташований за рівнем грудного плавця. (лат. Hyperoplus immaculatus) дуже схожий на великого піщаного вугра тим, що у нього відсутня виступаюча верхня щелепа та подібний розмір. Однак його можна відрізнити по відсутності чорної плями на морді, але у нього є чорне підборіддя. Його спинний плавник має від 59 до 62 променів. Загальний колір темніший, ніж у інших піщаних вугрів, він зустрічається в прибережних водах і, як правило, більше на західній стороні Сполученого Королівства.
Біологія
Розмноження відбувається з березня по серпень. Харчується планктоном, личинками риб і великою кількістю ракоподібних.
Поширення і середовище проживання
Великий піщаний вугор мешкає у східній частині Північної Атлантики від Мурманська (70° пн. ш.) і Шпіцбергена (75° пн. ш.) на південь до Португалії (38° пн. ш.), включаючи Ісландію та Балтійське море. Він не був зафіксований ні в Середземному морі, ні в Баренцевому морі. Його можна знайти від позначки низької води до понад 100 метрів, як правило, над чистими піщаними субстратами.
Екологія
Піщаний вугор є важливою частиною раціону багатьох морських птахів. Надмірний вилов піщаного вугра в промислових масштабах у Північному морі був пов'язаний із зниженням успішності розмноження кошачих, крячків, фумарів і бакланів.
Список літератури
- Fernandes, P.; Collette, B. & Heessen, H. (2014). Hyperoplus lanceolatus. The IUCN Red List of Threatened Species. 2014: e.T18155982A44739208. doi:10.2305/IUCN.UK.2014-3.RLTS.T18155982A44739208.en.
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2018). Hyperoplus lanceolatus на FishBase. Версія за February 2018 року.
- . Архів оригіналу за 1 січня 2007. Процитовано 8 грудня 2006.
- Greater sandeel: Hyperoplus lanceolatus. NatureGate. Процитовано 16 грудня 2013.
- Urquhart, Frank (1 грудня 2013). Sandeel fishing linked to Scottish seabird decline. The Scotsman. Процитовано 15 грудня 2013.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Hyperoplus lanceolatus |
Проєкт Віківиди має дані за темою: Hyperoplus lanceolatus |
- Більший огляд
- Шотландські записи
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikij pishanij vugor lat Hyperoplus lanceolatus najbilshij vid pishanogo vugra Maksimalnij rozmir 35 santimetriv 14 dyujmiv Great sand eel Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Promeneperi Actinopterygii Ryad Rodina Pishankovi Ammodytidae Rid Vid Great sand eel H lanceolatus Binomialna nazva Hyperoplus lanceolatus Le Sauvage 1824 Sinonimi Ammodytes lanceolatus Le Sauvage 1824OpisVelikij pishanij vugor maye vidovzhene tilo z okruglim poperechnim pererizom Maye dovgu zagostrenu golovu ta vistupayuchu nizhnyu shelepu Jogo verhnya shelepa odnak ne vistupaye i cej vid ne zdatnij utvoryuvati rotom trubku Monokl zubopodibnoyi strukturi mozhna pobachiti v perednij chastini pidnebinnya Luska na tili ne mozhe utvoryuvati shevronnij malyunok Shkirnij hrebet sho prohodit uzdovzh bokiv tila poshiryuyetsya na odnu tretinu osnovi analnogo plavcya Nizko i dovgo posadzheni spinni plavniki skladayutsya z 52 61 promenya Analnij plavec priblizno vdvichi menshij za spinnij i vishij Grudni plavci miniatyurni cherevni plavniki vidsutni Zabarvlennya kolivayetsya vid lajmovogo koloru na spini ta verhnij storoni do yaskravo sriblyastogo na nizhnij storoni ta cherevi Krim togo mizh ochima ta mordoyu z yavlyayetsya specifichna chorna plyama rozmir yakoyi priblizno takij zhe yak diametr oka Velikogo pishanogo vugra mozhna vidrizniti vid malogo pishanogo vugra oskilki pochatok jogo dovgogo spinnogo plavnika roztashovanij za rivnem grudnogo plavcya lat Hyperoplus immaculatus duzhe shozhij na velikogo pishanogo vugra tim sho u nogo vidsutnya vistupayucha verhnya shelepa ta podibnij rozmir Odnak jogo mozhna vidrizniti po vidsutnosti chornoyi plyami na mordi ale u nogo ye chorne pidboriddya Jogo spinnij plavnik maye vid 59 do 62 promeniv Zagalnij kolir temnishij nizh u inshih pishanih vugriv vin zustrichayetsya v priberezhnih vodah i yak pravilo bilshe na zahidnij storoni Spoluchenogo Korolivstva BiologiyaRozmnozhennya vidbuvayetsya z bereznya po serpen Harchuyetsya planktonom lichinkami rib i velikoyu kilkistyu rakopodibnih Poshirennya i seredovishe prozhivannyaVelikij pishanij vugor meshkaye u shidnij chastini Pivnichnoyi Atlantiki vid Murmanska 70 pn sh i Shpicbergena 75 pn sh na pivden do Portugaliyi 38 pn sh vklyuchayuchi Islandiyu ta Baltijske more Vin ne buv zafiksovanij ni v Seredzemnomu mori ni v Barencevomu mori Jogo mozhna znajti vid poznachki nizkoyi vodi do ponad 100 metriv yak pravilo nad chistimi pishanimi substratami EkologiyaPishanij vugor ye vazhlivoyu chastinoyu racionu bagatoh morskih ptahiv Nadmirnij vilov pishanogo vugra v promislovih masshtabah u Pivnichnomu mori buv pov yazanij iz znizhennyam uspishnosti rozmnozhennya koshachih kryachkiv fumariv i baklaniv Spisok literaturiFernandes P Collette B amp Heessen H 2014 Hyperoplus lanceolatus The IUCN Red List of Threatened Species 2014 e T18155982A44739208 doi 10 2305 IUCN UK 2014 3 RLTS T18155982A44739208 en Froese R Pauly D eds 2018 Hyperoplus lanceolatus na FishBase Versiya za February 2018 roku Arhiv originalu za 1 sichnya 2007 Procitovano 8 grudnya 2006 Greater sandeel Hyperoplus lanceolatus NatureGate Procitovano 16 grudnya 2013 Urquhart Frank 1 grudnya 2013 Sandeel fishing linked to Scottish seabird decline The Scotsman Procitovano 15 grudnya 2013 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hyperoplus lanceolatus Proyekt Vikividi maye dani za temoyu Hyperoplus lanceolatus Bilshij oglyad Shotlandski zapisi