Бражник хорватський | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Hemaris croatica (Esper, 1779) | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Бражник хорватський (Hemaris croatica) — вид комах з родини Бражникові (Sphingidae).
Поширення
Альпи, Балкани, Угорщина, Донський регіон, Нижнє та Середнє Поволжя, Кавказ, Закавказзя, Мала та Передня Азія, Близький Схід, південний Урал, західний Казахстан.
В Україні поширений у Криму, Донецькій та Луганській областях.
Морфологічні ознаки
Розмах крил 35-64 мм. Відрізняється від інших представників роду відсутністю прозорих ділянок на крилах. Переднє крило зелене з темно-коричневим зовнішнім краєм. Заднє — червоно-коричневе. Черевце зелене з темно-коричневою перев'язкою, дистальний кінець черевця чорний.
Особливості біології
Стенобіонтний вид. У південносхідному Криму мешкає виключно на середньогірських скельних виходах (200–700 м н. р. м.). У західній частині ПБК, передгірському та рівнинному Криму — у гірсько-ксерофітних та петрофітно-степових асоціаціях. У Донецькій та Луганській областях також заселяє петрофітно-степові ділянки. Фенологія складна: дає 1 повну і ще до 2 часткових генерацій на рік. Літ метеликів триває з середини травня до середини серпня. У Криму в окремі роки зафіксована третя генерація (кінець серпня-вересень). Метелики активні вдень за сонячної погоди. У південносхідному Гірському Криму та у Ласпі гусінь живиться листям та квітками головачки шкірястої, в західній частині ПБК та передгірного Криму кормова рослина — скабіоза срібляста, у степовому Криму — головачка уральська. Самиця відкладає близько 100 яєць, прикріплюючи їх по одному до листя кормової рослини. Розвиток яйця триває 3-4 дні, гусені — 18-22 дні, незимуючої лялечки — 13-17 днів. Зимує лялечка у ґрунті.
Загрози та охорона
У степовій зоні причинами депресій можуть бути скорочення місць перебування та погіршення їхнього стану внаслідок господарської діяльності (перевипас, викошування трав, пожежі, тощо).
Охороняється у Казантипському, Опукському, Карадазькому, Луганському ПЗ та у Тарханкутському ландшафтному заказнику у комплексі з іншими видами. Доцільно створити ентомологічні заказники у місцях перебування виду (із забороною випасу худоби та сінокосу).
Посилання
- Червона книга України [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Brazhnik horvatskij Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Luskokrili Lepidoptera Nadrodina Bombycoidea Rodina Brazhnikovi Sphingidae Rid Hemaris Vid Brazhnik horvatskij Binomialna nazva Hemaris croatica Esper 1779 Posilannya Vikishovishe Hemaris croatica Vikividi Hemaris croatica EOL 505368 NCBI 1087127 Brazhnik horvatskij Hemaris croatica vid komah z rodini Brazhnikovi Sphingidae PoshirennyaAlpi Balkani Ugorshina Donskij region Nizhnye ta Serednye Povolzhya Kavkaz Zakavkazzya Mala ta Perednya Aziya Blizkij Shid pivdennij Ural zahidnij Kazahstan V Ukrayini poshirenij u Krimu Doneckij ta Luganskij oblastyah Morfologichni oznakiRozmah kril 35 64 mm Vidriznyayetsya vid inshih predstavnikiv rodu vidsutnistyu prozorih dilyanok na krilah Perednye krilo zelene z temno korichnevim zovnishnim krayem Zadnye chervono korichneve Cherevce zelene z temno korichnevoyu perev yazkoyu distalnij kinec cherevcya chornij Osoblivosti biologiyiStenobiontnij vid U pivdennoshidnomu Krimu meshkaye viklyuchno na serednogirskih skelnih vihodah 200 700 m n r m U zahidnij chastini PBK peredgirskomu ta rivninnomu Krimu u girsko kserofitnih ta petrofitno stepovih asociaciyah U Doneckij ta Luganskij oblastyah takozh zaselyaye petrofitno stepovi dilyanki Fenologiya skladna daye 1 povnu i she do 2 chastkovih generacij na rik Lit metelikiv trivaye z seredini travnya do seredini serpnya U Krimu v okremi roki zafiksovana tretya generaciya kinec serpnya veresen Meteliki aktivni vden za sonyachnoyi pogodi U pivdennoshidnomu Girskomu Krimu ta u Laspi gusin zhivitsya listyam ta kvitkami golovachki shkiryastoyi v zahidnij chastini PBK ta peredgirnogo Krimu kormova roslina skabioza sriblyasta u stepovomu Krimu golovachka uralska Samicya vidkladaye blizko 100 yayec prikriplyuyuchi yih po odnomu do listya kormovoyi roslini Rozvitok yajcya trivaye 3 4 dni guseni 18 22 dni nezimuyuchoyi lyalechki 13 17 dniv Zimuye lyalechka u grunti Zagrozi ta ohoronaU stepovij zoni prichinami depresij mozhut buti skorochennya misc perebuvannya ta pogirshennya yihnogo stanu vnaslidok gospodarskoyi diyalnosti perevipas vikoshuvannya trav pozhezhi tosho Ohoronyayetsya u Kazantipskomu Opukskomu Karadazkomu Luganskomu PZ ta u Tarhankutskomu landshaftnomu zakazniku u kompleksi z inshimi vidami Docilno stvoriti entomologichni zakazniki u miscyah perebuvannya vidu iz zaboronoyu vipasu hudobi ta sinokosu PosilannyaChervona kniga Ukrayini 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z entomologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi