HeLa

HeLa — лінія ^[en]» клітин, що використовується в наукових дослідженнях. Була отримана 8 лютого 1951 року з ракової пухлини шийки матки пацієнтки, яку звали Генрієтта Лакс (англ. Henrietta Lacks), що померла від цього захворювання 4 жовтня того ж року.

Ділення клітин HeLa під електронним мікроскопом

Особливості

Культура клітин Hela

Клітини HeLa називають «безсмертними», вони здатні ділитись нескінченну кількість разів, на відміну від звичайних клітин, що мають межу Хейфліка. Це відбувається оскільки, як і при багатьох типах ракових пухлин, клітини HeLa виробляють фермент теломеразу, який нарощує теломери на кінцях ДНК хромосом. Популяція клітин HeLa, що існує донині, успадкована від зразків тканини, вилученої в Генрієтти Лакс. Ці клітини проліферують незвичайно швидко, навіть у порівнянні з іншими раковими клітинами. Інколи ці клітини заражають культури інших клітин.

Клітини HeLa були з самого початку заражені геномом вірусу папіломи; це часто стається з клітинами раку, від якого померла Генрієтта. Клітини HeLa мають аномальний каріотип, різні сублінії HeLa мають 49 — 78 хромосом, на відміну від нормального каріотипу людини, що містить 46 хромосом.

Клітини HeLa еволюціонували за ці роки, адаптуючись до росту in vitro, і з причини їх розділення виникло декілька гілок. На даний момент існує декілька ліній клітин HeLa, всі вони походять від спільного предка, ці лінії клітин використовуються як модель ракових клітин і застосовуються, наприклад, для дослідження механізмів передачі сигналу між клітинами.

Helacyton gartleri

Через здатність до необмеженого поділу та кількість хромосом, невластиву людині, клітини HeLa були описані ^[en] як приклад створення в сучасності нового виду, Helacyton gartleri (хелацитон гартлера), названого на честь ^[en], що досліджував ці клітини .

Аргументи за виділення в окремий вид наступні:

• невідповідність числа хромосом у HeLa й людей;
• екологічна ніша клітин HeLa;
• здатність клітин HeLa зберігатись і розмножуватися за межами можливого для культур звичайних людських клітин.

Це визначення виду не отримало, однак, широкого розповсюдження в науковій спільноті.

Пропонуючи виділити клітини HeLa в новий вид, ван Вален також визначив нову родину Helacytidae й рід Helacyton. В разі прийняття даної систематики, таксони Homo та Hominidae стають парафілетичними, оскільки найближчим предком Helacyton gartleri є Homo sapiens.

Право власності

У 2017 році, у ЗМІ з'явилася інформація про те що, сім'я Генрієтта Лакс хоче подати до суду на Університет Джонса Гопкінса. Вони хочуть отримати компенсацію за використання університетом клітини HeLa [ 9 квітня 2017 у Wayback Machine.], які дослідник з Гопкінса взяв 65 років тому.

Посилання

1. Мамаева С. Е. Атлас хромосом постоянных клеточных линий человека и животных. — Научный мир, 2002. — 236 с. — .
2. , Maiorana VC (1991). HeLa, a new microbial species. Evolutionary Theory & Review. 10: 71—4. ISSN 1528-2619. URL >>> (pdf) [ 6 січня 2020 у Wayback Machine.]