Астрильд червонохвостий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Glaucestrilda caerulescens (Vieillot, 1817) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Fringilla caerulescens Estrilda caerulescens | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Астри́льд червонохвостий (Glaucestrilda caerulescens) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Західній і Центральній Африці.
Опис
Довжина птаха становить 10 см, вага 6,5-9,2 г. Забарвлення рівномірно сланцево-сіре з сизуватим відтінком. особливо помітним на крилах, голова і боках, тоді як лоб, горло і груди дещо світліші. Боки місцями поцятковані білими плямками. Надхвістя, хвіст і гузка мають характерне винно-червоне забарвлення. Через очі ідуть вузькі чорнуваті смуги. Очі червонувато-карі, дзьоб чорнуватий, біля основи червонуватий, лапи тілесного кольору. Виду не притаманний статевий диморфізм. Молоді птахи мають дещо більш темне забарвлення.
Поширення і екологія
Червонохвості астрильди мешкають в Сенегалі, Гамбії, Гвінеї-Бісау, Гвінеї, Малі, Кот-д'Івуарі, Буркіна-Фасо, Гані, Того, Беніні, Нігерії, Камеруні, Чаді і Центральноафриканській Республіці, а також були інтродуковані на Гаваях. Вони живуть в сухих, трав'янистих саванах, місцями порослих чагарниками, а також на узліссях галерейних лісів, в садах і поблизу людських поселень.
Червонохвості астрильди зустрічаються невеликими зграйками до 10 птахів, рідко до 20-30 птахів. Іноді вони приєднуються до змішаних зграй птахів разом з червонощокими астрильдами-метеликами і сірими астрильдами. Основою раціону цих птахів є дрібне насіння трав, яке вони часто збирають незрілим, прямо з колосся. Також вони доповнюють свій раціон ягодами, плодами, бруньками, іноді комахами.
Сезон розмноження у червонохвостих астрильдів триває переважно з серпня по жовтень. Самці приваблюють самиць, стрибаючи по землі навколо них, при цьому тримаючи в дзьобі травинку і співаючи. Самиці відповідають прихильністю, присідаючи і хитаючи хвостом із сторони в сторону. Гніздо кулеподібне з бічним входом, діаметром 20 см, робиться парою птахів з переплетених травинок і рослинних волокон, розміщується у високій траві або в чагарниках. Іноді птахи займають покинуті гнізда ткачиків. В кладці від 4 до 6 білих яєць. Інкубаційний період триває 11-12 днів. Насиджують і самиці, і самці, вдень чергуючись між собою, а вночі відпочиваючи разом в гнізді. Пташенят початково годують безхребетними, а потім пророслим насінням. Вони покидають гніздо через 19 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще приблизно 2 тижні.
Примітки
- BirdLife International (2016). Glaucestrilda caerulescens: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 18 січня 2023
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 січня 2023.
Джерела
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, .
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Astrild chervonohvostij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Astrildovi Estrildidae Rid Glaucestrilda Vid Astrild chervonohvostij Binomialna nazva Glaucestrilda caerulescens Vieillot 1817 Sinonimi Fringilla caerulescens Estrilda caerulescens Posilannya Vikishovishe Glaucestrilda caerulescens Vikividi Glaucestrilda caerulescens ITIS 179611 NCBI 247715 Astri ld chervonohvostij Glaucestrilda caerulescens vid gorobcepodibnih ptahiv rodini astrildovih Estrildidae Meshkaye v Zahidnij i Centralnij Africi OpisDovzhina ptaha stanovit 10 sm vaga 6 5 9 2 g Zabarvlennya rivnomirno slancevo sire z sizuvatim vidtinkom osoblivo pomitnim na krilah golova i bokah todi yak lob gorlo i grudi desho svitlishi Boki miscyami pocyatkovani bilimi plyamkami Nadhvistya hvist i guzka mayut harakterne vinno chervone zabarvlennya Cherez ochi idut vuzki chornuvati smugi Ochi chervonuvato kari dzob chornuvatij bilya osnovi chervonuvatij lapi tilesnogo koloru Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm Molodi ptahi mayut desho bilsh temne zabarvlennya Poshirennya i ekologiyaChervonohvosti astrildi meshkayut v Senegali Gambiyi Gvineyi Bisau Gvineyi Mali Kot d Ivuari Burkina Faso Gani Togo Benini Nigeriyi Kameruni Chadi i Centralnoafrikanskij Respublici a takozh buli introdukovani na Gavayah Voni zhivut v suhih trav yanistih savanah miscyami poroslih chagarnikami a takozh na uzlissyah galerejnih lisiv v sadah i poblizu lyudskih poselen Chervonohvosti astrildi zustrichayutsya nevelikimi zgrajkami do 10 ptahiv ridko do 20 30 ptahiv Inodi voni priyednuyutsya do zmishanih zgraj ptahiv razom z chervonoshokimi astrildami metelikami i sirimi astrildami Osnovoyu racionu cih ptahiv ye dribne nasinnya trav yake voni chasto zbirayut nezrilim pryamo z kolossya Takozh voni dopovnyuyut svij racion yagodami plodami brunkami inodi komahami Sezon rozmnozhennya u chervonohvostih astrildiv trivaye perevazhno z serpnya po zhovten Samci privablyuyut samic stribayuchi po zemli navkolo nih pri comu trimayuchi v dzobi travinku i spivayuchi Samici vidpovidayut prihilnistyu prisidayuchi i hitayuchi hvostom iz storoni v storonu Gnizdo kulepodibne z bichnim vhodom diametrom 20 sm robitsya paroyu ptahiv z perepletenih travinok i roslinnih volokon rozmishuyetsya u visokij travi abo v chagarnikah Inodi ptahi zajmayut pokinuti gnizda tkachikiv V kladci vid 4 do 6 bilih yayec Inkubacijnij period trivaye 11 12 dniv Nasidzhuyut i samici i samci vden cherguyuchis mizh soboyu a vnochi vidpochivayuchi razom v gnizdi Ptashenyat pochatkovo goduyut bezhrebetnimi a potim proroslim nasinnyam Voni pokidayut gnizdo cherez 19 dniv pislya viluplennya odnak batki prodovzhuyut pikluvatisya pro nih she priblizno 2 tizhni PrimitkiBirdLife International 2016 Glaucestrilda caerulescens informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 18 sichnya 2023 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Waxbills parrotfinches munias whydahs Olive Warbler accentors pipits IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 18 sichnya 2023 DzherelaJurgen Nicolai Hrsg Joachim Steinbacher Hrsg Renate van den Elzen Gerhard Hofmann Prachtfinken Afrika Serie Handbuch der Vogelpflege Eugen Ulmer Verlag Stuttgart 2007 ISBN 978 3 8001 4964 3 Peter Clement Alan Harris John Davis Finches and Sparrows An Identification Guide Christopher Helm London 1993 ISBN 0 7136 8017 2 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi