Georychus capensis (капський землекоп) — вид ссавців родини землекопових (Bathyergidae).
Georychus capensis Період існування: середній плейстоцен — наш час | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
Родина: | Землекопові (Bathyergidae) |
Рід: | Georychus Illiger, 1811 |
Вид: | G. capensis |
Біноміальна назва | |
Georychus capensis |
Поширення
Вид мешкає в прибережних регіонах Південної Африки, де кількість опадів понад 500 мм. Це підземний вид, що живе в сильно піщаних ґрунтах, прибережних дюнах і піщаному алювію як уздовж річкових систем так і в гірських районах Західної Капскої провінції і Східної Капської провінції. Деякі зразки були знайдені у червоній глині та чорноземному дерні серед гірських пасовищ на краю невеликих болотистих областей. Крім того, відомі знахідки цього виду в антропогенно порушених місцях, таких як поля для гольфу, сади і навіть студмістечко Кейптауна.
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 150—205 мм, довжина хвоста: 15—40 мм, середня вага: 180 грам (максимальна відома для самців: 360, самиць: 326).
Опис. Волосяний покрив і відмітини на цьому виді вельми характерні. Тіло буйволяче-помаранчеве, часто з коричневим відтінком, голова має забарвлення від чорно-вугільного до чорно-коричневого, що різко контрастує з білими клаптями на морді, вухах і навколо очей. Нижня частина тіла дещо блідша. М'яке хутро настільки густе, пухнасте й довге, що практично приховує хвіст у багатьох особин. Хвіст має плоский вигляд, тому що волохатий в основному з боків. Кінцівки та хвіст білі. Частковий альбінізм не є рідкістю. Зовнішні вуха представлені круглими отворами оточеними потовщеною шкірою по краях. Кігті помірно розвинені й відносно слабкі. Різці білі. Як правило, є три пари молочних залоз, але чотири пари не є незвичайним.
Генетика
Каріотип характеризується диплоїдним числом 2n=54.
Поведінка
Проводить майже все своє життя під землею. Система нір складається з окремих тунелів близько 130 метрів довжиною із середнім діаметром 10 см. Мабуть різці використовуються більше ніж кігті для риття, особливо в твердому ґрунті. Земля з тунелів викидається через інтервали, явно вказують на лінії розкопок. Основна нора в кінцевому підсумку веде до приблизно кульової камери з гладкими стінками, в якій цей землекоп зберігає бульби, коріння і цибулини. Говорять що він відкушує «вічка» цибулин та бульб, щоб запобігти їх від проростанню. У дослідженнях диких тварин у неволі знайдено, що дорослі живуть поодинці. Їх системи нір іноді проходять у метрі одна від одної, але вони не з'єднуються. Якщо двох дорослих взяти разом, буде боротьба, яка, якщо її дозволялось продовжити, призводить до смерті.
У червні (зима в Південній Африці), самці починають барабанити задніми ногами, очевидно, сигналізуючи про початок репродуктивного сезону, а самиці в кінцевому підсумку відповідають. Самець може барабанити безперервно до двох хвилин, по черзі обома ногами по підлозі своєї нори з темпом близько 26 ударів в секунду; темп самиць становить всього близько 15 ударів за секунду. На додаток, барабаніння мабуть служить територіальним попередженням, хоча така активність значно скорочується поза сезоном розмноження.
Життєвий цикл
Фактичне розмноження відбувається з серпня по грудень. Самиці можуть давати два приплоди протягом сезону. Вагітність триває 44 днів. Народжується в середньому 5,9 (від 3 до 10) малюків. При народженні вони важать 5-12 грамів, є 30-40 мм завдовжки і голі. Після 9 днів життя вони повністю вкриті хутром і їхні очі вже відкриті; на 17 день вони можуть їсти тверду їжу, розмірів дорослих молодь досягає за близько 260 днів. Статева зрілість досягається на 10 місяць, деякі дикі особини живуть не менше 3 років.
Загрози та охорона
Серйозних загроз для виду нема, зустрічається в кількох природоохоронних територіях.
Виноски
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- Вебсайт МСОП
- Ronald M. Nowak Walker's mammals of the world, Vol. 1 — JHU Press, 1999, P. 1636—1637
- Nigel C. Bennett, Chris G. Faulkes African mole-rats: ecology and eusociality / Cambridge University Press, 2000, p. 12
- Stephen J. O'Brien, Joan C. Menninger, William G. Nash Atlas of mammalian chromosomes / John Wiley and Sons, 2006, p. 319
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georychus capensis kapskij zemlekop vid ssavciv rodini zemlekopovih Bathyergidae Georychus capensis Period isnuvannya serednij plejstocen nash chas Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Zemlekopovi Bathyergidae Rid Georychus Illiger 1811 Vid G capensis Binomialna nazva Georychus capensis Pallas 1778 PoshirennyaVid meshkaye v priberezhnih regionah Pivdennoyi Afriki de kilkist opadiv ponad 500 mm Ce pidzemnij vid sho zhive v silno pishanih gruntah priberezhnih dyunah i pishanomu alyuviyu yak uzdovzh richkovih sistem tak i v girskih rajonah Zahidnoyi Kapskoyi provinciyi i Shidnoyi Kapskoyi provinciyi Deyaki zrazki buli znajdeni u chervonij glini ta chornozemnomu derni sered girskih pasovish na krayu nevelikih bolotistih oblastej Krim togo vidomi znahidki cogo vidu v antropogenno porushenih miscyah takih yak polya dlya golfu sadi i navit studmistechko Kejptauna MorfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tila 150 205 mm dovzhina hvosta 15 40 mm serednya vaga 180 gram maksimalna vidoma dlya samciv 360 samic 326 Opis Volosyanij pokriv i vidmitini na comu vidi velmi harakterni Tilo bujvolyache pomarancheve chasto z korichnevim vidtinkom golova maye zabarvlennya vid chorno vugilnogo do chorno korichnevogo sho rizko kontrastuye z bilimi klaptyami na mordi vuhah i navkolo ochej Nizhnya chastina tila desho blidsha M yake hutro nastilki guste puhnaste j dovge sho praktichno prihovuye hvist u bagatoh osobin Hvist maye ploskij viglyad tomu sho volohatij v osnovnomu z bokiv Kincivki ta hvist bili Chastkovij albinizm ne ye ridkistyu Zovnishni vuha predstavleni kruglimi otvorami otochenimi potovshenoyu shkiroyu po krayah Kigti pomirno rozvineni j vidnosno slabki Rizci bili Yak pravilo ye tri pari molochnih zaloz ale chotiri pari ne ye nezvichajnim GenetikaKariotip harakterizuyetsya diployidnim chislom 2n 54 PovedinkaProvodit majzhe vse svoye zhittya pid zemleyu Sistema nir skladayetsya z okremih tuneliv blizko 130 metriv dovzhinoyu iz serednim diametrom 10 sm Mabut rizci vikoristovuyutsya bilshe nizh kigti dlya rittya osoblivo v tverdomu grunti Zemlya z tuneliv vikidayetsya cherez intervali yavno vkazuyut na liniyi rozkopok Osnovna nora v kincevomu pidsumku vede do priblizno kulovoyi kameri z gladkimi stinkami v yakij cej zemlekop zberigaye bulbi korinnya i cibulini Govoryat sho vin vidkushuye vichka cibulin ta bulb shob zapobigti yih vid prorostannyu U doslidzhennyah dikih tvarin u nevoli znajdeno sho dorosli zhivut poodinci Yih sistemi nir inodi prohodyat u metri odna vid odnoyi ale voni ne z yednuyutsya Yaksho dvoh doroslih vzyati razom bude borotba yaka yaksho yiyi dozvolyalos prodovzhiti prizvodit do smerti U chervni zima v Pivdennij Africi samci pochinayut barabaniti zadnimi nogami ochevidno signalizuyuchi pro pochatok reproduktivnogo sezonu a samici v kincevomu pidsumku vidpovidayut Samec mozhe barabaniti bezperervno do dvoh hvilin po cherzi oboma nogami po pidlozi svoyeyi nori z tempom blizko 26 udariv v sekundu temp samic stanovit vsogo blizko 15 udariv za sekundu Na dodatok barabaninnya mabut sluzhit teritorialnim poperedzhennyam hocha taka aktivnist znachno skorochuyetsya poza sezonom rozmnozhennya Zhittyevij ciklFaktichne rozmnozhennya vidbuvayetsya z serpnya po gruden Samici mozhut davati dva priplodi protyagom sezonu Vagitnist trivaye 44 dniv Narodzhuyetsya v serednomu 5 9 vid 3 do 10 malyukiv Pri narodzhenni voni vazhat 5 12 gramiv ye 30 40 mm zavdovzhki i goli Pislya 9 dniv zhittya voni povnistyu vkriti hutrom i yihni ochi vzhe vidkriti na 17 den voni mozhut yisti tverdu yizhu rozmiriv doroslih molod dosyagaye za blizko 260 dniv Stateva zrilist dosyagayetsya na 10 misyac deyaki diki osobini zhivut ne menshe 3 rokiv Zagrozi ta ohoronaSerjoznih zagroz dlya vidu nema zustrichayetsya v kilkoh prirodoohoronnih teritoriyah VinoskiUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena Vebsajt MSOP Ronald M Nowak Walker s mammals of the world Vol 1 JHU Press 1999 P 1636 1637 Nigel C Bennett Chris G Faulkes African mole rats ecology and eusociality Cambridge University Press 2000 p 12 Stephen J O Brien Joan C Menninger William G Nash Atlas of mammalian chromosomes John Wiley and Sons 2006 p 319 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi