Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лілійка пі́зня, або лло́йдія пі́зня (Lloydia serotina) — багаторічна рослина родини лілійних, релікт льодовикового періоду. Вид занесений до Червоної книги України у статусі «Рідкісний». Декоративна культура. Свою видову назву отримала через порівняно пізній строк цвітіння.
| Лілійка пізня | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Лілієцвіті (Liliales) |
| Родина: | Лілієві (Liliaceae) |
| Підродина: | Lilioideae |
| Триба: | Lilieae |
| Рід: | Зірочки (Gagea) |
| Вид: | Лілійка пізня (G. serotina) |
| Біноміальна назва | |
| Gagea serotina | |
Опис
Невеличка трав'яниста рослина 5-25 см заввишки, геофіт. Цибулина вузька, видовжена, обгорнута разом з нижньою частиною стебла темно-бурими волокнистими рештками торішніх листків. Стебло 5-15 см заввишки, з 3-5 стебловими листками, прямостояче, при достигання плодів не полягає. Прикореневих листків два, вони ниткоподібні (1 мм завширшки), 15-35 см завдовжки, довші за стебло, інколи майже в два рази (наприклад, у карпатського підвида). Стеблові листки коротколанцетні, розширені до основи, 1-2,5 см завдовжки, верхні менші від нижніх. Завдяки дрібному вузькому листю до цвітіння лілійку пізню важко відрізнити від злака.
Квітки поодинокі (рідше по 2), двостатеві, актиноморфні, дзвоникоподібні, прямостоячі. Листочки оцвітини ланцетні обернено-яйцеподібні, тупі, 9-15 мм завдовжки. Вони забарвлені у білий колір, при основі мають жовту пляму, а також три червонувато-фіолетові жилки. Нектарники мають вигляд поперечної складки, у заглибині над якою накопичується нектар. Тичинки та стовпчик коротші за оцвітину.
Плід — обернено-яйцеподібна або куляста, тригранна коробочка 6-8 мм завдовжки. При достиганні вона розтріскується у верхній частині гнізд. Насінини численні, пласкі, у формі напівмісяця.
Екологія
Зростає у субальпійському й альпійському поясі на висотах 1600-3100 м над рівнем моря. Зазвичай трапляється у щілинах між камінням, на мікротерасах або вузьких карнизах прямовисних скель, часто — на голому або ледь вкритому рештками трави субстраті. Рослина світло- і вологолюбна, морозостійка. Віддає перевагу пухким, добре аерованим, помірно зволоженим, кислим і плодючим ґрунтам, що містять домішки продуктів вивітрювання. Чутлива до перегріву, тому на півдні ареалу росте лише на північних схилах у затінку. Низькі температури і вітри лілійці допомагає переносити своєрідна муфта з решток відмерлого листя, яка покриває цибулину.
Розмножується насінням та вегетативно. Квітне у червні-липні, цьому виду властива — явище, при якому в межах однієї квітки тичинки достигають раніше за маточку. Квіти запилюються за допомогою вітру, можливе самозапилення та запилення за допомогою короткохоботкових комах, яких приваблює нектар. Плодоносить у серпні-вересні. Насіння вивільняється з плодів при розгойдуванні коробочки ().
Поширення
Лілійка пізня — аркто-альпійський вид з дуже широким ареалом, який охоплює арктичні райони та високогір'я Північної півкулі. В Європі вона зростає в Альпах та Карпатах (зокрема в Татрах і Крконоше), крім того, реліктове оселище існує у Великій Британії на теренах . У зв'язку з глобальним потеплінням територія, зайнята британськими популяціями, постійно скорочується (деякі з них налічують лише по 6-16 особин), водночас, на півночі Європи виявлені нові осередки цього виду. На Сході місця зростання розташовані у горах Центральної Азії, Сибіру, Китаю, Корейського півострова, Японії і Непалу. У Північній Америці ллойдія поширена від Аляски до Нью-Мексико.
В Україні усі знахідки цієї рослини були здійснені в межах Івано-Франківської та Закарпатської областей. Переважна більшість рослин виявлена у Мармароському масиві (гора Гропа), на хребтах Свидовець (гора Близниця) і Чорногора (гори Говерла, Петрос, Великі Кози, Смотрич, Шпиці).
Значення і статус виду
Через вузьку еколого-ценотичну амплітуду вид вважається уразливим. Окрім Червоної книги України він також занесений до «Переліку видів судинних рослин, що підлягають особливій охороні на території Закарпатської області» і до Червоної книги Польських Карпат. У великій небезпеці опинились британські популяції лілійки пізньої: у разі глобального потепління їм загрожує вимирання. Щоб запобігти цьому, британські вчені планують натуралізувати цей вид у горах Шотландії. Окрім кліматичних змін лілійці може зашкодити випасання овець. В Україні рослина охороняється у Карпатському біосферному заповіднику та Карпатському національному парку.
Вирощування лілійки пізньої в альпінаріях цілком можливе, втім, вона мало відома широкому загалу садівників.
Систематика
Першовідкривачем виду є валійський ботанік , прізвище якого увічнене у родовій назві рослини. Перший науковий опис здійснено Карлом Ліннеєм у 1753 році, але на той час «батько систематики» описав ллойдію під назвою Bulbocodium serotinum. Сучасні молекулярно-філогенетичні дослідження вказують на близьку спорідненість ллойдій із представниками роду Зірочки, тому деякі дослідники вважають за доцільне об'єднати ці роди і, відповідно, описують лілійку пізню під назвою Gagea serotina.
Субтаксони
- Lloydia serotina var. carpatica Zapał. — лілійка пізня різновид карпатський
- Lloydia serotina subsp. flava Calder & Roy L.Taylor — лілійка пізня підвид жовтий
Синоніми
- Anthericum serotinum (L.) L., 1762, Sp. Pl. ed. 2: 444.
- Bulbocodium autumnale L.
- Bulbocodium serotinum L., 1753, Sp. Pl.: 294.
- Cronyxium serotinum (L.) Raf.
- Gagea serotina (L.) Ker Gawl., 1816, Quart. J. Roy. Inst. 1: 180.
- Ornithogalum serotinum (L.) Rchb. у J.C. Mössler & H.G.L. Reichenbach, 1833, Handb. Gewächsk. ed. 3, 1: 554.
- Phalangium serotinum (L.) Poir.
- Rhabdocrinum serotinum (L.) Rchb.
Див. також
Джерела
- The Plant List [ 18 грудня 2019 у Wayback Machine.].(англ.)
- Жизнь растений / Под ред. А. Л. Тахтаджяна. М.: Просвещение — 1982. — Т. 6, с. 543. (рос.)
- Krukowski M., Malicki M., Szczęśniak E. 2013. Nowe izolowane europejskie stanowisko lilijki alpejskiej Lloydia serotina (Liliaceae) w Karkonoszach (Sudety Zachodnie, Polska). Fragm. Florist. Geobot. 20(1): 3-9.(пол.)
- Zbigniew Mirek, Halina Piękoś-Mirkowa: Czerwona księga Karpat Polskich. Kraków: Instytut Botaniki PAN, 2008.(пол.)
- «Global warming threatens Snowdonian plant» [ 8 травня 2005 у Wayback Machine.]. Стаття Пола Брауна у газеті «Гардіан» від 27 березня 2003 р.(англ.)
- Номенклатурно-таксономічні зміни, що стосуються деяких видів судинних рослин, занесених до «Червоної книги України» / С. Л. Мосякін // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 2. — С. 238—247.
Посилання
Лілійка пізня [ 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.] в Червоній книзі України. — Переглянуто 2 січня 2015 р.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lilijka pi znya abo llo jdiya pi znya Lloydia serotina bagatorichna roslina rodini lilijnih relikt lodovikovogo periodu Vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini u statusi Ridkisnij Dekorativna kultura Svoyu vidovu nazvu otrimala cherez porivnyano piznij strok cvitinnya Lilijka piznya Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Liliyecviti Liliales Rodina Liliyevi Liliaceae Pidrodina Lilioideae Triba Lilieae Rid Zirochki Gagea Vid Lilijka piznya G serotina Binomialna nazva Gagea serotina L Ker Gawl 1816OpisNevelichka trav yanista roslina 5 25 sm zavvishki geofit Cibulina vuzka vidovzhena obgornuta razom z nizhnoyu chastinoyu stebla temno burimi voloknistimi reshtkami torishnih listkiv Steblo 5 15 sm zavvishki z 3 5 steblovimi listkami pryamostoyache pri dostigannya plodiv ne polyagaye Prikorenevih listkiv dva voni nitkopodibni 1 mm zavshirshki 15 35 sm zavdovzhki dovshi za steblo inkoli majzhe v dva razi napriklad u karpatskogo pidvida Steblovi listki korotkolancetni rozshireni do osnovi 1 2 5 sm zavdovzhki verhni menshi vid nizhnih Zavdyaki dribnomu vuzkomu listyu do cvitinnya lilijku piznyu vazhko vidrizniti vid zlaka Kvitki poodinoki ridshe po 2 dvostatevi aktinomorfni dzvonikopodibni pryamostoyachi Listochki ocvitini lancetni oberneno yajcepodibni tupi 9 15 mm zavdovzhki Voni zabarvleni u bilij kolir pri osnovi mayut zhovtu plyamu a takozh tri chervonuvato fioletovi zhilki Nektarniki mayut viglyad poperechnoyi skladki u zaglibini nad yakoyu nakopichuyetsya nektar Tichinki ta stovpchik korotshi za ocvitinu Plid oberneno yajcepodibna abo kulyasta trigranna korobochka 6 8 mm zavdovzhki Pri dostiganni vona roztriskuyetsya u verhnij chastini gnizd Nasinini chislenni plaski u formi napivmisyacya EkologiyaLilijka piznya u prirodnomu seredovishi Zrostaye u subalpijskomu j alpijskomu poyasi na visotah 1600 3100 m nad rivnem morya Zazvichaj traplyayetsya u shilinah mizh kaminnyam na mikroterasah abo vuzkih karnizah pryamovisnih skel chasto na golomu abo led vkritomu reshtkami travi substrati Roslina svitlo i vologolyubna morozostijka Viddaye perevagu puhkim dobre aerovanim pomirno zvolozhenim kislim i plodyuchim gruntam sho mistyat domishki produktiv vivitryuvannya Chutliva do peregrivu tomu na pivdni arealu roste lishe na pivnichnih shilah u zatinku Nizki temperaturi i vitri lilijci dopomagaye perenositi svoyeridna mufta z reshtok vidmerlogo listya yaka pokrivaye cibulinu Rozmnozhuyetsya nasinnyam ta vegetativno Kvitne u chervni lipni comu vidu vlastiva yavishe pri yakomu v mezhah odniyeyi kvitki tichinki dostigayut ranishe za matochku Kviti zapilyuyutsya za dopomogoyu vitru mozhlive samozapilennya ta zapilennya za dopomogoyu korotkohobotkovih komah yakih privablyuye nektar Plodonosit u serpni veresni Nasinnya vivilnyayetsya z plodiv pri rozgojduvanni korobochki PoshirennyaViglyad kvitok zseredini Lilijka piznya arkto alpijskij vid z duzhe shirokim arealom yakij ohoplyuye arktichni rajoni ta visokogir ya Pivnichnoyi pivkuli V Yevropi vona zrostaye v Alpah ta Karpatah zokrema v Tatrah i Krkonoshe krim togo reliktove oselishe isnuye u Velikij Britaniyi na terenah U zv yazku z globalnim poteplinnyam teritoriya zajnyata britanskimi populyaciyami postijno skorochuyetsya deyaki z nih nalichuyut lishe po 6 16 osobin vodnochas na pivnochi Yevropi viyavleni novi oseredki cogo vidu Na Shodi miscya zrostannya roztashovani u gorah Centralnoyi Aziyi Sibiru Kitayu Korejskogo pivostrova Yaponiyi i Nepalu U Pivnichnij Americi llojdiya poshirena vid Alyaski do Nyu Meksiko V Ukrayini usi znahidki ciyeyi roslini buli zdijsneni v mezhah Ivano Frankivskoyi ta Zakarpatskoyi oblastej Perevazhna bilshist roslin viyavlena u Marmaroskomu masivi gora Gropa na hrebtah Svidovec gora Bliznicya i Chornogora gori Goverla Petros Veliki Kozi Smotrich Shpici Znachennya i status viduCherez vuzku ekologo cenotichnu amplitudu vid vvazhayetsya urazlivim Okrim Chervonoyi knigi Ukrayini vin takozh zanesenij do Pereliku vidiv sudinnih roslin sho pidlyagayut osoblivij ohoroni na teritoriyi Zakarpatskoyi oblasti i do Chervonoyi knigi Polskih Karpat U velikij nebezpeci opinilis britanski populyaciyi lilijki piznoyi u razi globalnogo poteplinnya yim zagrozhuye vimirannya Shob zapobigti comu britanski vcheni planuyut naturalizuvati cej vid u gorah Shotlandiyi Okrim klimatichnih zmin lilijci mozhe zashkoditi vipasannya ovec V Ukrayini roslina ohoronyayetsya u Karpatskomu biosfernomu zapovidniku ta Karpatskomu nacionalnomu parku Viroshuvannya lilijki piznoyi v alpinariyah cilkom mozhlive vtim vona malo vidoma shirokomu zagalu sadivnikiv SistematikaPershovidkrivachem vidu ye valijskij botanik prizvishe yakogo uvichnene u rodovij nazvi roslini Pershij naukovij opis zdijsneno Karlom Linneyem u 1753 roci ale na toj chas batko sistematiki opisav llojdiyu pid nazvoyu Bulbocodium serotinum Suchasni molekulyarno filogenetichni doslidzhennya vkazuyut na blizku sporidnenist llojdij iz predstavnikami rodu Zirochki tomu deyaki doslidniki vvazhayut za docilne ob yednati ci rodi i vidpovidno opisuyut lilijku piznyu pid nazvoyu Gagea serotina Subtaksoni Lloydia serotina var carpatica Zapal lilijka piznya riznovid karpatskij Lloydia serotina subsp flava Calder amp Roy L Taylor lilijka piznya pidvid zhovtij Sinonimi Anthericum serotinum L L 1762 Sp Pl ed 2 444 Bulbocodium autumnale L Bulbocodium serotinum L 1753 Sp Pl 294 Cronyxium serotinum L Raf Gagea serotina L Ker Gawl 1816 Quart J Roy Inst 1 180 Ornithogalum serotinum L Rchb u J C Mossler amp H G L Reichenbach 1833 Handb Gewachsk ed 3 1 554 Phalangium serotinum L Poir Rhabdocrinum serotinum L Rchb Div takozhSpisok vidiv rodu zirochkiDzherelaThe Plant List 18 grudnya 2019 u Wayback Machine angl Zhizn rastenij Pod red A L Tahtadzhyana M Prosveshenie 1982 T 6 s 543 ros Krukowski M Malicki M Szczesniak E 2013 Nowe izolowane europejskie stanowisko lilijki alpejskiej Lloydia serotina Liliaceae w Karkonoszach Sudety Zachodnie Polska Fragm Florist Geobot 20 1 3 9 pol Zbigniew Mirek Halina Piekos Mirkowa Czerwona ksiega Karpat Polskich Krakow Instytut Botaniki PAN 2008 pol Global warming threatens Snowdonian plant 8 travnya 2005 u Wayback Machine Stattya Pola Brauna u gazeti Gardian vid 27 bereznya 2003 r angl Nomenklaturno taksonomichni zmini sho stosuyutsya deyakih vidiv sudinnih roslin zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini S L Mosyakin Ukrayinskij botanichnij zhurnal 2013 T 70 2 S 238 247 PosilannyaLilijka piznya 26 zhovtnya 2014 u Wayback Machine v Chervonij knizi Ukrayini Pereglyanuto 2 sichnya 2015 r