Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Галілéо (англ. Galileo, трансліт. Ґалілео) — супутникова система навігації Європейського Союзу та Європейського космічного агентства, розроблена як альтернатива американській системі GPS та російській ГЛОНАСС. Проєкт вартістю 10 мільярдів доларів названо на честь італійського астронома Галілео Галілея.
| Галілео | |
 | |
 | |
| Названо на честь | Галілео Галілей |
|---|---|
| Юрисдикція | ЄС |
| Розташування штаб-квартири | Прага |
| Оператор | d і Європейське космічне агентство |
| Офіційний сайт(англ.) | |
 Галілео у Вікісховищі | |
Система призначена для вирішення навігаційних завдань для будь-яких рухомих об'єктів із точністю менше одного метра. Крім країн європейського співтовариства, досягнуто домовленості про участь у проєкті й інших держав — Китай, Ізраїль, Південна Корея й Україна. Крім того, ведуться переговори з представниками Аргентини, Австралії, Бразилії, Чилі, Індії, Малайзії.
На відміну від американської GPS і російської ГЛОНАСС, система Galileo не контролюється військовими органами, хоча 2008 року парламент ЄС ухвалив резолюцію «Значення космосу для безпеки Європи», згідно з якою допускається використання супутникових сигналів для військових операцій, що проводяться в рамках європейської політики безпеки. Розробку системи здійснює Європейське космічне агентство. Загальні витрати оцінюються понад 10 млрд євро.
Система почала діяти в обмеженому режимі з 15 грудня 2016 року, коли космічна група налічувала 18 супутників. Повністю розгорнута система має складатися з 24 операційних та шести запасних супутників на трьох орбітах. Наземна інфраструктура включає два центри управління й глобальну мережу передавальних і приймальних станцій.
Історія проєкту
Концепція європейської глобальної супутникової системи позиціонування Galileo була запропонована спільно Німеччиною, Великою Британією, Францією і Італією 1999 року. Система створювалася у відповідь на американську супутникову систему навігації GPS, яка на той час була єдиною такою діючою системою. Європейський Союз запустив власний проєкт такого роду, щоб не залежати від США як у військово-технічних, так і в цивільних справах. Іншою метою був розвиток наукомістких технологій та задоволення попиту на комерційні послуги навігації, що мало б позитивні наслідки для економіки європейських країн.
Мережа проєктувалася для цивільних потреб як GPS-сумісне рішення, що визначає координати точніше. Рішення про початок робіт над проєктом було ухвалене ЄС і Європейським космічним агентством (ESA) 26 травня 2003 року.
Перший етап
Початкова вартість проєкту оцінювалася як 1,1 млрд євро, які передбачалося фінансувати коштами платників податків. Розподіл замовлень на виготовлення планувалося ухвалити до кінця 2004 року, розгорнути супутники на орбітах — до 2010 року, а 2012 року — повністю завершити розгортання системи.
Для успішної роботи системи потрібно було вивести на орбіту Землі 27 супутників. Проте ЄС мав намір запустити 32 супутники (з урахуванням резервних). При цьому наголошувалося, що передбачене до 2013 року фінансування мало забезпечити створення й запуск лише 22 супутників. Планувалося, що надалі фінансування програми має бути розширено принаймні до 3,5 млрд євро шляхом залучення приватних інвестицій. Виготовлення першого тестового супутника (GSTB-V2/A — англ. Galileo System Test Bed Version, більш відомий під назвою — англ. Galileo In-Orbit Validation Element) було замовлено у британської компанії «Surrey Satellite Technology» в липні 2003 року. Замовлення на другий тестовий супутник (GSTB-V2/B або ) 24 грудня 2004 року отримав концерн Galileo Industries, який утворили компанії «Alcatel Space Industries», «Alenia Spazio», «Astrium GmbH», «Astrium Ltd.» и «Galileo Sistemas y Servicios».
Компанії з Великої Британії та з Німеччини виграли тендер на створення перших 14 супутників, які мали сформувати європейську навігаційну систему Galileo. Всього на фінансування цієї програми було виділено 566 млн €, при цьому Surrey Satellite Technology мала отримати 40 % від цієї суми. Відзначалося, що Surrey Satellite Technology (з персоналом близько 300 чоловік) мала розробити навігаційне обладнання для супутників Galileo, яке включає атомний годинник і систему передачі сигналів. У той же час OHB System мала створити платформу супутників[].
Дослідні запуски
Перший дослідний супутник системи Galileo був доставлений на Байконур 30 листопада 2005 року. 28 грудня 2005 року о 8:19 за допомогою ракети-носія «Союз-ФГ» космічний апарат був виведений на розрахункову орбіту. Маса апарату 700 кг, габаритні розміри: довжина — 1,2 м, діаметр — 1,1 м. Термін активного існування становив 2 роки.
Другий дослідний супутник системи Galileo був запущений 27 квітня 2008 року та почав передавати сигнали 7 травня 2008 року. Основне завдання «GIOVE-B» полягало в тестуванні передавальної апаратури, яка максимально наближена до майбутніх серійних супутників. GIOVE-B — перший супутник, у якому як годинник використовується .
Аудит першого етапу
За початковим планом закінчення робіт із розгортання системи планувалося до 2013 року, проте Європейська палата аудиторів (англ. European Court of Auditors) у своїй доповіді 2009 року відзначила значні перевищення як термінів виконання, так і бюджету. Звіт охоплює період із 2003 по 2006 роки, коли проєктом керувало спільне підприємство Єврокомісії і Європейського космічного агентства — Galileo Joint Undertaking (GJU)[].
За висновками експертів, менеджмент проєкту був неадекватним на різних рівнях, зокрема, наголошувалося на неспроможності GJU забезпечити ділові контакти для залучення приватних інвесторів, здатних у співпраці з європейськими структурами інвестувати в створення інфраструктури Galileo. Переговори з приватним сектором за угодою про концесію припинилися на початку 2007 року.
Аудиторська перевірка виявила недоліки ще на стадії підготовки партнерської угоди. Як результат, залучення приватного сектора визнано нереалістичним. Роль GJU, що виконував функції контролю над технічними розробками, була серйозно ускладнена бюрократичними витратами й неадекватним бюджетом. Спочатку фінансування планувалося на рівні 3 млрд євро, але вже на 2009 остаточна сума оцінювалася в 14 млрд.[]
Також аудитори відзначили лише частковий успіх інтеграції Європейської геостаціонарної служби навігаційного покриття (англ. European Geostationary Navigation Overlay Service, EGNOS) в Galileo[]. EGNOS — це спільний проєкт США і Японії з використання наземної інфраструктури для відстежування навігаційних супутників, аналізу інформації про їх рух, визначення похибок координат, які передаються супутниками, та їх подальше коригування.
Перегляд проєкту
Початковий план виконувався зі значними затримками, які були обумовлені організаційними труднощами, технічними проблемами і браком фінансування. 24 квітня 2008 року було ухвалено оновлений план. Частку державного фінансування було вирішено збільшити. Введення до ладу проєктної кількості супутників було перенесено з 2010 на 2013 рік. Бюджет на 2007—2013 роки передбачався у розмірі 3,4 млрд євро.
Запуск операційних супутників
На початок 2010 року Європейська комісія уклала з провідними європейськими корпораціями перші три контракти загальною вартістю 1 млрд євро на створення європейської супутникової системи глобального позиціювання «Galileo». Найбільший контракт вартістю 566 млн євро на будівництво 14 супутників отримала німецька . Ще один контракт — на 397 млн євро — дістався французькій Arianespace. Вона мала здійснювати доставку супутників на орбіту за допомогою російських ракет-носіїв «Союз». Системну підтримку програми здійснюватиме італійська компанія Thales Alenia Space, з якою укладено контракт на суму 85 млн євро.
21 жовтня 2011 року було запущено перші два супутники, призначені для перевірки концепції Galileo, як у космічному просторі, так і на Землі. Ще два супутники було запущено 12 жовтня 2012 року. Наступні чотири пари супутників було запущено 22 серпня 2014 року, 27 березня 2015 року, 11 вересня 2015 року та 17 грудня 2015 року.
27 квітня 2024 року, о 20:34 (за східним часом), зі стартового комплексу LC-39А Космічного центру імені Кеннеді (США) було здійснено запуск ракети-носія Falcon 9, яка успішно вивела на орбіту пару навігаційних супутників Galileo GM25 і FM27.
Станом на кінець квітня 2024 року до угруповання Galileo входять 28 навігаційних апаратів. Як відомо, наприкінці 2023 року року Європейське космічне агентство (ESA) підписало угоду зі SpaceX, в рамках якої на середню навколоземну орбіту планується доставити 4 супутники Galileo.
Наземна інфраструктура
Для керування супутниками та координації дій системи на території Європи побудовано два наземних центри керування: один — в Оберпфаффенгофені (поблизу Мюнхена, в Німеччині), другий — у космічному центрі Фучіно (англ. Fucino Space Centre, Ортуккьо, Італія). Дані, що збираються датчиками глобальної мережі Galileo (ССД), спрямовуватимуться до центрів керування Galileo через резервовану мережу зв'язку.
Адміністративна штаб-квартира (англ. GSA Headquarters) розташована в Празі (Чехія). 2010 року міністри ЄС проголосували за перенесення її з Брюсселя.
Два центри безпеки (англ. Galileo Security Monitoring Centres, GSMC) розташовані в Сен-Жермен-ан-Ле (Франція) та в Мадриді (Іспанія).
Сервісний центр системи (англ. GNSS Service Centre, GSC) забезпечує взаємодію з користувачами, розташований в Іспанському інституті аерокосмічних технологій (INTA), у місті Торрехон-де-Ардос, неподалік Мадрида.
Довідковий центр (англ. Galileo Reference Centre, GRC) надає незалежну оцінку якості роботи системи, базується в Нордвейку (Нідерланди).
Основні послуги
Повністю розгорнута система Galileo має складатися з 24 діючих супутників та шести запасних, розташованих на трьох кругових середніх навколоземних орбітах (СНО) висотою 23 222 кілометри над поверхнею Землі, із нахилом 56° до екватора.
Як тільки це буде досягнуто, навігаційні сигнали Galileo забезпечать добре покриття навіть на широтах до 75° північної широти, що зокрема охоплює найпівнічнішу точку Європи — мис Нордкап у Норвегії — і навіть далі. Велика кількість супутників разом із ретельно оптимізованою конструкцією мережі, а також наявність трьох запасних супутників на орбіті, буде гарантувати, що втрата одного супутника не спричинить помітного впливу на роботу системи.
Початкові послуги стали доступні наприкінці 2016 року, нові послуги будуть випробувані і доступні після завершення розгортання системи, яке заплановано на 2020 рік.
За заявами розробників, Galileo значно перевершує систему GPS, засновану на технологіях 70-х років минулого століття. Для порівняння, точність позиціонування GPS становить 10 м, у той час як для Galileo цей показник — менше 1 м. Крім того, Galileo зможе надавати й деякі додаткові сервіси, які зараз недоступні в GPS.
Додаткові функції
Як додаткову функцію, Galileo надає послуги глобального пошуку й рятування (англ. Search And Rescue, SAR), засновані на системі Коспас-Сарсат. Супутники здатні передавати сигнали біди від користувачів до регіональних рятувально-координаційних центрів.
Водночас система надсилатиме зворотний сигнал користувачам, повідомляючи, що аварійну ситуацію виявлено й допомога має надійти. Остання особливість вважається значним оновленням у порівнянні з наявною системою, яка не забезпечує зворотного зв'язку.
Примітки
- . УНІАН. 15:22, 15 грудня 2016. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 5 січня 2017.
- . Укрінформ (укр.). 15.12.2016 19:33. Архів оригіналу за 16 грудня 2016. Процитовано 16 липня 2017.
- Виктор ПАНЬКИВ (май 2009). . Сети и бизнес (№2 (45)). Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.(рос.)
- European Court of Auditors (2009). The management of the Galileo programme's development and validation phase (PDF) (Special Report No 7). (PDF) оригіналу за 28 листопада 2009.
- (Press Releases). 07.04.2008. Архів оригіналу за 14 березня 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
- за матеріалами: РБК (8.01.2010). (Новини освіти та науки в Україні та світі). Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 5 лютого 2021.
- Falcon 9 запускає навігаційні супутники Galileo. 28.04.2024
- Перший ступінь ракети SpaceX Falcon 9 потонув після 20-го успішного запуску. 29.04.2024
- . European GNSS Service Centre. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|3=() - Олена Кедич (11 грудня 2010). . новини на УНН. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 5 лютого 2021.
… повідомляє чеська інформагенція ЧТК із посиланням на прес-секретаря постійного представництва Чехії при ЄС Радека Гонзака
- . Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
{{}}: Cite має пусті невідомі параметри:|3=та|6=() - . ESA. Last update: 2 November 2017. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
Посилання
- Офіційний сайт [ 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- European GNSS Supervisory Authority (GSA) [ 8 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт проєкту від ЄКА [ 26 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Максим Овчаренко (1 серпня 2018). . Національний промисловий портал (Новини). Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
- . Korrespondent.net. 3 серпня 2018. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 15 серпня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Galileo Galileo angl Galileo translit Galileo suputnikova sistema navigaciyi Yevropejskogo Soyuzu ta Yevropejskogo kosmichnogo agentstva rozroblena yak alternativa amerikanskij sistemi GPS ta rosijskij GLONASS Proyekt vartistyu 10 milyardiv dolariv nazvano na chest italijskogo astronoma Galileo Galileya Galileo Nazvano na chestGalileo Galilej YurisdikciyaYeS Roztashuvannya shtab kvartiriPraga Operatord i Yevropejske kosmichne agentstvo Oficijnij sajt angl Galileo u Vikishovishi Sistema priznachena dlya virishennya navigacijnih zavdan dlya bud yakih ruhomih ob yektiv iz tochnistyu menshe odnogo metra Krim krayin yevropejskogo spivtovaristva dosyagnuto domovlenosti pro uchast u proyekti j inshih derzhav Kitaj Izrayil Pivdenna Koreya j Ukrayina Krim togo vedutsya peregovori z predstavnikami Argentini Avstraliyi Braziliyi Chili Indiyi Malajziyi Na vidminu vid amerikanskoyi GPS i rosijskoyi GLONASS sistema Galileo ne kontrolyuyetsya vijskovimi organami hocha 2008 roku parlament YeS uhvaliv rezolyuciyu Znachennya kosmosu dlya bezpeki Yevropi zgidno z yakoyu dopuskayetsya vikoristannya suputnikovih signaliv dlya vijskovih operacij sho provodyatsya v ramkah yevropejskoyi politiki bezpeki Rozrobku sistemi zdijsnyuye Yevropejske kosmichne agentstvo Zagalni vitrati ocinyuyutsya ponad 10 mlrd yevro Sistema pochala diyati v obmezhenomu rezhimi z 15 grudnya 2016 roku koli kosmichna grupa nalichuvala 18 suputnikiv Povnistyu rozgornuta sistema maye skladatisya z 24 operacijnih ta shesti zapasnih suputnikiv na troh orbitah Nazemna infrastruktura vklyuchaye dva centri upravlinnya j globalnu merezhu peredavalnih i prijmalnih stancij Istoriya proyektuPorivnyannya orbit riznih NS Koncepciya yevropejskoyi globalnoyi suputnikovoyi sistemi pozicionuvannya Galileo bula zaproponovana spilno Nimechchinoyu Velikoyu Britaniyeyu Franciyeyu i Italiyeyu 1999 roku Sistema stvoryuvalasya u vidpovid na amerikansku suputnikovu sistemu navigaciyi GPS yaka na toj chas bula yedinoyu takoyu diyuchoyu sistemoyu Yevropejskij Soyuz zapustiv vlasnij proyekt takogo rodu shob ne zalezhati vid SShA yak u vijskovo tehnichnih tak i v civilnih spravah Inshoyu metoyu buv rozvitok naukomistkih tehnologij ta zadovolennya popitu na komercijni poslugi navigaciyi sho malo b pozitivni naslidki dlya ekonomiki yevropejskih krayin Merezha proyektuvalasya dlya civilnih potreb yak GPS sumisne rishennya sho viznachaye koordinati tochnishe Rishennya pro pochatok robit nad proyektom bulo uhvalene YeS i Yevropejskim kosmichnim agentstvom ESA 26 travnya 2003 roku Pershij etap Pochatkova vartist proyektu ocinyuvalasya yak 1 1 mlrd yevro yaki peredbachalosya finansuvati koshtami platnikiv podatkiv Rozpodil zamovlen na vigotovlennya planuvalosya uhvaliti do kincya 2004 roku rozgornuti suputniki na orbitah do 2010 roku a 2012 roku povnistyu zavershiti rozgortannya sistemi Dlya uspishnoyi roboti sistemi potribno bulo vivesti na orbitu Zemli 27 suputnikiv Prote YeS mav namir zapustiti 32 suputniki z urahuvannyam rezervnih Pri comu nagoloshuvalosya sho peredbachene do 2013 roku finansuvannya malo zabezpechiti stvorennya j zapusk lishe 22 suputnikiv Planuvalosya sho nadali finansuvannya programi maye buti rozshireno prinajmni do 3 5 mlrd yevro shlyahom zaluchennya privatnih investicij Vigotovlennya pershogo testovogo suputnika GSTB V2 A angl Galileo System Test Bed Version bilsh vidomij pid nazvoyu inshi movi angl Galileo In Orbit Validation Element bulo zamovleno u britanskoyi kompaniyi Surrey Satellite Technology v lipni 2003 roku Zamovlennya na drugij testovij suputnik GSTB V2 B abo inshi movi 24 grudnya 2004 roku otrimav koncern Galileo Industries yakij utvorili kompaniyi Alcatel Space Industries Alenia Spazio Astrium GmbH Astrium Ltd i Galileo Sistemas y Servicios Kompaniyi inshi movi z Velikoyi Britaniyi ta inshi movi z Nimechchini vigrali tender na stvorennya pershih 14 suputnikiv yaki mali sformuvati yevropejsku navigacijnu sistemu Galileo Vsogo na finansuvannya ciyeyi programi bulo vidileno 566 mln pri comu Surrey Satellite Technology mala otrimati 40 vid ciyeyi sumi Vidznachalosya sho Surrey Satellite Technology z personalom blizko 300 cholovik mala rozrobiti navigacijne obladnannya dlya suputnikiv Galileo yake vklyuchaye atomnij godinnik i sistemu peredachi signaliv U toj zhe chas OHB System mala stvoriti platformu suputnikiv dzherelo Doslidni zapuski Pershij doslidnij suputnik sistemi Galileo buv dostavlenij na Bajkonur 30 listopada 2005 roku 28 grudnya 2005 roku o 8 19 za dopomogoyu raketi nosiya Soyuz FG kosmichnij aparat inshi movi buv vivedenij na rozrahunkovu orbitu Masa aparatu 700 kg gabaritni rozmiri dovzhina 1 2 m diametr 1 1 m Termin aktivnogo isnuvannya stanoviv 2 roki Drugij doslidnij suputnik sistemi Galileo inshi movi buv zapushenij 27 kvitnya 2008 roku ta pochav peredavati signali 7 travnya 2008 roku Osnovne zavdannya GIOVE B polyagalo v testuvanni peredavalnoyi aparaturi yaka maksimalno nablizhena do majbutnih serijnih suputnikiv GIOVE B pershij suputnik u yakomu yak godinnik vikoristovuyetsya inshi movi Audit pershogo etapu Za pochatkovim planom zakinchennya robit iz rozgortannya sistemi planuvalosya do 2013 roku prote Yevropejska palata auditoriv angl European Court of Auditors u svoyij dopovidi 2009 roku vidznachila znachni perevishennya yak terminiv vikonannya tak i byudzhetu Zvit ohoplyuye period iz 2003 po 2006 roki koli proyektom keruvalo spilne pidpriyemstvo Yevrokomisiyi i Yevropejskogo kosmichnogo agentstva Galileo Joint Undertaking GJU dzherelo Za visnovkami ekspertiv menedzhment proyektu buv neadekvatnim na riznih rivnyah zokrema nagoloshuvalosya na nespromozhnosti GJU zabezpechiti dilovi kontakti dlya zaluchennya privatnih investoriv zdatnih u spivpraci z yevropejskimi strukturami investuvati v stvorennya infrastrukturi Galileo Peregovori z privatnim sektorom za ugodoyu pro koncesiyu pripinilisya na pochatku 2007 roku Auditorska perevirka viyavila nedoliki she na stadiyi pidgotovki partnerskoyi ugodi Yak rezultat zaluchennya privatnogo sektora viznano nerealistichnim Rol GJU sho vikonuvav funkciyi kontrolyu nad tehnichnimi rozrobkami bula serjozno uskladnena byurokratichnimi vitratami j neadekvatnim byudzhetom Spochatku finansuvannya planuvalosya na rivni 3 mlrd yevro ale vzhe na 2009 ostatochna suma ocinyuvalasya v 14 mlrd dzherelo Takozh auditori vidznachili lishe chastkovij uspih integraciyi Yevropejskoyi geostacionarnoyi sluzhbi navigacijnogo pokrittya angl European Geostationary Navigation Overlay Service EGNOS v Galileo dzherelo EGNOS ce spilnij proyekt SShA i Yaponiyi z vikoristannya nazemnoyi infrastrukturi dlya vidstezhuvannya navigacijnih suputnikiv analizu informaciyi pro yih ruh viznachennya pohibok koordinat yaki peredayutsya suputnikami ta yih podalshe koriguvannya Pereglyad proyektu Pochatkovij plan vikonuvavsya zi znachnimi zatrimkami yaki buli obumovleni organizacijnimi trudnoshami tehnichnimi problemami i brakom finansuvannya 24 kvitnya 2008 roku bulo uhvaleno onovlenij plan Chastku derzhavnogo finansuvannya bulo virisheno zbilshiti Vvedennya do ladu proyektnoyi kilkosti suputnikiv bulo pereneseno z 2010 na 2013 rik Byudzhet na 2007 2013 roki peredbachavsya u rozmiri 3 4 mlrd yevro Zapusk operacijnih suputnikiv Na pochatok 2010 roku Yevropejska komisiya uklala z providnimi yevropejskimi korporaciyami pershi tri kontrakti zagalnoyu vartistyu 1 mlrd yevro na stvorennya yevropejskoyi suputnikovoyi sistemi globalnogo poziciyuvannya Galileo Najbilshij kontrakt vartistyu 566 mln yevro na budivnictvo 14 suputnikiv otrimala nimecka inshi movi She odin kontrakt na 397 mln yevro distavsya francuzkij Arianespace Vona mala zdijsnyuvati dostavku suputnikiv na orbitu za dopomogoyu rosijskih raket nosiyiv Soyuz Sistemnu pidtrimku programi zdijsnyuvatime italijska kompaniya Thales Alenia Space z yakoyu ukladeno kontrakt na sumu 85 mln yevro 21 zhovtnya 2011 roku bulo zapusheno pershi dva suputniki priznacheni dlya perevirki koncepciyi Galileo yak u kosmichnomu prostori tak i na Zemli She dva suputniki bulo zapusheno 12 zhovtnya 2012 roku Nastupni chotiri pari suputnikiv bulo zapusheno 22 serpnya 2014 roku 27 bereznya 2015 roku 11 veresnya 2015 roku ta 17 grudnya 2015 roku 27 kvitnya 2024 roku o 20 34 za shidnim chasom zi startovogo kompleksu LC 39A Kosmichnogo centru imeni Kennedi SShA bulo zdijsneno zapusk raketi nosiya Falcon 9 yaka uspishno vivela na orbitu paru navigacijnih suputnikiv Galileo GM25 i FM27 Stanom na kinec kvitnya 2024 roku do ugrupovannya Galileo vhodyat 28 navigacijnih aparativ Yak vidomo naprikinci 2023 roku roku Yevropejske kosmichne agentstvo ESA pidpisalo ugodu zi SpaceX v ramkah yakoyi na serednyu navkolozemnu orbitu planuyetsya dostaviti 4 suputniki Galileo Nazemna infrastrukturaDlya keruvannya suputnikami ta koordinaciyi dij sistemi na teritoriyi Yevropi pobudovano dva nazemnih centri keruvannya odin v Oberpfaffengofeni poblizu Myunhena v Nimechchini drugij u kosmichnomu centri Fuchino angl Fucino Space Centre Ortukko Italiya Dani sho zbirayutsya datchikami globalnoyi merezhi Galileo SSD spryamovuvatimutsya do centriv keruvannya Galileo cherez rezervovanu merezhu zv yazku Administrativna shtab kvartira angl GSA Headquarters roztashovana v Prazi Chehiya 2010 roku ministri YeS progolosuvali za perenesennya yiyi z Bryusselya Dva centri bezpeki angl Galileo Security Monitoring Centres GSMC roztashovani v Sen Zhermen an Le Franciya ta v Madridi Ispaniya Servisnij centr sistemi angl GNSS Service Centre GSC zabezpechuye vzayemodiyu z koristuvachami roztashovanij v Ispanskomu instituti aerokosmichnih tehnologij INTA u misti Torrehon de Ardos nepodalik Madrida Dovidkovij centr angl Galileo Reference Centre GRC nadaye nezalezhnu ocinku yakosti roboti sistemi bazuyetsya v Nordvejku Niderlandi Osnovni poslugiPovnistyu rozgornuta sistema Galileo maye skladatisya z 24 diyuchih suputnikiv ta shesti zapasnih roztashovanih na troh krugovih serednih navkolozemnih orbitah SNO visotoyu 23 222 kilometri nad poverhneyu Zemli iz nahilom 56 do ekvatora Yak tilki ce bude dosyagnuto navigacijni signali Galileo zabezpechat dobre pokrittya navit na shirotah do 75 pivnichnoyi shiroti sho zokrema ohoplyuye najpivnichnishu tochku Yevropi mis Nordkap u Norvegiyi i navit dali Velika kilkist suputnikiv razom iz retelno optimizovanoyu konstrukciyeyu merezhi a takozh nayavnist troh zapasnih suputnikiv na orbiti bude garantuvati sho vtrata odnogo suputnika ne sprichinit pomitnogo vplivu na robotu sistemi Pochatkovi poslugi stali dostupni naprikinci 2016 roku novi poslugi budut viprobuvani i dostupni pislya zavershennya rozgortannya sistemi yake zaplanovano na 2020 rik Za zayavami rozrobnikiv Galileo znachno perevershuye sistemu GPS zasnovanu na tehnologiyah 70 h rokiv minulogo stolittya Dlya porivnyannya tochnist pozicionuvannya GPS stanovit 10 m u toj chas yak dlya Galileo cej pokaznik menshe 1 m Krim togo Galileo zmozhe nadavati j deyaki dodatkovi servisi yaki zaraz nedostupni v GPS Dodatkovi funkciyiYak dodatkovu funkciyu Galileo nadaye poslugi globalnogo poshuku j ryatuvannya angl Search And Rescue SAR zasnovani na sistemi Kospas Sarsat Suputniki zdatni peredavati signali bidi vid koristuvachiv do regionalnih ryatuvalno koordinacijnih centriv Vodnochas sistema nadsilatime zvorotnij signal koristuvacham povidomlyayuchi sho avarijnu situaciyu viyavleno j dopomoga maye nadijti Ostannya osoblivist vvazhayetsya znachnim onovlennyam u porivnyanni z nayavnoyu sistemoyu yaka ne zabezpechuye zvorotnogo zv yazku Primitki UNIAN 15 22 15 grudnya 2016 Arhiv originalu za 6 sichnya 2017 Procitovano 5 sichnya 2017 Ukrinform ukr 15 12 2016 19 33 Arhiv originalu za 16 grudnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2017 Viktor PANKIV maj 2009 Seti i biznes 2 45 Arhiv originalu za 26 serpnya 2019 Procitovano 15 serpnya 2019 ros European Court of Auditors 2009 The management of the Galileo programme s development and validation phase PDF Special Report No 7 PDF originalu za 28 listopada 2009 Press Releases 07 04 2008 Arhiv originalu za 14 bereznya 2021 Procitovano 4 lyutogo 2021 za materialami RBK 8 01 2010 Novini osviti ta nauki v Ukrayini ta sviti Arhiv originalu za 30 travnya 2016 Procitovano 5 lyutogo 2021 Falcon 9 zapuskaye navigacijni suputniki Galileo 28 04 2024 Pershij stupin raketi SpaceX Falcon 9 potonuv pislya 20 go uspishnogo zapusku 29 04 2024 European GNSS Service Centre Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 15 lipnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 3 dovidka Olena Kedich 11 grudnya 2010 novini na UNN Arhiv originalu za 12 travnya 2022 Procitovano 5 lyutogo 2021 povidomlyaye cheska informagenciya ChTK iz posilannyam na pres sekretarya postijnogo predstavnictva Chehiyi pri YeS Radeka Gonzaka Arhiv originalu za 27 sichnya 2021 Procitovano 5 lyutogo 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri 3 ta 6 dovidka ESA Last update 2 November 2017 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2019 Procitovano 15 serpnya 2019 PosilannyaOficijnij sajt 3 kvitnya 2016 u Wayback Machine European GNSS Supervisory Authority GSA 8 grudnya 2020 u Wayback Machine Oficijnij sajt proyektu vid YeKA 26 sichnya 2009 u Wayback Machine Maksim Ovcharenko 1 serpnya 2018 Nacionalnij promislovij portal Novini Arhiv originalu za 1 serpnya 2018 Procitovano 1 serpnya 2018 Korrespondent net 3 serpnya 2018 Arhiv originalu za 6 serpnya 2018 Procitovano 15 serpnya 2019