G-точка чи точка Грефенберга — жіноча ерогенна зона в районі передньої вагінальної стінки, утворена прилеглими до вагіни внутрішніми структурами клітора. Стимуляція цієї ділянки може призводити до сексуального збудження та оргазму. Знаходиться на приблизно 50-80 мм всередині вагіни, на передній її стінці, за лобковою кісткою і уретрою.
G-точка | |
Названо на честь | d |
---|---|
Анатомічна локалізація | вагіна |
G-точка у Вікісховищі |
Названа на честь німецького гінеколога [de] (нім. Ernst Gräfenberg). З 1940-х років тривають суперечки щодо її структури, тлумачення і розташування. Сексологи й інші дослідники стурбовані тим, що деякі жінки вважають відсутність стимуляції G-точки як сексуальну дисфункцію, і акцентують, що це є нормальним. Існування G-точки як джерела жіночої еякуляції не доведено.
Зібравши результати 100 досліджень, проведених за останні 60 років, урологи з госпіталю Єль-Нью Гевен дійшли висновку, що точка G — не більше ніж міф, створений сексопатологами й порнографією. Численні анатомічні обстеження із застосуванням ультразвуку і біопсії не підтвердили існування цієї ерогенної зони
Структура
Два основних методи використали для визначення і виявлення G-точки: самооцінка рівня збудження під час стимуляції G-точки й ультразвукова технологія для виявлення фізіологічних відмінностей у жінок і змін у G-точці упродовж сексуальної активності.
Вважається, що G-точка розташована на приблизно 50-80 мм на передній вагінальній стінці, за лобковою кісткою і уретрою. Описується, що для зони G-точки потрібна пряма стимуляція: наприклад, натискання двох пальців на цю ділянку. Спроба стимуляції G-точки пенісом при статевому акті, особливо в місіонерській позі, складна через специфічний кут проникнення.
Вагіна та клітор
Зазвичай жінкам для досягнення оргазму потрібна пряма стимуляція клітора. Для стимуляції частини клітора, концептуалізованої як G-точка, існують спеціальні фалоподібні секс-іграшки з вібратором з твердого пластику, силікону, гуми. Рівень проникнення під час використання вібратора залежить від жінки. Існують також кліторальні вібратори й комбіновані, які можуть стимулювати й G-точку, і вульву, і клітор.
Дослідження 1981 року показало, що стимуляція передньої стінки вагіни призвела до збільшення зони на 50 % і, за самооцінкою, сильнішого збудження й оргазму. 1983 року проводилось обстеження 11 жінок, у яких шляхом пальпація всієї вагіни за годинниковою стрілкою. Після дослідження було повідомлено, що під час стимуляції передньої стінки в чотирьох жінок спостерігалась специфічна реакція. Був зроблений висновок, що це місце і є G-точка. У 1990 році відбулося дослідження з допомоги анонімного опитування, яке розіслали 2350 жінкам США і Канади. Відгукнулося 55 % респонденток, з яких 40 % повідомили щодо виділення рідини в момент оргазму, і 82 % зазначили про чутливу зону.
У сучасних дослідженнях доведено, що кліторальний оргазм і G-точка мають однакове походження. Мастерс і Джонсон першими установили, що структура клітора розгалужена уздовж і всередину статевих губ. Вивчаючи цикл жіночих сексуальних реакцій, вони виявили, що кліторальний і вагінальний оргазми мають однакові стадії фізіологічних реакцій. Вчені встановили, що більшість респонденток могли досягнути лише кліторального оргазму, тоді як меншість лише вагінального. На основі цього дослідження Мастерз і Джонсон довели, що клітор є основним джерелом оргазмів. Також вони аргументували, що під час статевого акту стимулюється його капюшон за допомогою тертя.
Науковці університету Л'Аквіла, використовуючи ультрасонографію, у 2009 році довели, що у жінок, які мають оргазми від вагінального сексу, статистично більше шансів мати товстішу тканину на передній стінці вагіни. Вчені вважають, що результати дозволяють жінкам робити швидкий тест для підтвердження наявності G-точки. Професор генетичної епідеміології Тім Спектор, співавтор дослідження, який ставив під сумнів існування G-точки, завершив його й також висунув гіпотезу про товстішу тканину в зоні G-точки. Він заявляє, що це може бути частиною клітора, а не окремою ерогенною зоною.
Підтвердженням для аргументів Спектора стало опубліковане 2005 року дослідження австралійської урологині Гелен О'Коннелл. У статті описувалося вивчення розміру клітора і припускалося, що кліторальна тканина простягається і на передню стінку вагіни. Дослідниця стверджує, що це поєднання зв'язків є фізіологічним поясненням щодо припущень про G-точку й отриманням знань щодо вагінальних оргазмів, з урахуванням стимуляції внутрішніх частин клітора під час вагінального сексу. О'Коннелл з допомогою МРТ показала взаємозв'язок між ніжками й цибулинами клітора та еректильними клітинами його голівки й тіла, дистальним відділом уретри та вагіною. За словами вченої: «Стінки вагіни насправді клітор». Також вона додала, що «якщо зняти тканину з вагіни на бічних стінках, то можна побачити цибулини клітора, трикутне, серпоподібне скупчення еректильної тканини». Інші науковці, включно з О'Коннелл, виконували розтин жіночих геніталій на трупах. Вони використовували фотографії для кадрування структури нервів у кліторі.
Французькі дослідники Оділь Буїссон і П'єр Фолдес повідомили про аналогічні до О'Коннелл висновки. 2008 року вони уперше опублікували повну 3D-сонографію стимуляції клітора. У 2009 році доповнили її демонстрацією того, як еректильна тканина клітора наповнюється кров'ю й облягає вагіну. На основі дослідження вчені стверджували, що вагінальний оргазм під час стимуляції G-точки досягається тому, що дуже багато нервів клітора підтягуються до передньої стінки вагіни під час сексуального збудження чи вагінального проникнення. Вони також стверджують, що стимуляція вагіни без збудження клітора неможлива, бо передня стінка вагіни взаємопов'язана з внутрішніми частинами клітора. Публікація у 2009 році дослідження щодо скорочення м'язів промежини й фінгерингу у фронтальній площині показали тісний зв'язок між корінцями клітора і передньою стінкою вагіни. Буїссон і Фолдес припустили, що особливу чутливість передньої стінки можна пояснити тиском і переміщенням корінців під час вагінального проникнення і подальшим скороченням промежини.
Парауретральні залози
2001 року [en] прийняв термін жіноча простата для малих вестибулярних залоз, розташованих у зоні G-точки уздовж передньої стінки біля уретри. Чоловіча простата є біологічно відповідною парауретральним залозам. Неофіційно її називають чоловічою G-точкою, оскільки вона також може бути ерогенною зоною.
Реньє де Грааф ще в 1672 році помітив, що виділення ерогенної зони у вагіні змащуються «приємно під час коїтусу». У сучасних наукових гіпотезах пов'язаних із жіночою еякуляцією під час збудження G-точки розглядають питання, що еякулят, який не містить сечі, можливо, виникає в парауретральних залозах і діє як чоловіча простата щодо KLK3 й ACPP. Це призвело до тенденції називати дані залози жіночою простатою. Крім того, білок PDE5, який бере участь в еректильній дисфункції, також пов'язаний із G-точкою. Через ці фактори стверджувалось, що G-точка є системою залоз і проток, розташованих у передній стінці вагіни. Подібний підхід пов'язав G-точку з губчастим тілом уретри.
Клінічне значення
Ампліфікація G-точки — процедура, призначена для тимчасового посилення задоволення в сексуально активних жінок з нормальними сексуальними функціями, зосереджуючи увагу на збільшенні розміру й чутливості G-точки. Вона виконується у спосіб пошуку G-точки та запису результатів для подальшого використання. Після знеболювання ділянки місцевим анестезувальним засобом, вводиться людський колаген безпосередньо під слизову оболонку в зону, де, як вважається, знаходиться G-точка.
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 4 травня 2012.
- See page 98 [ 10 грудня 2020 у Wayback Machine.] for the 2009 King's College London's findings on the G-spot and page 145 [ 9 травня 2016 у Wayback Machine.] for ultrasound/physiological material with regard to the G-spot. Ashton Acton (2012). Issues in Sexuality and Sexual Behavior Research: 2011 Edition. . ISBN . Процитовано 24 січня 2014.(англ.)
- ; (2009). . Macmillan. с. 35—36. ISBN . Архів оригіналу за 10 грудня 2020.(англ.)
- (2004). . New York: Thomas Dunne Books. с. 211–212. ISBN .
- Sloane, Ethel (2002). . . с. 34. ISBN . Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано {{subst:#time: Y-m-d }}.(англ.)
- Crooks, Robert; Baur, Karla (2010). . . с. 169—170. ISBN . Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано {{subst:#time: Y-m-d }}.(англ.)
- Rosenthal, Martha (2012). . . с. 134—135. ISBN . Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 25 січня 2014.
- Kammerer-Doak, Dorothy; Rogers, Rebecca G. (June 2008). Female Sexual Function and Dysfunction. Obstetrics and Gynecology Clinics of North America. 35 (2): 169—183. doi:10.1016/j.ogc.2008.03.006. PMID 18486835.
Most women report the inability to achieve orgasm with vaginal intercourse and require direct clitoral stimulation ... About 20% have coital climaxes...
- (2009). . Quiver. с. 100—101. ISBN . Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 25 серпня 2012.
- Addiego, F.; Belzer, E. G.; Comolli, J.; Moger, W.; Perry, J. D.; (1981). Female ejaculation: a case study. The Journal of Sex Research. Journal of Sex Research. 17 (1): 13—21. doi:10.1080/00224498109551094.
- David H. Newman (2009). . . с. 130. ISBN . Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 24 січня 2014.
- (2005). Taking Sides: Clashing Views On Controversial Issues In Human Sexuality. . с. 79—82. ISBN . оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 24 січня 2014.
- Goldberg, DC; Whipple, B; Fishkin, RE; Waxman H; Fink PJ; Wiesberg M. (1983). The Grafenberg Spot and female ejaculation: a review of initial hypotheses. J Sex Marital Ther. 9 (1): 27—37. doi:10.1080/00926238308405831. PMID 6686614.
- Darling, CA; Davidson, JK; Conway-Welch, C. (1990). Female ejaculation: perceived origins, the Grafenberg spot/area, and sexual responsiveness. Arch Sex Behav. 19 (1): 29—47. doi:10.1007/BF01541824. PMID 2327894.
- Federation of Feminist Women’s Health Centers (1991). A New View of a Woman's Body. Feminist Health Press. с. 46. ISBN .
- Archer, John; Lloyd, Barbara (2002). . Cambridge University Press. с. 85—88. ISBN . Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 25 серпня 2012.
- (2005). . Harvard University Press. с. 53. ISBN . Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 5 January 2012.
- New Scientist. Т. 197, № 2638–2649. New Science Publications (original from University of California). 2008. с. 6. Процитовано 24 січня 2014.
- . New Science Publications (original from University of Virginia). 2008. с. 66. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 9 березня 2015.
- O'Connell, H. E.; Sanjeevan, K. V.; Hutson, J. M. (October 2005). Anatomy of the clitoris. The Journal of Urology. 174 (4 Pt 1): 1189—95. doi:10.1097/01.ju.0000173639.38898.cd. PMID 16145367. S2CID 26109805.
- Sharon Mascall (11 червня 2006). Time for rethink on the clitoris. BBC News.
- Pappas, Stephanie (9 квітня 2012). . . Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 28 листопада 2012.
- Buisson, Odile; Foldès, Pierre (2009). The clitoral complex: a dynamic sonographic study. . 6 (5): 1223—31. doi:10.1111/j.1743-6109.2009.01231.x. PMID 19453931.
- Carroll, Janell L. (2013). Discovery Series: Human Sexuality (вид. 1st). . с. 103. ISBN .
- Lentz, Gretchen M; Lobo, Rogerio A.; Gershenson, David M; Katz, Vern L. (2012). . . с. 41. ISBN . Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 9 березня 2015.(англ.)
- See page 135 [ 2020-12-10 у Wayback Machine.] for prostate information, and page 76 [ 2020-12-10 у Wayback Machine.] for G-spot and vaginal nerve ending information. Rosenthal, Martha (2012). Human Sexuality: From Cells to Society. . ISBN . оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 25 січня 2014.
- Komisaruk, Barry R.; ; Nasserzadeh, Sara; Beyer-Flores, Carlos (2009). . . с. 108—109. ISBN . Архів оригіналу за 27 травня 2013. Процитовано {{subst:#time: Y-m-d}}.(англ.)
- Greenberg, Jerrold S.; Bruess, Clint E.; Oswalt, Sara B. (2014). Exploring the Dimensions of Human Sexuality. . с. 102—104. ISBN . оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 30 жовтня 2014.
- Bullough, Vern L.; Bullough, Bonnie (2014). . Routledge. с. 231. ISBN . Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано {{subst:#time: Y-m-d}}.(англ.)
- Nicola Jones (3 липня 2002). . New Scientist. Архів оригіналу за 6 жовтня 2008. Процитовано 31 грудня 2021.(англ.)
- Janice M. Irvine (2014). . . с. 271. ISBN . Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано {{subst:#time: Y-m-d}}.
- Rebecca Chalker (2011). . . с. 95. ISBN . Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано {{subst:#time: Y-m-d}}.(англ.)
- Michael L. Krychman (2009). 100 Questions & Answers About Women's Sexual Wellness and Vitality: A Practical Guide for the Woman Seeking Sexual Fulfillment. . с. 98. ISBN . Процитовано 24 січня 2014.
Посилання
- About.com — How to Find Your G Spot [ 10 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
G tochka chi tochka Grefenberga zhinocha erogenna zona v rajoni perednoyi vaginalnoyi stinki utvorena prileglimi do vagini vnutrishnimi strukturami klitora Stimulyaciya ciyeyi dilyanki mozhe prizvoditi do seksualnogo zbudzhennya ta orgazmu Znahoditsya na priblizno 50 80 mm vseredini vagini na perednij yiyi stinci za lobkovoyu kistkoyu i uretroyu G tochka Nazvano na chestd Anatomichna lokalizaciyavagina G tochka u Vikishovishi Nazvana na chest nimeckogo ginekologa de nim Ernst Grafenberg Z 1940 h rokiv trivayut superechki shodo yiyi strukturi tlumachennya i roztashuvannya Seksologi j inshi doslidniki sturbovani tim sho deyaki zhinki vvazhayut vidsutnist stimulyaciyi G tochki yak seksualnu disfunkciyu i akcentuyut sho ce ye normalnim Isnuvannya G tochki yak dzherela zhinochoyi eyakulyaciyi ne dovedeno Zibravshi rezultati 100 doslidzhen provedenih za ostanni 60 rokiv urologi z gospitalyu Yel Nyu Geven dijshli visnovku sho tochka G ne bilshe nizh mif stvorenij seksopatologami j pornografiyeyu Chislenni anatomichni obstezhennya iz zastosuvannyam ultrazvuku i biopsiyi ne pidtverdili isnuvannya ciyeyi erogennoyi zoniStrukturaDva osnovnih metodi vikoristali dlya viznachennya i viyavlennya G tochki samoocinka rivnya zbudzhennya pid chas stimulyaciyi G tochki j ultrazvukova tehnologiya dlya viyavlennya fiziologichnih vidminnostej u zhinok i zmin u G tochci uprodovzh seksualnoyi aktivnosti Vvazhayetsya sho G tochka roztashovana na priblizno 50 80 mm na perednij vaginalnij stinci za lobkovoyu kistkoyu i uretroyu Opisuyetsya sho dlya zoni G tochki potribna pryama stimulyaciya napriklad natiskannya dvoh palciv na cyu dilyanku Sproba stimulyaciyi G tochki penisom pri statevomu akti osoblivo v misionerskij pozi skladna cherez specifichnij kut proniknennya Vagina ta klitor Dokladnishe Klitor Trivimirna reprezentaciya klitora Gelen O Konnell 1 golivka klitora 2 tilo klitora 3 nizhki klitora 4 klitoralni vestibulyarni cibulini cibulini prisinka 5 uretra 6 vaginalnij otvir 7 vagina 8 matka 9 sechivnik Zazvichaj zhinkam dlya dosyagnennya orgazmu potribna pryama stimulyaciya klitora Dlya stimulyaciyi chastini klitora konceptualizovanoyi yak G tochka isnuyut specialni falopodibni seks igrashki z vibratorom z tverdogo plastiku silikonu gumi Riven proniknennya pid chas vikoristannya vibratora zalezhit vid zhinki Isnuyut takozh klitoralni vibratori j kombinovani yaki mozhut stimulyuvati j G tochku i vulvu i klitor Doslidzhennya 1981 roku pokazalo sho stimulyaciya perednoyi stinki vagini prizvela do zbilshennya zoni na 50 i za samoocinkoyu silnishogo zbudzhennya j orgazmu 1983 roku provodilos obstezhennya 11 zhinok u yakih shlyahom palpaciya vsiyeyi vagini za godinnikovoyu strilkoyu Pislya doslidzhennya bulo povidomleno sho pid chas stimulyaciyi perednoyi stinki v chotiroh zhinok sposterigalas specifichna reakciya Buv zroblenij visnovok sho ce misce i ye G tochka U 1990 roci vidbulosya doslidzhennya z dopomogi anonimnogo opituvannya yake rozislali 2350 zhinkam SShA i Kanadi Vidguknulosya 55 respondentok z yakih 40 povidomili shodo vidilennya ridini v moment orgazmu i 82 zaznachili pro chutlivu zonu U suchasnih doslidzhennyah dovedeno sho klitoralnij orgazm i G tochka mayut odnakove pohodzhennya Masters i Dzhonson pershimi ustanovili sho struktura klitora rozgaluzhena uzdovzh i vseredinu statevih gub Vivchayuchi cikl zhinochih seksualnih reakcij voni viyavili sho klitoralnij i vaginalnij orgazmi mayut odnakovi stadiyi fiziologichnih reakcij Vcheni vstanovili sho bilshist respondentok mogli dosyagnuti lishe klitoralnogo orgazmu todi yak menshist lishe vaginalnogo Na osnovi cogo doslidzhennya Masterz i Dzhonson doveli sho klitor ye osnovnim dzherelom orgazmiv Takozh voni argumentuvali sho pid chas statevogo aktu stimulyuyetsya jogo kapyushon za dopomogoyu tertya Naukovci universitetu L Akvila vikoristovuyuchi ultrasonografiyu u 2009 roci doveli sho u zhinok yaki mayut orgazmi vid vaginalnogo seksu statistichno bilshe shansiv mati tovstishu tkaninu na perednij stinci vagini Vcheni vvazhayut sho rezultati dozvolyayut zhinkam robiti shvidkij test dlya pidtverdzhennya nayavnosti G tochki Profesor genetichnoyi epidemiologiyi Tim Spektor spivavtor doslidzhennya yakij staviv pid sumniv isnuvannya G tochki zavershiv jogo j takozh visunuv gipotezu pro tovstishu tkaninu v zoni G tochki Vin zayavlyaye sho ce mozhe buti chastinoyu klitora a ne okremoyu erogennoyu zonoyu Pidtverdzhennyam dlya argumentiv Spektora stalo opublikovane 2005 roku doslidzhennya avstralijskoyi urologini Gelen O Konnell U statti opisuvalosya vivchennya rozmiru klitora i pripuskalosya sho klitoralna tkanina prostyagayetsya i na perednyu stinku vagini Doslidnicya stverdzhuye sho ce poyednannya zv yazkiv ye fiziologichnim poyasnennyam shodo pripushen pro G tochku j otrimannyam znan shodo vaginalnih orgazmiv z urahuvannyam stimulyaciyi vnutrishnih chastin klitora pid chas vaginalnogo seksu O Konnell z dopomogoyu MRT pokazala vzayemozv yazok mizh nizhkami j cibulinami klitora ta erektilnimi klitinami jogo golivki j tila distalnim viddilom uretri ta vaginoyu Za slovami vchenoyi Stinki vagini naspravdi klitor Takozh vona dodala sho yaksho znyati tkaninu z vagini na bichnih stinkah to mozhna pobachiti cibulini klitora trikutne serpopodibne skupchennya erektilnoyi tkanini Inshi naukovci vklyuchno z O Konnell vikonuvali roztin zhinochih genitalij na trupah Voni vikoristovuvali fotografiyi dlya kadruvannya strukturi nerviv u klitori Francuzki doslidniki Odil Buyisson i P yer Foldes povidomili pro analogichni do O Konnell visnovki 2008 roku voni upershe opublikuvali povnu 3D sonografiyu stimulyaciyi klitora U 2009 roci dopovnili yiyi demonstraciyeyu togo yak erektilna tkanina klitora napovnyuyetsya krov yu j oblyagaye vaginu Na osnovi doslidzhennya vcheni stverdzhuvali sho vaginalnij orgazm pid chas stimulyaciyi G tochki dosyagayetsya tomu sho duzhe bagato nerviv klitora pidtyaguyutsya do perednoyi stinki vagini pid chas seksualnogo zbudzhennya chi vaginalnogo proniknennya Voni takozh stverdzhuyut sho stimulyaciya vagini bez zbudzhennya klitora nemozhliva bo perednya stinka vagini vzayemopov yazana z vnutrishnimi chastinami klitora Publikaciya u 2009 roci doslidzhennya shodo skorochennya m yaziv promezhini j fingeringu u frontalnij ploshini pokazali tisnij zv yazok mizh korincyami klitora i perednoyu stinkoyu vagini Buyisson i Foldes pripustili sho osoblivu chutlivist perednoyi stinki mozhna poyasniti tiskom i peremishennyam korinciv pid chas vaginalnogo proniknennya i podalshim skorochennyam promezhini Parauretralni zalozi 2001 roku en prijnyav termin zhinocha prostata dlya malih vestibulyarnih zaloz roztashovanih u zoni G tochki uzdovzh perednoyi stinki bilya uretri Cholovicha prostata ye biologichno vidpovidnoyu parauretralnim zalozam Neoficijno yiyi nazivayut cholovichoyu G tochkoyu oskilki vona takozh mozhe buti erogennoyu zonoyu Renye de Graaf she v 1672 roci pomitiv sho vidilennya erogennoyi zoni u vagini zmashuyutsya priyemno pid chas koyitusu U suchasnih naukovih gipotezah pov yazanih iz zhinochoyu eyakulyaciyeyu pid chas zbudzhennya G tochki rozglyadayut pitannya sho eyakulyat yakij ne mistit sechi mozhlivo vinikaye v parauretralnih zalozah i diye yak cholovicha prostata shodo KLK3 j ACPP Ce prizvelo do tendenciyi nazivati dani zalozi zhinochoyu prostatoyu Krim togo bilok PDE5 yakij bere uchast v erektilnij disfunkciyi takozh pov yazanij iz G tochkoyu Cherez ci faktori stverdzhuvalos sho G tochka ye sistemoyu zaloz i protok roztashovanih u perednij stinci vagini Podibnij pidhid pov yazav G tochku z gubchastim tilom uretri Klinichne znachennyaAmplifikaciya G tochki procedura priznachena dlya timchasovogo posilennya zadovolennya v seksualno aktivnih zhinok z normalnimi seksualnimi funkciyami zoseredzhuyuchi uvagu na zbilshenni rozmiru j chutlivosti G tochki Vona vikonuyetsya u sposib poshuku G tochki ta zapisu rezultativ dlya podalshogo vikoristannya Pislya znebolyuvannya dilyanki miscevim anestezuvalnim zasobom vvoditsya lyudskij kolagen bezposeredno pid slizovu obolonku v zonu de yak vvazhayetsya znahoditsya G tochka Primitki Arhiv originalu za 22 lyutogo 2012 Procitovano 4 travnya 2012 See page 98 10 grudnya 2020 u Wayback Machine for the 2009 King s College London s findings on the G spot and page 145 9 travnya 2016 u Wayback Machine for ultrasound physiological material with regard to the G spot Ashton Acton 2012 Issues in Sexuality and Sexual Behavior Research 2011 Edition ISBN 978 1464966873 Procitovano 24 sichnya 2014 angl 2009 Macmillan s 35 36 ISBN 978 1429955225 Arhiv originalu za 10 grudnya 2020 angl 2004 New York Thomas Dunne Books s 211 212 ISBN 978 0 312 33852 7 Sloane Ethel 2002 s 34 ISBN 9780766811423 Arhiv originalu za 10 grudnya 2020 Procitovano subst time Y m d angl Crooks Robert Baur Karla 2010 s 169 170 ISBN 978 0495812944 Arhiv originalu za 10 grudnya 2020 Procitovano subst time Y m d angl Rosenthal Martha 2012 s 134 135 ISBN 978 0618755714 Arhiv originalu za 14 chervnya 2013 Procitovano 25 sichnya 2014 Kammerer Doak Dorothy Rogers Rebecca G June 2008 Female Sexual Function and Dysfunction Obstetrics and Gynecology Clinics of North America 35 2 169 183 doi 10 1016 j ogc 2008 03 006 PMID 18486835 Most women report the inability to achieve orgasm with vaginal intercourse and require direct clitoral stimulation About 20 have coital climaxes 2009 Quiver s 100 101 ISBN 9781592333554 Arhiv originalu za 10 grudnya 2020 Procitovano 25 serpnya 2012 Addiego F Belzer E G Comolli J Moger W Perry J D 1981 Female ejaculation a case study The Journal of Sex Research Journal of Sex Research 17 1 13 21 doi 10 1080 00224498109551094 David H Newman 2009 Simon amp Schuster s 130 ISBN 978 1416551546 Arhiv originalu za 10 grudnya 2020 Procitovano 24 sichnya 2014 2005 Taking Sides Clashing Views On Controversial Issues In Human Sexuality s 79 82 ISBN 978 1429955225 originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 24 sichnya 2014 Goldberg DC Whipple B Fishkin RE Waxman H Fink PJ Wiesberg M 1983 The Grafenberg Spot and female ejaculation a review of initial hypotheses J Sex Marital Ther 9 1 27 37 doi 10 1080 00926238308405831 PMID 6686614 Darling CA Davidson JK Conway Welch C 1990 Female ejaculation perceived origins the Grafenberg spot area and sexual responsiveness Arch Sex Behav 19 1 29 47 doi 10 1007 BF01541824 PMID 2327894 Federation of Feminist Women s Health Centers 1991 A New View of a Woman s Body Feminist Health Press s 46 ISBN 978 0 9629945 0 0 Archer John Lloyd Barbara 2002 Cambridge University Press s 85 88 ISBN 9780521635332 Arhiv originalu za 1 travnya 2016 Procitovano 25 serpnya 2012 2005 Harvard University Press s 53 ISBN 9780674017061 Arhiv originalu za 15 chervnya 2013 Procitovano 5 January 2012 New Scientist T 197 2638 2649 New Science Publications original from University of California 2008 s 6 Procitovano 24 sichnya 2014 New Science Publications original from University of Virginia 2008 s 66 Arhiv originalu za 4 bereznya 2020 Procitovano 9 bereznya 2015 O Connell H E Sanjeevan K V Hutson J M October 2005 Anatomy of the clitoris The Journal of Urology 174 4 Pt 1 1189 95 doi 10 1097 01 ju 0000173639 38898 cd PMID 16145367 S2CID 26109805 Sharon Mascall 11 chervnya 2006 Time for rethink on the clitoris BBC News Pappas Stephanie 9 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 3 travnya 2019 Procitovano 28 listopada 2012 Buisson Odile Foldes Pierre 2009 The clitoral complex a dynamic sonographic study 6 5 1223 31 doi 10 1111 j 1743 6109 2009 01231 x PMID 19453931 Carroll Janell L 2013 Discovery Series Human Sexuality vid 1st s 103 ISBN 978 1111841898 Lentz Gretchen M Lobo Rogerio A Gershenson David M Katz Vern L 2012 s 41 ISBN 978 0323091312 Arhiv originalu za 10 grudnya 2020 Procitovano 9 bereznya 2015 angl See page 135 2020 12 10 u Wayback Machine for prostate information and page 76 2020 12 10 u Wayback Machine for G spot and vaginal nerve ending information Rosenthal Martha 2012 Human Sexuality From Cells to Society ISBN 978 0618755714 originalu za 30 veresnya 2015 Procitovano 25 sichnya 2014 Komisaruk Barry R Nasserzadeh Sara Beyer Flores Carlos 2009 s 108 109 ISBN 978 0 8018 9396 4 Arhiv originalu za 27 travnya 2013 Procitovano subst time Y m d angl Greenberg Jerrold S Bruess Clint E Oswalt Sara B 2014 Exploring the Dimensions of Human Sexuality s 102 104 ISBN 978 1449648510 originalu za 10 veresnya 2015 Procitovano 30 zhovtnya 2014 Bullough Vern L Bullough Bonnie 2014 Routledge s 231 ISBN 978 1135825096 Arhiv originalu za 10 grudnya 2020 Procitovano subst time Y m d angl Nicola Jones 3 lipnya 2002 New Scientist Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2008 Procitovano 31 grudnya 2021 angl Janice M Irvine 2014 s 271 ISBN 978 1592131518 Arhiv originalu za 5 listopada 2020 Procitovano subst time Y m d Rebecca Chalker 2011 s 95 ISBN 978 1609800109 Arhiv originalu za 10 grudnya 2020 Procitovano subst time Y m d angl Michael L Krychman 2009 100 Questions amp Answers About Women s Sexual Wellness and Vitality A Practical Guide for the Woman Seeking Sexual Fulfillment s 98 ISBN 978 1449630775 Procitovano 24 sichnya 2014 PosilannyaAbout com How to Find Your G Spot 10 lipnya 2017 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z anatomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi