Фуді червоний | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець червоного фуді Самиця червоного фуді | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Foudia madagascariensis (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Loxia madagascariensis Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Фу́ді червоний (Foudia madagascariensis) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae). Ендемік Мадагаскару. Був інтродукований на багатьох островах Індійського океану.
Опис
Довжина птаха становить 12,5-13 см, вага 14-19 г. Самці під час сезону розмноження мають переважно яскраво-червоне забарвлення, навколо очей у них червоні плями, крила і хвіст оливково-коричневі. Під час негніздового періоду забарвлення самців набуває оранжевого або жовтуватого кольору, покривні пера крил і хвоста у них оливково-коричневі. У самиць верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла сірувато-коричнева.
Таксономія
В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис червоного фуді до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком з острова Мадагаскар. Він використав французьку назву Le cardinal de Madagascar та латинську назву Cardinalis Madagascariensis. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів був червоний фуді, для якого Лінней придумав біномінальну назву Loxia madagascariensis. Пізніше червоного фуді перевели до роду Фуді (Foudia), введеного німецьким орнітологом Людвігом Райхенбахом у 1850 році. Червоний фуді є типовим видом цього роду.
Поширення і екологія
Червоні фуді початково були ендеміками Мадагаскару, однак були інтродукований на Коморських, Сейшельських і Амірантських островах, на островах Чагос, на Маврикії і Реюньйоні в Індійському океані, а також на острові Святої Єлени у південній частині Атлантичного океану. Червоні фуді живуть на узліссях і лісових галявинах, на луках, саванах і сільськогосподарських угіддях, в чагарникових заростях, парках і садах. Уникають густих лісів. Зустрічаються на висоті до 2450 м над рівнем моря.
Поведінка
Червоні фуді живляться переважно насінням трав, а також нектаром і дрібними безхребетними. На Мадагаскарі вони вважаються шкідниками рисових посівів. Під час негніздово періоду вони зустрічаються зграйками, з початком сезону розмноження, який на Мадагаскарі триває з вересня по травень, самці починають демонструвати територіальність. Червоні фуді є моногамними птахами, самець починає будувати гніздо ще до початку залицяння до самиць, причому гнізда утворюють невеликі, розріджені колонії. Гніздо має кулеподібну форму з бічним входом з "дашком" або з коротким трубкоподібним входом. Самці будують його з корінців, трав та рослинних волокон протягом 8 днів. Вони розміщується серед очерету, високої трави, в чагарниках або на деревах. В кладці від 2 до 4 блідих, синьо-зелених яєць розміром 18х12,8 мм. Інкубаційний період триває 11-14 днів. насиджує лише самиця. Пташенята покидають гніздо через 15-16 днів після вилуплення, за ними доглядають і самиці, і самці.
Примітки
- BirdLife International (2016). Foudia madagascariensis.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 червня 2022.
- Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (фр.) (лат.). Т. 3. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 112—114, Plate 6 fig 2.
- Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335.
- Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (лат.). Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 300.
- Reichenbach, Ludwig (1850). Avium Systema Naturale. Das natürliche System der Vögel. Dresden: Expedition der Vollständigsten Naturgeschichte. Plate 79.
- Safford, Roger; Hawkins, Frank (2013). The Birds of Africa: Volume VIII: The Malagasy Region: Madagascar, Seychelles, Comoros, Mascarenes. A&C Black. с. 892—896. ISBN .
Джерела
- Madagascar Fody - Species text in Weaver Watch.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fudi chervonij Samec chervonogo fudi Samicya chervonogo fudi Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Tkachikovi Ploceidae Pidrodina Tkachichni Ploceinae Rid Fudi Foudia Vid Fudi chervonij Binomialna nazva Foudia madagascariensis Linnaeus 1766 Sinonimi Loxia madagascariensis Linnaeus 1766 Posilannya Vikishovishe Foudia madagascariensis Vikividi Foudia madagascariensis ITIS 560112 MSOP 22719132 NCBI 441683 Fossilworks 372725 Fu di chervonij Foudia madagascariensis vid gorobcepodibnih ptahiv tkachikovih Ploceidae Endemik Madagaskaru Buv introdukovanij na bagatoh ostrovah Indijskogo okeanu OpisSamec pid chas sezonu rozmnozhennya Samec pid chas sezonu rozmnozhennya Samec pid chas negnizdovogo periodu Dovzhina ptaha stanovit 12 5 13 sm vaga 14 19 g Samci pid chas sezonu rozmnozhennya mayut perevazhno yaskravo chervone zabarvlennya navkolo ochej u nih chervoni plyami krila i hvist olivkovo korichnevi Pid chas negnizdovogo periodu zabarvlennya samciv nabuvaye oranzhevogo abo zhovtuvatogo koloru pokrivni pera kril i hvosta u nih olivkovo korichnevi U samic verhnya chastina tila olivkovo korichneva nizhnya chastina tila siruvato korichneva TaksonomiyaV 1760 roci francuzkij zoolog Matyuren Zhak Brisson vklyuchiv opis chervonogo fudi do svoyeyi knigi Ornithologie opisavshi ptaha za zrazkom z ostrova Madagaskar Vin vikoristav francuzku nazvu Le cardinal de Madagascar ta latinsku nazvu Cardinalis Madagascariensis Odnak hoch Brisson i naviv latinsku nazvu vona ne bula naukovoyu tobto ne vidpovidaye binominalnij nomenklaturi i ne viznana Mizhnarodnoyu komisiyeyu iz zoologichnoyi nomenklaturi Koli v 1766 roci shvedskij naturalist Karl Linnej vipustiv dvanadcyate vidannya svoyeyi Systema Naturae vin dopovniv knigu opisom 240 vidiv ranishe opisanih Brissonom Odnim z cih vidiv buv chervonij fudi dlya yakogo Linnej pridumav binominalnu nazvu Loxia madagascariensis Piznishe chervonogo fudi pereveli do rodu Fudi Foudia vvedenogo nimeckim ornitologom Lyudvigom Rajhenbahom u 1850 roci Chervonij fudi ye tipovim vidom cogo rodu Poshirennya i ekologiyaChervoni fudi pochatkovo buli endemikami Madagaskaru odnak buli introdukovanij na Komorskih Sejshelskih i Amirantskih ostrovah na ostrovah Chagos na Mavrikiyi i Reyunjoni v Indijskomu okeani a takozh na ostrovi Svyatoyi Yeleni u pivdennij chastini Atlantichnogo okeanu Chervoni fudi zhivut na uzlissyah i lisovih galyavinah na lukah savanah i silskogospodarskih ugiddyah v chagarnikovih zarostyah parkah i sadah Unikayut gustih lisiv Zustrichayutsya na visoti do 2450 m nad rivnem morya PovedinkaChervoni fudi zhivlyatsya perevazhno nasinnyam trav a takozh nektarom i dribnimi bezhrebetnimi Na Madagaskari voni vvazhayutsya shkidnikami risovih posiviv Pid chas negnizdovo periodu voni zustrichayutsya zgrajkami z pochatkom sezonu rozmnozhennya yakij na Madagaskari trivaye z veresnya po traven samci pochinayut demonstruvati teritorialnist Chervoni fudi ye monogamnimi ptahami samec pochinaye buduvati gnizdo she do pochatku zalicyannya do samic prichomu gnizda utvoryuyut neveliki rozridzheni koloniyi Gnizdo maye kulepodibnu formu z bichnim vhodom z dashkom abo z korotkim trubkopodibnim vhodom Samci buduyut jogo z korinciv trav ta roslinnih volokon protyagom 8 dniv Voni rozmishuyetsya sered ocheretu visokoyi travi v chagarnikah abo na derevah V kladci vid 2 do 4 blidih sino zelenih yayec rozmirom 18h12 8 mm Inkubacijnij period trivaye 11 14 dniv nasidzhuye lishe samicya Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 15 16 dniv pislya viluplennya za nimi doglyadayut i samici i samci PrimitkiBirdLife International 2016 Foudia madagascariensis Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Old World sparrows snowfinches weavers World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Procitovano 15 chervnya 2022 Brisson Mathurin Jacques 1760 Ornithologie ou Methode contenant la division des oiseaux en ordres sections genres especes amp leurs varietes fr lat T 3 Paris Jean Baptiste Bauche s 112 114 Plate 6 fig 2 Allen J A 1910 Collation of Brisson s genera of birds with those of Linnaeus Bulletin of the American Museum of Natural History 28 317 335 Linnaeus Carl 1766 Systema naturae per regna tria natura secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis lat T 1 Part 1 vid 12th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 300 Reichenbach Ludwig 1850 Avium Systema Naturale Das naturliche System der Vogel Dresden Expedition der Vollstandigsten Naturgeschichte Plate 79 Safford Roger Hawkins Frank 2013 The Birds of Africa Volume VIII The Malagasy Region Madagascar Seychelles Comoros Mascarenes A amp C Black s 892 896 ISBN 978 0 7136 6532 1 DzherelaMadagascar Fody Species text in Weaver Watch Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi