Focke Achgelis Fa 330 Bachstelze нім Плиска біла безмоторний розвідувальний автожир Крігсмаріне періоду Другої світової

Focke-Achgelis Fa 330 Bachstelze (нім. Плиска біла) — безмоторний розвідувальний автожир Крігсмаріне періоду Другої світової війни компанії Weser-Flugzeugbau w Hoyenkamp. Достовірно невідомо частоту застосування Fa 330.

Focke-Achgelis Fa 330 у музеї Cosford в Британії

Історія

Командування Крігсмаріне замовило на початку 1942 розробити автожир максимально простої конструкції для підводних човнів, що мало б збільшити для них радіус візуального спостереження за поверхнею моря. Автожир зберігався у контейнері на палубі. Його складання тривало до 5-7 хвилин. Було збудовано близько 200 одиниць Fa 330. Вперше випробуваний біля узбережжя Африки у квітні-травні 1943 з човна U-177.

Гвинт автожиру приводив в дію вітер. Він стартував з палуби підводного човна при швидкості вітру на ній не менше 35 км/год. Підводний човен на повній швидкості тягнув на буксирі довжиною до 300 м автожир проти вітру, що дозволяло тому підніматись на висоту до 120–150 м при діапазоні навколишнього огляду до 53 км. Пілот-спостерігач передавав дані за допомогою телефону.

Через буксирування Fa 330 використовували у Індійському океані, Аденській затоці, де була мала присутність ворожої авіації. Їх запускали з площадки позаду ходової рубки підводних човнів класу ІХ D2, у екіпажах яких 2-3 моряків готували для пілотування автожиру в аеродинамічній трубі Chalais-Meudon під Парижем. При аварійному зануренні обрізали буксирний трос і пілот повинен був самостійно приводнюватись. Після уникнення загрози човен піднімався на поверхню і пробував віднайти пілота автожиру. При таких ситуаціях пілот міг від'єднати ротор і спуститись разом з корпусом автожиру на парашуті за 2 хвилини.

На базі Fa 330 розробили Fa 336 з мотором потужністю 60 к.с. з тяговим пропелером.

Focke-Achgelis Fa 330 після завершення війни випробовували у Великій Британії у Airborne Forces Experimental Establishment, а у Франції на базі Fa 336 збудували SNCASO SE-3101.

Два Fa 330 експонуються у музеях Німеччини, один Британії.

Конструкція

Автожир складався з горизонтальної труби, до якої кріпились сидіння пілота, ручка керування, хвостові вертикальні і горизонтальні стабілізатори, труби шасі. За сидінням монтувалась вертикальна труба, що була дещо нахилена вперід. На ній кріпився несучий гвинт діаметром 7,3 м (пізніше 8,53 м) з трьома стальними лопатями.

Технічні параметри Focke-Achgelis Fa 269

Параметр	Значення
Екіпаж	1
Довжина	4,47 м
Діаметр пропелера	7,3 м 8,53 м
Висота	1,67 м
Максимальна швидкість	35-80 км/год
Швидкість патрулювання	40 км/год
Радіус дії	220 м
Маса порожнього	75 кг
Маса стартова	175 кг

Джерела

Gerhard Freund Himmelfahrtskommando «Bachstelze» — Der Einsatz des antriebslosen Tragschraubers Fa 330 im U-Boot-Krieg des Zweiten Weltkrieges Märchenstraßen-Verlag, Steinau an der Straße 2014, (нім.)

Примітки

[. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 8 вересня 2015. Focke-Achgelis Fa 330 (нім.)]
[. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 8 вересня 2015. Focke-Achgelis Fa.336 1944 (англ.)]
AIR International Januar 1975, стор. 47

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Focke-Achgelis Fa 330

Посилання

http://www.hubschraubermuseum.de/archives/manufacturers/focke-achgelis/ [ 6 червня 2020 у Wayback Machine.]
https://www.youtube.com/watch?v=gP6VnbeWXSY [ 19 листопада 2020 у Wayback Machine.]

[1] [. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 8 вересня 2015. Focke-Achgelis Fa 330 (нім.)]

[2] [. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 8 вересня 2015. Focke-Achgelis Fa.336 1944 (англ.)]

[3] AIR International Januar 1975, стор. 47