Костри́ця блідува́та (Festuca pallens) — реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом на північному сході межі поширення в ізольованих локалітетах занесена до Червоної книги України.
Костриця блідувата | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Злакові (Poaceae) |
Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
Рід: | Костриця (Festuca) |
Вид: | Костриця блідувата (F. pallens) |
Біноміальна назва | |
Festuca pallens |
Опис
. Багаторічний щільнодернинний злак, 30–40 см заввишки, стебла гладкі або зверху слабо шорсткі, зазвичай одновузлові. Листки грубі, щетиноподібні, часто дугоподібно вигнуті, 0,6–1 мм діаметром, зазвичай гладкі, рідше слабо шорсткі, сизо-зелені, інтенсивно завощені; листкові піхви добре розвинені, гладкі, окремі слабо шорсткі, відкриті до самої основи. Волоть не дуже щільна, 4,5–7,5 см завдовжки, вісь та гілочки голі або слабо шорсткі. Колоски 6–9 мм завдовжки, 4–9-квіткові, інтенсивно завощені. Колоскові луски ланцетоподібні, голі, верхня 3–4 мм, нижня 1,8–3,4 мм завдовжки. Нижня квіткова луска ланцетоподібна, 3–5 мм завдовжки, гола або зверху слабо шорстка; остюк 0,5–1,4 мм завдовжки. Цвіте в червні, плодоносить у липні. Розмножується насінням.
Поширення
Центральна й Південна Європа, Мала Азія (Туреччина). В Україні трапляється на Поділлі: Кременецькі гори (уривок Дівочі скелі, гора Бона, Божа, Страхова, Маслятин, Черча); Опіллі: коло села Поділля (Івано-Франківська область, Галицький район) та гори Великі Голди (Івано-Франківська область, Рогатинський район, поблизу села Лучинці), на вапнякових останцях на півдні Рівненської області (села Дубнівський район). Адмінстративні регіони: Рівненська, Івано-Франківська, Тернопільська.
Умови місцезростання
Росте на скелястих уступах і стрімких стінках кам'янистих гряд з дерново-карбонатними малопотужними ґрунтами на гіпсах, вапняках і крейді.
Чисельність та структура популяцій та причини зміни чисельності
Ізольовані популяції мають малі площі. Їхня чисельність обмежена площею відповідних екотопів, але популяції повночленні. Чисельність і вид навіть домінує. Проявляє піонерну стратегію на антропогенних відслоненнях.
Причини зміни чисельності-Стенотопність, випасання, терасування та заліснення схилів, розширення сільськогосподарських угідь упритул до скельних останців, що спричиняє заростання чагарниками, евтрофікацію, синантропізацію.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Охороняється у ПЗ «Медобори» (філіал «Кременецькі гори») та Галицькому НПП. Необхідним є моніторинг популяцій. Заборонено руйнування оселищ, штучне заліснення схилів.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Кременецькому ботсаду.
Господарське та комерційне значення: декоративне, протиерозійне, ґрунтотвірне.
Примітки
- обстежено територію Маслятинського ПНДВ, а саме гори Вовчу та Сокілля – Національний природний парк "Кременецькі гори" (укр.). Процитовано 13 травня 2019.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
Посилання
- Червона Книга України. Костриця блідувата [ 24 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostri cya bliduva ta Festuca pallens reliktovij vid z diz yunktivnim arealom na pivnichnomu shodi mezhi poshirennya v izolovanih lokalitetah zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Kostricya bliduvata Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Pidrodina Mitlicevidni Pooideae Rid Kostricya Festuca Vid Kostricya bliduvata F pallens Binomialna nazva Festuca pallens HostOpis Bagatorichnij shilnoderninnij zlak 30 40 sm zavvishki stebla gladki abo zverhu slabo shorstki zazvichaj odnovuzlovi Listki grubi shetinopodibni chasto dugopodibno vignuti 0 6 1 mm diametrom zazvichaj gladki ridshe slabo shorstki sizo zeleni intensivno zavosheni listkovi pihvi dobre rozvineni gladki okremi slabo shorstki vidkriti do samoyi osnovi Volot ne duzhe shilna 4 5 7 5 sm zavdovzhki vis ta gilochki goli abo slabo shorstki Koloski 6 9 mm zavdovzhki 4 9 kvitkovi intensivno zavosheni Koloskovi luski lancetopodibni goli verhnya 3 4 mm nizhnya 1 8 3 4 mm zavdovzhki Nizhnya kvitkova luska lancetopodibna 3 5 mm zavdovzhki gola abo zverhu slabo shorstka ostyuk 0 5 1 4 mm zavdovzhki Cvite v chervni plodonosit u lipni Rozmnozhuyetsya nasinnyam PoshirennyaCentralna j Pivdenna Yevropa Mala Aziya Turechchina V Ukrayini traplyayetsya na Podilli Kremenecki gori urivok Divochi skeli gora Bona Bozha Strahova Maslyatin Chercha Opilli kolo sela Podillya Ivano Frankivska oblast Galickij rajon ta gori Veliki Goldi Ivano Frankivska oblast Rogatinskij rajon poblizu sela Luchinci na vapnyakovih ostancyah na pivdni Rivnenskoyi oblasti sela Dubnivskij rajon Adminstrativni regioni Rivnenska Ivano Frankivska Ternopilska Umovi miscezrostannyaRoste na skelyastih ustupah i strimkih stinkah kam yanistih gryad z dernovo karbonatnimi malopotuzhnimi gruntami na gipsah vapnyakah i krejdi Chiselnist ta struktura populyacij ta prichini zmini chiselnostiIzolovani populyaciyi mayut mali ploshi Yihnya chiselnist obmezhena plosheyu vidpovidnih ekotopiv ale populyaciyi povnochlenni Chiselnist i vid navit dominuye Proyavlyaye pionernu strategiyu na antropogennih vidslonennyah Prichini zmini chiselnosti Stenotopnist vipasannya terasuvannya ta zalisnennya shiliv rozshirennya silskogospodarskih ugid upritul do skelnih ostanciv sho sprichinyaye zarostannya chagarnikami evtrofikaciyu sinantropizaciyu Rezhim zberezhennya populyacij ta zahodi z ohoroniOhoronyayetsya u PZ Medobori filial Kremenecki gori ta Galickomu NPP Neobhidnim ye monitoring populyacij Zaboroneno rujnuvannya oselish shtuchne zalisnennya shiliv Rozmnozhennya ta rozvedennya u specialno stvorenih umovah Viroshuyut u Kremeneckomu botsadu Gospodarske ta komercijne znachennya dekorativne protierozijne gruntotvirne Primitkiobstezheno teritoriyu Maslyatinskogo PNDV a same gori Vovchu ta Sokillya Nacionalnij prirodnij park Kremenecki gori ukr Procitovano 13 travnya 2019 nedostupne posilannya z listopadaa 2019 PosilannyaChervona Kniga Ukrayini Kostricya bliduvata 24 lyutogo 2018 u Wayback Machine