Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Фаланук | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Eupleres goudotii | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Eupleres goudotii Doyère, 1835 | ||||||||||||||||||
 ареал фаланука (Eupleres goudotii) | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Фаланук (Eupleres goudotii)— вид котовидих родини Фаланукові, що зустрічаються в лісах у східній та північній частинах острова Мадагаскар. Діапазон проживання за висотою: від рівня моря до 1025 м. Проживає в заболочених місцях або поблизу водно-болотних угідь в густих вологих тропічних лісах (схід) або сухих листяних лісах (західна частина ареалу). Рідко зустрічаються далеко від незайманих лісів. Етимологія: грец. εὖ — «добре», грец. πλήρης — «вкритий», бо підошва ноги є єдиною частиною, вільною від волосся. M. Doyère дав видовий епітет на честь M. Goudot.
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 450—650 мм, довжина хвоста: 220—250 мм, вага: 2—4 кг.
Опис. Підвид E. g. goudotii є жовтувато-коричневий зверху і світліший знизу. У підвиду E. g. major самці бурі, а самки сіруваті. Хутро пухнасте й м'яке, з густим підшерстям. Хвіст покритий досить довгими волосками, які надають йому пухнастий вигляд. Мордочка загострена; голова видовжена, вузька; зуби короткі, конічні. За деякими структурними особливостями нагадує віверу, за іншими — мангусту. Дрібні зуби схожі один на одного і нагадують зуби комахоїдної, а не м'ясоїдної тварини. Кігті порівняно довгі і не втягуються, або втягуються тільки частково. Ноги незвичайні як порівняно великими розмірами так і низьким положенням великих пальців на лапах.
Поведінка
Веде у значній мірі поодинокий (іноді може жити малими сімейними групами), нічний і сутінковий спосіб життя, хоча денна активність також була зареєстрована. Вдень знаходить притулок під колодами дерев, у розколинах і тому подібне. Харчується майже виключно земляними черв'яками, але іноді споживає амфібій, комах та їх личинок. Восени до 800 грамів жиру може накопичуватися в хвіст, і було висловлено припущення, що Eupleres goudotii впадає в сплячку протягом зими, однак, активні особини спостерігались в зимовий період. Має кілька видів вокалізації та інші засоби зв'язку.
Життєвий цикл
Парування відбувається, ймовірно, в липні або серпні (зима); народження спостерігалося в листопаді. Виводки містять одного або двох малюків. Вага немовлят становить 150 грамів; відлучення відбувається через дев'ять тижнів.
Загрози та охорона
Серйозну загрозу для цього виду є знелісення його середовища проживання через перетворення лісів у сільськогосподарські угіддя, через лісозаготівлю та виробництво деревного вугілля. Схоже, що на цей вид знаходиться під деяким тиском полювання заради його м'яса. Також загрозою є хижацтво з боку здичавілих кішок і собак, особливо на периферії лісу. Проживає на кількох природоохоронних територіях.
Джерела
- Вебсайт МСОП
- Converse S. The American Journal of Science and Arts. — 1836. — С. 192.
- Ronald M. Nowak Walker's mammals of the world, Vol. 2 — JHU Press, 1999, p. 766
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Falanuk Eupleres goudotii Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kotovidi Feloidea Rodina Falanukovi Eupleridae Rid Eupleres Doyere 1835 Vid Falanuk Binomialna nazva Eupleres goudotii Doyere 1835 areal falanuka Eupleres goudotii Posilannya Vikishovishe Eupleres goudotii Vikividi Eupleres goudotii EOL 347436 ITIS 621974 MSOP 68336601 NCBI 219107 Fossilworks 232150 Falanuk Eupleres goudotii vid kotovidih rodini Falanukovi sho zustrichayutsya v lisah u shidnij ta pivnichnij chastinah ostrova Madagaskar Diapazon prozhivannya za visotoyu vid rivnya morya do 1025 m Prozhivaye v zabolochenih miscyah abo poblizu vodno bolotnih ugid v gustih vologih tropichnih lisah shid abo suhih listyanih lisah zahidna chastina arealu Ridko zustrichayutsya daleko vid nezajmanih lisiv Etimologiya grec eὖ dobre grec plhrhs vkritij bo pidoshva nogi ye yedinoyu chastinoyu vilnoyu vid volossya M Doyere dav vidovij epitet na chest M Goudot MorfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tila 450 650 mm dovzhina hvosta 220 250 mm vaga 2 4 kg Opis Pidvid E g goudotii ye zhovtuvato korichnevij zverhu i svitlishij znizu U pidvidu E g major samci buri a samki siruvati Hutro puhnaste j m yake z gustim pidsherstyam Hvist pokritij dosit dovgimi voloskami yaki nadayut jomu puhnastij viglyad Mordochka zagostrena golova vidovzhena vuzka zubi korotki konichni Za deyakimi strukturnimi osoblivostyami nagaduye viveru za inshimi mangustu Dribni zubi shozhi odin na odnogo i nagaduyut zubi komahoyidnoyi a ne m yasoyidnoyi tvarini Kigti porivnyano dovgi i ne vtyaguyutsya abo vtyaguyutsya tilki chastkovo Nogi nezvichajni yak porivnyano velikimi rozmirami tak i nizkim polozhennyam velikih palciv na lapah PovedinkaVede u znachnij miri poodinokij inodi mozhe zhiti malimi simejnimi grupami nichnij i sutinkovij sposib zhittya hocha denna aktivnist takozh bula zareyestrovana Vden znahodit pritulok pid kolodami derev u rozkolinah i tomu podibne Harchuyetsya majzhe viklyuchno zemlyanimi cherv yakami ale inodi spozhivaye amfibij komah ta yih lichinok Voseni do 800 gramiv zhiru mozhe nakopichuvatisya v hvist i bulo vislovleno pripushennya sho Eupleres goudotii vpadaye v splyachku protyagom zimi odnak aktivni osobini sposterigalis v zimovij period Maye kilka vidiv vokalizaciyi ta inshi zasobi zv yazku Zhittyevij ciklParuvannya vidbuvayetsya jmovirno v lipni abo serpni zima narodzhennya sposterigalosya v listopadi Vivodki mistyat odnogo abo dvoh malyukiv Vaga nemovlyat stanovit 150 gramiv vidluchennya vidbuvayetsya cherez dev yat tizhniv Zagrozi ta ohoronaSerjoznu zagrozu dlya cogo vidu ye znelisennya jogo seredovisha prozhivannya cherez peretvorennya lisiv u silskogospodarski ugiddya cherez lisozagotivlyu ta virobnictvo derevnogo vugillya Shozhe sho na cej vid znahoditsya pid deyakim tiskom polyuvannya zaradi jogo m yasa Takozh zagrozoyu ye hizhactvo z boku zdichavilih kishok i sobak osoblivo na periferiyi lisu Prozhivaye na kilkoh prirodoohoronnih teritoriyah DzherelaVebsajt MSOP Converse S The American Journal of Science and Arts 1836 S 192 Ronald M Nowak Walker s mammals of the world Vol 2 JHU Press 1999 p 766 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi