Et tu, Brute

«І ти, Бруте?» (лат. Et tu, Brute?) — відомий латинський вираз, який приписується Юлієві Цезарю. «І ти, Бруте?» зазвичай кажуть близькій людині у разі зради, частіше з іронією.

Вінченцо Камуччі. «Смерть Цезаря»

У трагедії Шекспіра «Юлій Цезар» ця фраза — останні слова Цезаря, коли його друг Марк Юній Брут, учасник змови, вдарив імператора кинджалом.

«[Casca stabs Caesar in the neck. Caesar catches hold of his arm. He is then stabbed by several other Conspirators, and at last by Marcus Brutus.]

  Caesar: Et tu, Brute?— Then fall, Caesar!

[Dies. The Senators and People retire in confusion.]»

За деякими джерелами^[] речення виглядало інакше: «І ти, сину мій?» (лат. «Tu quoque, Brute, fili mihi?», грец. «καὶ σὺ τέκνον»). Існує версія, що слова є початком повної фрази «І ти, мій сину, смакуватимеш силу влади», що було натяком на можливу власну долю Брута, котрий насправді потім закінчив життя самогубством. Деякі автори^[] стверджують, що Цезар загинув, не промовивши жодного слова.

Див. також

• Tu quoque.

Джерела

• Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений [ 20 квітня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)