Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Папужник синьощокий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство

Erythrura trichroa

Erythrura trichroa
Папужник синьощокий
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Астрильдові (Estrildidae)
Рід: Папужник (Erythrura)
Вид: Папужник синьощокий
Біноміальна назва
Erythrura trichroa
(, 1833)
image
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Fringilla trichroa
Посилання
image Вікісховище: Erythrura trichroa
image Віківиди: Erythrura trichroa
image ITIS: 179608
image МСОП: 22719712
image NCBI: 247731

Папу́жник синьощокий (Erythrura trichroa) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Австралазії. Виділяють низку підвидів.

Опис

Довжина птаха становить 11-14 см, вага 14,4 г. Самці мають переважно зелене забарвлення, нижня частина живота дещо світша,крила більш темні. Обличчя індигово-синє, надхвістя зелене, хвіст зелений, дзьоб міцний, чорний. У самиць синя пляма на обличчі менша і менш виражена. Молоді птахи мають менш яскраве забарвлення, ніж дорослі птахи, синя пляма на облиичі у них слабо виражена або відсутня.

Підвиди

Виділяють одинадцять підвидів:

Поширення і екологія

Синьощокі папужники мешкають в Індонезії, Папуа Новій Гвінеї, Австралії, на Соломонових Островах та Новій Каледонії, у Федеративних Штатах Мікронезії, Палау і Вануату. Вони живуть в гірських і рівнинних тропічних лісах, на узліссях і трав'янистих галявинах, в мангрових і чагарникових заростях, в садах. На Новій Гвінеї вони зустрічаються на висоті від 800 до 3000 м над рівнем моря, під час негніздового періоду мігрують в долини, утворюючи зграї до 100 птахів.

Синьощокі папужники живляться переважно насінням трав'янистих рослин, плодами, ягодами, пагонами, під час сезону розмноження також дрібними комахами. Сезон розмноження у них триває з жовтня по лютий. В цей час самці приваблюють самиць співом, слідуюючи за нею, пока самиця тримає в дзьобі стебло трави або інший рослинний матеріал у вертиакальному положення; самиці демонструють готовність до спарювання, присідаючи і рухаючи хвостом зі сторони в сторону.

Пара птахів будує гніздо, причому самець приносить матерал (гілочки, травинки, листя, корінці), а самиця будує гніздо. Воно має кулеподібну форму і розміщується в густрій рослинності на висоті кількох метрів над землею. В кладці від 3 до 6 білуватих яєць. Інкубаційний період триває 13-14 днів, насиджують поперемінно і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 15 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще 2 тижні. Вони набувають дорослого забарвлення у віці 4 місяців.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція синьощоких папужників становить приблизно 20 тисяч птахів.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Erythrura trichroa: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 01 вересня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 вересня 2022.

Джерела

  • Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, .
  • Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, .
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Papuzhnik sinoshokij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Astrildovi Estrildidae Rid Papuzhnik Erythrura Vid Papuzhnik sinoshokij Binomialna nazva Erythrura trichroa 1833 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Fringilla trichroa Posilannya Vikishovishe Erythrura trichroa Vikividi Erythrura trichroa ITIS 179608 MSOP 22719712 NCBI 247731 Papu zhnik sinoshokij Erythrura trichroa vid gorobcepodibnih ptahiv rodini astrildovih Estrildidae Meshkaye v Avstralaziyi Vidilyayut nizku pidvidiv OpisDovzhina ptaha stanovit 11 14 sm vaga 14 4 g Samci mayut perevazhno zelene zabarvlennya nizhnya chastina zhivota desho svitsha krila bilsh temni Oblichchya indigovo sinye nadhvistya zelene hvist zelenij dzob micnij chornij U samic sinya plyama na oblichchi mensha i mensh virazhena Molodi ptahi mayut mensh yaskrave zabarvlennya nizh dorosli ptahi sinya plyama na obliichi u nih slabo virazhena abo vidsutnya PidvidiVidilyayut odinadcyat pidvidiv E t sanfordi Stresemann 1931 gori Sulavesi zokrema Rantemario i en E t modesta Wallace 1862 pivnichni Molukkski ostrovi Ternate Tidore Halmahera i Bachan E t pinaiae Stresemann 1914 centralni Molukkski ostrovi Buru Seram E t sigillifer De Vis 1897 Nova Gvineya i ostrovi arhipelagu Bismarka E t macgillivrayi Mathews 1914 pivdennij shid pivostrova Kejp Jork na pivnichnomu shodi Kvinslendu v rajoni Kernsa E t eichhorni Hartert EJO 1924 ostrovi en i en en E t pelewensis Kuroda Nm 1922 Palau E t clara Taka Tsukasa amp Yamashina 1931 ostrovi Chuuk i Ponpeyi E t trichroa Kittlitz 1833 ostriv Kosrae E t trichroa Rothschild amp Hartert EJO 1900 ostrovi Guadalkanal Bugenvil i Kolombangara Solomonovi ostrovi E t cyanofrons Layard EL 1878 Vanuatu vid Gaua do Anejtyuma i ostrovi Luajote Mare ta en Poshirennya i ekologiyaSinoshoki papuzhniki meshkayut v Indoneziyi Papua Novij Gvineyi Avstraliyi na Solomonovih Ostrovah ta Novij Kaledoniyi u Federativnih Shtatah Mikroneziyi Palau i Vanuatu Voni zhivut v girskih i rivninnih tropichnih lisah na uzlissyah i trav yanistih galyavinah v mangrovih i chagarnikovih zarostyah v sadah Na Novij Gvineyi voni zustrichayutsya na visoti vid 800 do 3000 m nad rivnem morya pid chas negnizdovogo periodu migruyut v dolini utvoryuyuchi zgrayi do 100 ptahiv Sinoshoki papuzhniki zhivlyatsya perevazhno nasinnyam trav yanistih roslin plodami yagodami pagonami pid chas sezonu rozmnozhennya takozh dribnimi komahami Sezon rozmnozhennya u nih trivaye z zhovtnya po lyutij V cej chas samci privablyuyut samic spivom sliduyuyuchi za neyu poka samicya trimaye v dzobi steblo travi abo inshij roslinnij material u vertiakalnomu polozhennya samici demonstruyut gotovnist do sparyuvannya prisidayuchi i ruhayuchi hvostom zi storoni v storonu Para ptahiv buduye gnizdo prichomu samec prinosit materal gilochki travinki listya korinci a samicya buduye gnizdo Vono maye kulepodibnu formu i rozmishuyetsya v gustrij roslinnosti na visoti kilkoh metriv nad zemleyu V kladci vid 3 do 6 biluvatih yayec Inkubacijnij period trivaye 13 14 dniv nasidzhuyut popereminno i samici i samci Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 15 dniv pislya viluplennya odnak batki prodovzhuyut pikluvatisya pro nih she 2 tizhni Voni nabuvayut doroslogo zabarvlennya u vici 4 misyaciv ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya sinoshokih papuzhnikiv stanovit priblizno 20 tisyach ptahiv PrimitkiBirdLife International 2016 Erythrura trichroa informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 01 veresnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Waxbills parrotfinches munias whydahs Olive Warbler accentors pipits IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 01 veresnya 2022 DzherelaJurgen Nicolai Hrsg Joachim Steinbacher Hrsg Renate van den Elzen Gerhard Hofmann Prachtfinken Australien Ozeanien Sudostasien Eugen Ulmer Verlag Stuttgart 2001 ISBN 3 8001 3249 4 Peter Clement Alan Harris John Davis Finches and Sparrows An Identification Guide Christopher Helm London 1993 ISBN 0 7136 8017 2 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ