Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Erigeron eriocephalus — вид трав'янистих рослин родини айстрові (Asteraceae), поширений у Північній Америці, Північній Європі та Північній Азії. Етимологія: грец. εριον — «волохатий», грец. κεφαλη — «голова».
| Erigeron eriocephalus | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Злинка (Erigeron) |
| Вид: | E. eriocephalus |
| Біноміальна назва | |
| Erigeron eriocephalus , 1840 | |
| Синоніми | |
| Erigeron uniflorus subsp. eriocephalus (J. Vahl) Cronquist | |
Таксономічні примітки
Erigeron eriocephalus тісно пов'язаний з E. uniflorus і часто вважається підвидом E. uniflorus. Екологічно, два таксони відрізняються. Erigeron eriocephalus — рослина сонячних, сухих ділянок; Е. uniflorus — рослина вологих покритих снігом ділянок.
Опис
Це багаторічні поодинокі трав'янисті рослини, часто в невеликих купинах з невеликими бічними пагонами від основного вертикального каудекса. Ці пагони можуть стати незалежними від материнської рослини, але тільки на дуже короткій відстані (1 см). Листки розміщені біля основи й на нижній частині стебел. Стебла, листки й приквітки голів з довгим колінчастим волоссям. Листки чергові. Прикореневі листки 4–5 см, оберненоланцетні або вузько оберненоланцетні, голі або з рідкими волосками, тупі. Стеблові листки 1–5 см, лінійні або вузько оберненоланцетні, гострі, густо вкриті білим, блискучим волоссям. Суцвіття — одна голова на кінці кожного стебла. Приквітки голів розміщені в кілька рядів, сильно розпростерті, 0.7–1 см, ланцетні, густо запушені білим, блискучим колінчастим волоссям; можуть виникнути деякі волоски з фіолетовими клітинними стінками. Крайові квіти язичкові, з приблизно 3 нечіткими зубчиками на вершині, (4)5–6 мм, білого або блідо-фіолетового кольору. Центральні квіти з трубчастими і жовтими віночками. Плоди — сім'янки з чубчиком. Численні плоди формуються в кожній голові.
Поширення
Європа (Ісландія, Норвегія [вкл. Шпіцберген], Швеція, Фінляндія); Північна Америка (Ґренландія, Канада, Аляска — США).
Населяє арктичні зони й, можливо, гори в бореальних зонах.
Відтворення
Статеве розмноження насінням; немає вегетативне розмноження. Квітки пристосовані до запилення комахами. Плоди пристосовані до поширення під дією вітру через їх чубчики.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 14 березня 2017.
Джерела
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) [ 10 травня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Euro+Med Plantbase [ 13 січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- NatureGate [ 9 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of North America [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Flora of Svalbard [ 14 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Pan-arctic flora (англ.)
 | Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erigeron eriocephalus vid trav yanistih roslin rodini ajstrovi Asteraceae poshirenij u Pivnichnij Americi Pivnichnij Yevropi ta Pivnichnij Aziyi Etimologiya grec erion volohatij grec kefalh golova Erigeron eriocephalusBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Ajstrocviti Asterales Rodina Ajstrovi Asteraceae Rid Zlinka Erigeron Vid E eriocephalusBinomialna nazvaErigeron eriocephalus 1840SinonimiErigeron uniflorus subsp eriocephalus J Vahl Cronquist Erigeron uniflorus var eriocephalus J Vahl B BoivinTaksonomichni primitkiErigeron eriocephalus tisno pov yazanij z E uniflorus i chasto vvazhayetsya pidvidom E uniflorus Ekologichno dva taksoni vidriznyayutsya Erigeron eriocephalus roslina sonyachnih suhih dilyanok E uniflorus roslina vologih pokritih snigom dilyanok OpisCe bagatorichni poodinoki trav yanisti roslini chasto v nevelikih kupinah z nevelikimi bichnimi pagonami vid osnovnogo vertikalnogo kaudeksa Ci pagoni mozhut stati nezalezhnimi vid materinskoyi roslini ale tilki na duzhe korotkij vidstani 1 sm Listki rozmisheni bilya osnovi j na nizhnij chastini stebel Stebla listki j prikvitki goliv z dovgim kolinchastim volossyam Listki chergovi Prikorenevi listki 4 5 sm obernenolancetni abo vuzko obernenolancetni goli abo z ridkimi voloskami tupi Steblovi listki 1 5 sm linijni abo vuzko obernenolancetni gostri gusto vkriti bilim bliskuchim volossyam Sucvittya odna golova na kinci kozhnogo stebla Prikvitki goliv rozmisheni v kilka ryadiv silno rozprosterti 0 7 1 sm lancetni gusto zapusheni bilim bliskuchim kolinchastim volossyam mozhut viniknuti deyaki voloski z fioletovimi klitinnimi stinkami Krajovi kviti yazichkovi z priblizno 3 nechitkimi zubchikami na vershini 4 5 6 mm bilogo abo blido fioletovogo koloru Centralni kviti z trubchastimi i zhovtimi vinochkami Plodi sim yanki z chubchikom Chislenni plodi formuyutsya v kozhnij golovi PoshirennyaYevropa Islandiya Norvegiya vkl Shpicbergen Shveciya Finlyandiya Pivnichna Amerika Grenlandiya Kanada Alyaska SShA Naselyaye arktichni zoni j mozhlivo gori v borealnih zonah VidtvorennyaStateve rozmnozhennya nasinnyam nemaye vegetativne rozmnozhennya Kvitki pristosovani do zapilennya komahami Plodi pristosovani do poshirennya pid diyeyu vitru cherez yih chubchiki Div takozhSpisok vidiv rodu zlinkaPrimitki Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2016 Procitovano 14 bereznya 2017 DzherelaGermplasm Resources Information Network GRIN 10 travnya 2017 u Wayback Machine angl Euro Med Plantbase 13 sichnya 2017 u Wayback Machine angl NatureGate 9 bereznya 2017 u Wayback Machine angl Flora of North America 4 bereznya 2016 u Wayback Machine angl The Flora of Svalbard 14 bereznya 2017 u Wayback Machine angl Pan arctic flora angl Ce nezavershena stattya pro ajstrovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi