Ситняг однолусковий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Рос

Ситняг однолусковий

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Вищі рослини (Streptophyta)
—	Судинні (Tracheophyta)
—	Покритонасінні (Magnoliophyta)
—	Однодольні (Liliopsida)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Осокові (Cyperaceae)
Підродина:	Cyperoideae
Триба:
Рід:	Ситняг (Eleocharis)
Вид:	Ситняг однолусковий

Біноміальна назва

Eleocharis uniglumis
(Link) Schult., 1824

Посилання

Вікісховище:	Eleocharis uniglumis
Віківиди:	Eleocharis uniglumis
EOL:	1120084
IPNI:	307177-1
ITIS:	40072
МСОП:	164239
NCBI:	669671

Ситняг однолусковий (Eleocharis uniglumis) — вид багаторічних кореневищних трав'янистих рослин родини осокові (Cyperaceae). Етимологія: лат. unus — «один», лат. gluma — «лушпина».

Опис

Кореневища довгі, товщиною 0.3–1 мм. Стебла зелені чи синювато-зелені, циліндричні, (5-)10–60 см × 0.2–1.5 мм. Дистальні листові піхви стійкі, проксимально (ближче до точки приєднання) червоні, дистально від солом'яних до зелених; верхівка часто темно-червоно-коричнева, від тупої до підгострої. Суцвіття з одиночними колосками. Колоски подовжені від 5 до 20 мм і містять від 10 до 30 квіток. Оцвітина: щетини 0–4(-5), від світло-коричневого до солом'яного кольору. Тичинок 3. Сім'янки темно-жовті або середньо або темно-коричневі, 1.3–1.8 × 1–1.4 мм.

Поширення

Загальне

Цей вид трапляється від Європи на південь, у Північну Африку і на схід через Близький Схід, Сибір, Казахстан, Кавказ, Монголію та Пакистан до Камчатки і Китаю. Також зростає в Північній Америці від субарктичних районів Канади (відсутній у Ґренландії) до північних районів Сполучених Штатів. Вид класифікується як зникаючий (CR) в Хорватії та Люксембурзі; регіонально захищений у Франції (Південь-Піренеї). Це, як правило, прибережний вид, що трапляється на зниженнях і басейнах на верхніх частинах скелястих берегів і припливної зони, а також в солонуватих болотах, а іноді й у глибині країни у вапняних луках з більш високим, ніж нормальним вмістом натрію.

В Україні

Вид знаходиться у списку рідкісних і рекомендованих до охорони у Волинській області. Зростає в НПП «Азово-Сиваський» і НПП «Приазовський».

Див. також

Список видів роду ситняг.

Галерея

Джерела

Довідник назв рослин України
Данилик І. М. Система родини Cyperaceae Juss. флори України // Укр. ботан. журн.. — 2012. — Вип. 69. — № 3. — С. 341.
Д. Н. Доброчаева, М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 420.
Clifford H. T., Bostock P. D. Etymological Dictionary of Grasses. — Springer Science & Business Media, 2007. — P. 303
Рідкісні види судинних рослин, що охороняються і рекомендовані до охорони у Волинській області
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2015. Процитовано 20 листопада 2016.

Lansdown, R.V. 2013. Eleocharis uniglumis. The IUCN (англ.)
Flora of North America (англ.)
Flora of NW Europe^{[недоступне посилання з липня 2019]} (англ.)
Euro+Med Plantbase (англ.)
Flora of Iceland (webpage of Icelandic Institute of Natural History) (ісл.)

Це незавершена стаття про осокові.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Довідник назв рослин України

[2] Данилик І. М. Система родини Cyperaceae Juss. флори України // Укр. ботан. журн.. — 2012. — Вип. 69. — № 3. — С. 341.

[Опред-3] Д. Н. Доброчаева, М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 420.

[4] Clifford H. T., Bostock P. D. Etymological Dictionary of Grasses. — Springer Science & Business Media, 2007. — P. 303

[5] Рідкісні види судинних рослин, що охороняються і рекомендовані до охорони у Волинській області

[6] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2015. Процитовано 20 листопада 2016.