Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Дзьобак золотоспинний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець золотоспиннолго дзобака (заповідник [en], Сінгапур)  Самиця золотоспиннолго дзобака (Сінгапурський ботанічний сад) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Dinopium javanense (, 1797) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Picus javanensis Tiga javanensis | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Дзьоба́к золотоспинний (Dinopium javanense) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії.
Опис
Довжина птаха становить 28-30 см, вага 67-100 г. У самців підвиду D. j. intermedium потилиця і верхня частина спини чорні, решта спини, плечі і покривні пера крил оливкові із золотисто-жовтим відтінком, пера на них мають жовті кінчики і краї. Нижня частина спини і надхвістя яскраво-червоні, верхні покривні пера хвоста чорнувато-коричневі, іноді з оливковим відтінком. Махові пера чорнувато-коричневі, внутрішні опахала у них поцятковані білими плямками, другорядні махові пера мають жовтувато-оливкові зовнішні опахала. Стернові пера чорні. Підборіддя і горло білуваті, по центру горла чорні плямки формують смугу. Решта нижньої частини тіла біла, пера на них мають нечіткі чорні кінчики і краї, найбільш виражені на грудях і менш виражені на боках. Нижня сторона крил коричнева, поцяткована білими плямками. Нижні покривні пера хвоста чорнувато-коричневі, крайні пера мають жовтуватий відтінок.
Лоб бурувато-червоний. охристо-червонуватий, тім'я червоне з чорними краями, на ньому є характерний чуб. Від верхнього краю очей до шиї з боків ідуть широкі білі "брови", від заднього краю очей до потилиці ідуть широкі чорні смуги. Від основи дзьоба через щоки до шиї і грудей з боків ідуть білі смуги. Під дзьобом чорні "вуса", які ідуть до верхньої частини грудей. Райдужки червонувато-карі або карі. Дзьоб середньої довжини, вузький біля основи, загострений, чорнуватий, лапи зеленувато-сірі або коричнювато-сірі. У самиць червоні плями на голові відсутні, лоб, тім'я і чуб у них чорні, поцятковані білими смужками.
Представники підвиду D. j. malabaricum є меншими за представників підвиду D. j. intermedium, спина і верхні покривні пера крил у них менш золотисто-жовті і більш оливкові. Представники номінативного підвиду D. j. javanense мають ще менші розміри, обличчя і горло у них мають легкий коричнюватий відтінок, однак загалом вони є схожими на представників підвидів D. j. intermedium і D. j. malabaricum. Представники підвиду D. j. exsul є схожими на представників номінативного підвиду, однак нижня частина тіла у них сильно, нерівномірно поцяткована темними смугами. У самиць цього підвиду на потилиці є вузька оранжева або червона смуга. Представники підвидів D. j. borneonense і D. j. raveni є схожими на представників номінативного підвиду, однак смуги на нижній частині тіла у них менш чорні і більш коричневі, плями на горлі більш темні. У самиць цих підвидів смужки на тімені дуже вузькі.
Підвиди
Виділяють шість підвидів:
- D. j. malabaricum Whistler, 1934 — Малабарське узбережжя (південний захід Індії);
- D. j. intermedium (Blyth, 1845) — від Північно-Східної Індії і Бангладеш до М'янми, південного Китаю та Індокитаю;
- D. j. javanense (Ljungh, 1797) — Малайський півострів, Суматра, острови Ріау, західна Ява;
- D. j. exsul (Hartert, EJO, 1901) — східна Ява і Балі;
- D. j. borneonense (Dubois, AJC, 1897) — Калімантан (за винятком північного сходу);
- D. j. raveni Riley, 1927 — північний схід Калімантану і сусідні острови, зокрема Ерабан.
Палаванський дзьобак раніше вважався підвидом золотоспинного дзьобака, однак був визнаний окремим видом.
Поширення і екологія
Золотоспинні дзьобаки мешкають в Індії, Бангладеш, М'янмі, Китаї, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії і Брунеї. Вони живуть в різноманітних лісистих середовищах, від вологих тропічних лісів і рідколісь до чагарникових і мангрових заростей, гірських соснових лісів, кокосових гаїв, парків і садів. На Великих Зондських островах птахи зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря, в Південно-Східній Азії на висоті до 1530 м над рівнем моря, в Індії на висоті до 1700 м над рівнем моря.
Золотоспинні дзьобаки зустрічаються поодинці або парами. Вони живляться переважно мурахами і личинками комах, а також тарганами та іншими комахами, дрібними скорпіонами та іншими безхребетними. Птахи шукають їжу в нижньому і середньому ярусах лісу, як на старих, так і на молодих деревах, простукуючи їх дзьобом, іноді також ловлять комах в польоті. Початок сезону розмноження у золотоспинних дзьобаків різниться в залежності від регіону. В Індії він триває з січня по червень, в Малайзії з січня по липень, на Калімантані з квітня по грудень. Птахи гніздяться і дуплах дерев, на висоті від 2 до 10 м над землею, переважно на висоті до 5 м над рівнем моря. В кладці 2-3 яйця.
Примітки
- BirdLife International (2016). Dinopium javanense: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 15 лютого 2023
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 13.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 лютого 2023.
- Nigel J. Collar. Species limits in some Philippine birds including the Greater Flameback Chrysocolaptes lucidus. „Forktail”. 27, ss. 29–38, 2011.
- Yorke, Callyn D. (1984). Avian community structure in two modified Malaysian habitats. Biological Conservation. 29 (4): 345—362. doi:10.1016/0006-3207(84)90004-1. ISSN 0006-3207.
Джерела
- Hans Winkler, David A. Christie and David Nurney: Woodpeckers. A Guide to the Woodpeckers, Piculets and Wrynecks of the World. Pica Press, Robertsbridge 1995, , S. 72–73, 230–231.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzobak zolotospinnij Samec zolotospinnolgo dzobaka zapovidnik en Singapur Samicya zolotospinnolgo dzobaka Singapurskij botanichnij sad Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Dyatlopodibni Piciformes Rodina Dyatlovi Picidae Rid Dzobak Dinopium Vid Dzobak zolotospinnij Binomialna nazva Dinopium javanense 1797 Pidvidi Div tekst Sinonimi Picus javanensis Tiga javanensis Posilannya Vikishovishe Dinopium javanense Vikividi Dinopium javanense ITIS 554150 MSOP 22727182 NCBI 367957 Dzoba k zolotospinnij Dinopium javanense vid dyatlopodibnih ptahiv rodini dyatlovih Picidae Meshkaye v Pivdennij i Pivdenno Shidnij Aziyi OpisZolotospinnij dzobak Tayiland Zolotospinnij dzobak provinciya Phetchaburi Tayiland Dovzhina ptaha stanovit 28 30 sm vaga 67 100 g U samciv pidvidu D j intermedium potilicya i verhnya chastina spini chorni reshta spini plechi i pokrivni pera kril olivkovi iz zolotisto zhovtim vidtinkom pera na nih mayut zhovti kinchiki i krayi Nizhnya chastina spini i nadhvistya yaskravo chervoni verhni pokrivni pera hvosta chornuvato korichnevi inodi z olivkovim vidtinkom Mahovi pera chornuvato korichnevi vnutrishni opahala u nih pocyatkovani bilimi plyamkami drugoryadni mahovi pera mayut zhovtuvato olivkovi zovnishni opahala Sternovi pera chorni Pidboriddya i gorlo biluvati po centru gorla chorni plyamki formuyut smugu Reshta nizhnoyi chastini tila bila pera na nih mayut nechitki chorni kinchiki i krayi najbilsh virazheni na grudyah i mensh virazheni na bokah Nizhnya storona kril korichneva pocyatkovana bilimi plyamkami Nizhni pokrivni pera hvosta chornuvato korichnevi krajni pera mayut zhovtuvatij vidtinok Lob buruvato chervonij ohristo chervonuvatij tim ya chervone z chornimi krayami na nomu ye harakternij chub Vid verhnogo krayu ochej do shiyi z bokiv idut shiroki bili brovi vid zadnogo krayu ochej do potilici idut shiroki chorni smugi Vid osnovi dzoba cherez shoki do shiyi i grudej z bokiv idut bili smugi Pid dzobom chorni vusa yaki idut do verhnoyi chastini grudej Rajduzhki chervonuvato kari abo kari Dzob serednoyi dovzhini vuzkij bilya osnovi zagostrenij chornuvatij lapi zelenuvato siri abo korichnyuvato siri U samic chervoni plyami na golovi vidsutni lob tim ya i chub u nih chorni pocyatkovani bilimi smuzhkami Predstavniki pidvidu D j malabaricum ye menshimi za predstavnikiv pidvidu D j intermedium spina i verhni pokrivni pera kril u nih mensh zolotisto zhovti i bilsh olivkovi Predstavniki nominativnogo pidvidu D j javanense mayut she menshi rozmiri oblichchya i gorlo u nih mayut legkij korichnyuvatij vidtinok odnak zagalom voni ye shozhimi na predstavnikiv pidvidiv D j intermedium i D j malabaricum Predstavniki pidvidu D j exsul ye shozhimi na predstavnikiv nominativnogo pidvidu odnak nizhnya chastina tila u nih silno nerivnomirno pocyatkovana temnimi smugami U samic cogo pidvidu na potilici ye vuzka oranzheva abo chervona smuga Predstavniki pidvidiv D j borneonense i D j raveni ye shozhimi na predstavnikiv nominativnogo pidvidu odnak smugi na nizhnij chastini tila u nih mensh chorni i bilsh korichnevi plyami na gorli bilsh temni U samic cih pidvidiv smuzhki na timeni duzhe vuzki PidvidiVidilyayut shist pidvidiv D j malabaricum Whistler 1934 Malabarske uzberezhzhya pivdennij zahid Indiyi D j intermedium Blyth 1845 vid Pivnichno Shidnoyi Indiyi i Bangladesh do M yanmi pivdennogo Kitayu ta Indokitayu D j javanense Ljungh 1797 Malajskij pivostriv Sumatra ostrovi Riau zahidna Yava D j exsul Hartert EJO 1901 shidna Yava i Bali D j borneonense Dubois AJC 1897 Kalimantan za vinyatkom pivnichnogo shodu D j raveni Riley 1927 pivnichnij shid Kalimantanu i susidni ostrovi zokrema Eraban Palavanskij dzobak ranishe vvazhavsya pidvidom zolotospinnogo dzobaka odnak buv viznanij okremim vidom Poshirennya i ekologiyaZolotospinni dzobaki meshkayut v Indiyi Bangladesh M yanmi Kitayi Tayilandi Laosi V yetnami Kambodzhi Malajziyi Indoneziyi i Bruneyi Voni zhivut v riznomanitnih lisistih seredovishah vid vologih tropichnih lisiv i ridkolis do chagarnikovih i mangrovih zarostej girskih sosnovih lisiv kokosovih gayiv parkiv i sadiv Na Velikih Zondskih ostrovah ptahi zustrichayutsya na visoti do 1000 m nad rivnem morya v Pivdenno Shidnij Aziyi na visoti do 1530 m nad rivnem morya v Indiyi na visoti do 1700 m nad rivnem morya Zolotospinni dzobaki zustrichayutsya poodinci abo parami Voni zhivlyatsya perevazhno murahami i lichinkami komah a takozh targanami ta inshimi komahami dribnimi skorpionami ta inshimi bezhrebetnimi Ptahi shukayut yizhu v nizhnomu i serednomu yarusah lisu yak na starih tak i na molodih derevah prostukuyuchi yih dzobom inodi takozh lovlyat komah v poloti Pochatok sezonu rozmnozhennya u zolotospinnih dzobakiv riznitsya v zalezhnosti vid regionu V Indiyi vin trivaye z sichnya po cherven v Malajziyi z sichnya po lipen na Kalimantani z kvitnya po gruden Ptahi gnizdyatsya i duplah derev na visoti vid 2 do 10 m nad zemleyu perevazhno na visoti do 5 m nad rivnem morya V kladci 2 3 yajcya PrimitkiBirdLife International 2016 Dinopium javanense informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 15 lyutogo 2023 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Woodpeckers IOC World Bird List Version 13 1 International Ornithologists Union Procitovano 15 lyutogo 2023 Nigel J Collar Species limits in some Philippine birds including the Greater Flameback Chrysocolaptes lucidus Forktail 27 ss 29 38 2011 Yorke Callyn D 1984 Avian community structure in two modified Malaysian habitats Biological Conservation 29 4 345 362 doi 10 1016 0006 3207 84 90004 1 ISSN 0006 3207 DzherelaHans Winkler David A Christie and David Nurney Woodpeckers A Guide to the Woodpeckers Piculets and Wrynecks of the World Pica Press Robertsbridge 1995 ISBN 0 395 72043 5 S 72 73 230 231 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi