Debian Live

Debian — дистрибутив Linux, який складається тільки з вільного програмного забезпечення (main-секції архіву Debian). Популярний та впливовий дистрибутив Linux. Багатоцільова операційна система, що використовується: настільними комп'ютерами, лептопами, серверами, вбудованими системами.

Debian GNU/Linux

Debian 12 (Bookworm) з графічним середовищем GNOME 43
Розробник	The Debian Project
Родина ОС	Linux
Робочий стан	Актуальний
Вихідна модель	Вільне програмне забезпечення
Початковий випуск	16 серпня 1993
Останній випуск	12.6  / 29 червень 2024
Репозиторій	https://salsa.debian.org/public
Мови	більше 78 мов, в тому числі українська
Спосіб оновлення	APT
Менеджер пакетів	dpkg
Платформи	x86-64, IA-32, ppc64el, (S390x), armel, armhf, arm64, mipsel, mips64el
Тип ядра	Монолітне (ядро Linux)
Ліцензія	Вільне програмне забезпечення, переважно GNU GPL, та інші ліцензії
www.debian.org

Неофіційним варіантом є Debian GNU/Hurd, побудований на базі мікроядра GNU Mach і набору програм-серверів GNU Hurd.

Як доповнення до послуги дозволяється встановлювати пакунки у форматі .deb, які не були включені до головного репозиторію, з причини надто обмеженої ліцензії або можливих законодавчих непорозумінь. А саме:

• додаткові (Contrib) — пакунки у цій частині розповсюджуються власником авторського права на умовах вільної ліцензії, але залежать від комерційного програмного забезпечення;
• обмежені (Non-Free) — ліцензії пакетів у цій частині мають умови, що обмежують розповсюдження ПЗ.
• обмежені вбудовані (Non-Free-Firmware) — ліцензії пакетів вбудованих програм у цій частині мають умови, що обмежують розповсюдження ПЗ.

Випуск Debian GNU/Linux 12 містить 64419 пакунків.

Debian є основою для ряду Debian-подібних дистрибутивів. Найвідоміші: Ubuntu, Linux Mint, , , Dreamlinux, Knoppix, Linspire, Maemo, Xandros.

Debian відомий суворою^{[ ]} відданістю філософії Unix та вільному програмному забезпеченню. ОС портована на 9 архітектур серед яких, окрім типових архітектур x86 та x86-64, є архітектури ARM та MIPS (які використовують переважно у вбудованих системах); архітектура (s390x), використовується мейнфреймами серії IBM System z.

Система керування пакунками програмного забезпечення Debian (особливо APT) відома своєю суворою політикою стосовно пакунків та якості випусків. APT дозволяє легко оновлювати систему, а також автоматично розв'язувати залежності між пакунками. Debian використовує повністю прозорий процес розробки і тестування. Система розробляється волонтерами з усього світу і підтримується пожертвами, які збирає некомерційна організація «Програмне забезпечення в інтересах суспільства»).

Типова інсталяція для робочої станції включає:

• графічне середовище GNOME;
• офісний пакет LibreOffice;
• браузер Mozilla Firefox;
• графічні редактори Gimp, Inkscape;
• програма роботи з електронною поштою та організатор Evolution;
• робота із CD/DVD-носіями;
• аудіо/відео програвачі (використовуються вільні кодеки);
• переглядач PDF документів.

Для базової інсталяції досить першого CD/DVD або USB-носія. На інших (7 CD-дисках) — міститься доповнювальне програмне забезпечення. Такий спосіб установлення є актуальним, коли Ви не маєте інтернет-з'єднання.

Під час встановлення ОС, система запропонує вибрати репозиторій та встановити оновлення (якщо присутнє інтернет-з'єднання). Надалі, система налаштовується таким чином, що процес оновлення відбувається автоматично.

Історія проєкту

Вперше дистрибутив Debian анонсував Іан Мердок, тоді студент Університету Пердью, 16 серпня 1993 року. На початку Мердок назвав свою систему «Debian Linux Release». Назва «Debian» була утворена від перших літер його імені та імені тодішньої дівчини (згодом — дружини, з якою він розлучився у січні 2008) Дебри: Debra + Ian (/dɛbˈiːjən/). Він мав на меті створити новий дистрибутив, котрий буде відкрито розроблятись, як Linux та GNU, старанно і сумлінно збиратись та якісно супроводжуватись і підтримуватись.

На початку проєкт розвивався повільно, перші версії 0.9.х були випущені у 1994 та 1995 роках. Перші портування на інші архітектури розпочались у 1995 році. Реліз 1.х здійснено у 1996 році. Тоді ж (Bruce Perens) змінив з посади лідера проєкту. В цьому ж році один з розробників, (Ean Schuessler) запропонував укласти суспільну угоду між проєктом та його користувачами. За результатами обговорення у поштовій розсилці було укладено Соціальну Угоду та Посібник по вільних програмах Debian [ 22 січня 2014 у Wayback Machine.], котрі описували базові вимоги до розробників дистрибутиву. також ініціював створення офіційної організації «Програми в інтересах суспільства», котра б опікувалась проєктом, вирішувала фінансові та юридичні питання.

Знімок екрану Debian 4.0. Робоче оточення KDE

У 1998 році, перед випуском версії 2.0, першої, яка базувалась на бібліотеці glibc, залишив проєкт. Учасники провели вибори на посаду нового лідера та випустили два нових релізи гілки 2.х, кожен з яких містив все більше пакунків та портів на різні архітектури. В цей час було розроблено АРТ та започатковано перший проєкт на ядрі, відмінному від Лінукс — Debian GNU/Hurd. У 1999 році було запущено перші дистрибутиви на основі Debian — та , які нині^[] більше не підтримуються.

Наприкінці 2000 року, проєкт отримав значні зміни в архівуванні та релізах стабільної версії. Реорганізовано репозиторії програм, введено сховища пакунків («package tools») та створено тестову гілку у вигляді тестового майданчика для запланованого випуску. В цьому ж році розробники почали проводити конференції під назвою Дебконф (Debconf), на яких обговорюються задачі для розробників та технічних користувачів.

У версії 4.0.x вперше за історію проєкту з дистрибутиву було вилучено архітектуру] — m68k.

Процедури розробки

Пакунки, що знаходяться у розробці вивантажуються до нестабільної (відомої також як Sid) та експериментальної гілок проєкту. Це, як правило, нормальні, стабільні версії програм, випущені основним розробником, але зі специфічними для Debian модифікаціями, які можуть спричинити проблеми. Нестабільні чи не цілком готові програми переносяться до експериментальної гілки.

Після тимчасового перебування у нестабільній гілці (в залежності від необхідності внесених у програму змін) пакунок автоматично мігрує до тестової гілки. Це, щоправда, відбувається лише в тому випадку, якщо у ньому не знаходять критичних помилок і якщо їх не містять інші програми, потрібні для функціонування даної.

Оскільки оновлення стабільних випусків Debian не містить поновлень програм, а лише поновлення безпеки, багато користувачів обирають тестову та нестабільну гілки з новішими пакунками. Проте, ці гілки менше протестовані, а нестабільна ще й не отримує вчасно оновлень безпеки.

Випуски

Станом на грудень 2023 року стабільним випуском є версія 12 «Bookworm». Після виходу нової версії, попередню стабільну помічають, як «стару стабільну» (oldstable) — у даний час нею є версія 11 «Bullseye».

Для stable і oldstable версій виходять періодичні оновлення, які, маркуються, наприклад, 10.1.

Команда безпеки проєкту Debian (Debian security team) випускає оновлення безпеки для останнього стабільного випуску, а також для попереднього стабільного випуску (oldstable) протягом одного року після виходу нового. Наприклад, версія 4.0 «Etch» вийшла у квітні 2007 року, це означає, що попередня стабільна версія 3.1 «Sarge» буде підтримуватися до квітня 2008 року. Для виконання більшості задач, суворо рекомендують використовувати лише систему, для якої регулярно виходять оновлення безпеки. Для тестової (testing) гілки також виходять оновлення безпеки; цим займається спеціальна команда добровольців, «Debian testing team» — оновлення не є офіційними.

Версії Debian

Версія	Кодове ім'я		Останнє оновлення (дата)	Кількість підтримуваних архітектур	Кількість пакетів	Дата виходу	Термін підтримки до
	Оригінальне	Українською
0.93R6				1		26 жовтня 1995
1.1	Buzz	Базз		1	474	17 червня 1996	1996
1.2	Rex	Рекс		1	848	12 грудня 1996	1996
1.3	Bo	Бо		1	974	5 червня 1997	1997
2.0	Hamm	Гемм		2	≈ 1,500	24 липня 1998	1998
2.1	Slink	Слінк		4	≈ 2,250	9 березня 1999	грудня 2000
2.2	Potato	Потейто		6	≈ 3,900	15 серпня 2000	квітня 2003
3.0	Woody	Вуді		11	≈ 8,500	19 липня 2002	серпня 2006
3.1	Sarge	Сарж		11	≈ 15,400	6 червня 2005	квітня 2008
4.0	Etch	Етч	4.0r9 (22 трав. 2010)	11	≈ 18,000	8 квітня 2007	лютого 2010
5.0	Lenny	Лені	5.0.10 (10 бер. 2012)	12	> 23 000	14 лютого 2009	лютого 2012
6.0	Squeeze	Висклик	6.0.10 (19 лип. 2014)	9+2^[A]	> 29 050	6 лютого 2011	29 лютого 2016
7.0	Wheezy	Візі	7.11 (4 черв. 2016)	13	35 962	4 травня 2013	31 травня 2018
8.0	Jessie	Джесі	8.11 (23 черв. 2018)	10	> 43 000	25 квітня 2015	30 червня 2020
9.0	Stretch	Стреч	9.13 (18 лип. 2020)	10	≈ 51000	17 червня 2017	1 січня 2020/LTS 30 червня 2022
10.0	Buster	Бастер	10.13 (10 вер. 2022)	10	≈ 59000	6 липня 2019	30 червня 2022/LTS 1 червня 2024
11.0	Bullseye	Яблучко	11.9 (10 лют. 2023)	9	59551	14 серпня 2021	14 серпня 2026
12.0	Bookworm	Книжковий Хробак	12.5 (10 лют. 2024)	9	64419	10 червня 2023	10 червня 2028

Умовні позначення:
заплановано/розробляється	поточна версія	підтримується	не підтримується

Порти

Архітектури

Debian 12 має офіційні порти для наступних архітектур:

• amd64 — архітектура x86-64 розроблена для Intel/AMD 64-біт
• i386 — архітектура IA-32, розроблена для Intel/AMD 32-біт
• ppc64el — архітектура PowerPC
• s390x — архітектура (IBM ESA/390)
• armel — архітектура ARM 32-біт
• armhf — архітектура ARM 32-біт
• arm64 — архітектура ARM 64-біт
• mipsel — Архітектура MIPS (little-endian) 32-біт
• mips64el — Архітектура MIPS 64-біт
• riscv64 — Архітектура RISC-V 64-біт (в розробці)

Ядра

Проєкт характеризує себе, як «Універсальна Операційна Система» та чимало портів усього користувацького програмного забезпечення на багато операційних систем

Окрім дистрибутива з ядром Linux, раніше^[] існували також варіанти Debian GNU/kFreeBSD (на ядрі FreeBSD) і Debian GNU/NetBSD (на ядрі NetBSD). Існує також неофіційний дистрибутив Debian GNU/Hurd, побудований на основі операційної системи GNU Hurd.

Робочі середовища

Debian GNU/Linux має шість різновидів інсталяції робочого середовища. Базове середовище — GNOME, а також KDE, Xfce, LXDE, Cinnamon, MATE — як альтернативи.

• LXDE
• GNOME
• KDE
• Xfce
• Cinnamon
• MATE

Debian Live

Система Debian Live — версія Debian, котра завантажується зі змінного носія інформації, наприклад, CD, DVD, USB-носій або без наявності жорсткого диска. Це дає можливість користувачам працювати із операційною системою Debian не встановлюючи. Існує шість версій Debian Live з робочими середовищами: GNOME, KDE, Xfce, LXDE, MATE, Cinnamon.

Лідери проєкту

Іан Мердок, засновник дистрибутиву	серпень 1993 — березень 1996
	квітень 1996 — грудень 1997
	січень 1998 — грудень 1998
	січень 1999 — березень 2001
	квітень 2001 — квітень 2002
	квітень 2002 — квітень 2003
	березень 2003 — березень 2005
	квітень 2005 — квітень 2006
	квітень 2006 — квітень 2007
	квітень 2007 — квітень 2008
	квітень 2008 — квітень 2010
	квітень 2011 — квітень 2013
Лукас Нуссбаум	квітень 2013 — квітень 2015
Ніл МакГоверн	квітень 2015 — квітень 2016
Мегді Доґґай	квітень 2016 — квітень 2017
Кріс Лемб	квітень 2017—квітень 2019
Сем Гартман	квітень 2019 — квітень 2020
Джонатан Картер	квітень 2020 — поточний

Переваги та недоліки

У складі Debian понад 64 000 скомпонованих пакунків. Оскільки стабільний випуск проходить ретельне та всебічне тестування, система та пакунки в ній є доволі надійними. Але оскільки тестування займає багато часу, то одним з недоліків Debian є певна застарілість програм стабільної збірки. Між випусками 3.0 та 3.1 минуло майже 3 роки. І хоча випуск Debian 4.0 було анонсовано на грудень 2006 року (18 місяців після випуску 3.1), насправді він відбувся лише 8 квітня 2007 року. Цей недолік частково виправляється наявністю т. зв. бекпортованих пакунків (оновлених версій програм, скомпільованих у стабільному середовищі й для стабільного середовища), доступних в числі іншого з майданчиків backports.org і apt-get.org. Проте, в деяких випадках ці пакунки погано інтегруються в систему, викликаючи можливі клопоти з поновленням чи конфлікти з іншими програмами.

Тестова гілка часто містить оновлене програмне забезпечення, котре значно стабільніше, аніж можна було б подумати, дивлячись на назву гілки. Проте одразу після нового випуску в ній відбуваються значні зміни.

Іншим зауваженням є те, що деякі документи та програми недоступні в офіційній системі Debian, оскільки вони не відповідають вимогам Проєкту.

Документи, що випущені під GNU Free Documentation License з недоступними для змін секціями, розглядаються проєктом як не повністю вільні й поміщаються до секції non-free. У таких випадках програми чи документи можна отримати від третіх сторін або ж з секції non-free файлосховищ Debian, або ж відшукати іншу програму, що відповідає вашим вимогам та є вільною. Наприклад, власницький Адоб Акробат-читач (Adobe Acrobat reader) не постачається з Debian, але, по-перше, вам доступні інші програми для читання документів PDF, а по-друге, сам Acrobat reader можна завантажити з вебсайту фірми-виробника і встановити вручну.

Дехто критикує проєкт за те включення до секції non-free деяких власницьких програм замість того, щоб повністю відмовитись від їх використання. Раніше Debian включав вільні пакунки з невільними компонентами до головної збірки, проте зараз відділяє деякі програми, як, наприклад, власницькі драйвери пристроїв у ядрі Лінукс.

Наприкінці 2000 року в проєкті зроблено значні зміни в управлінні архівами та випусками, реорганізовано процеси за допомогою нових «сховищ пакунків» (package pools) і створено тестову (testing) гілку. Також, у цьому році розпочали проведення щорічної конференції під назвою Debconf для розробників та користувачів Debian.

Цікаві факти

• НАСА використала систему Debian в експериментах на шатлі Колумбія.
• Всі версії Debian названі в честь персонажів мультфільму Історія іграшок

Див. також

• Порівняння дистрибутивів Linux
• Список дистрибутивів Linux

Виноски

1. https://www.debian.org/News/2024/20240629.
2. . Debian. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 28 лютого 2009.
3. Debian -- News -- Debian 12 "bookworm" released. www.debian.org. Процитовано 2 серпня 2023.
4. Ian Murdock (16 серпня 1993). New release under development; suggestions requested. Група новин: comp.os.linux.development. Usenet: [e-mail]. оригіналу за 8 червня 2013.
5. . 6 лютого 2008. Архів оригіналу за 1 November 2014.
6. . Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 22 серпня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
7. Debian security FAQ. 28 лютого 2007. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 20 квітня 2007. Q: How is security handled for testing and unstable? / A: The short answer is: it's not.
8. A Brief History of Debian: Debian Releases. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 22 червня 2008.
9. . Архів оригіналу за 30 квітня 2007. Процитовано 26 квітня 2007.
10. . Архів оригіналу за 30 квітня 2008. Процитовано 21 квітня 2008.
11. Debian GNU/Linux 5.0 released. Debian. 14 лютого 2009. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 15 лютого 2009.
12. . Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 26 жовтня 2012.
13. Claes, Luk (1 вересня 2008). . debian-devel-announce (Список розсилки). Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 31 жовтня 2008.
14. Debian 6.0 "Squeeze" released [ 12 березня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
15. . wiki.debian.org. Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 3 квітня 2016.
16. McGovern, Neil (3 вересня 2010). . debian-devel-announce (Список розсилки). Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 3 вересня 2010.
17. Barratt, Adam (27 липня 2012). . debian-devel-announce (Список розсилки). Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 28 липня 2012.
18. . Архів оригіналу за 18 червня 2017. Процитовано 8 січня 2017.
19. . Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.
20. . Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 29 грудня 2014.
21. . Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 13 червня 2017.
22. Debian -- Debian “buster” Release Information. www.debian.org. Процитовано 21 серпня 2023.
23. . 14 серпня 2021. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
24. Debian -- Ports (Webpage). Webpage (English) . Debian Foundation. 28. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 10 серпня 2007.
25. . Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 21 квітня 2008.
26. . Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 26 жовтня 2012.

Посилання

Українські вебсайти

• сторінка документації українською мовою на docs.linux.org.ua

Офіційні ресурси проєкту

• Офіційний вебсайт [ 27 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
• Офіційна Вікі проєкту Debian
• Довідник по Debian [ 14 листопада 2006 у Wayback Machine.]
• Історія проєкту Debian [ 4 січня 2007 у Wayback Machine.]
• Посібник з політики Debian [ 14 листопада 2006 у Wayback Machine.]

Вебсайти спільноти

• Debian Administration [ 10 лютого 2011 у Wayback Machine.] поради для адміністраторів
• новини та дискусії
• Planet Debian [ 15 листопада 2006 у Wayback Machine.] блоги розробників
• Форуми користувачів Debian [ 26 лютого 2006 у Wayback Machine.] а також на Linux.org.ua [ 22 лютого 2008 у Wayback Machine.], Lafox.net [ 29 лютого 2008 у Wayback Machine.], …
• Каталог знімків програм для дистрибутиву Debian [ 1 травня 2022 у Wayback Machine.]
• Проєкт перекладу описів пакунків Debian (та обговорення [ 14 травня 2008 у Wayback Machine.])
• Сервер перекладів Debian i18n Task Force^{[недоступне посилання з червня 2019]} (та )
• (зокрема )
• i18n. Про переклад документації та вебсторінок проєкту Дебіен [ 9 січня 2010 у Wayback Machine.]