Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

DESY нім Deutsche Elektronen Synchrotron Німецький електронний синхротрон науковий центр у німецьких містах Гамбурзі та

DESY

DESY

DESY (нім. Deutsche Elektronen-Synchrotron, Німецький електронний синхротрон) — науковий центр у німецьких містах Гамбурзі та Цойтені, який займається дослідженнями в галузі фізики елементарних частинок та фізики астрочастинок за допомогою прискорювача електронів і за допомогою фотонів. Дослідницький центр фінансується з державних коштів і є частиною Товариства імені Гельмгольца.

DESY
image
image
Головний вхід на гамбурзький майданчик DESY
Головний вхід на гамбурзький майданчик DESY
Основні дані
Засновано 1959
Абревіатура DESY
Країна image Німеччина
Штаб-квартира Гамбург
Тип науково-дослідний інститут і фонд
Материнська
організація		 Товариство імені Гельмгольца
Дочірня(і)
організація(ї)		 d, Q116939843? і Q116939842?
Членство Товариство імені Гельмгольца[1], d[2], arXiv.org[3], d[1], d[1], d[1], Q15790275?[1] і d[4]
Вебсторінка desy.de/index_eng.html
Мапа
image DESY у Вікісховищі
image
Розташування в Гамбурзі-Баренфельді

Задачі

DESY є одним із найбільших у світі центрів досліджень за допомогою прискорювачів частинок. На головному майданчику DESY в Гамбурзі дослідження сконцентровані на наступних трьох напрямах:

На іншому майданчику DESY, в Цойтені, розвивається ще один напрям досліджень:

Також DESY створює прискорювачі, які використовують німецькі й закордонні наукові та промислові установи.

Розташування

DESY розташований на двох майданчиках. Головний майданчик знаходиться в Гамбурзі-Баренфельді біля [de]. В 1992 році у DESY з'явився другий майданчик в Цойтені, на південний схід від Берліна (до 1991 року «Інститут фізики високих енергій» Академії наук НДР).

Фінансування

Дослідницький центр фінансується державним коштом. 90 % основного фінансування надходить від Федерального міністерства освіти та науки, а 10 % від міста Гамбург і землі Бранденбург. У 2020 році річний бюджет DESY становив близько 232 мільйонів євро. Крім того, додаткові 18 мільйонів євро надходили від фінансування третіх сторін.

Співробітники

У DESY працює близько 3000 співробітників з понад 60 країн, близько 2700 з них у Гамбурзі і близько 300 у Цойтені. Ці числа охоплюють понад 130 здобувачів освіти з різних комерційних і технічних професій, а також близько 500 аспірантів і постдоків. Є також багато студентів-магістрів з різних університетів.

Освітня діяльність

DESY бере участь у кількох аспірантських школах, організовує щорічну міжнародну літню студентську програму та проводить експериментальні дні з різних розділів фізики у своїх лабораторіях у Гамбурзі та Цойтені. Також проходять курси підвищення кваліфікації для вчителів, заходи для шкіл та учнів зі STEM, публічні лекції та дні відкритих дверей. DESY бере участь у таких заходах, як Гамбурзька ніч знань і Берлінська [en].

Історія

image
Монохроматор синхротронного випромінювання (на передньому плані) і бульбашкова камера прискорювача частинок DESY

Дослідницький центр «Німецький електронний синхротрон DESY» (нім. Deutsches Elektronen-Synchrotron, DESY) був заснований у Гамбурзі 18 грудня 1959 року згідно з державною угодою, підписаною тодішнім федеральним міністром ядерної енергії та водного господарства [de] та мером Гамбурга [de]. Згідно зі статутом, завданням DESY є «сприяння фундаментальним науковим дослідженням […], зокрема шляхом розробки, будівництва та експлуатації прискорювачів та їх наукового використання, дослідження з фотонами та дослідженням в галузі фізики елементарних частинок й астрочастинок».

Фізика елементарних частинок

image
У 1979 році експерименти з фізики елементарних частинок на позитронно-електронному накопичувачі PETRA в DESY виявили глюон, частинку-носій сильної взаємодії

З 1959 по 2007 рік прискорювачі DESY використовували в основному для фізики елементарних частинок, спочатку з однойменним [de] (працює з 1964 і дотепер), а потім з накопичувачами (Doppel-Ring-Speicher, подвійний кільцевий накопичувач, 1974—2013), (Positron-Electron Tandem Ring Facility, позитронно-електронний тандемний кільцевий пристрій, 1978–дотепер) і HERA (1992—2007).

DESY вперше привернув міжнародну увагу в 1966 році, експериментально перевіривши теоретичні передбачення квантової електродинаміки. У 1975 році зробив важливий внесок у виявлення важких кварків, спостерігаючи збуджені стани чармонію. У 1987 році в детекторі ARGUS в DORIS вперше помітили трансформацію В-мезона в його античастинку, анти-В-мезон, — процес, в якому матерія й антиматерія поводяться по-різному. Найважливішим відкриттям експериментів TASSO, JADE, MARK-J і PLUTO в стало виявлення в 1979 році глюона, частинки-носія сильної взаємодії. Починаючи з 1990 року PETRA служила попереднім прискорювачем для ще більшого накопичувального кільця HERA.

image
HERA: Вид на кільцевий прискорювач. Спереду ліворуч, загорнутий в алюмінієву фольгу — один із мідних резонаторів для прискорення протонів
image
HERA: Квадрупольний магніт у кільцевому прискорювачі, маса — 3500 кг

HERA з чотирма експериментами H1, ZEUS, HERMES і HERA-B була єдиним накопичувачем у світі, в якому протони стикалися з електронами або позитронами. Точковий електрон діяв як зонд, який сканує внутрішню структуру протона та робить її видимою з високою роздільною здатністю. Визначена HERA внутрішня структура протона лягла в основу багатьох інших експериментів з фізики елементарних частинок, зокрема на Великому адронному колайдері в CERN, а також для численних розробок у теоретичній фізиці елементарних частинок. Прискорювач HERA також став першим великомасштабним проєктом з фізики елементарних частинок, який фінансувався міжнародним співтовариством. Раніше будівництво прискорювачів завжди фінансувалося тією країною, на території якої будувався прилад, але інтерес до HERA був таким великим, що до будівництва залучились дванадцять країн і понад 45 організацій, і близько 22 % з приблизно 700 мільйонів євро загальної вартості будівництва HERA були надані іноземними установами. Зараз ця модель стала стандартною, і в наступні роки інші країни спільно виконали багато масштабних наукових проєктів.

Дослідження за допомогою фотонів

image
Вид на вимірювальні станції в 300-метровому експериментальному залі «Макс фон Лауе» біля джерела синхротронного випромінювання PETRA III на DESY

У той же час дослідницькі групи з DESY, різних університетів і Товариства Макса Планка з 1960-х років досліджують на DESY синхротронне випромінювання, створюване прискорюваними частинками. Щоб задовольнити швидко зростаючий національний та європейський попит на такі дослідження, DESY заснувала власну спеціалізовану лабораторію HASYLAB (Hamburger Synchrotronstrahlungslabor, Гамбурзька лабораторія синхротронного випромінювання), яка відкрилася в 1980 році. З 1995 року експерименти з синхротронним випромінюванням також проводилися паралельно з експериментами з фізики елементарних частинок на PETRA, а в 2005 році був доданий лазер на вільних електронах . Експеримент PETRA був модернізований у 2009 році для використання як джерело синхротронного випромінювання в жорсткому рентгенівському діапазоні (PETRA III), яке тепер постачає понад 40 експериментальних станцій. Планується розширення цього експерименту до тривимірного рентгенівського мікроскопа PETRA IV.

Історичні приклади застосування синхротронного випромінювання в DESY включають:

  • Перші випробування рентгенівської літографії відбулися в DESY в 1975 році.
  • У 1984 році в HASYLAB був записаний перший спектр Мессбауера, отриманий за допомогою синхротронного випромінювання.
  • У 1985 році подальший розвиток рентгенівської технології дозволив визначити детальну структуру вірусу застуди.
  • У 1986 році вперше вдалося використати синхротронне випромінювання для збудження окремих коливань кристалічної ґратки (фононів) у твердих тілах. Непружне розсіювання рентгенівських променів дозволило досліджувати властивості матеріалів, які раніше можна було визначати лише шляхом розсіювання нейтронів у ядерних реакторах.
  • Компанія Osram тимчасово використовувала системи HASYLAB для перевірки ниток розжарення своїх ламп за допомогою синхротронного випромінювання. Отримана інформація про деградацію нитки сприяла створенню більш довговічних ламп.
  • З 1986 по 2004 рік ізраїльська біохімікиня Ада Йонат (Нобелівська лауреатка з хімії 2009 року) проводила експерименти в DORIS, щоб розшифрувати структуру рибосоми.

Надпровідні лазери на вільних електронах

image
У лазері на вільних електронах FLASH електрони генерують лазерне світло в низькоенергетичному рентгенівському діапазоні, коли вони пролітають через спеціальні магнітні пристрої, так звані ондулятори (жовті).

На початку 1990-х DESY розпочала розвиток технології високочастотного прискорювача на основі надпровідних резонаторів із ніобію, охолоджених до температури 2 K. Перший такий прискорювач був випробувальною установкою для надпровідних лінійних прискорювачів проєкту TESLA в DESY, де також був випробуваний принцип [en] рентгенівського лазерного світла. Теорія цього явища була розроблена та далі розвивалася, починаючи з 1980 року в DESY та в інститутах Росії, Італії та США. У 2000—2001 роках випробувальна установка DESY стала першим у світі лазером на вільних електронах, який генерував спалахи світла в ультрафіолетовому та м'якому рентгенівському діапазонах. Тепер установка виробляє ультракороткі світлові імпульси в м'якому рентгенівському діапазоні для семи експериментальних станцій. 2020 року вона була розширена з метою подальшої оптимізації властивостей випромінювання (проєкт FLASH2020+).

Європейський рентгенівський лазер на вільних електронах

З 2009 по 2016 рік міжнародний консорціум на чолі з DESY розробив і побудував Європейський рентгенівський лазер на вільних електронах, розташований в тунелі довжиною 3,4 км, що простягається від головного майданчика DESY у Гамбурзі до Шенефельда. Головним елементом системи є 1,7-кілометровий надпровідний лінійний прискорювач з енергією електронів 17,5 ГєВ — один з найпотужніших у світі надпровідних лінійних прискорювачів. У 2017 році на ньому було реалізовано рентгенівські спалахи високої інтенсивності та короткої тривалості (приблизно 10-100 фс). Такі спалахи дозволяють, наприклад, досліджувати тривимірну структуру хімічних реакцій.

Технологія плазмового прискорення

З 2010 року DESY розробляє технологію плазмового прискорення як можливу альтернативу звичайним прискорювальним технологіям з метою створення компактних прискорювачів для досліджень фотонів, фізики елементарних частинок, а також медичних і промислових застосувань.

DESY Цойтен

З 1992 року DESY має другий майданчик в Цойтені, біля Берліна. У 1939 році Поштове міністерство нацистської Німеччини пошти заснувало тут лабораторію ядерної фізики. Після війни лабораторія позначалась як «Інститут Х» і проводила дослідження в галузі ядерної енергетики для НДР, а згодом стала Інститутом фізики високих енергій Академії наук НДР. На початку 1992 року цей інститут увійшов до складу DESY, займаючись паралельними обчисленнями для теоретичної фізики елементарних частинок, створенням джерел електронів для рентгенівських лазерів і фізикою астрочастинок з фокусом на гамма-випромінюванні та нейтринній астрономії. Коли в 2018 році фізика астрочастинок стала новим дослідницьким напрямом DESY, майданчик у Цойтені був перетворений на міжнародний центр фізики астрочастинок.

Прискорювачі частинок та обладнання

image
Системи прискорювачів DESY: LINAC II і DESY II — це попередні прискорювачі електронів для накопичувального кільця PETRA III, яке разом із лазером на вільних електронах FLASH служить джерелом світла для дослідження фотонів. Також показано європейський рентгенівський лазер European XFEL, який проходить від кампусу DESY до міста Шенефельд у Шлезвіг-Гольштейні.

З моменту заснування DESY займається розробкою, будівництвом й експлуатацією прискорювачів частинок для наукових досліджень. Системи створювалися одна за одною, сягаючи все більших енергій частинок. Зі створенням нових прискорювачів старі перетворювалися на попередні прискорювачі або на джерела синхротронного випромінювання.

DESY

DESY (нім. Deutsches Elektronen-Synchrotron, німецький електронний синхротрон), від 1964 дотепер, розмір 300 м. Синхротрон DESY використовувався для експериментів з фізики елементарних частинок і для перших вимірювань із синхротронним випромінюванням до 1978 року. Потому він був кілька разів модернізований, використовувався як попередній прискорювач і постачав пучки частинок високої енергії для тестування детекторних систем.

DORIS

DORIS (нім. Doppel-Ring-Speicher, накопичувач з подвійним кільцем), від 1974 до 2013, розмір 289 м. До 1992 року накопичувач DORIS дозволяв проводити експерименти із зіткнень між електронами та позитронами для досліджень з фізики елементарних частинок. З 1980 року синхротронне випромінювання, створюване DORIS, використовувалося для досліджень з фотонами, з 1993 по 2012 рік накопичувач служив виключно джерелом синхротронного випромінювання. У 2012—2013 роках на ньому проводився експеримент OLYMPUS з фізики елементарних частинок, після чого DORIS був закритий.

PETRA

PETRA (нім. Positron-Elektron-Tandem-Ring-Anlage, позитронно-електронна тандемна кільцева установка), від 1978 дотепер, розмір 2304 м. Зо 1986 року зіткнення електронів і позитронів у накопичувальному кільці PETRA використовувалися для досліджень з фізики елементарних частинок (експерименти JADE, MARK-J, PLUTO і TASSO). З 1990 року PETRA служила попереднім прискорювачем для накопичувального кільця HERA, а з 1995 року — ще й джерелом синхротронного випромінювання. З 2009 року прилад PETRA III створює рентгенівське випромінювання високих енергій та дуже високої яскравості на понад 40 експериментальних станцій. DESY планує створення джерела синхротронного випромінювання наступного покоління — PETRA IV.

HERA

HERA (нім. Hadron-Elektron-Ring-Anlage, установка з адронним електронним кільцем), від 1992 до 2007, розмір 6336 м. HERA є найбільшим кільцевим прискорювачем DESY і найбільшим дослідницьким інструментом у Німеччині. До 2007 року HERA була єдиною накопичувальною установкою в світі, яка дозволяла зіткнення електронів або позитронів з протонами для досліджень з фізики елементарних частинок (експерименти H1, ZEUS, HERMES і HERA-B), таким чином уможливлюючи точне розуміння внутрішньої структури протона.

FLASH

FLASH (нім. Freie-Elektronen-Laser in Hamburg, лазер на вільних електронах у Гамбурзі), від 2000 дотепер, довжина 315 м. Лазер на вільних електронах FLASH базується на тестовому обладнанні для технологій надпровідних прискорювачів, створеному в 1997 році для проєкту . FLASH постачає ультракороткі імпульси високоенергетичного ультрафіолетового випромінювання та низькоенергетичного рентгенівського випромінювання для семи експериментальних станцій, а також використовується як випробувальна установка для розробки технологій прискорювачів і лазерів на вільних електронах.

Інші прилади

У DESY також працює 1,7-кілометровий надпровідний лінійний прискорювач рентгенівського лазера European XFEL (European X-ray free electron laser, Європейський рентгенівський лазер на вільних електронах).

Окрім великих приладів, у DESY міститься й кілька малих прискорювачів частинок, більшість із яких працюють як попередні прискорювачі для та HERA. До них відносяться лінійні прискорювачі LINAC I (1964—1991), LINAC II (1969–дотепер) і LINAC III (1988—2007) і мале накопичувальне кільце PIA (1979–дотепер), в якому пакети частинок готуються для подачі в наступне накопичувальне кільце .

Зараз у будівлі колишнього накопичувача DORIS розташований прискорювальний комплекс SINBAD з інфраструктурою для дослідження та розробки прискорювачів, що включає лінійний прискорювач ARES для досліджень з ультракороткими електронними імпульсами для медичних цілей, установку AXSIS для генерації ультракоротких рентгенівських імпульсів для матеріалознавства та медичних досліджень, високопродуктивний лазер KALDERA для дослідження плазмового прискорення.

Установка LUX також використовується для дослідження прискорення плазми за допомогою лазера. Експеримент FLASHForward на лінійному прискорювачі використовується для вдосконалення прискорення плазми за допомогою електронного променя. Джерело релятивістських електронних пучків REGAE генерує ультракороткі електронні імпульси для дифракційних експериментів.

Експеримент ALPS, розташований у тунелі колишнього накопичувача HERA II, використовує надпровідні дипольні магніти з протонного кільця HERA для дослідження надзвичайно легких частинок.

На майданчику в Цойтені з 2001 року працює випробувальна установка фотоінжекторів PITZ.

Комп'ютерні системи

DESY має великі обчислювальні потужності і велике сховище для зберігання даних. Як частина Всесвітньої обчислювальної мережі LHC, DESY також керує комп'ютерним центром Tier 2, який надає обчислювальні потужності та системи зберігання даних для експериментів ATLAS, CMS і LHCb на Великому адронному колайдері у дослідницькому центрі CERN. Крім того, комп'ютерні потужності DESY використовується в інших експериментах, таких як Belle II та IceCube.

Дослідження

Дослідження в DESY поділяються на чотири напрями: прискорювачі, дослідження з фотонами, фізика елементарних частинок і фізика астрочастинок.

Прискорювачі

image
В чистому приміщенні працівники збирають надпровідні резонатори, які використовуються в лазерах FLASH і European XFEL.

Завданням цього напряму досліджень DESY є розробка фундаментальних технологій для прискорювальних установок, які DESY та її партнери використовують для наукових досліджень. Крім експлуатації існуючих установок і їх подальшого розвитку (проекти PETRA IV і FLASH2020+, розширення European XFEL), основними напрямками діяльності є дослідження нових концепцій прискорювачів, зокрема плазмового прискорення, а також вдосконалення технології надпровідних високочастотних прискорювачів.

Наукові принципи та технологія прискорення плазми розробляються як на керованій електронним променем установці FLASHForward, так і за допомогою потужних лазерів. Метою є створення компактних прискорювачів для застосування в дослідженнях з фотонами (лазери на вільних електронах і компактні джерела рентгенівського випромінювання), для медичних і промислових цілей, а також для майбутніх концепцій прискорювачів високих енергій.

Крім того, DESY розробляє методи машинного навчання для автономних прискорювачів і досліджує використання сучасної робототехніки для роботи прискорювачів.

Дослідження за допомогою фотонів

image
Експерименти з дослідження вірусу SARS-CoV-2 на джерелі синхротронного випромінювання PETRA III

В цьому напрямку досліджень структура, динаміка та функціонування матерії досліджуються за допомогою фотонів. Для цього використовуються такі джерела фотонів, як та .

Щороку понад 3000 дослідників з різних наукових і промислових установ понад 40 країн проводять експерименти на джерелах фотонів і в лабораторіях DESY. Тематика досліджень охоплює фундаментальну та прикладну науку, промислові дослідження в галузі фізики, хімії, біології, медицини, наук про Землю, матеріалознавства.

Короткохвильове рентгенівське випромінювання від фотонних джерел DESY використовується для дослідження атомної структури різних матеріалів, а також функціонування біологічних молекул. Інші напрямки включають дослідження нових наноматеріалів, а також експерименти в реальному часі для розуміння, наприклад, каталітичних реакцій. З початком пандемії COVID-19 PETRA III використовувалась для досліджень вірусу SARS-CoV-2.

Фізика елементарних частинок

image
У цеху збирання детекторів у DESY виготовляються кремнієві детектори для експериментів ATLAS і CMS на Великому адронному колайдері

В галузі досліджень протонів DESY бере участь у великомасштабних експериментах на Великому адронному колайдері в дослідницькому центрі CERN біля Женеви. DESY виконує багато розробок для LHC, зокрема бере участь в розробці апаратного забезпечення та в аналізі даних.

У фізиці лептонами DESY бере участь в експерименті Belle II на електронно-позитронному колайдері SuperKEKB у дослідницькому центрі KEK у Цукубі, Японія, а також у розробках нових електронно-позитронних лінійних колайдерів.

Експеримент ALPS II в DESY в Гамбурзі спрямований на створення та виявлення аксіонів та інших надлегких слабко взаємодіючих частинок.

Діяльність DESY у теоретичній фізиці елементарних частинок включає феноменологію елементарних частинок (теоретичні передбачення відповідних процесів на Великому адронному колайдері), космологію (темна матерія, асиметрія матерії та антиматерії у Всесвіті, темна енергія, інфляція), теорію струн (об'єднання всіх фундаментальних взаємодій, квантова теорія поля).

Фізика астрочастинок

image
DESY виробляє значну частину цифрових оптичних модулів для нейтринної обсерваторії IceCube на Південному полюсі

Відділ фізики астрочастинок DESY досліджує високоенергетичні процеси у Всесвіті, використовуючи детектори космічних нейтрино та гамма-променів. У гамма-астрономії DESY бере участь у гамма-телескопах MAGIC на Канарських островах, H.E.S.S. у Намібії, VERITAS у США, космічному гамма-телескопі Fermi, у запланованому Масиві черенковських телескопів. У нейтринній астрономії DESY є другим за величиною партнером обсерваторії IceCube на Південному полюсі.

DESY також бере участь у створенні глобальної багатоканальної астрономічної програми, в якій спостереження електромагнітного випромінювання, нейтрино та гравітаційних хвиль з різних обсерваторій по всьому світу мають поєднуватися для отримання загальної картини відповідних космічних процесів.

DESY також бере участь у створенні ультрафіолетового супутника ULTRASAT спільно з ізраїльським Інститутом наук Вейцмана, представляє Німеччину в [en] — детекторі гравітаційних хвиль наступного покоління, а також проводить теоретичні дослідження з фізики астрочастинок.

Інші дослідницькі центри за участю DESY

На майданчику DESY у Гамбурзі розташовані декілька пов'язаних з ним національних і міжнародних центрів, в тому числі:

  • Центр лазерної науки на вільних електронах (Center for Free-Electron Laser Science, CFEL): дослідження надкороткочасних явищ за допомогою лазерів на вільних електронах і оптичних лазерів, дослідження взаємодії світла і речовини в екстремальних умовах
  • Центр біології структурних систем (Centre for Structural Systems Biology, CSSB): біологія структурних систем для дослідження інфекційних процесів на молекулярному рівні
  • Центр рентгенівської та нанонауки (Centre for X-ray and Nano Science, CXNS): дослідження конденсованих речовин за допомогою рентгенівських та інших методів, рентгенівські зображення високої роздільної здатності, аналіз процесів у речовині

Передача знань і технологій

image
Start-up Labs Bahrenfeld, інноваційний центр, керований DESY, Гамбурзьким університетом і містом Гамбург, відкритий у вересні 2021 року.

DESY ставить собі за мету підтримку стартапів, пов'язаних з фундаментальними дослідженнями. З цією метою дослідницький центр пропонує бізнес-компаніям технологічну підтримку, наприклад, надаючи доступ до своїх фотонних джерел і лабораторій. DESY пропонує стартапам доступ до офісів, лабораторій і майстерень в DESY Innovation Village і в Start-up Labs Bahrenfeld, які були побудовані ним спільно з Гамбурзьким університетом і містом Гамбург.

Голови ради директорів DESY

DESY очолює рада директорів, в якій представлені чотири основні напрями досліджень (прискорювачі, дослідження з фотонами, фізика елементарних частинок і фізика астрочастинок), а також адміністрація. Головами ради директорів були:

  • 1959—1970: [en], директор-засновник
  • 1971—1972: Вольфганг Пауль
  • 1973—1980: [en]
  • 1981—1993: [de]
  • 1993—1999: [en]
  • 1999—2009: [de]
  • З 2009: [de]

Література

  • Claus Habfast: Großforschung mit kleinen Teilchen: Das Deutsche Elektronen-Synchrotron DESY 1956—1970, Springer 1989.
  • Erich Lohrmann, Paul Söding: Von schnellen Teilchen und hellem Licht: 50 Jahre Deutsches-Elektronen-Synchrotron DESY, Wiley/VCH 2009.
  • Olof Hallonsten, Thomas Heinze: From particle physics to photon science: Multi-dimensional and multi-level renewal at DESY and SLAC. Science and Public Policy, Nr. 40. Oxford University Press, Oxford 2013, S. 591—603.
  • Thomas Heinze, Olof Hallonsten, Steffi Heinecke: From Periphery to Center: Synchrotron Radiation at DESY, Part I: 1962—1977. Historical Studies in the Natural Sciences, Nr. 45. University of California Press, Oakland 2015, S. 447—492 (ucpress.edu). 
  • Thomas Heinze, Olof Hallonsten, Steffi Heinecke: From Periphery to Center: Synchrotron Radiation at DESY, Part II: 1977—1993. Historical Studies in the Natural Sciences, Nr. 45. University of California Press, Oakland 2015, S. 513—548 (ucpress.edu). 
  • Thomas Heinze, Olof Hallonsten, Steffi Heinecke: Turning the Ship: The Transformation of DESY, 1993—2009. Physics in Perspective, Nr. 19. Springer, Berlin, Heidelberg, New York 2017, S. 424—451 (springer.com). 

Примітки

  1. Bundestag Lobby Register / Hrsg.: Deutscher Bundestag — 2022.
    d:Track:Q110733123d:Track:Q154797
  2. https://idw-online.de/de/institution31
  4. https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
  5. Erich Lohrmann, Paul Söding: Von schnellen Teilchen und hellem Licht: 50 Jahre Deutsches Elektronen-Synchrotron DESY, Wiley/VCH 2009. S. 255. Online-Ausgabe 2013 (PDF; 55 MB). In: www.desy.de, abgerufen am 1. Oktober 2021.
  6. Bundesministerium für Bildung und Forschung (BMBF): Bundeshaushaltsplan 2021 — Einzelplan 30. In: www.bundeshaushalt.de, abgerufen am 14. April 2022.
  7. Freie und Hansestadt Hamburg: Haushaltsplan 2019/2020. In: www.hamburg.de, abgerufen am 14. April 2022.
  8. Land Brandenburg: Haushaltsplan 2019/2020 — Band VI. In: mdfe.brandenburg.de, abgerufen am 14. April 2022.
  9. DESY im Überblick. In: www.desy.de, abgerufen am 21. März 2023.
  10. Erich Lohrmann, Paul Söding: Von schnellen Teilchen und hellem Licht: 50 Jahre Deutsches Elektronen-Synchrotron DESY, Wiley/VCH 2009. S. 5. Online-Ausgabe 2013 (PDF; 55 MB). In: www.desy.de, abgerufen am 1. Oktober 2021.
  11. DESY: Satzung der Stiftung Deutsches Elektronen-Synchrotron DESY. (PDF; 40 KB) In: www.desy.de. 8. Dezember 2021, abgerufen am 28. Februar 2022
  12. Erich Lohrmann, Paul Söding: Von schnellen Teilchen und hellem Licht: 50 Jahre Deutsches Elektronen-Synchrotron DESY, Wiley/VCH 2009. S. 325. Online-Ausgabe 2013 (PDF; 55 MB). In: www.desy.de, abgerufen am 1. Oktober 2021.
  13. Erich Lohrmann, Paul Söding: Von schnellen Teilchen und hellem Licht: 50 Jahre Deutsches Elektronen-Synchrotron DESY, Wiley/VCH 2009. Online-Ausgabe 2013 (PDF; 55 MB). In: www.desy.de, abgerufen am 1. Oktober 2021.
  14. PETRA III. In: www.desy.de, abgerufen am 28. Februar 2022 (englisch).
  15. Erich Lohrmann, Paul Söding: Von schnellen Teilchen und hellem Licht: 50 Jahre Deutsches Elektronen-Synchrotron DESY, Wiley/VCH 2009. S. 320. Online-Ausgabe 2013 (PDF; 55 MB). In: www.desy.de, abgerufen am 1. Oktober 2021.
  16. Christian Schroer et al.: PETRA IV: the ultralow-emittance source project at DESY. In: J. Synchrotron Radiat. 25 (5), 1277—1290. September 2019, abgerufen am 6. Oktober 2021 (englisch). doi:10.1107/S1600577518008858.
  17. Erich Lohrmann, Paul Söding: Von schnellen Teilchen und hellem Licht: 50 Jahre Deutsches Elektronen-Synchrotron DESY, Wiley/VCH 2009. S. 247. Online-Ausgabe 2013 (PDF; 55 MB). In: www.desy.de, abgerufen am 1. Oktober 2021.
  18. Erich Lohrmann, Paul Söding: Von schnellen Teilchen und hellem Licht: 50 Jahre Deutsches Elektronen-Synchrotron DESY, Wiley/VCH 2009. S. 250. Online-Ausgabe 2013 (PDF; 55 MB). In: www.desy.de, abgerufen am 1. Oktober 2021.
  19. A.M. Kondratenko and E.L. Saldin: Generation of Coherent Radiation by a Relativistic Electron Beam in an Ondulator. In: Part. Accelerators 10, 207—216 (1980), abgerufen am 28. Februar 2022 (englisch).
  20. Erich Lohrmann, Paul Söding: Von schnellen Teilchen und hellem Licht: 50 Jahre Deutsches Elektronen-Synchrotron DESY, Wiley/VCH 2009. S. 251. Online-Ausgabe 2013 (PDF; 55 MB). In: www.desy.de, abgerufen am 1. Oktober 2021.
  21. FLASH. In: www.desy.de, abgerufen am 1. März 2022 (englisch).
  22. Ralf Röhlsberger et al.: Light Source Upgrades at DESY: PETRA IV and FLASH2020+. In: Synchrotron Radiat. News 32 (1), 27–31 (2019), abgerufen am 29. Juli 2022 (englisch).
  23. Eric Beaurepaire, Fabrice Scheurer, Hervé Bulou, Kappler Jean-Paul (Hrsg.): Magnetism and Synchrotron Radiation, Springer, Berlin Heidelberg 2010, , S. 416.
  24. DESY: Accelerators 2021. Highlights and Annual Report. (PDF; 20,5 MB) In: www.desy.de. 1. Mai 2022, abgerufen am 31. August 2022 (englisch).
  25. DESY: Astroparticle Physics 2021. Highlights and Annual Report. (PDF; 6,5 MB) In: www.desy.de. August 2022, abgerufen am 19. Dezember 2022 (englisch).
  26. Test Beams at DESY. In: www.desy.de, abgerufen am 1. März 2022 (englisch).
  27. DESY: RENNMASCHINE. Der Forschungsbereich Beschleuniger bei DESY. S. 14–15, 24–25. (PDF; 2,7 MB) In: www.desy.de. April 2010, abgerufen am 2. Februar 2023
  28. Computing Infrastruktur. In: www.desy.de, abgerufen am 1. März 2022.
  29. Sven Kiele et al.: Nationale Strategie zur Weiterentwicklung beschleunigerbasierter Nutzereinrichtungen für die Forschung mit Photonen und mit hohen elektromagnetischen Feldern («Helmholtz Photon Science Roadmap»). (PDF; 6 MB). In: www.helmholtz.de. 15. Juni 2021, abgerufen am 7. Oktober 2021.
  30. DESY: Photon Science 2021. Highlights and Annual Report. (PDF; 18 MB) In: www.desy.de. Dezember 2021, abgerufen am 28. Februar 2022 (englisch).
  31. S. Günther et al.: X-ray screening identifies active site and allosteric inhibitors of SARS-CoV-2 main protease. In: Science 372, 642—646 (2021). 2. April 2021, abgerufen am 1. März 2022 (englisch)
  32. DESY: Particle Physics 2021. Highlights and Annual Report. (PDF; 14,6 MB) In: www.desy.de. 2. März 2022, abgerufen am 6. September 2022 (englisch).
  33. BMBF: Deutsches Elektronen-Synchrotron — DESY, 12. April 2022, abgerufen am 27. April 2022.
  34. Innovation & Technologietransfer. In: www.desy.de, abgerufen am 19. Dezember 2022.
  35. Erich Lohrmann, Paul Söding: Von schnellen Teilchen und hellem Licht: 50 Jahre Deutsches Elektronen-Synchrotron DESY, Wiley/VCH 2009. S. 327—329. Online-Ausgabe 2013 (PDF; 55 MB). In: www.desy.de, abgerufen am 1. Oktober 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

DESY nim Deutsche Elektronen Synchrotron Nimeckij elektronnij sinhrotron naukovij centr u nimeckih mistah Gamburzi ta Cojteni yakij zajmayetsya doslidzhennyami v galuzi fiziki elementarnih chastinok ta fiziki astrochastinok za dopomogoyu priskoryuvacha elektroniv i za dopomogoyu fotoniv Doslidnickij centr finansuyetsya z derzhavnih koshtiv i ye chastinoyu Tovaristva imeni Gelmgolca DESY Golovnij vhid na gamburzkij majdanchik DESYGolovnij vhid na gamburzkij majdanchik DESY Osnovni dani Zasnovano 1959 Abreviatura DESY Krayina NimechchinaShtab kvartira GamburgTip naukovo doslidnij institut i fondMaterinska organizaciya Tovaristvo imeni GelmgolcaDochirnya i organizaciya yi d Q116939843 i Q116939842 Chlenstvo Tovaristvo imeni Gelmgolca 1 d 2 arXiv org 3 d 1 d 1 d 1 Q15790275 1 i d 4 Vebstorinka desy de index eng html Mapa DESY u Vikishovishi Roztashuvannya v Gamburzi BarenfeldiZadachiDESY ye odnim iz najbilshih u sviti centriv doslidzhen za dopomogoyu priskoryuvachiv chastinok Na golovnomu majdanchiku DESY v Gamburzi doslidzhennya skoncentrovani na nastupnih troh napryamah Rozrobka budivnictvo ta ekspluataciya priskoryuvachiv chastinok Doslidzhennya z fotonami sinhrotronne viprominyuvannya ta viprominyuvannya vid lazeriv na vilnih elektronah dlya zadach fiziki himiyi biologiyi geologiyi ta medicini Doslidzhennya fundamentalnih vlastivostej materiyi ta sil u konteksti fiziki elementarnih chastinok Na inshomu majdanchiku DESY v Cojteni rozvivayetsya she odin napryam doslidzhen Astrofizika elementarnih chastinok zastosuvannya metodiv fiziki elementarnih chastinok u konteksti astrofiziki Takozh DESY stvoryuye priskoryuvachi yaki vikoristovuyut nimecki j zakordonni naukovi ta promislovi ustanovi RoztashuvannyaDESY roztashovanij na dvoh majdanchikah Golovnij majdanchik znahoditsya v Gamburzi Barenfeldi bilya de V 1992 roci u DESY z yavivsya drugij majdanchik v Cojteni na pivdennij shid vid Berlina do 1991 roku Institut fiziki visokih energij Akademiyi nauk NDR FinansuvannyaDoslidnickij centr finansuyetsya derzhavnim koshtom 90 osnovnogo finansuvannya nadhodit vid Federalnogo ministerstva osviti ta nauki a 10 vid mista Gamburg i zemli Brandenburg U 2020 roci richnij byudzhet DESY stanoviv blizko 232 miljoniv yevro Krim togo dodatkovi 18 miljoniv yevro nadhodili vid finansuvannya tretih storin SpivrobitnikiU DESY pracyuye blizko 3000 spivrobitnikiv z ponad 60 krayin blizko 2700 z nih u Gamburzi i blizko 300 u Cojteni Ci chisla ohoplyuyut ponad 130 zdobuvachiv osviti z riznih komercijnih i tehnichnih profesij a takozh blizko 500 aspirantiv i postdokiv Ye takozh bagato studentiv magistriv z riznih universitetiv Osvitnya diyalnistDESY bere uchast u kilkoh aspirantskih shkolah organizovuye shorichnu mizhnarodnu litnyu studentsku programu ta provodit eksperimentalni dni z riznih rozdiliv fiziki u svoyih laboratoriyah u Gamburzi ta Cojteni Takozh prohodyat kursi pidvishennya kvalifikaciyi dlya vchiteliv zahodi dlya shkil ta uchniv zi STEM publichni lekciyi ta dni vidkritih dverej DESY bere uchast u takih zahodah yak Gamburzka nich znan i Berlinska en IstoriyaMonohromator sinhrotronnogo viprominyuvannya na perednomu plani i bulbashkova kamera priskoryuvacha chastinok DESY Doslidnickij centr Nimeckij elektronnij sinhrotron DESY nim Deutsches Elektronen Synchrotron DESY buv zasnovanij u Gamburzi 18 grudnya 1959 roku zgidno z derzhavnoyu ugodoyu pidpisanoyu todishnim federalnim ministrom yadernoyi energiyi ta vodnogo gospodarstva de ta merom Gamburga de Zgidno zi statutom zavdannyam DESY ye spriyannya fundamentalnim naukovim doslidzhennyam zokrema shlyahom rozrobki budivnictva ta ekspluataciyi priskoryuvachiv ta yih naukovogo vikoristannya doslidzhennya z fotonami ta doslidzhennyam v galuzi fiziki elementarnih chastinok j astrochastinok Fizika elementarnih chastinok U 1979 roci eksperimenti z fiziki elementarnih chastinok na pozitronno elektronnomu nakopichuvachi PETRA v DESY viyavili glyuon chastinku nosij silnoyi vzayemodiyi Z 1959 po 2007 rik priskoryuvachi DESY vikoristovuvali v osnovnomu dlya fiziki elementarnih chastinok spochatku z odnojmennim de pracyuye z 1964 i doteper a potim z nakopichuvachami Doppel Ring Speicher podvijnij kilcevij nakopichuvach 1974 2013 Positron Electron Tandem Ring Facility pozitronno elektronnij tandemnij kilcevij pristrij 1978 doteper i HERA 1992 2007 DESY vpershe privernuv mizhnarodnu uvagu v 1966 roci eksperimentalno perevirivshi teoretichni peredbachennya kvantovoyi elektrodinamiki U 1975 roci zrobiv vazhlivij vnesok u viyavlennya vazhkih kvarkiv sposterigayuchi zbudzheni stani charmoniyu U 1987 roci v detektori ARGUS v DORIS vpershe pomitili transformaciyu V mezona v jogo antichastinku anti V mezon proces v yakomu materiya j antimateriya povodyatsya po riznomu Najvazhlivishim vidkrittyam eksperimentiv TASSO JADE MARK J i PLUTO v stalo viyavlennya v 1979 roci glyuona chastinki nosiya silnoyi vzayemodiyi Pochinayuchi z 1990 roku PETRA sluzhila poperednim priskoryuvachem dlya she bilshogo nakopichuvalnogo kilcya HERA HERA Vid na kilcevij priskoryuvach Speredu livoruch zagornutij v alyuminiyevu folgu odin iz midnih rezonatoriv dlya priskorennya protoniv HERA Kvadrupolnij magnit u kilcevomu priskoryuvachi masa 3500 kg HERA z chotirma eksperimentami H1 ZEUS HERMES i HERA B bula yedinim nakopichuvachem u sviti v yakomu protoni stikalisya z elektronami abo pozitronami Tochkovij elektron diyav yak zond yakij skanuye vnutrishnyu strukturu protona ta robit yiyi vidimoyu z visokoyu rozdilnoyu zdatnistyu Viznachena HERA vnutrishnya struktura protona lyagla v osnovu bagatoh inshih eksperimentiv z fiziki elementarnih chastinok zokrema na Velikomu adronnomu kolajderi v CERN a takozh dlya chislennih rozrobok u teoretichnij fizici elementarnih chastinok Priskoryuvach HERA takozh stav pershim velikomasshtabnim proyektom z fiziki elementarnih chastinok yakij finansuvavsya mizhnarodnim spivtovaristvom Ranishe budivnictvo priskoryuvachiv zavzhdi finansuvalosya tiyeyu krayinoyu na teritoriyi yakoyi buduvavsya prilad ale interes do HERA buv takim velikim sho do budivnictva zaluchilis dvanadcyat krayin i ponad 45 organizacij i blizko 22 z priblizno 700 miljoniv yevro zagalnoyi vartosti budivnictva HERA buli nadani inozemnimi ustanovami Zaraz cya model stala standartnoyu i v nastupni roki inshi krayini spilno vikonali bagato masshtabnih naukovih proyektiv Doslidzhennya za dopomogoyu fotoniv Vid na vimiryuvalni stanciyi v 300 metrovomu eksperimentalnomu zali Maks fon Laue bilya dzherela sinhrotronnogo viprominyuvannya PETRA III na DESY U toj zhe chas doslidnicki grupi z DESY riznih universitetiv i Tovaristva Maksa Planka z 1960 h rokiv doslidzhuyut na DESY sinhrotronne viprominyuvannya stvoryuvane priskoryuvanimi chastinkami Shob zadovolniti shvidko zrostayuchij nacionalnij ta yevropejskij popit na taki doslidzhennya DESY zasnuvala vlasnu specializovanu laboratoriyu HASYLAB Hamburger Synchrotronstrahlungslabor Gamburzka laboratoriya sinhrotronnogo viprominyuvannya yaka vidkrilasya v 1980 roci Z 1995 roku eksperimenti z sinhrotronnim viprominyuvannyam takozh provodilisya paralelno z eksperimentami z fiziki elementarnih chastinok na PETRA a v 2005 roci buv dodanij lazer na vilnih elektronah Eksperiment PETRA buv modernizovanij u 2009 roci dlya vikoristannya yak dzherelo sinhrotronnogo viprominyuvannya v zhorstkomu rentgenivskomu diapazoni PETRA III yake teper postachaye ponad 40 eksperimentalnih stancij Planuyetsya rozshirennya cogo eksperimentu do trivimirnogo rentgenivskogo mikroskopa PETRA IV Istorichni prikladi zastosuvannya sinhrotronnogo viprominyuvannya v DESY vklyuchayut Pershi viprobuvannya rentgenivskoyi litografiyi vidbulisya v DESY v 1975 roci U 1984 roci v HASYLAB buv zapisanij pershij spektr Messbauera otrimanij za dopomogoyu sinhrotronnogo viprominyuvannya U 1985 roci podalshij rozvitok rentgenivskoyi tehnologiyi dozvoliv viznachiti detalnu strukturu virusu zastudi U 1986 roci vpershe vdalosya vikoristati sinhrotronne viprominyuvannya dlya zbudzhennya okremih kolivan kristalichnoyi gratki fononiv u tverdih tilah Nepruzhne rozsiyuvannya rentgenivskih promeniv dozvolilo doslidzhuvati vlastivosti materialiv yaki ranishe mozhna bulo viznachati lishe shlyahom rozsiyuvannya nejtroniv u yadernih reaktorah Kompaniya Osram timchasovo vikoristovuvala sistemi HASYLAB dlya perevirki nitok rozzharennya svoyih lamp za dopomogoyu sinhrotronnogo viprominyuvannya Otrimana informaciya pro degradaciyu nitki spriyala stvorennyu bilsh dovgovichnih lamp Z 1986 po 2004 rik izrayilska biohimikinya Ada Jonat Nobelivska laureatka z himiyi 2009 roku provodila eksperimenti v DORIS shob rozshifruvati strukturu ribosomi Nadprovidni lazeri na vilnih elektronah U lazeri na vilnih elektronah FLASH elektroni generuyut lazerne svitlo v nizkoenergetichnomu rentgenivskomu diapazoni koli voni prolitayut cherez specialni magnitni pristroyi tak zvani ondulyatori zhovti Na pochatku 1990 h DESY rozpochala rozvitok tehnologiyi visokochastotnogo priskoryuvacha na osnovi nadprovidnih rezonatoriv iz niobiyu oholodzhenih do temperaturi 2 K Pershij takij priskoryuvach buv viprobuvalnoyu ustanovkoyu dlya nadprovidnih linijnih priskoryuvachiv proyektu TESLA v DESY de takozh buv viprobuvanij princip en rentgenivskogo lazernogo svitla Teoriya cogo yavisha bula rozroblena ta dali rozvivalasya pochinayuchi z 1980 roku v DESY ta v institutah Rosiyi Italiyi ta SShA U 2000 2001 rokah viprobuvalna ustanovka DESY stala pershim u sviti lazerom na vilnih elektronah yakij generuvav spalahi svitla v ultrafioletovomu ta m yakomu rentgenivskomu diapazonah Teper ustanovka viroblyaye ultrakorotki svitlovi impulsi v m yakomu rentgenivskomu diapazoni dlya semi eksperimentalnih stancij 2020 roku vona bula rozshirena z metoyu podalshoyi optimizaciyi vlastivostej viprominyuvannya proyekt FLASH2020 Yevropejskij rentgenivskij lazer na vilnih elektronah Z 2009 po 2016 rik mizhnarodnij konsorcium na choli z DESY rozrobiv i pobuduvav Yevropejskij rentgenivskij lazer na vilnih elektronah roztashovanij v tuneli dovzhinoyu 3 4 km sho prostyagayetsya vid golovnogo majdanchika DESY u Gamburzi do Shenefelda Golovnim elementom sistemi ye 1 7 kilometrovij nadprovidnij linijnij priskoryuvach z energiyeyu elektroniv 17 5 GyeV odin z najpotuzhnishih u sviti nadprovidnih linijnih priskoryuvachiv U 2017 roci na nomu bulo realizovano rentgenivski spalahi visokoyi intensivnosti ta korotkoyi trivalosti priblizno 10 100 fs Taki spalahi dozvolyayut napriklad doslidzhuvati trivimirnu strukturu himichnih reakcij Tehnologiya plazmovogo priskorennya Z 2010 roku DESY rozroblyaye tehnologiyu plazmovogo priskorennya yak mozhlivu alternativu zvichajnim priskoryuvalnim tehnologiyam z metoyu stvorennya kompaktnih priskoryuvachiv dlya doslidzhen fotoniv fiziki elementarnih chastinok a takozh medichnih i promislovih zastosuvan DESY Cojten Z 1992 roku DESY maye drugij majdanchik v Cojteni bilya Berlina U 1939 roci Poshtove ministerstvo nacistskoyi Nimechchini poshti zasnuvalo tut laboratoriyu yadernoyi fiziki Pislya vijni laboratoriya poznachalas yak Institut H i provodila doslidzhennya v galuzi yadernoyi energetiki dlya NDR a zgodom stala Institutom fiziki visokih energij Akademiyi nauk NDR Na pochatku 1992 roku cej institut uvijshov do skladu DESY zajmayuchis paralelnimi obchislennyami dlya teoretichnoyi fiziki elementarnih chastinok stvorennyam dzherel elektroniv dlya rentgenivskih lazeriv i fizikoyu astrochastinok z fokusom na gamma viprominyuvanni ta nejtrinnij astronomiyi Koli v 2018 roci fizika astrochastinok stala novim doslidnickim napryamom DESY majdanchik u Cojteni buv peretvorenij na mizhnarodnij centr fiziki astrochastinok Priskoryuvachi chastinok ta obladnannyaSistemi priskoryuvachiv DESY LINAC II i DESY II ce poperedni priskoryuvachi elektroniv dlya nakopichuvalnogo kilcya PETRA III yake razom iz lazerom na vilnih elektronah FLASH sluzhit dzherelom svitla dlya doslidzhennya fotoniv Takozh pokazano yevropejskij rentgenivskij lazer European XFEL yakij prohodit vid kampusu DESY do mista Shenefeld u Shlezvig Golshtejni Z momentu zasnuvannya DESY zajmayetsya rozrobkoyu budivnictvom j ekspluataciyeyu priskoryuvachiv chastinok dlya naukovih doslidzhen Sistemi stvoryuvalisya odna za odnoyu syagayuchi vse bilshih energij chastinok Zi stvorennyam novih priskoryuvachiv stari peretvoryuvalisya na poperedni priskoryuvachi abo na dzherela sinhrotronnogo viprominyuvannya DESY DESY nim Deutsches Elektronen Synchrotron nimeckij elektronnij sinhrotron vid 1964 doteper rozmir 300 m Sinhrotron DESY vikoristovuvavsya dlya eksperimentiv z fiziki elementarnih chastinok i dlya pershih vimiryuvan iz sinhrotronnim viprominyuvannyam do 1978 roku Potomu vin buv kilka raziv modernizovanij vikoristovuvavsya yak poperednij priskoryuvach i postachav puchki chastinok visokoyi energiyi dlya testuvannya detektornih sistem DORIS DORIS nim Doppel Ring Speicher nakopichuvach z podvijnim kilcem vid 1974 do 2013 rozmir 289 m Do 1992 roku nakopichuvach DORIS dozvolyav provoditi eksperimenti iz zitknen mizh elektronami ta pozitronami dlya doslidzhen z fiziki elementarnih chastinok Z 1980 roku sinhrotronne viprominyuvannya stvoryuvane DORIS vikoristovuvalosya dlya doslidzhen z fotonami z 1993 po 2012 rik nakopichuvach sluzhiv viklyuchno dzherelom sinhrotronnogo viprominyuvannya U 2012 2013 rokah na nomu provodivsya eksperiment OLYMPUS z fiziki elementarnih chastinok pislya chogo DORIS buv zakritij PETRA PETRA nim Positron Elektron Tandem Ring Anlage pozitronno elektronna tandemna kilceva ustanovka vid 1978 doteper rozmir 2304 m Zo 1986 roku zitknennya elektroniv i pozitroniv u nakopichuvalnomu kilci PETRA vikoristovuvalisya dlya doslidzhen z fiziki elementarnih chastinok eksperimenti JADE MARK J PLUTO i TASSO Z 1990 roku PETRA sluzhila poperednim priskoryuvachem dlya nakopichuvalnogo kilcya HERA a z 1995 roku she j dzherelom sinhrotronnogo viprominyuvannya Z 2009 roku prilad PETRA III stvoryuye rentgenivske viprominyuvannya visokih energij ta duzhe visokoyi yaskravosti na ponad 40 eksperimentalnih stancij DESY planuye stvorennya dzherela sinhrotronnogo viprominyuvannya nastupnogo pokolinnya PETRA IV HERA HERA nim Hadron Elektron Ring Anlage ustanovka z adronnim elektronnim kilcem vid 1992 do 2007 rozmir 6336 m HERA ye najbilshim kilcevim priskoryuvachem DESY i najbilshim doslidnickim instrumentom u Nimechchini Do 2007 roku HERA bula yedinoyu nakopichuvalnoyu ustanovkoyu v sviti yaka dozvolyala zitknennya elektroniv abo pozitroniv z protonami dlya doslidzhen z fiziki elementarnih chastinok eksperimenti H1 ZEUS HERMES i HERA B takim chinom umozhlivlyuyuchi tochne rozuminnya vnutrishnoyi strukturi protona FLASH FLASH nim Freie Elektronen Laser in Hamburg lazer na vilnih elektronah u Gamburzi vid 2000 doteper dovzhina 315 m Lazer na vilnih elektronah FLASH bazuyetsya na testovomu obladnanni dlya tehnologij nadprovidnih priskoryuvachiv stvorenomu v 1997 roci dlya proyektu FLASH postachaye ultrakorotki impulsi visokoenergetichnogo ultrafioletovogo viprominyuvannya ta nizkoenergetichnogo rentgenivskogo viprominyuvannya dlya semi eksperimentalnih stancij a takozh vikoristovuyetsya yak viprobuvalna ustanovka dlya rozrobki tehnologij priskoryuvachiv i lazeriv na vilnih elektronah Inshi priladi U DESY takozh pracyuye 1 7 kilometrovij nadprovidnij linijnij priskoryuvach rentgenivskogo lazera European XFEL European X ray free electron laser Yevropejskij rentgenivskij lazer na vilnih elektronah Okrim velikih priladiv u DESY mistitsya j kilka malih priskoryuvachiv chastinok bilshist iz yakih pracyuyut yak poperedni priskoryuvachi dlya ta HERA Do nih vidnosyatsya linijni priskoryuvachi LINAC I 1964 1991 LINAC II 1969 doteper i LINAC III 1988 2007 i male nakopichuvalne kilce PIA 1979 doteper v yakomu paketi chastinok gotuyutsya dlya podachi v nastupne nakopichuvalne kilce Zaraz u budivli kolishnogo nakopichuvacha DORIS roztashovanij priskoryuvalnij kompleks SINBAD z infrastrukturoyu dlya doslidzhennya ta rozrobki priskoryuvachiv sho vklyuchaye linijnij priskoryuvach ARES dlya doslidzhen z ultrakorotkimi elektronnimi impulsami dlya medichnih cilej ustanovku AXSIS dlya generaciyi ultrakorotkih rentgenivskih impulsiv dlya materialoznavstva ta medichnih doslidzhen visokoproduktivnij lazer KALDERA dlya doslidzhennya plazmovogo priskorennya Ustanovka LUX takozh vikoristovuyetsya dlya doslidzhennya priskorennya plazmi za dopomogoyu lazera Eksperiment FLASHForward na linijnomu priskoryuvachi vikoristovuyetsya dlya vdoskonalennya priskorennya plazmi za dopomogoyu elektronnogo promenya Dzherelo relyativistskih elektronnih puchkiv REGAE generuye ultrakorotki elektronni impulsi dlya difrakcijnih eksperimentiv Eksperiment ALPS roztashovanij u tuneli kolishnogo nakopichuvacha HERA II vikoristovuye nadprovidni dipolni magniti z protonnogo kilcya HERA dlya doslidzhennya nadzvichajno legkih chastinok Na majdanchiku v Cojteni z 2001 roku pracyuye viprobuvalna ustanovka fotoinzhektoriv PITZ Komp yuterni sistemi DESY maye veliki obchislyuvalni potuzhnosti i velike shovishe dlya zberigannya danih Yak chastina Vsesvitnoyi obchislyuvalnoyi merezhi LHC DESY takozh keruye komp yuternim centrom Tier 2 yakij nadaye obchislyuvalni potuzhnosti ta sistemi zberigannya danih dlya eksperimentiv ATLAS CMS i LHCb na Velikomu adronnomu kolajderi u doslidnickomu centri CERN Krim togo komp yuterni potuzhnosti DESY vikoristovuyetsya v inshih eksperimentah takih yak Belle II ta IceCube DoslidzhennyaDoslidzhennya v DESY podilyayutsya na chotiri napryami priskoryuvachi doslidzhennya z fotonami fizika elementarnih chastinok i fizika astrochastinok Priskoryuvachi V chistomu primishenni pracivniki zbirayut nadprovidni rezonatori yaki vikoristovuyutsya v lazerah FLASH i European XFEL Zavdannyam cogo napryamu doslidzhen DESY ye rozrobka fundamentalnih tehnologij dlya priskoryuvalnih ustanovok yaki DESY ta yiyi partneri vikoristovuyut dlya naukovih doslidzhen Krim ekspluataciyi isnuyuchih ustanovok i yih podalshogo rozvitku proekti PETRA IV i FLASH2020 rozshirennya European XFEL osnovnimi napryamkami diyalnosti ye doslidzhennya novih koncepcij priskoryuvachiv zokrema plazmovogo priskorennya a takozh vdoskonalennya tehnologiyi nadprovidnih visokochastotnih priskoryuvachiv Naukovi principi ta tehnologiya priskorennya plazmi rozroblyayutsya yak na kerovanij elektronnim promenem ustanovci FLASHForward tak i za dopomogoyu potuzhnih lazeriv Metoyu ye stvorennya kompaktnih priskoryuvachiv dlya zastosuvannya v doslidzhennyah z fotonami lazeri na vilnih elektronah i kompaktni dzherela rentgenivskogo viprominyuvannya dlya medichnih i promislovih cilej a takozh dlya majbutnih koncepcij priskoryuvachiv visokih energij Krim togo DESY rozroblyaye metodi mashinnogo navchannya dlya avtonomnih priskoryuvachiv i doslidzhuye vikoristannya suchasnoyi robototehniki dlya roboti priskoryuvachiv Doslidzhennya za dopomogoyu fotoniv Eksperimenti z doslidzhennya virusu SARS CoV 2 na dzhereli sinhrotronnogo viprominyuvannya PETRA III V comu napryamku doslidzhen struktura dinamika ta funkcionuvannya materiyi doslidzhuyutsya za dopomogoyu fotoniv Dlya cogo vikoristovuyutsya taki dzherela fotoniv yak ta Shoroku ponad 3000 doslidnikiv z riznih naukovih i promislovih ustanov ponad 40 krayin provodyat eksperimenti na dzherelah fotoniv i v laboratoriyah DESY Tematika doslidzhen ohoplyuye fundamentalnu ta prikladnu nauku promislovi doslidzhennya v galuzi fiziki himiyi biologiyi medicini nauk pro Zemlyu materialoznavstva Korotkohvilove rentgenivske viprominyuvannya vid fotonnih dzherel DESY vikoristovuyetsya dlya doslidzhennya atomnoyi strukturi riznih materialiv a takozh funkcionuvannya biologichnih molekul Inshi napryamki vklyuchayut doslidzhennya novih nanomaterialiv a takozh eksperimenti v realnomu chasi dlya rozuminnya napriklad katalitichnih reakcij Z pochatkom pandemiyi COVID 19 PETRA III vikoristovuvalas dlya doslidzhen virusu SARS CoV 2 Fizika elementarnih chastinok U cehu zbirannya detektoriv u DESY vigotovlyayutsya kremniyevi detektori dlya eksperimentiv ATLAS i CMS na Velikomu adronnomu kolajderi V galuzi doslidzhen protoniv DESY bere uchast u velikomasshtabnih eksperimentah na Velikomu adronnomu kolajderi v doslidnickomu centri CERN bilya Zhenevi DESY vikonuye bagato rozrobok dlya LHC zokrema bere uchast v rozrobci aparatnogo zabezpechennya ta v analizi danih U fizici leptonami DESY bere uchast v eksperimenti Belle II na elektronno pozitronnomu kolajderi SuperKEKB u doslidnickomu centri KEK u Cukubi Yaponiya a takozh u rozrobkah novih elektronno pozitronnih linijnih kolajderiv Eksperiment ALPS II v DESY v Gamburzi spryamovanij na stvorennya ta viyavlennya aksioniv ta inshih nadlegkih slabko vzayemodiyuchih chastinok Diyalnist DESY u teoretichnij fizici elementarnih chastinok vklyuchaye fenomenologiyu elementarnih chastinok teoretichni peredbachennya vidpovidnih procesiv na Velikomu adronnomu kolajderi kosmologiyu temna materiya asimetriya materiyi ta antimateriyi u Vsesviti temna energiya inflyaciya teoriyu strun ob yednannya vsih fundamentalnih vzayemodij kvantova teoriya polya Fizika astrochastinok DESY viroblyaye znachnu chastinu cifrovih optichnih moduliv dlya nejtrinnoyi observatoriyi IceCube na Pivdennomu polyusi Viddil fiziki astrochastinok DESY doslidzhuye visokoenergetichni procesi u Vsesviti vikoristovuyuchi detektori kosmichnih nejtrino ta gamma promeniv U gamma astronomiyi DESY bere uchast u gamma teleskopah MAGIC na Kanarskih ostrovah H E S S u Namibiyi VERITAS u SShA kosmichnomu gamma teleskopi Fermi u zaplanovanomu Masivi cherenkovskih teleskopiv U nejtrinnij astronomiyi DESY ye drugim za velichinoyu partnerom observatoriyi IceCube na Pivdennomu polyusi DESY takozh bere uchast u stvorenni globalnoyi bagatokanalnoyi astronomichnoyi programi v yakij sposterezhennya elektromagnitnogo viprominyuvannya nejtrino ta gravitacijnih hvil z riznih observatorij po vsomu svitu mayut poyednuvatisya dlya otrimannya zagalnoyi kartini vidpovidnih kosmichnih procesiv DESY takozh bere uchast u stvorenni ultrafioletovogo suputnika ULTRASAT spilno z izrayilskim Institutom nauk Vejcmana predstavlyaye Nimechchinu v en detektori gravitacijnih hvil nastupnogo pokolinnya a takozh provodit teoretichni doslidzhennya z fiziki astrochastinok Inshi doslidnicki centri za uchastyu DESY Na majdanchiku DESY u Gamburzi roztashovani dekilka pov yazanih z nim nacionalnih i mizhnarodnih centriv v tomu chisli Centr lazernoyi nauki na vilnih elektronah Center for Free Electron Laser Science CFEL doslidzhennya nadkorotkochasnih yavish za dopomogoyu lazeriv na vilnih elektronah i optichnih lazeriv doslidzhennya vzayemodiyi svitla i rechovini v ekstremalnih umovah Centr biologiyi strukturnih sistem Centre for Structural Systems Biology CSSB biologiya strukturnih sistem dlya doslidzhennya infekcijnih procesiv na molekulyarnomu rivni Centr rentgenivskoyi ta nanonauki Centre for X ray and Nano Science CXNS doslidzhennya kondensovanih rechovin za dopomogoyu rentgenivskih ta inshih metodiv rentgenivski zobrazhennya visokoyi rozdilnoyi zdatnosti analiz procesiv u rechoviniPeredacha znan i tehnologijStart up Labs Bahrenfeld innovacijnij centr kerovanij DESY Gamburzkim universitetom i mistom Gamburg vidkritij u veresni 2021 roku DESY stavit sobi za metu pidtrimku startapiv pov yazanih z fundamentalnimi doslidzhennyami Z ciyeyu metoyu doslidnickij centr proponuye biznes kompaniyam tehnologichnu pidtrimku napriklad nadayuchi dostup do svoyih fotonnih dzherel i laboratorij DESY proponuye startapam dostup do ofisiv laboratorij i majsteren v DESY Innovation Village i v Start up Labs Bahrenfeld yaki buli pobudovani nim spilno z Gamburzkim universitetom i mistom Gamburg Golovi radi direktoriv DESYDESY ocholyuye rada direktoriv v yakij predstavleni chotiri osnovni napryami doslidzhen priskoryuvachi doslidzhennya z fotonami fizika elementarnih chastinok i fizika astrochastinok a takozh administraciya Golovami radi direktoriv buli 1959 1970 en direktor zasnovnik 1971 1972 Volfgang Paul 1973 1980 en 1981 1993 de 1993 1999 en 1999 2009 de Z 2009 de LiteraturaClaus Habfast Grossforschung mit kleinen Teilchen Das Deutsche Elektronen Synchrotron DESY 1956 1970 Springer 1989 Erich Lohrmann Paul Soding Von schnellen Teilchen und hellem Licht 50 Jahre Deutsches Elektronen Synchrotron DESY Wiley VCH 2009 Olof Hallonsten Thomas Heinze From particle physics to photon science Multi dimensional and multi level renewal at DESY and SLAC Science and Public Policy Nr 40 Oxford University Press Oxford 2013 S 591 603 Thomas Heinze Olof Hallonsten Steffi Heinecke From Periphery to Center Synchrotron Radiation at DESY Part I 1962 1977 Historical Studies in the Natural Sciences Nr 45 University of California Press Oakland 2015 S 447 492 ucpress edu Thomas Heinze Olof Hallonsten Steffi Heinecke From Periphery to Center Synchrotron Radiation at DESY Part II 1977 1993 Historical Studies in the Natural Sciences Nr 45 University of California Press Oakland 2015 S 513 548 ucpress edu Thomas Heinze Olof Hallonsten Steffi Heinecke Turning the Ship The Transformation of DESY 1993 2009 Physics in Perspective Nr 19 Springer Berlin Heidelberg New York 2017 S 424 451 springer com PrimitkiBundestag Lobby Register Hrsg Deutscher Bundestag 2022 d Track Q110733123d Track Q154797 https idw online de de institution31 https www nfdi de verein mitglieder Erich Lohrmann Paul Soding Von schnellen Teilchen und hellem Licht 50 Jahre Deutsches Elektronen Synchrotron DESY Wiley VCH 2009 S 255 Online Ausgabe 2013 PDF 55 MB In www desy de abgerufen am 1 Oktober 2021 Bundesministerium fur Bildung und Forschung BMBF Bundeshaushaltsplan 2021 Einzelplan 30 In www bundeshaushalt de abgerufen am 14 April 2022 Freie und Hansestadt Hamburg Haushaltsplan 2019 2020 In www hamburg de abgerufen am 14 April 2022 Land Brandenburg Haushaltsplan 2019 2020 Band VI In mdfe brandenburg de abgerufen am 14 April 2022 DESY im Uberblick In www desy de abgerufen am 21 Marz 2023 Erich Lohrmann Paul Soding Von schnellen Teilchen und hellem Licht 50 Jahre Deutsches Elektronen Synchrotron DESY Wiley VCH 2009 S 5 Online Ausgabe 2013 PDF 55 MB In www desy de abgerufen am 1 Oktober 2021 DESY Satzung der Stiftung Deutsches Elektronen Synchrotron DESY PDF 40 KB In www desy de 8 Dezember 2021 abgerufen am 28 Februar 2022 Erich Lohrmann Paul Soding Von schnellen Teilchen und hellem Licht 50 Jahre Deutsches Elektronen Synchrotron DESY Wiley VCH 2009 S 325 Online Ausgabe 2013 PDF 55 MB In www desy de abgerufen am 1 Oktober 2021 Erich Lohrmann Paul Soding Von schnellen Teilchen und hellem Licht 50 Jahre Deutsches Elektronen Synchrotron DESY Wiley VCH 2009 Online Ausgabe 2013 PDF 55 MB In www desy de abgerufen am 1 Oktober 2021 PETRA III In www desy de abgerufen am 28 Februar 2022 englisch Erich Lohrmann Paul Soding Von schnellen Teilchen und hellem Licht 50 Jahre Deutsches Elektronen Synchrotron DESY Wiley VCH 2009 S 320 Online Ausgabe 2013 PDF 55 MB In www desy de abgerufen am 1 Oktober 2021 Christian Schroer et al PETRA IV the ultralow emittance source project at DESY In J Synchrotron Radiat 25 5 1277 1290 September 2019 abgerufen am 6 Oktober 2021 englisch doi 10 1107 S1600577518008858 Erich Lohrmann Paul Soding Von schnellen Teilchen und hellem Licht 50 Jahre Deutsches Elektronen Synchrotron DESY Wiley VCH 2009 S 247 Online Ausgabe 2013 PDF 55 MB In www desy de abgerufen am 1 Oktober 2021 Erich Lohrmann Paul Soding Von schnellen Teilchen und hellem Licht 50 Jahre Deutsches Elektronen Synchrotron DESY Wiley VCH 2009 S 250 Online Ausgabe 2013 PDF 55 MB In www desy de abgerufen am 1 Oktober 2021 A M Kondratenko and E L Saldin Generation of Coherent Radiation by a Relativistic Electron Beam in an Ondulator In Part Accelerators 10 207 216 1980 abgerufen am 28 Februar 2022 englisch Erich Lohrmann Paul Soding Von schnellen Teilchen und hellem Licht 50 Jahre Deutsches Elektronen Synchrotron DESY Wiley VCH 2009 S 251 Online Ausgabe 2013 PDF 55 MB In www desy de abgerufen am 1 Oktober 2021 FLASH In www desy de abgerufen am 1 Marz 2022 englisch Ralf Rohlsberger et al Light Source Upgrades at DESY PETRA IV and FLASH2020 In Synchrotron Radiat News 32 1 27 31 2019 abgerufen am 29 Juli 2022 englisch Eric Beaurepaire Fabrice Scheurer Herve Bulou Kappler Jean Paul Hrsg Magnetism and Synchrotron Radiation Springer Berlin Heidelberg 2010 ISBN 978 3 642 04498 4 S 416 DESY Accelerators 2021 Highlights and Annual Report PDF 20 5 MB In www desy de 1 Mai 2022 abgerufen am 31 August 2022 englisch DESY Astroparticle Physics 2021 Highlights and Annual Report PDF 6 5 MB In www desy de August 2022 abgerufen am 19 Dezember 2022 englisch Test Beams at DESY In www desy de abgerufen am 1 Marz 2022 englisch DESY RENNMASCHINE Der Forschungsbereich Beschleuniger bei DESY S 14 15 24 25 PDF 2 7 MB In www desy de April 2010 abgerufen am 2 Februar 2023 Computing Infrastruktur In www desy de abgerufen am 1 Marz 2022 Sven Kiele et al Nationale Strategie zur Weiterentwicklung beschleunigerbasierter Nutzereinrichtungen fur die Forschung mit Photonen und mit hohen elektromagnetischen Feldern Helmholtz Photon Science Roadmap PDF 6 MB In www helmholtz de 15 Juni 2021 abgerufen am 7 Oktober 2021 DESY Photon Science 2021 Highlights and Annual Report PDF 18 MB In www desy de Dezember 2021 abgerufen am 28 Februar 2022 englisch S Gunther et al X ray screening identifies active site and allosteric inhibitors of SARS CoV 2 main protease In Science 372 642 646 2021 2 April 2021 abgerufen am 1 Marz 2022 englisch DESY Particle Physics 2021 Highlights and Annual Report PDF 14 6 MB In www desy de 2 Marz 2022 abgerufen am 6 September 2022 englisch BMBF Deutsches Elektronen Synchrotron DESY 12 April 2022 abgerufen am 27 April 2022 Innovation amp Technologietransfer In www desy de abgerufen am 19 Dezember 2022 Erich Lohrmann Paul Soding Von schnellen Teilchen und hellem Licht 50 Jahre Deutsches Elektronen Synchrotron DESY Wiley VCH 2009 S 327 329 Online Ausgabe 2013 PDF 55 MB In www desy de abgerufen am 1 Oktober 2021

Дата публікації:
Топ