Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Туко-туко Таласа (Ctenomys talarum) — вид гризунів родини тукотукових, який зустрічається в східній частині Аргентини вздовж узбережжя в провінції Буенос-Айрес, можливо, поширюється на провінції Санта-Фе. Назва походить від назви місцевості "Los Talas", Енсенада (прибережний рельєф), Ла Плата, Аргентина.
| Туко-туко Таласа | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Тукотукові (Ctenomyidae) |
| Рід: | Туко-туко (Ctenomys) |
| Вид: | Туко-туко Таласа (C. talarum) |
| Біноміальна назва | |
| Ctenomys talarum | |
Середовище проживання
Живе як вкритих рослинністю місцях проживання, які мають більш-менш пухкий піщаний ґрунт так і на жорсткий глинистих ґрунтах. Ctenomys talarum живе в симпатрії з більшими видами, Ctenomys australis, у східній частині свого ареалу і з Ctenomys azarae в західній частині. Контакту між цими видами відбувається там, де піщані ґрунти змінюються глинистими. Ctenomys talarum воліє жити на суглинистих ґрунтах, де рослинність більш щільна і представлена травами, багаторічними рослинами і здерев'янілими чагарниками.
Зовнішня морфологія
Середня довжина голови і тіла: 167,5 мм, загальна довжина: 233 мм, довжина хвоста: 66,7 мм (≈ 39% довжини голови і тіла), довжина задніх лап: 29,1 мм. Ctenomys talarum має циліндричне тіло, яке важче спереду, особливо навколо плечей. Шия редукована і товсту частина тіла звужується до хвоста. Шерсть коротка і тонка. Колір шерсті темно-каро-сірувато-червона, з помітними паховими і піхвовими білими плямами. Помітно біла пляма знаходиться на нижньому краю вуха. Очі маленькі, а вуха редуковані. Хвіст короткий і густо вкриті коричневими волосками. Передні й задні ноги мають зігнуті довгі кігті, що використовуються для риття і видалення ґрунту з тунелів. Сезонне линяння в С. talarum відбувається протягом літа і осені. Линяння має 5 фаз, самки линяють раніше, ніж самці.
Відтворення
Вагітність триває від 95 до 102 днів; середня кількість дитинчат: 4,09—4,52. Найвищий відсоток вагітності відбувається в серпні. Розрахунковий термін лактації — 45 днів. Середня вага при досягненні статевої зрілості для самок була 137,52 г, а для самців: 176,62 г. Як тільки самки досягають зрілості, вони підтримують постійну вагу.
Поведінка
Тільки одна особина займає нору. Самки й самці розподіляються рівномірно по площі. Глибина нір коливається між 10 і 35 см. Туко-туко Таласа переважно споживає . Залицяльницька і батьківська поведінка включає в себе різноманітну вокалізацію.
Генетика
Диплоїдне число хромосом (2n) варіює від 46 до 50, фундаментальне число (FN, кількість довгих плечей хромосом) від 73 до 86.
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
Джерела
- вебсайт МСОП
- Enrique R. Justo, Luciano J. M. De Santis, and Marta S. Kin Ctenomys talarum / Mammalian species No. 730, pp. 1–5
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tuko tuko Talasa Ctenomys talarum vid grizuniv rodini tukotukovih yakij zustrichayetsya v shidnij chastini Argentini vzdovzh uzberezhzhya v provinciyi Buenos Ajres mozhlivo poshiryuyetsya na provinciyi Santa Fe Nazva pohodit vid nazvi miscevosti Los Talas Ensenada priberezhnij relyef La Plata Argentina Tuko tuko Talasa Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Tukotukovi Ctenomyidae Rid Tuko tuko Ctenomys Vid Tuko tuko Talasa C talarum Binomialna nazva Ctenomys talarum Thomas 1898Seredovishe prozhivannyaZhive yak vkritih roslinnistyu miscyah prozhivannya yaki mayut bilsh mensh puhkij pishanij grunt tak i na zhorstkij glinistih gruntah Ctenomys talarum zhive v simpatriyi z bilshimi vidami Ctenomys australis u shidnij chastini svogo arealu i z Ctenomys azarae v zahidnij chastini Kontaktu mizh cimi vidami vidbuvayetsya tam de pishani grunti zminyuyutsya glinistimi Ctenomys talarum voliye zhiti na suglinistih gruntah de roslinnist bilsh shilna i predstavlena travami bagatorichnimi roslinami i zderev yanilimi chagarnikami Zovnishnya morfologiyaSerednya dovzhina golovi i tila 167 5 mm zagalna dovzhina 233 mm dovzhina hvosta 66 7 mm 39 dovzhini golovi i tila dovzhina zadnih lap 29 1 mm Ctenomys talarum maye cilindrichne tilo yake vazhche speredu osoblivo navkolo plechej Shiya redukovana i tovstu chastina tila zvuzhuyetsya do hvosta Sherst korotka i tonka Kolir shersti temno karo siruvato chervona z pomitnimi pahovimi i pihvovimi bilimi plyamami Pomitno bila plyama znahoditsya na nizhnomu krayu vuha Ochi malenki a vuha redukovani Hvist korotkij i gusto vkriti korichnevimi voloskami Peredni j zadni nogi mayut zignuti dovgi kigti sho vikoristovuyutsya dlya rittya i vidalennya gruntu z tuneliv Sezonne linyannya v S talarum vidbuvayetsya protyagom lita i oseni Linyannya maye 5 faz samki linyayut ranishe nizh samci VidtvorennyaVagitnist trivaye vid 95 do 102 dniv serednya kilkist ditinchat 4 09 4 52 Najvishij vidsotok vagitnosti vidbuvayetsya v serpni Rozrahunkovij termin laktaciyi 45 dniv Serednya vaga pri dosyagnenni statevoyi zrilosti dlya samok bula 137 52 g a dlya samciv 176 62 g Yak tilki samki dosyagayut zrilosti voni pidtrimuyut postijnu vagu PovedinkaTilki odna osobina zajmaye noru Samki j samci rozpodilyayutsya rivnomirno po ploshi Glibina nir kolivayetsya mizh 10 i 35 sm Tuko tuko Talasa perevazhno spozhivaye Zalicyalnicka i batkivska povedinka vklyuchaye v sebe riznomanitnu vokalizaciyu GenetikaDiployidne chislo hromosom 2n variyuye vid 46 do 50 fundamentalne chislo FN kilkist dovgih plechej hromosom vid 73 do 86 PrimitkiUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena Dzherelavebsajt MSOP Enrique R Justo Luciano J M De Santis and Marta S Kin Ctenomys talarum Mammalian species No 730 pp 1 5 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi