Conolophus pallidus (сухопутні ігуани Санта-Фе) — вид ящірок родини ігуанових. Це один із трьох видів роду Conolophus і ендемік острова Санта-Фе на Галапагоських островах.
Conolophus pallidus | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Плазуни (Reptilia) |
Ряд: | Лускаті (Squamata) |
Підряд: | Ігуаноподібні (Iguania) |
Родина: | Ігуанові (Iguanidae) |
Рід: | Conolophus |
Вид: | C. pallidus |
Біноміальна назва | |
Conolophus pallidus , 1903 |
Опис
Сухопутна ігуана Санта-Фе схожа на галапагоську сухопутну ігуану, за винятком того, що сухопутна ігуана Санта-Фе блідо-жовтого кольору з довшою, звуженою мордою та більш вираженими спинними шипами. Сухопутна ігуана Санта-Фе досягає загальної довжини (включаючи хвіст) 0,91 м при вазі тіла до 11 кг. Як холоднокровна істота, ця ігуана поглинає тепло від сонця, гріючись на вулканічних каменях, а вночі спить у норах, щоб зберегти тепло свого тіла. Ці ігуани також насолоджуються симбіотичними стосунками з острівними в'юрками; птахи видаляють паразитів і кліщів, забезпечуючи полегшення ігуані та їжу для птахів.
Дієта
Сухопутні ігуани Санта-Фе в основному травоїдні, однак деякі особини показали, що вони умовно-патогенні м'ясоїдні тварини, які доповнюють свій раціон комахами, багатоніжками та падлом. Через дефіцит прісної води на островах, які вони населяють, наземні ігуани отримують більшу частину вологи з кактуса опунції, який становить 80 % їх раціону: фруктів, квітів, подушечок і навіть колючок. Під час сезону дощів вони будуть пити з доступних стоячих водойм і ласувати жовтими квітами роду Portulaca.
Примітки
- Gentile, G.; Grant, T.D. (2020). Conolophus pallidus. Т. 2020. с. e.T5239A3014028. doi:10.2305/IUCN.UK.2020-2.RLTS.T5239A3014028.en.
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
(); Пропущений або порожній|url=
() - Appendices | CITES. cites.org. Процитовано 14 січня 2022.
- Freda (2006). (PDF). Charles Darwin Research Station Fact Sheet. Charles Darwin Foundation for the Galapagos Islands. Архів оригіналу (PDF) за 6 червня 2007. Процитовано 14 жовтня 2007.
- World Conservation Monitoring Centre (1996). Conolophus pallidus. Т. 1996. с. e.T5239A11121073. doi:10.2305/IUCN.UK.1996.RLTS.T5239A11121073.en.
{{}}
: Пропущений або порожній|url=
() - Rogers, Barbara (1990), Galapagos, New York: Mallard Press, с. 51, ISBN
- Kricher, John (2006), Galapagos: A Natural History, New Jersey: Princeton University Press, с. 9, 51, 91, 200, ISBN
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Conolophus pallidus suhoputni iguani Santa Fe vid yashirok rodini iguanovih Ce odin iz troh vidiv rodu Conolophus i endemik ostrova Santa Fe na Galapagoskih ostrovah Conolophus pallidus Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 CITES Appendix II CITES Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Iguanopodibni Iguania Rodina Iguanovi Iguanidae Rid Conolophus Vid C pallidus Binomialna nazva Conolophus pallidus 1903OpisSuhoputna iguana Santa Fe shozha na galapagosku suhoputnu iguanu za vinyatkom togo sho suhoputna iguana Santa Fe blido zhovtogo koloru z dovshoyu zvuzhenoyu mordoyu ta bilsh virazhenimi spinnimi shipami Suhoputna iguana Santa Fe dosyagaye zagalnoyi dovzhini vklyuchayuchi hvist 0 91 m pri vazi tila do 11 kg Yak holodnokrovna istota cya iguana poglinaye teplo vid soncya griyuchis na vulkanichnih kamenyah a vnochi spit u norah shob zberegti teplo svogo tila Ci iguani takozh nasolodzhuyutsya simbiotichnimi stosunkami z ostrivnimi v yurkami ptahi vidalyayut parazitiv i klishiv zabezpechuyuchi polegshennya iguani ta yizhu dlya ptahiv DiyetaSuhoputni iguani Santa Fe v osnovnomu travoyidni odnak deyaki osobini pokazali sho voni umovno patogenni m yasoyidni tvarini yaki dopovnyuyut svij racion komahami bagatonizhkami ta padlom Cherez deficit prisnoyi vodi na ostrovah yaki voni naselyayut nazemni iguani otrimuyut bilshu chastinu vologi z kaktusa opunciyi yakij stanovit 80 yih racionu fruktiv kvitiv podushechok i navit kolyuchok Pid chas sezonu doshiv voni budut piti z dostupnih stoyachih vodojm i lasuvati zhovtimi kvitami rodu Portulaca PrimitkiGentile G Grant T D 2020 Conolophus pallidus T 2020 s e T5239A3014028 doi 10 2305 IUCN UK 2020 2 RLTS T5239A3014028 en a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a access date vimagaye url dovidka Propushenij abo porozhnij url dovidka Appendices CITES cites org Procitovano 14 sichnya 2022 Freda 2006 PDF Charles Darwin Research Station Fact Sheet Charles Darwin Foundation for the Galapagos Islands Arhiv originalu PDF za 6 chervnya 2007 Procitovano 14 zhovtnya 2007 World Conservation Monitoring Centre 1996 Conolophus pallidus T 1996 s e T5239A11121073 doi 10 2305 IUCN UK 1996 RLTS T5239A11121073 en a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Rogers Barbara 1990 Galapagos New York Mallard Press s 51 ISBN 978 0 7924 5192 1 Kricher John 2006 Galapagos A Natural History New Jersey Princeton University Press s 9 51 91 200 ISBN 978 0 691 12633 3