Conolophus pallidus

Conolophus pallidus (сухопутні ігуани Санта-Фе) — вид ящірок родини ігуанових. Це один із трьох видів роду Conolophus і ендемік острова Санта-Фе на Галапагоських островах.

Conolophus pallidus
Охоронний статус
Уразливий  (МСОП 3.1)
CITES Appendix II (CITES)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Плазуни (Reptilia)
Ряд:	Лускаті (Squamata)
Підряд:	Ігуаноподібні (Iguania)
Родина:	Ігуанові (Iguanidae)
Рід:	Conolophus
Вид:	C. pallidus
Біноміальна назва
Conolophus pallidus , 1903

Опис

Сухопутна ігуана Санта-Фе схожа на галапагоську сухопутну ігуану, за винятком того, що сухопутна ігуана Санта-Фе блідо-жовтого кольору з довшою, звуженою мордою та більш вираженими спинними шипами. Сухопутна ігуана Санта-Фе досягає загальної довжини (включаючи хвіст) 0,91 м при вазі тіла до 11 кг. Як холоднокровна істота, ця ігуана поглинає тепло від сонця, гріючись на вулканічних каменях, а вночі спить у норах, щоб зберегти тепло свого тіла. Ці ігуани також насолоджуються симбіотичними стосунками з острівними в'юрками; птахи видаляють паразитів і кліщів, забезпечуючи полегшення ігуані та їжу для птахів.

Дієта

Сухопутні ігуани Санта-Фе в основному травоїдні, однак деякі особини показали, що вони умовно-патогенні м'ясоїдні тварини, які доповнюють свій раціон комахами, багатоніжками та падлом. Через дефіцит прісної води на островах, які вони населяють, наземні ігуани отримують більшу частину вологи з кактуса опунції, який становить 80 % їх раціону: фруктів, квітів, подушечок і навіть колючок. Під час сезону дощів вони будуть пити з доступних стоячих водойм і ласувати жовтими квітами роду Portulaca.

Примітки

1. Gentile, G.; Grant, T.D. (2020). Conolophus pallidus. Т. 2020. с. e.T5239A3014028. doi:10.2305/IUCN.UK.2020-2.RLTS.T5239A3014028.en. {{}}: |access-date= вимагає |url= (); Пропущений або порожній |url= ()
2. Appendices | CITES. cites.org. Процитовано 14 січня 2022.
3. Freda (2006). (PDF). Charles Darwin Research Station Fact Sheet. Charles Darwin Foundation for the Galapagos Islands. Архів оригіналу (PDF) за 6 червня 2007. Процитовано 14 жовтня 2007.
4. World Conservation Monitoring Centre (1996). Conolophus pallidus. Т. 1996. с. e.T5239A11121073. doi:10.2305/IUCN.UK.1996.RLTS.T5239A11121073.en. {{}}: Пропущений або порожній |url= ()
5. Rogers, Barbara (1990), Galapagos, New York: Mallard Press, с. 51, ISBN 
6. Kricher, John (2006), Galapagos: A Natural History, New Jersey: Princeton University Press, с. 9, 51, 91, 200, ISBN