Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Талпакоті строкатоголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Columbina passerina (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Columba passerina Linnaeus, 1758 Chaemepellia passerina (Linnaeus, 1758) Columbigallina passerina (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Талпако́ті строкатоголовий (Columbina passerina) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Північній і Південній Америці та на Карибах.
Опис
Строкатоголовий талпакоті є найменшим голубом Північної Америки і одним з найлегших голубів у світі. Його довжина становить 15-18 см, розмах крил 27 см, вага 26-40 г. Птах має кремезну будову тіла, хвіст у нього дуже короткий.
У самців голова, шия і груди сірі з рожевим відтінком. Пера на голові, грудях і шиї мають темну центральну частину, що формує плямистий або лускоподібний візерунок. Забарвлення верхньої частини тіла варіюється від сірого до коричнювато-сірого. Покривні пера крил рожеві з райдужними темними плямами. Першорядні махові пера бордові з темними кінчиками, помітні в польоті. Нижні покривні пера хвоста сірувато-коричневі. Дзьоб біля основи жовтий або червонуватий, на кінці темний або повністю чорний. Самиці мають дещо більш тьмяне забарвлення, рожевий відтінок в їх оперенні не виражений.
Підвиди
Виділяють вісімнадцять підвидів:
- C. p. passerina (Linnaeus, 1758) — південний схід США (від Південної Кароліни до Флориди і Техаса);
- C. p. pallescens (Baird, SF, 1860) — від південного заходу США до Гватемали і Белізу;
- C. p. socorroensis (Ridgway, 1887) — острів Сокорро (на захід від Мексики);
- C. p. neglecta (Carriker, 1910) — від Гондураса до Панами;
- C. p. bahamensis (Maynard, 1887) — Багамські і Бермудські острови (за винятком Інаґуа);
- C. p. exigua (Riley, 1905) — Інагуа (південні Багами) і острів [en] (біля Пуерто-Рико);
- C. p. insularis (Ridgway, 1888) — Куба, Ісла-де-ла-Хувентуд, Кайманові Острови Гаїті і сусідні острови, зокрема Навасса;
- C. p. umbrina Buden, 1985 — острів Тортуга;
- C. p. jamaicensis (Maynard, 1899) — Ямайка;
- C. p. portoricensis (Lowe, 1908) — Пуерто-Рико (за винятком острова Мона) і Віргінські острови (за винятком Санта-Круса);
- C. p. nigrirostris (Danforth, 1935) — острів Санта-Крус (Американські Віргінські Острови) і північні Малі Антильські острови;
- C. p. trochila (Bonaparte, 1855) — острів Мартиніка;
- C. p. antillarum (Lowe, 1908) — південні Малі Антильські острови (від Сент-Люсії і Барбадоса до Гренади);
- C. p. albivitta (Bonaparte, 1855) — північ Колумбії і Венесуели, Аруба, Кюрасао, Бонайре, Тринідад;
- C. p. parvula (Todd, 1913) — центральна Колумбія (верхня частина долини Магдалени);
- C. p. nana (Todd, 1913) — західна Колумбія (долина Кауки і посушлива верхня частина долини [en]);
- C. p. quitensis (Todd, 1913) — центральний Еквадор (від річки [es] до Ріобамби;
- C. p. griseola Spix, 1825 — від південної Венесуели до Гвіани і східної Бразилії.
Поширення і екологія
Строкатоголові талпакоті живуть в різноманітних відкритих і напіввідкритих ландшафтах, зокрема в чагарникових заростях, на узліссях лісів, в саванах, на сільськогосподарських землях, а також в парках і садах. Зустрічаються на висоті до 2900 м над рівнем моря, ведуть переважно осілий спосіб життя.
Більшу частину часу строкатоголові талпакоті проводять на землі. Вони живляться насінням, дрібними ягодами, комахами, їх личинками та іншими безхребетними, зокрема равликами. Початок сезону розмноження у них різниться в залежності від регіону, на півдні США гніздування триває з лютого по листопад з піком від початку квітня до середини травня.
Строкатоголові талпакоті є моногамними птахами, формують пари на все життя, гніздяться на землі або невисоко в чагарниках. Їхні гнізда зазвичай являють собою неглибоку ямку в землу, окаймлену рослинним матеріалом. іноді також нетривку конструкцію з гілочок та іншої рослинності. В кладці 2 білих яйця. Інкубаційний період триває 12-14 днів, насиджують і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 11 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще деякий час. За сезон може вилупитися 2-3 виводки.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція строкатоголових талпакоті становить приблизно 11 мільйонів дорослих птахів.
Примітки
- BirdLife International (2016). Columbina passerina: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 листопада 2022
- Linnaeus, Carl (1758). Systema Naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (лат.). Т. 1 (вид. 10th). Holmiae:Laurentii Salvii. с. 165.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 листопада 2022.
Джерела
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Talpakoti strokatogolovij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Golubopodibni Columbiformes Rodina Golubovi Columbidae Rid Talpakoti Columbina Vid Talpakoti strokatogolovij Binomialna nazva Columbina passerina Linnaeus 1758 2 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Columba passerina Linnaeus 1758 Chaemepellia passerina Linnaeus 1758 Columbigallina passerina Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Columbina passerina Vikividi Columbina passerina ITIS 177152 MSOP 22690774 NCBI 111974 Fossilworks 371956 Talpako ti strokatogolovij 3 Columbina passerina vid golubopodibnih ptahiv rodini golubovih Columbidae Meshkaye v Pivnichnij i Pivdennij Americi ta na Karibah Zmist 1 Opis 2 Pidvidi 3 Poshirennya i ekologiya 4 Zberezhennya 5 Primitki 6 DzherelaOpisred nbsp Strokatogolovij talpakoti Yamajka nbsp Strokatogolovij talpakoti Kaliforniya SShA nbsp Strokatogolovij talpakoti Kolumbiya Strokatogolovij talpakoti ye najmenshim golubom Pivnichnoyi Ameriki i odnim z najlegshih golubiv u sviti Jogo dovzhina stanovit 15 18 sm rozmah kril 27 sm vaga 26 40 g Ptah maye kremeznu budovu tila hvist u nogo duzhe korotkij U samciv golova shiya i grudi siri z rozhevim vidtinkom Pera na golovi grudyah i shiyi mayut temnu centralnu chastinu sho formuye plyamistij abo luskopodibnij vizerunok Zabarvlennya verhnoyi chastini tila variyuyetsya vid sirogo do korichnyuvato sirogo Pokrivni pera kril rozhevi z rajduzhnimi temnimi plyamami Pershoryadni mahovi pera bordovi z temnimi kinchikami pomitni v poloti Nizhni pokrivni pera hvosta siruvato korichnevi Dzob bilya osnovi zhovtij abo chervonuvatij na kinci temnij abo povnistyu chornij Samici mayut desho bilsh tmyane zabarvlennya rozhevij vidtinok v yih operenni ne virazhenij Pidvidired Vidilyayut visimnadcyat pidvidiv 4 C p passerina Linnaeus 1758 pivdennij shid SShA vid Pivdennoyi Karolini do Floridi i Tehasa C p pallescens Baird SF 1860 vid pivdennogo zahodu SShA do Gvatemali i Belizu C p socorroensis Ridgway 1887 ostriv Sokorro na zahid vid Meksiki C p neglecta Carriker 1910 vid Gondurasa do Panami C p bahamensis Maynard 1887 Bagamski i Bermudski ostrovi za vinyatkom Inagua C p exigua Riley 1905 Inagua pivdenni Bagami i ostriv Mona en bilya Puerto Riko C p insularis Ridgway 1888 Kuba Isla de la Huventud Kajmanovi Ostrovi Gayiti i susidni ostrovi zokrema Navassa C p umbrina Buden 1985 ostriv Tortuga C p jamaicensis Maynard 1899 Yamajka C p portoricensis Lowe 1908 Puerto Riko za vinyatkom ostrova Mona i Virginski ostrovi za vinyatkom Santa Krusa C p nigrirostris Danforth 1935 ostriv Santa Krus Amerikanski Virginski Ostrovi i pivnichni Mali Antilski ostrovi C p trochila Bonaparte 1855 ostriv Martinika C p antillarum Lowe 1908 pivdenni Mali Antilski ostrovi vid Sent Lyusiyi i Barbadosa do Grenadi C p albivitta Bonaparte 1855 pivnich Kolumbiyi i Venesueli Aruba Kyurasao Bonajre Trinidad C p parvula Todd 1913 centralna Kolumbiya verhnya chastina dolini Magdaleni C p nana Todd 1913 zahidna Kolumbiya dolina Kauki i posushliva verhnya chastina dolini Dagua en C p quitensis Todd 1913 centralnij Ekvador vid richki Guajlabamba es do Riobambi C p griseola Spix 1825 vid pivdennoyi Venesueli do Gviani i shidnoyi Braziliyi Poshirennya i ekologiyared Strokatogolovi talpakoti zhivut v riznomanitnih vidkritih i napivvidkritih landshaftah zokrema v chagarnikovih zarostyah na uzlissyah lisiv v savanah na silskogospodarskih zemlyah a takozh v parkah i sadah Zustrichayutsya na visoti do 2900 m nad rivnem morya vedut perevazhno osilij sposib zhittya Bilshu chastinu chasu strokatogolovi talpakoti provodyat na zemli Voni zhivlyatsya nasinnyam dribnimi yagodami komahami yih lichinkami ta inshimi bezhrebetnimi zokrema ravlikami Pochatok sezonu rozmnozhennya u nih riznitsya v zalezhnosti vid regionu na pivdni SShA gnizduvannya trivaye z lyutogo po listopad z pikom vid pochatku kvitnya do seredini travnya Strokatogolovi talpakoti ye monogamnimi ptahami formuyut pari na vse zhittya gnizdyatsya na zemli abo nevisoko v chagarnikah Yihni gnizda zazvichaj yavlyayut soboyu negliboku yamku v zemlu okajmlenu roslinnim materialom inodi takozh netrivku konstrukciyu z gilochok ta inshoyi roslinnosti V kladci 2 bilih yajcya Inkubacijnij period trivaye 12 14 dniv nasidzhuyut i samici i samci Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 11 dniv pislya viluplennya odnak batki prodovzhuyut pikluvatisya pro nih she deyakij chas Za sezon mozhe vilupitisya 2 3 vivodki Zberezhennyared MSOP klasifikuye cej vid yak takij sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya strokatogolovih talpakoti stanovit priblizno 11 miljoniv doroslih ptahiv Primitkired BirdLife International 2016 Columbina passerina informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 22 listopada 2022 Linnaeus Carl 1758 Systema Naturae per regna tria naturae secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis lat T 1 vid 10th Holmiae Laurentii Salvii s 165 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Pigeons IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 22 listopada 2022 Dzherelared Gerhard Rosler Die Wildtauben der Erde Freileben Haltung und Zucht Verlag M amp H Schaper Alfeld Hannover 1996 David Gibbs Eustace Barnes John Cox Pigeons and Doves A Guide to the Pigeons and Doves of the World Pica Press Sussex 2001 nbsp Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Talpakoti strokatogolovij amp oldid 41438634