Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Кукліло чорнодзьобий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Coccyzus erythropthalmus (Wilson, 1811) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Cuculus erythropthalma A. Wilson, 1811 Coccyzus erythrophthalmus (A. Wilson, 1811) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Куклі́ло чорнодзьобий (Coccyzus erythropthalmus) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Гніздиться в Північній Америці, зимує в Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 27-31 см, розмах крил 38-44 см. Самці важать 45-46 г, самиці 55-55 г. Довжина крила становить 13,3–14,1 см, довжина хвоста 14,7–16 см, довжина дзьоба 20-24 мм, довжина цівки 21-24 мм. Самиці є дещо більшими за самців, однак мають однакове забарвлення.
Голова і верхня частина тіла рівномірно коричневі. Нижня частина тіла біла, на горлі, підборідді і верхній частині грудей сіруваті плями. Махові пера знизу коричневі, покривні пера крил білі. Стернові пера знизу сірувато-коричневі, на кінці білуваті. Райдужки темно-карі, навколо очей жовті кільця, під час сезону розмноження вони набувають червоного кольору. Дзьоб дещо вигнутий, чорний.
Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення дорослих птахів, однак верхня частина тіла у них має рудувато-коричневий відтінок. Райдужки у них жовті, дзьоб сизуватий. Пташенята про народженні мають довжину 6-7 см і важать 7,5 г, мають чорну шкіру, покриту рідким білим пухом.
Голос
Типова вокалізація чорнодзьобого кукліло — серія з 2-5 високих, швидких криків "ку-ку-ку", яка схожа на крик звичайної зозулі, однак швидша. Її найчастіше можна почути влітку, під час сезону розмноження.
Поширення і екологія
Чорнодзьобі кукліло гніздяться в Північній Америці на схід від Скелястих гір, на півдні Канади (зокрема на острові Принца Едварда та на півострові Нова Шотландія) та в Сполучених Штатах Америки (на південь до Північної Кароліни, Арканзасу, Оклахоми і Теннессі). Взимку вони мігрують на північний захід Південної Америки (до Колумбії, Еквадору, Перу, Болівії і західної Бразилії). Відліт до місць зимівлі в Канаді починається у серпні-вересні, в США у жовтні-листопаді. В Техасі мігруючих чорнодзьобих кукліло спостерігають у вересні-жовтні та у квітні-травні, в Панамі у верпені-листопаді та з кінця березня до початку травня.
На мігрції чорнодзьобі кукліло регулярно трапляються на півдні США, в Мексиці і Центральній Америці. Бродячі птахи іноді спостерігалися в Гренландії, Західній Європі та на заході США.
Чорнодзьобі кукліло живуть переважно на узліссях широколистяних і мішаних лісів, рідше в хвойних лісах. Їх також можна зустріти в молодих лісах з густим чагарниковим підліском. Іншим типовим середовищем проживання для чорнодзьобих кукліло є болота та інші водно-болотні угіддя з густими вільховими заростями і верболозами. Іноді вони живуть на відкритих середовищах, також як покинуті сільськогосподарські землі, парки і сади. Чорнодзьобі кукліло ведуть прихований спосіб життя, ховаючись серед густої рослинності. Вони віддають перевагу місцевостям поряд з джерелом води — річкою, озером, болотом або ставком.
Чорнодзьобі кукліло гніздяться переважно на висоті до 900 м над рівнем моря, однак на міграції їх можна побачити на більшій висоті. В Колумбії вони спостерігалися на висоті 1600 м над рівнем моря, а в Перуанських Андах на висоті 2400 м над рівнем моря. На зимівці вони зустрічаються на високогірних луках, в сухих міжандських долинах та в сельві Амазонії.
Поведінка
Чорнодзьобі кукліло живуть поодинці або парами. На міграції і в місцях зимівлі вони приєднуються до змішаних зграй птахів. Вони живляться переважно комахами, зокрема кониками, жуками, цикадами, а також павуками, яких шукають на деревах. Велику частину їх раціону складає гусінь, зокрема види, покриті отруйними волосинками і через це неїстивні для більшості інших птахів. Перед тим як проковтнути таку здобич, птах спочатку тре її об кору дерева, щоб позбавитись щетинок. Решта щетинок накопичуються в шлунку птаха і потім відригуються у вигляді погадки. Чорнодзьобі кукліло знищують таких шкідників лісу, як непарних шовкопрядів і американських білих метеликів. Іноді вони також живляться дрібною рибою, жабками і яйцями птахів, взимку плодами і насінням.
Сезон розмноження у чорнодзьобих кукліло триває переважно з травня по вересень. Їх гніздо являє собою платформу з гілочок, стебел, кори і корінців, середина якої встелюється листям, хвоєю та іншим рослинним матеріалом. Воно розміщується на горизонтально розташованій гілці дерева або в чагарниках, на висоті 0,5-0,6 м над землею, дуже рідко просто на землі, будується парою птахів. Перед початком парування самець підлітає до самиці з комахою в дзьобі. Після цього самиці періодично маше хвостом вверх-вниз протягом приблизно 15 хвилин, в цей час самець сидить поряд. Потім самець з комахою у дзьобі парується з самицею, після чого може дати комаху самиці або самостійно з'їсти її.
В кладці зазвичай від 2 до 4 тьмяно-синьо-зелених яєць. Самиці відкладають яйця вранці з проміжком у 2 дні. Інкубаційний період триває 10-13 днів. Насиджують і самиці, і самці, змінюючи один одного кожні 90 хвилин. Пташенята вилупляються з яєць приблизно в один час. При народженні вони є сліпими, очі відкриваються у них на 2 день життя. Вони просять їжу, витягуюючи шию вперед, розставивши крила і видаючи жалібні звуки. За пташенятами доглядають і самиці, і самці, годують їх гусінню та іншими комахами. Пташенята покидають гніздо через 21-23 дні після вилуплення.
Чорнодзьобі кукліло іноді не насиджують самостійно яйця, а підкладають їх в гніздо інших птахів, як це робить багато інших видів зозуль. Найчастіше об'єктом їхнього гніздового паразитизму стають інші чорнодзьобі кукліло або північні кукліло. Іноді вони відкладають яйця в гнізда іншим видам птахів, зокрема мандрівним і лісовим дроздам, сірим пересмішникам, білобровим карнаткам, золотистим піснярам-лісовикам, американським омелюхам, бурим дроздам-короткодзьобам та іктеріям. Часто пташенята чорнодзьобих кукліло викидують з гнізда інших пташенят.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція чорнодзьобих кукліло становить пприблизно 880 тисяч птахів. У 1980-х і 1990-х роках популяція цього виду значно скоротилася.
Примітки
- BirdLife International (2016). Coccyzus erythropthalmus.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 червня 2022.
- (2000). The Sibley Guide to Birds. New York: Knopf. с. 268. ISBN .
Джерела
- Jonathan Alderfer (Hrsg.): Complete Birds of North America. National Geographic, Washington D.C. 2006, .
- Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, .
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuklilo chornodzobij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Zozulepodibni Cuculiformes Rodina Zozulevi Cuculidae Rid Kuklilo Coccyzus Vid Kuklilo chornodzobij Binomialna nazva Coccyzus erythropthalmus Wilson 1811 Areal vidu Sinonimi Cuculus erythropthalma A Wilson 1811 Coccyzus erythrophthalmus A Wilson 1811 Posilannya Vikishovishe Coccyzus erythropthalmus Vikividi Coccyzus erythropthalmus EOL 45510713 ITIS 177834 MSOP 22684328 NCBI 33604 Fossilworks 372086 Kukli lo chornodzobij 2 Coccyzus erythropthalmus vid zozulepodibnih ptahiv rodini zozulevih Cuculidae 3 Gnizditsya v Pivnichnij Americi zimuye v Pivdennij Americi Zmist 1 Opis 1 1 Golos 2 Poshirennya i ekologiya 3 Povedinka 4 Zberezhennya 5 Primitki 6 DzherelaOpisred nbsp Chornodzobij kuklilo nbsp Pivnichnij kuklilo poperedu i chornodzobij kuklilo pozadu nbsp Chornodzobij kuklilo Dovzhina ptaha stanovit 27 31 sm rozmah kril 38 44 sm Samci vazhat 45 46 g samici 55 55 g Dovzhina krila stanovit 13 3 14 1 sm dovzhina hvosta 14 7 16 sm dovzhina dzoba 20 24 mm dovzhina civki 21 24 mm Samici ye desho bilshimi za samciv odnak mayut odnakove zabarvlennya Golova i verhnya chastina tila rivnomirno korichnevi Nizhnya chastina tila bila na gorli pidboriddi i verhnij chastini grudej siruvati plyami Mahovi pera znizu korichnevi pokrivni pera kril bili Sternovi pera znizu siruvato korichnevi na kinci biluvati Rajduzhki temno kari navkolo ochej zhovti kilcya pid chas sezonu rozmnozhennya voni nabuvayut chervonogo koloru Dzob desho vignutij chornij 4 Zabarvlennya molodih ptahiv podibne do zabarvlennya doroslih ptahiv odnak verhnya chastina tila u nih maye ruduvato korichnevij vidtinok Rajduzhki u nih zhovti dzob sizuvatij Ptashenyata pro narodzhenni mayut dovzhinu 6 7 sm i vazhat 7 5 g mayut chornu shkiru pokritu ridkim bilim puhom Golosred Tipova vokalizaciya chornodzobogo kuklilo seriya z 2 5 visokih shvidkih krikiv ku ku ku yaka shozha na krik zvichajnoyi zozuli odnak shvidsha Yiyi najchastishe mozhna pochuti vlitku pid chas sezonu rozmnozhennya Poshirennya i ekologiyared Chornodzobi kuklilo gnizdyatsya v Pivnichnij Americi na shid vid Skelyastih gir na pivdni Kanadi zokrema na ostrovi Princa Edvarda ta na pivostrovi Nova Shotlandiya ta v Spoluchenih Shtatah Ameriki na pivden do Pivnichnoyi Karolini Arkanzasu Oklahomi i Tennessi Vzimku voni migruyut na pivnichnij zahid Pivdennoyi Ameriki do Kolumbiyi Ekvadoru Peru Boliviyi i zahidnoyi Braziliyi Vidlit do misc zimivli v Kanadi pochinayetsya u serpni veresni v SShA u zhovtni listopadi V Tehasi migruyuchih chornodzobih kuklilo sposterigayut u veresni zhovtni ta u kvitni travni v Panami u verpeni listopadi ta z kincya bereznya do pochatku travnya Na migrciyi chornodzobi kuklilo regulyarno traplyayutsya na pivdni SShA v Meksici i Centralnij Americi Brodyachi ptahi inodi sposterigalisya v Grenlandiyi Zahidnij Yevropi ta na zahodi SShA Chornodzobi kuklilo zhivut perevazhno na uzlissyah shirokolistyanih i mishanih lisiv ridshe v hvojnih lisah Yih takozh mozhna zustriti v molodih lisah z gustim chagarnikovim pidliskom Inshim tipovim seredovishem prozhivannya dlya chornodzobih kuklilo ye bolota ta inshi vodno bolotni ugiddya z gustimi vilhovimi zarostyami i verbolozami Inodi voni zhivut na vidkritih seredovishah takozh yak pokinuti silskogospodarski zemli parki i sadi Chornodzobi kuklilo vedut prihovanij sposib zhittya hovayuchis sered gustoyi roslinnosti Voni viddayut perevagu miscevostyam poryad z dzherelom vodi richkoyu ozerom bolotom abo stavkom Chornodzobi kuklilo gnizdyatsya perevazhno na visoti do 900 m nad rivnem morya odnak na migraciyi yih mozhna pobachiti na bilshij visoti V Kolumbiyi voni sposterigalisya na visoti 1600 m nad rivnem morya a v Peruanskih Andah na visoti 2400 m nad rivnem morya Na zimivci voni zustrichayutsya na visokogirnih lukah v suhih mizhandskih dolinah ta v selvi Amazoniyi Povedinkared Chornodzobi kuklilo zhivut poodinci abo parami Na migraciyi i v miscyah zimivli voni priyednuyutsya do zmishanih zgraj ptahiv Voni zhivlyatsya perevazhno komahami zokrema konikami zhukami cikadami a takozh pavukami yakih shukayut na derevah Veliku chastinu yih racionu skladaye gusin zokrema vidi pokriti otrujnimi volosinkami i cherez ce neyistivni dlya bilshosti inshih ptahiv Pered tim yak prokovtnuti taku zdobich ptah spochatku tre yiyi ob koru dereva shob pozbavitis shetinok Reshta shetinok nakopichuyutsya v shlunku ptaha i potim vidriguyutsya u viglyadi pogadki Chornodzobi kuklilo znishuyut takih shkidnikiv lisu yak neparnih shovkopryadiv i amerikanskih bilih metelikiv Inodi voni takozh zhivlyatsya dribnoyu riboyu zhabkami i yajcyami ptahiv vzimku plodami i nasinnyam Sezon rozmnozhennya u chornodzobih kuklilo trivaye perevazhno z travnya po veresen Yih gnizdo yavlyaye soboyu platformu z gilochok stebel kori i korinciv seredina yakoyi vstelyuyetsya listyam hvoyeyu ta inshim roslinnim materialom Vono rozmishuyetsya na gorizontalno roztashovanij gilci dereva abo v chagarnikah na visoti 0 5 0 6 m nad zemleyu duzhe ridko prosto na zemli buduyetsya paroyu ptahiv Pered pochatkom paruvannya samec pidlitaye do samici z komahoyu v dzobi Pislya cogo samici periodichno mashe hvostom vverh vniz protyagom priblizno 15 hvilin v cej chas samec sidit poryad Potim samec z komahoyu u dzobi paruyetsya z samiceyu pislya chogo mozhe dati komahu samici abo samostijno z yisti yiyi V kladci zazvichaj vid 2 do 4 tmyano sino zelenih yayec Samici vidkladayut yajcya vranci z promizhkom u 2 dni Inkubacijnij period trivaye 10 13 dniv Nasidzhuyut i samici i samci zminyuyuchi odin odnogo kozhni 90 hvilin Ptashenyata viluplyayutsya z yayec priblizno v odin chas Pri narodzhenni voni ye slipimi ochi vidkrivayutsya u nih na 2 den zhittya Voni prosyat yizhu vityaguyuyuchi shiyu vpered rozstavivshi krila i vidayuchi zhalibni zvuki Za ptashenyatami doglyadayut i samici i samci goduyut yih gusinnyu ta inshimi komahami Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 21 23 dni pislya viluplennya Chornodzobi kuklilo inodi ne nasidzhuyut samostijno yajcya a pidkladayut yih v gnizdo inshih ptahiv yak ce robit bagato inshih vidiv zozul Najchastishe ob yektom yihnogo gnizdovogo parazitizmu stayut inshi chornodzobi kuklilo abo pivnichni kuklilo Inodi voni vidkladayut yajcya v gnizda inshim vidam ptahiv zokrema mandrivnim i lisovim drozdam sirim peresmishnikam bilobrovim karnatkam zolotistim pisnyaram lisovikam amerikanskim omelyuham burim drozdam korotkodzobam ta ikteriyam Chasto ptashenyata chornodzobih kuklilo vikiduyut z gnizda inshih ptashenyat Zberezhennyared MSOP klasifikuye cej vid yak takij sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya chornodzobih kuklilo stanovit ppriblizno 880 tisyach ptahiv U 1980 h i 1990 h rokah populyaciya cogo vidu znachno skorotilasya Primitkired BirdLife International 2016 Coccyzus erythropthalmus Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Turacos bustards cuckoos mesites sandgrouse World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Procitovano 23 chervnya 2022 Sibley David Allen 2000 The Sibley Guide to Birds New York Knopf s 268 ISBN 0 679 45122 6 Dzherelared Jonathan Alderfer Hrsg Complete Birds of North America National Geographic Washington D C 2006 ISBN 0 7922 4175 4 Johannes Erhitzoe Clive F Mann Frederik P Brammer Richard A Fuller Cuckoos of the World Christopher Helm London 2012 ISBN 978 0 7136 6034 0 nbsp Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kuklilo chornodzobij amp oldid 41356723