Chlamydomonas

Хламідомонада
Chlamydomonas sp. (SEM)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eucaryota) Царство: Зелені рослини (Viridiplantae) Відділ: Зелені водорості (Chlorophyta) Клас: Chlorophyceae Порядок: Volvocales (Chlamydomonadales) Родина: Рід: Хламідомонада (Chlamydomonas) Ehrenb.
Види
Більше 560 видів, у тому числі: Chlamydomonas reinhardtii P.C.A. Dangeard Gerloff Korshikov (F. Bauer) N. Wille
Посилання
Вікісховище: Chlamydomonas Віківиди: Chlamydomonas EOL: 11591 ITIS: 5448 NCBI: 3052

Хламідомонада (Chlamydomonas) — рід мікроскопічних одноклітинних зелених водоростей грушоподібної або овальної форми, нараховує понад 500 видів.

Опис

Поверхня клітини вкрита прозорою оболонкою, що містить гідроксипролін, та яка зазвичай щільно прилягає до протопласту. Має змішаний спосіб живлення. На передньому кінці тіла оболонка утворює невелике випинання — папіла (носик), від якого відходять два джгутики, що забезпечують рух. Носик може мати різну форму, що є систематичною ознакою на рівні виду. Всю внутрішню частину клітини займає цитоплазма з великим чашоподібним хлоропластом. В нижній потовщеній частині хлоропласта розміщений піреноїд (зона, де найактивніше синтезуються й нагромаджуються запасні поживні речовини), який містить багато білків і оточений зернами крохмалю, добре помітними неозброєним оком, чи при цитохімічному забарвленні розчином Люґоля. Також хлоропласт може бути і зірчастим, з багатьма піреноїдами. Також клітина містить стигму, що може займати переднє (у верхньому кінці хлоропласта), середнє та заднє положення, або бути відсутньою взагалі. У вирізці хлоропласта розташоване ядро з добре помітним ядерцем. Спереду біля основи джгутиків розміщені дві скоротливі вакуолі, іноді їх може бути багато, тоді вони розкидані по протопласту. Неотипом роду є вид Chlamydomonas reinhardtii, власне рід було окремо виділено Еренберґом (Ehrenberg) 1833 року.

Розмноження

Хламідомонади розмножуються безстатевим та статевим шляхом. При безстатевому розмноженні клітина втрачає джгутики, її ядро, хлоропласт і цитоплазма діляться на 4 (рідше 8) клітин — зооспор. У кожної дочірньої клітини виростає по 2 джгутики, оболонка материнської клітини руйнується і зооспори виходять у воду. У такий спосіб водорості розмножуються дуже швидко. Вже через добу дочірні клітини знов діляться.

Статевий процес — оогамний, ізогамний або гетерогамний. При ізогамному статевому процесі в материнській клітині утворюються гамети. Вони подібні до зооспор, однак кількість значно більша — 32 або 64 в одній клітині. Після дозрівання гамети виходять з материнської клітини і попарно з'єднуються, утворюючи зиготу. Вона вкривається захисною оболонкою і переходить у стан спокою. Через який час зигота виходить з оболонки і ділиться мейотично з утворенням 4 гаплоїдних зооспор. За несприятливих умов клітина втрачає джгутики та переходить до нерухомого способу існування, у деяких видів цей процес супроводжується ослизненням оболонки. Такий спосіб існування може тривати досить довго.

Поширення у природі

Хламідомонади живуть у невеликих, евтрофованих водоймах, що добре прогріваються (калюжі, стічні канави). У таких водоймах вони швидко розмножуються та викликають «цвітіння» води. Оскільки при живленні клітини хламідомонад поглинають розчинені органічні речовини, вони тим самим сприяють процесу очищення забрудненої води (самоочищенню). Також розвиваються у ґрунтах та морських водоймах.

Червоний сніг

Виникненню явища, названого «червоним снігом», найчастіше сприяє хламідомонада сніжна (), клітини якої густо заповнені червоним пігментом. Більшу частину часу вона перебуває у стані спокою, але при відтаванні снігу водорість починає дуже швидко розмножуватися. Молода водорість якийсь час залишається зеленою і тільки згодом набуває кров'яно-червоного або темно-малинового кольору. Цікаво, що сніг, пофарбований цими водоростями, набуває специфічного смаку, що нагадує кавуновий.

Застосування людиною

Види роду широко використовувані людиною у різних дослідженнях. Наприклад, Chlamydomonas reinhardtii та Chlamydomonas moewusii є модельними об'єктами у сфері генетичних, фізіологічних, біохімічних, молекулярних досліджень, мутантні штами цих та інших видів роду розглядаються, як об'єкти для промислової культивації у фітотехнології.

Разом з амебою, інфузорією туфелькою, хламідамонаду широко використовують у шкільній програмі як приклад одноклітинного мікроорганізму.

Література

• Костіков І. Ю., Джаган В. В. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби. — К.: Арістей, 2006.
• Топачевський А. В., Масюк Н. П. Прісноводні водорості Української РСР, під ред. Макаревич М. Ф., — К.: Вища школа, 1984.

Посилання

• (англ.) Хламідомонада на Index nominum algarum.
• Хламідомонада на сайті Енциклопедії рослин.

Примітки

1. В Антарктиді почервонів сніг. Українські полярники з'ясували, чому. BBC News Україна (укр.). Процитовано 9 серпня 2022.
2. Как появляется красный снег. METEOPROG (рос.). Процитовано 9 серпня 2022.
3. Біологія Остапченко, Балан Матяш підручник для 6 класу. Шкільні підручники онлайн (укр.). Процитовано 9 серпня 2022.
4. Хламідомонада — урок. Біологія, 6 клас. miyklas.com.ua (укр.). Процитовано 9 серпня 2022.