Шиншила звичайна | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Chinchilla lanigera Bennett, 1829 | ||||||||||||||||||
Ареал шиншили. | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Mus laniger Chinchilla velligera Cricetus chinchilla Lommus lanigera Cricetus lanigera | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Шиншила звичайна (C. lanigera), інколи шиншила мала,шиншила довгохвоста або шиншила берегова — вид гризунів родини Шиншилові (Chinchillidae). Цей вид дуже рідкісний в дикій природі. Зустрічається лише на високогір'ях Анд в Чилі.
Шиншила звичайна — це активний гризун з пухнастим хвостом, довгими вусами (вібрисами), що допомагають орієнтуватися в темряві і шукати їжу, красивими виразними очима і довгим густим хутром (до 4 см завдовжки, з кожної волосяної цибулини виходить 60-70 пушинок). Тепла хутряна шубка оберігає звіряток від різких коливань температури і холоду.
Поширення і середовище проживання
Анди в Південній Америці — головне житло шиншили. Селяться шиншили переважно на скелях, там, де для них є готові укриття — скельні розколини. У місцевості, де таких немає, шиншили риють нори. Оскільки гори - їх основне житло, то шиншили прекрасно пристосовані до цього способу життя. За допомогою добре розвинених органів чуття вони відмінно орієнтуються в горах в темний час доби — в пору прояву найбільшої активності, оскільки шиншили — нічні тварини. Цікава особливість скелета цих гризунів: він здатний стискатися вертикально, а тому шиншили без зусиль пролізають у вузькі простори між каменями. Проте про особливості життя шиншил на волі відомо не багато. Зоологи знають про цих гризунів по їх поведінці в штучно створених умовах.
Опис
Усі зовнішні дані, якими наділена шиншили, служать для того, щоб забезпечити звірятку нормальне існування в природних умовах. Великі вуха-локатори ловлять щонайменші звуки, заздалегідь попереджаючи про наближення будь-якої небезпеки, вібриси замінюють зір — з їх допомогою шиншили дізнаються про навколишні предмети і навіть вимірюють відстані. У цих гризунів дуже розвинений мозочок, тому пересування по горах для них легке і просте заняття. Швидкість реакції шиншил компенсує слабкий і, до того ж, монокулярний зір. Проте шиншили наділені можливістю бачити в темряві. Розміри тулуба цих звіряток приблизно 20-40 см, вуха досягають 6 см, а вуса зростають і до 10 см. В середньому самці важать 369-493 г, а самки важать 379-450 г. Домашні тварини крупніші, ніж дикі і мають більший статевий диморфізм, з жіночою вагою до 800 г і самців до 600 г. Задні лапки у шиншил мають чотири пальці і зростають в два рази довше за передні лапи, на яких розташовані п'ять хапальних пальчиків. На волі шиншили живуть колоніями. Цікава особливість цих гризунів — їх спосіб митися. Шиншили приймають ванни з піску або вулканічного попелу. А щоб пісок не потрапив у вуха гризунів, їх вушні раковини забезпечені спеціальними перетинками, що запечатують вушка під час такого купання. Шерсть шиншил дуже м'яка і густа, досягає в довжину 4 см, причому з кожної волосяної цибулини росте 60-70 пушинок.
Живлення
Живляться ці гризуни рослинами, які можна знайти в горах. Крім того, їжею їм служить мох і лишайники, різні кактуси і навіть деревна кора, а за сприятливих обставин вдається ловити і дрібних комах.
Розмноження
Шиншила набуває здатності народжувати приблизно в піврічному віці. Кількість пологів — 2-3 рази в рік, а середню кількість потомства — 2-3, в окремих випадках — 5 малюків. Виношують потомство шиншили довго — до 3-3,5 місяців. Молодняк, що народився, вже через тиждень здатний самостійно живитися. У природі шиншили моногамні, тобто здатні створювати стабільну пару, проте при розведенні цей чинник практично не враховується. Буває, що селекціонери тримають шиншил колоніями, де на одного самця доводиться від 4 самиць. Її потомство, на відміну від багатьох інших гризунів, народжується опушене шерсттю, із зубками, що прорізаються, і зрячі.
Розведення
Шиншил розводять не лише для задоволення, але і з цілком практичною метою — як джерело хутра, яке вважається сьогодні найбільш дорогим. І дійсно, у цих гризунів найщільніше хутро серед усіх інших хутряних тварин. Завдяки щільності, в шерстці шиншил навіть не заводяться паразити. А ще шиншили не люблять воду, оскільки їх хутро легко намокає через відсутність сальних і потових залоз.
Примітки
- Roach, N.; Kennerley, R (2016). Chinchilla lanigera. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T4652A117975205.
- Cofré & Marquet, H. (1999), Conservation status, rarity, and geographic priorities for conservation of Chilean mammals: an assessment., Biological Conservation, 88: 53—68, doi:10.1016/S0006-3207(98)00090-1
{{}}
: Вказано більш, ніж один|first1=
та|first=
(); Вказано більш, ніж один|last1=
та|last=
() - Spotorno, Angel E.; Zuleta, C.A., Valladares, J.P., Deane, A.L., and Jiménez, J.E. (15 грудня 2004). Chinchilla laniger. Mammalian Species. 758: 1—9. doi:10.1644/758. PDF [ 5 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Wilcox, H. N. (1950). Histology of the skin and hair of the adult chinchilla. Anatomical Record. 108: 385—397. doi:10.1002/ar.1091080304. PMID 14799877.
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shinshila zvichajna Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Grizuni Rodentia Pidryad Hystricognathi Rodina Shinshilovi Chinchillidae Rid Shinshila Chinchilla Vid Shinshila zvichajna C lanigera Binomialna nazva Chinchilla lanigera Bennett 1829 Areal shinshili Sinonimi Mus laniger Chinchilla velligera Cricetus chinchilla Lommus lanigera Cricetus lanigera Posilannya Vikishovishe Chinchilla lanigera EOL 326926 ITIS 825433 MSOP 4652 NCBI 34839 Fossilworks 231806 Shinshila zvichajna C lanigera inkoli shinshila mala shinshila dovgohvosta abo shinshila beregova vid grizuniv rodini Shinshilovi Chinchillidae Cej vid duzhe ridkisnij v dikij prirodi Zustrichayetsya lishe na visokogir yah And v Chili Shinshila zvichajna ce aktivnij grizun z puhnastim hvostom dovgimi vusami vibrisami sho dopomagayut oriyentuvatisya v temryavi i shukati yizhu krasivimi viraznimi ochima i dovgim gustim hutrom do 4 sm zavdovzhki z kozhnoyi volosyanoyi cibulini vihodit 60 70 pushinok Tepla hutryana shubka oberigaye zviryatok vid rizkih kolivan temperaturi i holodu Poshirennya i seredovishe prozhivannyaAndi v Pivdennij Americi golovne zhitlo shinshili Selyatsya shinshili perevazhno na skelyah tam de dlya nih ye gotovi ukrittya skelni rozkolini U miscevosti de takih nemaye shinshili riyut nori Oskilki gori yih osnovne zhitlo to shinshili prekrasno pristosovani do cogo sposobu zhittya Za dopomogoyu dobre rozvinenih organiv chuttya voni vidminno oriyentuyutsya v gorah v temnij chas dobi v poru proyavu najbilshoyi aktivnosti oskilki shinshili nichni tvarini Cikava osoblivist skeleta cih grizuniv vin zdatnij stiskatisya vertikalno a tomu shinshili bez zusil prolizayut u vuzki prostori mizh kamenyami Prote pro osoblivosti zhittya shinshil na voli vidomo ne bagato Zoologi znayut pro cih grizuniv po yih povedinci v shtuchno stvorenih umovah OpisUsi zovnishni dani yakimi nadilena shinshili sluzhat dlya togo shob zabezpechiti zviryatku normalne isnuvannya v prirodnih umovah Veliki vuha lokatori lovlyat shonajmenshi zvuki zazdalegid poperedzhayuchi pro nablizhennya bud yakoyi nebezpeki vibrisi zaminyuyut zir z yih dopomogoyu shinshili diznayutsya pro navkolishni predmeti i navit vimiryuyut vidstani U cih grizuniv duzhe rozvinenij mozochok tomu peresuvannya po gorah dlya nih legke i proste zanyattya Shvidkist reakciyi shinshil kompensuye slabkij i do togo zh monokulyarnij zir Prote shinshili nadileni mozhlivistyu bachiti v temryavi Rozmiri tuluba cih zviryatok priblizno 20 40 sm vuha dosyagayut 6 sm a vusa zrostayut i do 10 sm V serednomu samci vazhat 369 493 g a samki vazhat 379 450 g Domashni tvarini krupnishi nizh diki i mayut bilshij statevij dimorfizm z zhinochoyu vagoyu do 800 g i samciv do 600 g Zadni lapki u shinshil mayut chotiri palci i zrostayut v dva razi dovshe za peredni lapi na yakih roztashovani p yat hapalnih palchikiv Na voli shinshili zhivut koloniyami Cikava osoblivist cih grizuniv yih sposib mitisya Shinshili prijmayut vanni z pisku abo vulkanichnogo popelu A shob pisok ne potrapiv u vuha grizuniv yih vushni rakovini zabezpecheni specialnimi peretinkami sho zapechatuyut vushka pid chas takogo kupannya Sherst shinshil duzhe m yaka i gusta dosyagaye v dovzhinu 4 sm prichomu z kozhnoyi volosyanoyi cibulini roste 60 70 pushinok ZhivlennyaZhivlyatsya ci grizuni roslinami yaki mozhna znajti v gorah Krim togo yizheyu yim sluzhit moh i lishajniki rizni kaktusi i navit derevna kora a za spriyatlivih obstavin vdayetsya loviti i dribnih komah RozmnozhennyaShinshila nabuvaye zdatnosti narodzhuvati priblizno v pivrichnomu vici Kilkist pologiv 2 3 razi v rik a serednyu kilkist potomstva 2 3 v okremih vipadkah 5 malyukiv Vinoshuyut potomstvo shinshili dovgo do 3 3 5 misyaciv Molodnyak sho narodivsya vzhe cherez tizhden zdatnij samostijno zhivitisya U prirodi shinshili monogamni tobto zdatni stvoryuvati stabilnu paru prote pri rozvedenni cej chinnik praktichno ne vrahovuyetsya Buvaye sho selekcioneri trimayut shinshil koloniyami de na odnogo samcya dovoditsya vid 4 samic Yiyi potomstvo na vidminu vid bagatoh inshih grizuniv narodzhuyetsya opushene shersttyu iz zubkami sho prorizayutsya i zryachi RozvedennyaShinshil rozvodyat ne lishe dlya zadovolennya ale i z cilkom praktichnoyu metoyu yak dzherelo hutra yake vvazhayetsya sogodni najbilsh dorogim I dijsno u cih grizuniv najshilnishe hutro sered usih inshih hutryanih tvarin Zavdyaki shilnosti v sherstci shinshil navit ne zavodyatsya paraziti A she shinshili ne lyublyat vodu oskilki yih hutro legko namokaye cherez vidsutnist salnih i potovih zaloz PrimitkiRoach N Kennerley R 2016 Chinchilla lanigera IUCN Red List of Threatened Species 2016 e T4652A117975205 Cofre amp Marquet H 1999 Conservation status rarity and geographic priorities for conservation of Chilean mammals an assessment Biological Conservation 88 53 68 doi 10 1016 S0006 3207 98 00090 1 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Vkazano bilsh nizh odin first1 ta first dovidka Vkazano bilsh nizh odin last1 ta last dovidka Spotorno Angel E Zuleta C A Valladares J P Deane A L and Jimenez J E 15 grudnya 2004 Chinchilla laniger Mammalian Species 758 1 9 doi 10 1644 758 PDF 5 grudnya 2010 u Wayback Machine Wilcox H N 1950 Histology of the skin and hair of the adult chinchilla Anatomical Record 108 385 397 doi 10 1002 ar 1091080304 PMID 14799877 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi