Пісочник морський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Charadrius alexandrinus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
Ареал Ch. alexandrinus Гніздування Осіле проживання Зимування Випадкова поява | ||||||||||||||||
3—5, див. текст | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Пісочник морський, зуйок морський (Charadrius alexandrinus), цівкун морський− прибережний птах ряду Сивкоподібних (Charadriiformes). Один з 5-ти видів роду у фауні України. В Україні гніздовий, перелітний птах.
Загальна характеристика
Морфологічні ознаки
Стрункий, трохи менший за шпака кулик з досить коротким дзьобом та ногами. Маса тіла — 32–56 г, довжина тіла — 5—17 см, розмір крила — 31—35 см. Характерний статевий диморфізм. Дорослий самець у шлюбному вбранні зверху сірувато-бурий; лоб, «брови», горло, шия і низ білі; спереду тім'я і через очі проходять чорні смуги; задня частина тім'я і потилиця іржасто-руді; на боках шиї чорні плями; вздовж основи бурих махових пер проходить біла смуга; крайні стернові пера білі; центральні − бурі, з білою верхівкою; дзьоб і ноги чорні. У позашлюбному оперенні чорний і рудий кольори замінені бурим. Доросла самка схожа на дорослого самця у позашлюбному оперенні. Молодий птах схожий на дорослу самку.
Голос
Закличний крик звучить як ніжне «паї» та «піт-піт». Під час токового польоту видають трель «пють, пітть, пітт-пітт…», яка починається повільно, потім поступово прискорюється і закінчується в швидкому темпі.
Підвиди
Різні автори виділяють 3—5 підвидів:
- Charadrius alexandrinus alexandrinus Linnaeus, 1758
- Charadrius alexandrinus dealbatus (Swinhoe 1870)
- Charadrius alexandrinus nivosus (Cassin, 1858)
- Charadrius alexandrinus occidentalis (Cabanis, 1872)
- Charadrius alexandrinus seebohmi Hartert & Jackson, 1915
Ареал виду та його поширення в Україні
Має широкий гніздовий ареал: від південної Європи до Японії, а також в Еквадорі, Перу, Чилі, на півдні США та Карибських островах. В Україні гніздиться на прибережних ділянках Чорного і Азовського морів, на Сиваші, Тузлівських лиманах та у Дніпропетровській області. Під час кочівель і міграцій може також спостерігатись в інших частинах країни.
Чисельність і причини її зміни
Тривалість життя пісочника морського становить − до 20 років. Так, наприклад, в 2023 році на території Національного природного парку «Тузловські лимани» співробітниками парку спостерігалися особини пісочника віком 17 та 18 років, що було підтверджено кільцями на лапках пернатих. За даними МСОП станом на 2002 р. чисельність виду становила 280—460 тис. пар. На початку ХХ ст. популяція в Європі нараховувала 22—35 тис. пар. Протягом останніх двох десятиріч популяція по усій Європі різко скоротилася. До 1970-х рр. був численним птахом Азово-Чорноморського узбережжя. У середині 1980-х рр. нараховували 4–5 тис. пар. На початок XXI ст. чисельність в Україні становила близько 1750—2150 пар. Фактори, що негативно впливають на чисельність: інтенсивне освоєння прибережних біотопів та їх трансформація, зростаюче рекреаційне навантаження, господарська діяльність, випасання худоби у місцях гніздування, ріст чисельності здичавілих собак, сірої ворони, лисиці, єнотовидного собаки.
Особливості біології
Перелітний птах. Гніздиться вздовж узбережжя морів і солоних озер. Навесні прилітає в березні–квітні. Тримається групами, поодинці або у зграях з іншими куликами на пляжах піщаних і піщано-черепашкових островів та кіс, відкритих ділянках узбережжя з розрідженою трав'яною рослинністю або без неї, солончаках. Гніздиться в квітні–серпні у моновидових або змішаних колоніях разом з крячками та куликами. Гніздо має вигляд невеликого заглиблення з камінцями або уламками черепашок молюсків. Самка відкладає кладку з 3 блідо-оливкових або глинисто-жовтих з темними дрібними плямами яєць. Птахи насиджують їх протягом 23–26 діб. Пташенята з'являються у травні–серпні. Пташенята виводкові, літати починають у 25–26-денному віці. Успіх гніздування становить 25–35 %. До місць зимівлі птахи відлітають в серпні–жовтні. Живиться дрібними водяними безхребетними.
Охорона
Включено до Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA. Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус − вразливий). В Україні охороняється у межах об'єктів природно-заповідного фонду, розташованих на узбережжі морів. З метою ефективнішої охорони слід створити національний природний парк на Сиваші, заповідник на Керченському півострові, орнітологічний заказник на лимані Хаджидер, Солонець-Тузли та регіональний ландшафтний парк на Куяльницькому лимані. Потрібно регулювати чисельність хижаків; регламентувати рекреацію та випасання худоби у місцях гніздування; проводити заходи з покращання стану біотопів, які використовуються видом.
Див. також
- 8969 Александрінус — астероїд, названий на честь цього виду птахів.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Тлумачення / значення слова "ЦІВКУН" | Словник української мови. Словник Грінченка. hrinchenko.com. Процитовано 20 березня 2024.
- Міграція птахів триває: на Тузлівські лимани Одещини прилетіли морські пісочники та дерихвости. 02.05.2021, 14:31
- У "Тузлівських лиманах" зафіксували самця рідкісного птаха з кільцями на ніжках. ФОТО. // Автор: Анастасія Поя. 22.06.2023
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. − Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. − 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12)
Джерела
- Корзюков А. І., Панченко П. С. Пісочник морський // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 448. — -0-7.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — .
Посилання
- BirdLife International (2011) Species factsheet: Charadrius alexandrinus. Downloaded from http://www.birdlife.org on 10/01/2011.(англ.)
Література
- Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К. : АН УРСР, 1957. — 432 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pisochnik morskijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Sivkovi Charadriidae Rid Pisochnik Charadrius Vid Pisochnik morskijBinomialna nazvaCharadrius alexandrinus Linnaeus 1758Areal Ch alexandrinus Gnizduvannya Osile prozhivannya Zimuvannya Vipadkova poyavaPidvidi3 5 div tekstPosilannyaVikishovishe Charadrius alexandrinusVikividi Charadrius alexandrinusITIS 176510MSOP 22727487NCBI 50392Fossilworks 335304 Pisochnik morskij zujok morskij Charadrius alexandrinus civkun morskij priberezhnij ptah ryadu Sivkopodibnih Charadriiformes Odin z 5 ti vidiv rodu u fauni Ukrayini V Ukrayini gnizdovij perelitnij ptah Zagalna harakteristikaMorfologichni oznaki Morskij pisochnik v Kaliforniyi Strunkij trohi menshij za shpaka kulik z dosit korotkim dzobom ta nogami Masa tila 32 56 g dovzhina tila 5 17 sm rozmir krila 31 35 sm Harakternij statevij dimorfizm Doroslij samec u shlyubnomu vbranni zverhu siruvato burij lob brovi gorlo shiya i niz bili speredu tim ya i cherez ochi prohodyat chorni smugi zadnya chastina tim ya i potilicya irzhasto rudi na bokah shiyi chorni plyami vzdovzh osnovi burih mahovih per prohodit bila smuga krajni sternovi pera bili centralni buri z biloyu verhivkoyu dzob i nogi chorni U pozashlyubnomu operenni chornij i rudij kolori zamineni burim Dorosla samka shozha na doroslogo samcya u pozashlyubnomu operenni Molodij ptah shozhij na doroslu samku Golos Zaklichnij krik zvuchit yak nizhne payi ta pit pit Pid chas tokovogo polotu vidayut trel pyut pitt pitt pitt yaka pochinayetsya povilno potim postupovo priskoryuyetsya i zakinchuyetsya v shvidkomu tempi Pidvidi Rizni avtori vidilyayut 3 5 pidvidiv Charadrius alexandrinus alexandrinus Linnaeus 1758 Charadrius alexandrinus dealbatus Swinhoe 1870 Charadrius alexandrinus nivosus Cassin 1858 Charadrius alexandrinus occidentalis Cabanis 1872 Charadrius alexandrinus seebohmi Hartert amp Jackson 1915Areal vidu ta jogo poshirennya v UkrayiniCharadrius alexandrinus Maye shirokij gnizdovij areal vid pivdennoyi Yevropi do Yaponiyi a takozh v Ekvadori Peru Chili na pivdni SShA ta Karibskih ostrovah V Ukrayini gnizditsya na priberezhnih dilyankah Chornogo i Azovskogo moriv na Sivashi Tuzlivskih limanah ta u Dnipropetrovskij oblasti Pid chas kochivel i migracij mozhe takozh sposterigatis v inshih chastinah krayini Chiselnist i prichini yiyi zminiTrivalist zhittya pisochnika morskogo stanovit do 20 rokiv Tak napriklad v 2023 roci na teritoriyi Nacionalnogo prirodnogo parku Tuzlovski limani spivrobitnikami parku sposterigalisya osobini pisochnika vikom 17 ta 18 rokiv sho bulo pidtverdzheno kilcyami na lapkah pernatih Za danimi MSOP stanom na 2002 r chiselnist vidu stanovila 280 460 tis par Na pochatku HH st populyaciya v Yevropi narahovuvala 22 35 tis par Protyagom ostannih dvoh desyatirich populyaciya po usij Yevropi rizko skorotilasya Do 1970 h rr buv chislennim ptahom Azovo Chornomorskogo uzberezhzhya U seredini 1980 h rr narahovuvali 4 5 tis par Na pochatok XXI st chiselnist v Ukrayini stanovila blizko 1750 2150 par Faktori sho negativno vplivayut na chiselnist intensivne osvoyennya priberezhnih biotopiv ta yih transformaciya zrostayuche rekreacijne navantazhennya gospodarska diyalnist vipasannya hudobi u miscyah gnizduvannya rist chiselnosti zdichavilih sobak siroyi voroni lisici yenotovidnogo sobaki Osoblivosti biologiyiPerelitnij ptah Gnizditsya vzdovzh uzberezhzhya moriv i solonih ozer Navesni prilitaye v berezni kvitni Trimayetsya grupami poodinci abo u zgrayah z inshimi kulikami na plyazhah pishanih i pishano cherepashkovih ostroviv ta kis vidkritih dilyankah uzberezhzhya z rozridzhenoyu trav yanoyu roslinnistyu abo bez neyi solonchakah Gnizditsya v kvitni serpni u monovidovih abo zmishanih koloniyah razom z kryachkami ta kulikami Gnizdo maye viglyad nevelikogo zagliblennya z kamincyami abo ulamkami cherepashok molyuskiv Samka vidkladaye kladku z 3 blido olivkovih abo glinisto zhovtih z temnimi dribnimi plyamami yayec Ptahi nasidzhuyut yih protyagom 23 26 dib Ptashenyata z yavlyayutsya u travni serpni Ptashenyata vivodkovi litati pochinayut u 25 26 dennomu vici Uspih gnizduvannya stanovit 25 35 Do misc zimivli ptahi vidlitayut v serpni zhovtni Zhivitsya dribnimi vodyanimi bezhrebetnimi OhoronaVklyucheno do Bonnskoyi Dodatok II ta Bernskoyi Dodatok II konvencij ugodi AEWA Vklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 status vrazlivij V Ukrayini ohoronyayetsya u mezhah ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu roztashovanih na uzberezhzhi moriv Z metoyu efektivnishoyi ohoroni slid stvoriti nacionalnij prirodnij park na Sivashi zapovidnik na Kerchenskomu pivostrovi ornitologichnij zakaznik na limani Hadzhider Solonec Tuzli ta regionalnij landshaftnij park na Kuyalnickomu limani Potribno regulyuvati chiselnist hizhakiv reglamentuvati rekreaciyu ta vipasannya hudobi u miscyah gnizduvannya provoditi zahodi z pokrashannya stanu biotopiv yaki vikoristovuyutsya vidom Div takozh8969 Aleksandrinus asteroyid nazvanij na chest cogo vidu ptahiv PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Tlumachennya znachennya slova CIVKUN Slovnik ukrayinskoyi movi Slovnik Grinchenka hrinchenko com Procitovano 20 bereznya 2024 Migraciya ptahiv trivaye na Tuzlivski limani Odeshini priletili morski pisochniki ta derihvosti 02 05 2021 14 31 U Tuzlivskih limanah zafiksuvali samcya ridkisnogo ptaha z kilcyami na nizhkah FOTO Avtor Anastasiya Poya 22 06 2023 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 DzherelaKorzyukov A I Panchenko P S Pisochnik morskij Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 448 ISBN 978 966 7059 0 7 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini Kiyiv 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X PosilannyaBirdLife International 2011 Species factsheet Charadrius alexandrinus Downloaded from http www birdlife org on 10 01 2011 angl LiteraturaFauna Ukrayini T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini Kistyakivskij O B K AN URSR 1957 432 s