Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Бронзівка гладка | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Protaetia aeruginosa (Linnaeus, 1767) | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Бронзівка гладка (Protaetia aeruginosa) — жук з родини пластинчастовусих (Scarabaeidae), з підродини бронзівок (Cetoniinae).
Опис
Жук довжиною 22–29 мм, блискучий, золотисто-зелений, іноді з мідно-червоним відливом. Нижня сторона тіла і ноги зелені, з синюватим відливом. Надкрила рівномірно-опуклі, позаду середини поблизу шва без поздовжнього вдавлення. Надкрила без білих плям, з невеликими вдавленням типу пунктиру. Передній відросток средньогруди на вершині сплощений і дещо розширено, гладкий, розсіяних точках, без волосків.
Поширення
Польща, західна і південна Франція до Італії, Албанія, Греція, Туреччина; Латвія, південь Білорусі, Україна, Молдова. У Росії північна межа ареалу проходить від Калінінградської області на Брянськ, Тулу, Єлець, Воронеж, Йошкар-Олу, Малмиж, Самару. Південна межа проходить по межі з Україною і далі до Волгограду, по заплаві Волги до її дельти і потім, збігаючись з державною, направляється на Оренбург. Є дані про перебування виду в Рязанської і Калузької областях. У Білгородській області зрідка зустрічається в дібровах Борисовського, Бєлгородського, Шебекінського і Валуйського районів, де останні знахідки датуються 2001 роком.
В Україні відома з більшості території, окрім півдня степів (Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька області, Крим).
Середовище проживання
Мешкає переважно в старих лісах і садах, де виростають великі старі дерева. Личинки розвиваються в трухлявій деревині листяних порід дерев, переважно дуба і плодових культур. Жуки зустрічаються з червня до вересня. Більшу частину часу проводять на деревах з витікаючим з тріщин кори соком, іноді їх можна знайти на перезрілих плодах груш, яблунь, рідше зустрічаються на квітах.
Чисельність
Кількісні обліки не проводилися. Непрямі дані дають підставу вважати, що чисельність скорочується.
Обмежуючі фактори
Скорочення площі корінних лісів. Лісотехнічні заходи, що супроводжуються видаленням старих дуплистих дерев.
Зауваження щодо охорони
Занесена в Червону книгу Росії (II категорія скорочується в чисельності вигляд)
Необхідні заходи охорони: Збереження старовікових дерев, особливо дуба, яблуні і груші в нагірних дібровах широколистяних лісах, створення в місцях існування виду дрібних особливо охоронюваних природних територій, обмеження вирубки старих широколистяних лісів, в тому числі дібров в лісостепу і степу європейської частини Росії.
Див. також
Примітки
- В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)
Посилання
- Бронзовка Protaetia (Cetonischema) aeruginosa (Drury, 1770) — фотографии А. А. Сухенко. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bronzivka gladka Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Tverdokrili Coleoptera Rodina Plastinchastovusi Scarabaeidae Pidrodina Bronzivki Cetoniinae Rid Protaetia Vid Bronzivka gladka Binomialna nazva Protaetia aeruginosa Linnaeus 1767 Posilannya Vikishovishe Protaetia aeruginosa Vikividi Protaetia aeruginosa Bronzivka gladka Protaetia aeruginosa zhuk z rodini plastinchastovusih Scarabaeidae z pidrodini bronzivok Cetoniinae Zmist 1 Opis 2 Poshirennya 3 Seredovishe prozhivannya 4 Chiselnist 4 1 Obmezhuyuchi faktori 5 Zauvazhennya shodo ohoroni 6 Div takozh 7 Primitki 8 PosilannyaOpisred Zhuk dovzhinoyu 22 29 mm bliskuchij zolotisto zelenij inodi z midno chervonim vidlivom Nizhnya storona tila i nogi zeleni z sinyuvatim vidlivom Nadkrila rivnomirno opukli pozadu seredini poblizu shva bez pozdovzhnogo vdavlennya Nadkrila bez bilih plyam z nevelikimi vdavlennyam tipu punktiru Perednij vidrostok srednogrudi na vershini sploshenij i desho rozshireno gladkij rozsiyanih tochkah bez voloskiv Poshirennya red Polsha zahidna i pivdenna Franciya do Italiyi Albaniya Greciya Turechchina Latviya pivden Bilorusi Ukrayina Moldova U Rosiyi pivnichna mezha arealu prohodit vid Kaliningradskoyi oblasti na Bryansk Tulu Yelec Voronezh Joshkar Olu Malmizh Samaru Pivdenna mezha prohodit po mezhi z Ukrayinoyu i dali do Volgogradu po zaplavi Volgi do yiyi delti i potim zbigayuchis z derzhavnoyu napravlyayetsya na Orenburg Ye dani pro perebuvannya vidu v Ryazanskoyi i Kaluzkoyi oblastyah U Bilgorodskij oblasti zridka zustrichayetsya v dibrovah Borisovskogo Byelgorodskogo Shebekinskogo i Valujskogo rajoniv de ostanni znahidki datuyutsya 2001 rokom V Ukrayini vidoma z bilshosti teritoriyi okrim pivdnya stepiv Hersonska Dnipropetrovska Zaporizka oblasti Krim 1 Seredovishe prozhivannya red Meshkaye perevazhno v starih lisah i sadah de virostayut veliki stari dereva Lichinki rozvivayutsya v truhlyavij derevini listyanih porid derev perevazhno duba i plodovih kultur Zhuki zustrichayutsya z chervnya do veresnya Bilshu chastinu chasu provodyat na derevah z vitikayuchim z trishin kori sokom inodi yih mozhna znajti na perezrilih plodah grush yablun ridshe zustrichayutsya na kvitah Chiselnist red Kilkisni obliki ne provodilisya Nepryami dani dayut pidstavu vvazhati sho chiselnist skorochuyetsya Obmezhuyuchi faktorired Skorochennya ploshi korinnih lisiv Lisotehnichni zahodi sho suprovodzhuyutsya vidalennyam starih duplistih derev Zauvazhennya shodo ohoronired Zanesena v Chervonu knigu Rosiyi II kategoriya skorochuyetsya v chiselnosti viglyad Neobhidni zahodi ohoroni Zberezhennya starovikovih derev osoblivo duba yabluni i grushi v nagirnih dibrovah shirokolistyanih lisah stvorennya v miscyah isnuvannya vidu dribnih osoblivo ohoronyuvanih prirodnih teritorij obmezhennya virubki starih shirokolistyanih lisiv v tomu chisli dibrov v lisostepu i stepu yevropejskoyi chastini Rosiyi Div takozhred BronzivkiPrimitkired V V Martynov Kontrolnyj spisok plastinchatousyh zhukov Coleoptera Scarabaeoidea fauny Ukrainy Izvestiya Harkovskogo entomologicheskogo obshestva 2012 T 20 Vyp 2 S 11 44 ros Posilannyared Bronzovka Protaetia Cetonischema aeruginosa Drury 1770 fotografii A A Suhenko Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bronzivka gladka amp oldid 35985876