Головаста акула Кука | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Cephaloscyllium cooki Last, Séret & White, 2008 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Головаста акула Кука (Cephaloscyllium cooki) — акула з роду Cephaloscyllium родини Котячі акули. Отримала назву на честь вченого — дослідника акул Сида Кука.
Опис
Загальна довжина досягає 29,5 см. Голова коротка, широка, дещо сплощена зверху. Морда коротка, закруглена. очі помірно великі, овальні, горизонтальної форми, з мигальною перетинкою. Зіниці щілиноподібні. Ніздрі широкі, до 3,4% довжини тіла. Носові клапани короткі, розташовані з боків ніздрів. Губні складки відсутні. Рот довгий. На кожній щелепі розташовано 48-62 зубів. Зуби з 3 верхівками, х яких центральна найвища, бокові — маленькі. Зуби верхньої щелепи помітні при закритій пащі. У неї 5 пар зябрових щілин. Тулуб щільний, становить 10,5-12,2% довжини. Луска розкидано рідко по шкірі. Грудні плавці відносно невеликі, з гострими кінчиками. Має 2 спинних плавця з округлими кінчиками. Передній більше та вище за задній. Черевні плавці маленькі, з гострими верхівками. У самців на черевних плавцях розташовані дуже довгі статеві органи (птеригоподії). Анальний плавець за формою схожий на задній спинний плавець, але трохи більше за нього. Хвостовий плавець довгий, нижня лопать доволі розвинена. На кінчику верхньої лопаті присутні характерний виріз-«вимпел».
Забарвлення спини сіро-коричневе з 8 слабко контрастними темними сідлоподібними плямами, які охоплюють спину і частину боків. Темна пляма охоплює обидва ока. У хвостовій частині присутні 2 плями. На тілі й плавцях також присутні дрібні крапочки. Черево має сірий колір.
Спосіб життя
Тримається на глибині 220–300 м. Воліє до підводної рослинності, кам'янистого, змішаного ґрунту. Задля захисту від ворогів здатна надуватися, ковтаючи воду або повітря, після чого розміщується у розщелинах (звідси їх нелегко витягнути). Доволі малоактивна й повільна акула. Живиться ракоподібними, молюсками, молоддю акул, скатів і костистих риб.
Це яйцекладна акула. Самиця відкладає 2 яйця, формою нагадує пляшку з вусиками, якими чіпляється за ґрунт.
Розповсюдження
Мешкає в Арафурському морі — від Північної Території (Австралія) до о. Танімбар (Індонезія).
Джерела
- Last, P.R. and J.D. Stevens (2009). Sharks and Rays of Australia (second ed). Harvard University Press. p. 210. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golovasta akula Kuka Ohoronnij status Danih nedostatno MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Karharinopodibni Carcharhiniformes Rodina Kotyachi akuli Scyliorhinidae Rid Cephaloscyllium Vid Golovasta akula Kuka Binomialna nazva Cephaloscyllium cooki Last Seret amp White 2008 Posilannya Vikishovishe Cephaloscyllium cooki Vikividi Cephaloscyllium cooki MSOP 174145 Golovasta akula Kuka Cephaloscyllium cooki akula z rodu Cephaloscyllium rodini Kotyachi akuli Otrimala nazvu na chest vchenogo doslidnika akul Sida Kuka Zmist 1 Opis 2 Sposib zhittya 3 Rozpovsyudzhennya 4 DzherelaOpisred Zagalna dovzhina dosyagaye 29 5 sm Golova korotka shiroka desho sploshena zverhu Morda korotka zakruglena ochi pomirno veliki ovalni gorizontalnoyi formi z migalnoyu peretinkoyu Zinici shilinopodibni Nizdri shiroki do 3 4 dovzhini tila Nosovi klapani korotki roztashovani z bokiv nizdriv Gubni skladki vidsutni Rot dovgij Na kozhnij shelepi roztashovano 48 62 zubiv Zubi z 3 verhivkami h yakih centralna najvisha bokovi malenki Zubi verhnoyi shelepi pomitni pri zakritij pashi U neyi 5 par zyabrovih shilin Tulub shilnij stanovit 10 5 12 2 dovzhini Luska rozkidano ridko po shkiri Grudni plavci vidnosno neveliki z gostrimi kinchikami Maye 2 spinnih plavcya z okruglimi kinchikami Perednij bilshe ta vishe za zadnij Cherevni plavci malenki z gostrimi verhivkami U samciv na cherevnih plavcyah roztashovani duzhe dovgi statevi organi pterigopodiyi Analnij plavec za formoyu shozhij na zadnij spinnij plavec ale trohi bilshe za nogo Hvostovij plavec dovgij nizhnya lopat dovoli rozvinena Na kinchiku verhnoyi lopati prisutni harakternij viriz vimpel Zabarvlennya spini siro korichneve z 8 slabko kontrastnimi temnimi sidlopodibnimi plyamami yaki ohoplyuyut spinu i chastinu bokiv Temna plyama ohoplyuye obidva oka U hvostovij chastini prisutni 2 plyami Na tili j plavcyah takozh prisutni dribni krapochki Cherevo maye sirij kolir Sposib zhittyared Trimayetsya na glibini 220 300 m Voliye do pidvodnoyi roslinnosti kam yanistogo zmishanogo gruntu Zadlya zahistu vid vorogiv zdatna naduvatisya kovtayuchi vodu abo povitrya pislya chogo rozmishuyetsya u rozshelinah zvidsi yih nelegko vityagnuti Dovoli maloaktivna j povilna akula Zhivitsya rakopodibnimi molyuskami moloddyu akul skativ i kostistih rib Ce yajcekladna akula Samicya vidkladaye 2 yajcya formoyu nagaduye plyashku z vusikami yakimi chiplyayetsya za grunt Rozpovsyudzhennyared Meshkaye v Arafurskomu mori vid Pivnichnoyi Teritoriyi Avstraliya do o Tanimbar Indoneziya Dzherelared Last P R and J D Stevens 2009 Sharks and Rays of Australia second ed Harvard University Press p 210 ISBN 0 674 03411 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Golovasta akula Kuka amp oldid 38928769