Коукал малий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини

Коукал малий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина:	Зозулеві (Cuculidae)
Рід:	Коукал (Centropus)
Вид:	Коукал малий

Біноміальна назва

Centropus bengalensis
(Gmelin, 1788)

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Centropus bengalensis
Віківиди:	Centropus bengalensis
ITIS:	554764
МСОП:	22684254
NCBI:	1463675

Коука́л малий (Centropus bengalensis) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії.

Опис

Малий коукал під час негніздового періоду

Довжина птаха становить 31-34 см. Самиці є дещо більшими за самців. Під час сезону розмноження забарвлення переважно коричневе, за виннятком рудувато-коричневих крил. Райдужки червонувато-карі або карі, дзьоб і лапи чорні. Кіготь на задньому пальці довший, ніж у інших представників роду. Під час негніздового періоду пера на спині, голові і крилах мають білуваті стрижні. Молоді птахи мають пеереважно рудувато-коричневе забарвлення паоцятковане білими смужками, пера на голові у них мають білі стрижні.

Підвиди

Виділяють шість підвидів:

C. b. bengalensis (Gmelin, JF, 1788) — від Північної Індії і Непалу до М'янми, Таїланду і Індокитаю, локально в Західних Гатах;
C. b. lignator Swinhoe, 1861 — південий і південний схід Китаю, острови Хайнань і Тайвань;
C. b. javanensis Dumont, 1818 — Малайський півострів, Суматра, Ява, Калімантан, Палаван і сусідні острови, архіпелаг Сулу.;
C. b. philippinensis Mees, 1971 — Філіппінський архіпелаг (за винятком Палавану і островів Сулу);
C. b. sarasinorum Stresemann, 1912 — Сулавесі, острови ^[en] і ^[en], Малі Зондські острови;
C. b. medius Bonaparte, 1850 — Молуккські острови (за винятком островів ^[en]).

Поширення і екологія

Малі коукали мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії, Брунеї, на Філіппінах, Тайвані і Східному Тиморі. Вони живуть на луках, в чагарникових, бамбукових і очеретяних заростях та на болотах. Зустрічаються пподинці або парами, на Малайському півострові на висоті до 1500 м над рівнем моря, в Гімалаях на висоті до 1800 м над рівнем моря, на Калімантані на висоті до 2000 м над рівнем моря. Живляться комахами, павуками та іншими безхребетними, а також дрібними ящірками. Сезон розмноження в Індії триває з травня по вересень, а Малайзії з грудня по лютий. Гніздо куполоподібне з бічним входом розміщується в чагарниках або високій траві, на висоті до 1,5 м над землею. В кладці від 2 до 4 білих яєць. За пташенятами доглядають і самиці, і самці.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 20 червня 2022.
J. F. Gmelin: Cuculus bengalensis. In: Caroli a Linné systema naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Bd. 1, Teil 1, S. 412, 1788, Biodiversity Library [ 20 червня 2022 у Wayback Machine.]
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN .
Rasmussen, Pamela C.; Anderton, J.C. (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Washington D.C. and Barcelona: Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 223—224.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 20 червня 2022.

Джерела

Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 20 червня 2022.

[2] J. F. Gmelin: Cuculus bengalensis. In: Caroli a Linné systema naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Bd. 1, Teil 1, S. 412, 1788, Biodiversity Library [ 20 червня 2022 у Wayback Machine.]

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[Payne-4] Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN .

[pcr-5] Rasmussen, Pamela C.; Anderton, J.C. (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Washington D.C. and Barcelona: Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 223—224.

[ioc-6] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 20 червня 2022.