Сіра акула борнеоська | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Carcharhinus borneensis Bleeker, 1858 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Сіра акула борнеоська (Carcharhinus borneensis) — акула з роду Сіра акула родини сірі акули. Інша назва «чайна сіра акула».
Опис
Загальна довжина досягає 65 см. Голова середнього розміру. Морда довга, загострена. Очі відносно великі, круглі з мигальною перетинкою. Ніздрі щілиноподібні, косі, у них є чітко виражені ніздряні канавки й носові клапани. Рот помірно великий, серпеподібний. В його кутах присутні нечіткі борозни. На верхній губі — розширені пори, чим відрізняється від інших сірих акул, що такі пори не мають. На верхній щелепі присутні 25-26 зубів у передньому рядку, на нижній — 23-25 вузьких, іклоподібних та зігнутих зубів. Зуби на нижній щелепі дрібніше та тонше, ніж на верхній. У неї 5 пар зябрових щілин помірно довгих. Тулуб стрункий, веретеноподібний. Осьовий скелет нараховує 118–121 хребців. Грудні плавці короткі, серпоподібні з гострими кінчиками. Має 2 спинних плавця. Відсутнє між ними хребтоподібне узвишшя, що характерно для багатьох сірих акул. Передній спинний плавець великий, трикутний, з округлою верхівкою, значно більше за задній спинний плавець. Задня крайка переднього спинного плавця хвиляста. Передній розташовано трохи позаду грудних плавців. Задній спинний плавець розташовано позаду анального плавця. Черевні плавці мають трикутну форму, з майже прямими задніми крайками. Хвостовий плавець гетероцеркальний, з дуже розвиненою верхньою лопаттю з «вимпелом». На ньому з нижнього боку присутній виріз.
Забарвлення спини сіре або синьо-сіре, іноді з коричнюватим відливом. Черево білого або попелясто-білого кольору. Кінчики спинних плавців та кінчик верхньої лопаті хвостового плавця має темні плями. Задня крайка верхньої лопаті світліше за спину. З боків присутня ледь помітна світла поздовжня смуга.
Спосіб життя
Тримається у прибережних водах, мілини, невеличких лагун та заток. Живиться дрібними костистими рибами, невеликими донними безхребетними та головоногими молюсками.
Статева зрілість у самців настає при розмірах 55-58 см, самиць — 60-61 см. Це живородна акула. Самиця народжує 6 акуленят завдовжки 23-27 см.
Розповсюдження
Мешкає в акваторії островів Ява та Борнео (Каліманта), біля Філіппін. Також деякі особини зустрічалися біля острова Чжоушань (КНР). Проте ареал неоднорідний — переважно біля північного та західного Борнео (від гирла річки Муках та уздовж області Саравак).
Джерела
- P. Bleeker, " Twaalfde bijdrage tot de kennis der vischfauna van Borneo. Visschen van Sinkawang ", Acta Societatis Regiae Scientiarum Indo-Neêrlandicae, vol. 5, no 7, 1858, p. 1-10
- J.A.F. Garrick, " Sharks of the genus Carcharhinus ", NOAA Technical Report, NMFS CIRC 445, 1982
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sira akula borneoska Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Karharinopodibni Carcharhiniformes Rodina Siri akuli Carcharhinidae Rid Sira akula Carcharhinus Vid Sira akula borneoska Binomialna nazva Carcharhinus borneensis Bleeker 1858 Posilannya Vikishovishe Carcharhinus borneensis Vikividi Carcharhinus borneensis ITIS 160397 NCBI 1213674 Sira akula borneoska Carcharhinus borneensis akula z rodu Sira akula rodini siri akuli Insha nazva chajna sira akula OpisZagalna dovzhina dosyagaye 65 sm Golova serednogo rozmiru Morda dovga zagostrena Ochi vidnosno veliki krugli z migalnoyu peretinkoyu Nizdri shilinopodibni kosi u nih ye chitko virazheni nizdryani kanavki j nosovi klapani Rot pomirno velikij serpepodibnij V jogo kutah prisutni nechitki borozni Na verhnij gubi rozshireni pori chim vidriznyayetsya vid inshih sirih akul sho taki pori ne mayut Na verhnij shelepi prisutni 25 26 zubiv u perednomu ryadku na nizhnij 23 25 vuzkih iklopodibnih ta zignutih zubiv Zubi na nizhnij shelepi dribnishe ta tonshe nizh na verhnij U neyi 5 par zyabrovih shilin pomirno dovgih Tulub strunkij veretenopodibnij Osovij skelet narahovuye 118 121 hrebciv Grudni plavci korotki serpopodibni z gostrimi kinchikami Maye 2 spinnih plavcya Vidsutnye mizh nimi hrebtopodibne uzvishshya sho harakterno dlya bagatoh sirih akul Perednij spinnij plavec velikij trikutnij z okrugloyu verhivkoyu znachno bilshe za zadnij spinnij plavec Zadnya krajka perednogo spinnogo plavcya hvilyasta Perednij roztashovano trohi pozadu grudnih plavciv Zadnij spinnij plavec roztashovano pozadu analnogo plavcya Cherevni plavci mayut trikutnu formu z majzhe pryamimi zadnimi krajkami Hvostovij plavec geterocerkalnij z duzhe rozvinenoyu verhnoyu lopattyu z vimpelom Na nomu z nizhnogo boku prisutnij viriz Zabarvlennya spini sire abo sino sire inodi z korichnyuvatim vidlivom Cherevo bilogo abo popelyasto bilogo koloru Kinchiki spinnih plavciv ta kinchik verhnoyi lopati hvostovogo plavcya maye temni plyami Zadnya krajka verhnoyi lopati svitlishe za spinu Z bokiv prisutnya led pomitna svitla pozdovzhnya smuga Sposib zhittyaTrimayetsya u priberezhnih vodah milini nevelichkih lagun ta zatok Zhivitsya dribnimi kostistimi ribami nevelikimi donnimi bezhrebetnimi ta golovonogimi molyuskami Stateva zrilist u samciv nastaye pri rozmirah 55 58 sm samic 60 61 sm Ce zhivorodna akula Samicya narodzhuye 6 akulenyat zavdovzhki 23 27 sm RozpovsyudzhennyaMeshkaye v akvatoriyi ostroviv Yava ta Borneo Kalimanta bilya Filippin Takozh deyaki osobini zustrichalisya bilya ostrova Chzhoushan KNR Prote areal neodnoridnij perevazhno bilya pivnichnogo ta zahidnogo Borneo vid girla richki Mukah ta uzdovzh oblasti Saravak DzherelaP Bleeker Twaalfde bijdrage tot de kennis der vischfauna van Borneo Visschen van Sinkawang Acta Societatis Regiae Scientiarum Indo Neerlandicae vol 5 no 7 1858 p 1 10 J A F Garrick Sharks of the genus Carcharhinus NOAA Technical Report NMFS CIRC 445 1982