Callistolixus Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia Підцарство Справжні багатокліти

Callistolixus

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Підклас:	Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас:	Новокрилі (Neoptera)
Надряд:	Голометабола (Holometabola)
Ряд:	Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд:	Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина:	Довгоносикоподібні (Curculionoidea)
Родина:	Довгоносики (Curculionidae)
Підродина:	Lixinae
Триба:	Lixini
Рід:	Lixus
Підрід:	Callistolixus Reitter, 1916

Посилання

Віківиди:

Callistolixus

Callistolíxus — підрід жуків роду Lixus родини Довгоносики (Curculionidae).

Зовнішній вигляд

До цього підроду відносяться жуки, довжина тіла яких становить 6-23 мм.. Основні ознаки:

тіло циліндричне;
кігтики при основі зрослися;
вершина кожного з надкрил окремо видовжена за вершину черевця і загострена, ці загострення розходяться у боки;
надкрила за серединою із світлою поперечною перев'яззю, а у передній їх половині звичайно є ще й широка світла смуга вздовж шва, яка з'єднується із перев'яззю за серединою;
борозенки при основі та вершині надкрил часто мають глибокі розриви, бічні борозенки в передній частині дуже сильно вигнуті;
черевце знизу, біля бокового краю, із плямами з густих повстеподібних волосків.

Фото видів цього під роду див. на.

Спосіб життя

Типовий для видів роду Lixus. Для вивчених у цьому відношенні видів рослинами-господарями слугують різні види з родини Селерові. Імаго живляться зеленими частинами рослин, яйця відкладають у стебла. Личинки живляться тканинами і заляльковуються у камері з тонкими стінками.

Географічне поширення

Ареал підроду охоплює весь Південь Палеарктики, тяжіючи до його центральної частини. У цих широких межах деяким видам притаманний порівняно невеликий регіон. Один з видів цього підроду мешкає в Україні (див. нижче).

Класифікація

Наводимо перелік 10 видів цього підроду, що мешкають у Палеарктиці. Вид з української фауни позначений кольором:

Lixus bifasciatus Petri, 1904 — Казахстан, Середня Азія
Lixus cylindrus Fabricius, 1781 — вся Південна Європа, Західний Сибір, Закавказзя, Іран, Туреччина
Lixus farinifer Reitter, 1892 — південь Європейської Росії, Закавказзя, Іран, Туреччина
Lixus furcatus Olivier, 1807 — Південна Європа, Закавказзя, Іран, Туреччина, Сирія, Алжир, Марокко
Lixus hypocrita Chevrolat, 1866 — Іспанія
Lixus kulzeri Zumpt, 1932 — Туреччина
Lixus motacilla Schönherr, 1832 — Закавказзя, Іран
Lixus obesus Petri, 1904 — Південна Європа (від Італії до Закавказзя), Іран, Ліван, Туреччина
Lixus petiolicola Güultekin & Korotyaev, 2011 — Туреччина
Lixus tschemkenticus Faust, 1883 — Казахстан, Таджикистан

Примітки

Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 92, 11-114
. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 6 вересня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Воловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6. — С. 39-43.http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm
Gültekin, L.& Fremuth J. : Lixini, p. 464–465 — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden: Brill, 2013. — 700 pp.

[1] Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 92, 11-114

[2] . Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 6 вересня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[3] Воловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6. — С. 39-43.http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm

[4] Gültekin, L.& Fremuth J. : Lixini, p. 464–465 — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden: Brill, 2013. — 700 pp.