Куни чник назе мний куничник звичайний куничник чагарниковий Calamagrostis epigejos L Roth багаторічна трав яниста росли

Куни́чник назе́мний, куничник звичайний, куничник чагарниковий (Calamagrostis epigejos (L.) Roth.) — багаторічна трав'яниста рослина родини тонконогових 80—150 см заввишки з довгим повзучим кореневищем.

Куничник наземний

Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Злакові (Poaceae)
Підродина:	Мітлицевидні (Pooideae)
Рід:	Куничник (Calamagrostis)
Вид:	*Куничник наземний (C. epigejos)*
Біноміальна назва
*Calamagrostis epigejos* (L.) Roth, 1788

Стебло прямостояче, у верхній частині шорстке, порожнисте. Листки чергові, голубувато- або сірувато-зелені, більш-менш шорсткі. Пластинка листка лінійна або широколінійна (3—10 мм завширшки), плеската або складена вздовж. Піхви довгі, слабошорсткі, рідше волосисті, обволікають стебло. На місці переходу пластинки листка у піхву розміщений плівчастий, довгастий язичок до 9 мм завдовжки. Квітки дрібні, непоказні, зібрані у великі прямостоячі волотисті суцвіття до 30 см завдовжки. Волоть густа, з вкороченими лопатевими . Колоски лінійно-ланцетні (5—7 мм завдовжки), одноквіткові, зелені або рожевувато-фіолетові з двома колосковими лусками. Квітка з двох квіткових лусок, трьох тичинок і однієї маточки. Зав'язь верхня з двома перистими приймочками. Нижня квіткова луска має прямий тонкий остюк, що звичайно відходить від середини її спинки. При основі нижньої квіткової луски є численні волоски, які майже вдвічі довші за луски.

Плід — довгаста зернівка, що обпадає разом з квітковими лусками і волосками, які її оточують.

Росте куничник у соснових і мішаних лісах, особливо в (злісний бур'ян), на і згарищах. Світлолюбна рослина. Цвіте в червні — серпні. Поширена і заготовляють по всій Україні.

Практичне використання

Плетивна, волокниста, лікарська, декоративна, фітомеліоративна й кормова рослина. З довгих розщеплених стебел куничника і з його соломи плетуть циновки і мати, ним вкривають дахи , використовують на підстилку. В ботанічному інституті СРСР проводились досліди по одержанню волокна шляхом біологічного мочіння його листків і стебел. З волокна були виготовлені мотузки, які мали непогані показники міцності (мотузок діаметром 10 мм витримав 78 кг з видовженням на 17 мм, а конопляний 55—60 кг).

Волотисте суцвіття придатне для виготовлення віничків для змітання пилу, знімання павутини і для сухих зимових букетів.

Корені мають сечогінні властивості, використовуються в народній медицині при водянці.

Кормові властивості куничника незадовільні. Він дає грубе сіно, на пасовищах поїдається погано і то до початку колосіння. Сіно містить 7 % протеїну, 2,5 жиру, 12 , 40 клітковини, 50 % безазотистих екстрактивних речовин.

Як декоративна й рослина рекомендується для висівання на піщаних схилах у лісопарках, на укосах шосейних і залізничних шляхів, а також для закріплення пісків.

Див. також

Примітки

Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 447. (рос.)(укр.)
Calamagrostis arundinacea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .

Джерела

Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
, Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.

[Опред-1] Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 447. (рос.)(укр.)

[2] Calamagrostis arundinacea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .