Кукавка віялохвоста source source Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Euka

Кукавка віялохвоста

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина:	Зозулеві (Cuculidae)
Рід:	Кукавка (Cacomantis)
Вид:	Кукавка віялохвоста

Біноміальна назва

Cacomantis flabelliformis
(Latham, 1801)

Поширення виду в Австралії

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Cuculus flabelliformis Latham, 1801

Посилання

Вікісховище:	Cacomantis flabelliformis
Віківиди:	Cacomantis flabelliformis
ITIS:	554697
МСОП:	22683941
NCBI:	103945 55665, 103945
Fossilworks:	371354

Ку́кавка віялохвоста (Cacomantis flabelliformis) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Австралії і Океанії.

Опис

Віялохвоста кукавка (Національний парк Гремпіанс, Австралія)

Довжина птаха становить 24-28 см, вага 49 г. Довжина крила у самців становить 14,4 см, у самиць 14 см, довжина хвоста у самців 14 см, у самиць 13,5 см, довжина дзьоба 21 мм.

Голова і шия попелясто-сірі, решта верхньої частини тіла і крила сизі. Підборіддя і верхня частина горла попелясто-сірі. Груди і живіт тьмяно-сірувато-охристі або рудувато-коричневі, їх яскравість варіюється в залежності від підвиду. У самиць нижня частина тіла світліша, боки поцятковані сірими плямками. Хвіст смугастий, стернові пера поцятковані темно-сірими і білуватими поперечними смугами. Райдужки темно-карі, навколо очей жовті кільця, дзьоб чорнуватий, лапи оливково-жовті.

У молодих птахів верхня частина темно-коричнева, поцяткована рудувато-коричневими плямами або смужками. Хвіст зверху темно-коричневий, з боків поцяткований світло-рудувато-коричневими плямами. Голова і шия темно-коричневі, легко поцятковані рудувато-коричневими плямками. Підборіддя і горло білувата, шия з боків світло-рудувато-коричнева, нижня частина тіла білувата або кремова, сильно поцяткована сірувато-коричневими плямками. Нижні покривні пера хвоста блідо-рудувато-коричневі, поцятковані широкими поперечними смугами. Очі сірувато-карі або чорнувато-карі, навколо очей блідо-жовті кільця з зеленуватим або сірим відтінком. Дзьоб світло-коричневий, зверху темно-коричневий, біля основи рудувато-коричневий. Лапи блідо-жовті або оранжево-жовті.

Підвиди

Виділяють шість підвидів:

C. f. excitus Rothschild & Hartert, EJO, 1907 — гори Нової Гвінеї;
C. f. flabelliformis (Latham, 1801) — південний захід Західної Австралії, від Південної Австралії до східного Квінсленда, Тасманія;
C. f. pyrrophanus (Vieillot, 1817) — Нова Каледонія і острови Луайоте;
C. f. meeki Rothschild & Hartert, EJO, 1902 — центральні Соломонові острови;
C. f. schistaceigularis Sharpe, 1900 — Вануату;
C. f. simus (Peale, 1849) — захід і центр Фіджі.

Поширення і екологія

Віялохвості кукавки мешкають в Австралії, Індонезії, Папуа Новій Гвінеї, Вануату, на Соломонових Островах, Фіджі і Новій Каледонії. Вони живуть у вологих тропічних і субтропічних лісах, в мангрових лісах, парках і садах, на Тасманії в помірних лісах. Ведуть переважно осілий спосіб життя, однак тасманійські популяції під час негніздового періоду, з березня по вересень, мігрують до материкової Австралії. На Новій Гвінеї зустрічаються на висоті від 1500 до 3000 м над рівнем моря.

Віялохвості кукавки живляться комахами та їх личинками, а також плодами, ягодами, дрібними плазунами, ссавцями і пташенятами. Як і багато інших зозуль, вони практикують гніздовий паразитизм. Віялохвості кукавки відкладають свої рожевувато-лілові, поцятковані червоними і коричневими плямками яйця в гнізда інших птахів, зокрема малюрів і шиподзьобів. Вони віддають перевагу куполоподібним гніздам. В Австралії відкладання яєць відбувається з липня по січень, на Тасманії з вересня по січень.

Примітки

BirdLife International (2016). Cacomantis flabelliformis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 11 серпня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 жовтня 2022.

Джерела

Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea. Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton, New Jersey 2016, .
N. B. Davies: Cuckoos, Cowbirds and Other Cheats. T & AD Poyser, London 2000, .
P. J. Higgins (Hrsg.): Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic Birds: Volume 4 Parrots to Dollarbird. Oxford University Press, Melbourne 1999, .
Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Cacomantis flabelliformis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 11 серпня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 жовтня 2022.