Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (серпень 2018) |
| Ропуха очеретяна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Молода очеретяна ропуха | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Bufo calamita (Laurenti, 1768) | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Epidalea calamita | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ропуха очеретяна (Bufo calamita або Epidalea calamita) — вид земноводних роду ропух. Інша назва — ропуха коротконога.
Поширення
Населяє сади, парки, луки, поля, піщані пагорби з трав'янистою рослинністю, кар’єри, бори Північної Європи. В Європі очеретяні ропухи водяться у її західній та центральній частинах на північ від Альп та Балкан, доходячи до південної Швеції та Великої Британії, на схід до країн Прибалтики та Калінінградської області Росії, Білорусі та Західної України, на південь — до північної Італії, Австрії, Чехії. В Україні трапляється у західних областях — Волинській та частково у Львівській та Рівенській. Найпівденнішою точкою її знахідки в Україні є околиці с. Голоско Львівської області (49° 51' пн.ш., 23° 56' пд. д.), найсхіднішою — с. Дубровиця Рівенської області (51°34' пн. ш., 26° 34' пд. д.). Судячи з обрису східної межі ареалу та його частковим збігом з січневою ізотермою −8 °C, не виключено, що температурний фактор, як і тривалість безморозного періоду 230 днів, можуть визначати поширення очеретяних ропух на сході їхнього ареалу. Трапляються B. calamita у заліснених або відкритих біотопах з легкими піщаними ґрунтами, звичайних для дюноподібних ділянок, околицях та галявинах соснових лісів. Вони також звичайні у піщаних кар'єрах, полях, городах, при цьому умовою їх присутності є, як правило, наявність відповідного ґрунту, неглибоких водойм та відкритих ділянок у лісі або на місці колишніх лісових насаджень. В Україні очеретяні ропухи живуть у заліснених чи відкритих біотопах з легкими піщаними ґрунтами. Зазвичай це дюнні ділянки, околиці та поляни соснових лісів, парки, поля, городи, піщані кар'єри. Незважаючи на досить широкий ареал, для виду характерна певна обмеженість екологічної пластичності. Так, хоча до спектру її біотопів входять ділянки, пов'язані з діяльністю людини (населені пункти, городи, картопляні поля, сади тощо), але при цьому обов'язковим фактором є сполучення легких супіщаних ґрунтів, неглибоких водойм та відкритих ділянок лісової зони чи місць зведених лісів. У дещо західніших ділянках ареалу очеретяні ропухи також пов'язані з відкритими піщаними ділянками (Нідерланди, Німеччина) або вересовими пустошами (Англія), хоча на островах Південної Швеції вони зустрічаються й на скелястих узбережжях. На Іберійському півострові очеретяні ропухи віддають перевагу (порівняно з сірою ропухою) місцям з меншою гетерогенністю біотопів.
Чисельність
Результати кількісних обліків у сезон розмноження і після його закінчення істотно відрізняються. Так, за даними обліків на різних місцях нересту у квітні — початку червня у Волинській, Рівенській та Львівській областях чисельність очеретяних ропух становить від 21 до 112 ос./1000 м², а пізніше по закінченні сезону розмноження (середина червня — початок серпня) від 1 до 12 ос./1000 м². За матеріалами інших досліджень чисельність на місцях нересту може становити близько 20 ос./м², після закінчення розмноження — в десятки разів менше. Однак у період метаморфозу й виходу на сушу цьоголітків, чисельність знову зростає й може скласти до 40 ос./м². У ще північніших ділянках ареалу (острів Altarholmen біля західного узбережжя Швеції площею близько 10 га) методом мічення і повторного відлову чисельність ізольованої популяції оцінювалася у 1500 особин.
Зовнішній вигляд
Найменша з ропух фауни України. Тіло завдовжки до 80 мм. Шкіра горбиста, зверху оливково-сіра з темними плямами. Від звичайної ропухи відрізняється жовтою смужкою уздовж нижньої половини спини. Ця ропуха має відносно довгі ноги, що надає їй характерної ходи, яка відрізняється від стрибків більшості інших видів роду. Черевний бік світло-сірого або сіро-білого кольору з дрібними темними плямами, часто неправильної форми. Однією з діагностичних ознак очеретяних ропух є розвиток в них пігментації також і на горлі, на відміну від зеленої ропухи.
Зіниця горизонтальна, барабанна перетинка розвинена. Позад очей розташовані привушні залози — , по всьому спинному боці безладно розкидані бородавки, які в деяких особин можуть закінчуватися шпичаками. На найдовшому пальці задніх кінцівок розвинені парні зчленівні горбочки, внутрішній край передплесна несе шкіряну складку.
Статевий диморфізм виявляється у дещо дрібніших розмірах самців і частково виявленою в них шпичастістю шкіри, в наявності непарного внутрішнього резонатора, розвитку шлюбних мозолів на перших двох-трьох пальцях передніх кінцівок, часто меншою контрастністю візерунка. Монотиповий вид — у всякому разі порівняння морфологічних та біохімічних характеристик очеретяних ропух з різних ділянок ареалу (Іспанія, Центральна Європа) не показало між ними суттєвих відмін. Зараз підвидів не виділяють, однак аналіз ДНК очеретяних ропух свідчить про виразні генетичні відміни між західними та східними британськими популяціями.
Існують відомості про те, що очеретяні ропухи на балтійських островах більші, ніж особини з материкової частини. Розміри одно-, дво- та трирічних особин у Нідерландах коливаються в межах 18-35, 26-46 і 50-60 мм відповідно. Існують відомості про те, що очеретяні ропухи на балтійських островах більші, ніж особини з материкової частини. Розміри одно-, дво- та трирічних особин у Нідерландах коливаються в межах 18-35, 26-46 і 50-60 мм відповідно. Найбільшою в світі жабою цього виду з 1991 року вважалося земноводне зі Швеції вагою 2,65 кг. Проте, в січні 2023 року, в національному парку Конвей (англ. — Conway National Park) на півночі Австралії було виявлено більш велику очеретяну жабу, довжина якої складала понад чверть метра і вагою 2,7 кг, тобто вона приблизно у шість разів була більшою, аніж звичайні представники її виду.
Матеріали з мінливості зовнішньоморфологічних ознак у межах України обмежені.
Генетика
Хромосомний набір ропух цього виду представлений 22 хромосомами (2n = 22, NF = 44). Подальше вивчення особливостей будови каріотипу українських популяцій перспективне в плані вивчення географічної (міжпопуляційної) мінливості (наприклад їх порівняння з даними поперечно-смугастого забарвлення хромосом очеретяних ропух з Чехії). Розмір геному в цього виду з Іспанії становить 8,2 пг. Не виключено, що [Піренейський півострів|Іберійський півострів]] відігравав роль прихистку в льодовиковий період, і після закінчення зледеніння звідси йшло розселення очеретяних ропух на інші ділянки суші.
Поведінка
Тварина добре бігає, проте погано плаває і не стрибає. Зимує на суші. Активна вночі та у присмеркові години. Вдень закопується у ґрунт на глибину 20-80 см. У живленні переважають комахи.
Життя у природі
Початок активності очеретяних ропух в Україні припадає на кінець березня — квітень і пов'язаний з особливостями погоди щороку. Майже відразу ж після пробудження самці займають нерестові водойми — мілководдя ставів, дренажні канали, калюжі біля доріг та у сільськогосподарських угіддях, водойми у піщаних та гравійних кар'єрах.
Період розмноження триває близько двох місяців і припадає на квітень-травень. Відомі матеріали, що вказують на деяку вимогливість очеретяних ропух до якісного складу води при виборі місць нересту. Так, відзначалося, що розмноження очеретяних ропух відбувається у водоймах з прозорою водою, низькою концентрацією заліза, кальцію та слабколужною реакцією.
Хоча, з іншого боку, пари на нересті знаходили як у солонуватих, так і в насичених органікою водоймах біля тваринницьких ферм. У дещо північніших регіонах (Швеція), метаморфоз може тривати з середини травня до середини серпня як вірогідна адаптація до використання тимчасових водойм за непередбачуваних погодних умов.
Вивчення особливостей розмноження популяцій крайових ділянок ареалу показало, що при виборі місць нересту очеретяні ропухи віддають перевагу або мілким ставкам з відносно теплою водою, що стимулює швидші строки метаморфозу (але з ризиком загибелі кладок при пересиханні), або більші стави з меншим ризиком їхнього висихання, але тривалішими термінами метаморфозу.
Нерест звичайно відбувається при температурі води 10-18°С. Парування відбувається вночі, загальна кількість відкладеної ікри негативно корелює з максимальними температурами води. У кладці 3-4 тис. ікринок, розташованих у два ряди у парних, завдовжки близько 3 м ікряних шнурах. Шнури звичайно розташовані на мілководді на глибині до 15-30 см і прикріплені до листя підводної рослинності або до гілок.
Вилуплення личинок за відсутності різких падінь температури звичайно відбувається через 4-6 днів, хоча мінімальний строк ембріонального розвитку становить усього 2 дні. Як вже зазначалося, очеретяних ропух нерідко відзначали на нересті одночасно з зеленою ропухою, що приводить до утворення мішаних пар та гібридизації.
Існують дані, що потомки таких пар характеризуються сполученням ознак обох видів. Є відомості також про те, що гібридні особини за своїми зовнішньоморфологічними ознаками ближчі до очеретяних ропух, ніж до зелених. Не виключено, що на деяких ділянках ареалу, де обидва види трапляються разом, причиною гібридизації може бути обмеженість підхожих для розмноження місць.
Чотирирічні дослідження специфіки розмноження очеретяних ропух у Південній Англії показали, що деяким самицям цього виду властиві повторні кладки протягом одного сезону активності. Так, кількість самиць, що намагалися або відкладали другу порцію ікри, становила 10-17% загальної кількості мешканців району місця нересту і 14-31% всієї чисельності самиць на нересті.
Тварини, що нерестилися вдруге, були дещо більші від тих, яким було властиве лише одноразове відкладання ікри. Час між першою та повторною кладками становить близько двох місяців. У чисельному співвідношенні обсяг других кладок коливався від 24 до 33% загальної кількості ікри, відкладеної тією ж самою особиною. Разом з тим за весь період спостереження виживання потомства з другої кладки не відзначено.
У нормі весь період метаморфозу триває 1,5-2 місяці, так що масовий вихід на сушу цьоголітків припадає на кінець червня-липня. Розміри ропух відразу після закінчення метаморфозу становлять 15-20 мм. У зв'язку з високим рівнем смертності цьоголітків порівняно з дорослими тваринами була висловлена гіпотеза, що цьоголітки до досягнення ними статевої зрілості потребують спеціальних умов у місцях свого пробування.
Однак при дослідженні вибору молодими тваринами таких місць виявилося, що цьоголітки за всіх умов експерименту практично завжди займали ті ж самі біотопи, що й дорослі тварини (хоча й була відзначена їхня схильність до заселення вологих ділянок на місці пересохлих ставів). Статева зрілість настає на 3-4-й рік.
По закінченні нересту тварини полишають водойми й переходять до присмерковонічної активності. Вдень ховаються у різноманітних сховищах: купах каміння, хмизу, у листовій підстилці, норах, здатні самостійно закопуватися в ґрунт. Тварина добре бігає, проте погано плаває і не стрибає.
Основну частину раціону складають наземні безхребетні, найчастіше (іноді до 80% і більше) мурашки. Серед інших груп нерідкі метелики, жуки, .
Серед природних ворогів вказують на деяких плазунів (вужі), птахів (сріблястий мартин, сіра ворона, лелека, сіра чапля, канюк звичайний) та ссавців. Однією з причин зниження чисельності очеретяних ропух може бути конкуренція з боку сірої ропухи. Остання в разі відновлення лісових насаджень, які для неї є більш підхожими, збільшує свою чисельність і у зв'язку з дещо ширшою трофічною нішею може витісняти B. calamita.
Трирічне вивчення впливу різних факторів на виживаність личинок очеретяної ропухи у Південній Англії показало, що присутність звичайного коропа й окуня збільшували виживаність пуголовків, оскільки ці види риб вибірково знищували хижих безхребетних. З другого боку, наявність краснопера, навпаки, справляло негативний вплив, оскільки цей вид поїдав як безхребетних, так і личинок жаб. Хижацтво сильніше впливає на успішний розвиток личинок на ранніх стадіях (порівняно з абіотичними факторами і, особливо, значенням рН менше 6), але зменшується на пізніших, коли висихання водойм або падіння вмісту кисню у воді стають основними причинами загибелі.
Спостереження за виживаністю 32 кладок очеретяних ропух в іншій ділянці ареалу (Німеччина) показало, що з 116 тис. ікринок, 8% не розвивалося, 2% припинили розвиток, 6% загинуло від висихання, майже 84% були знищені хижаками, а закінчили метаморфоз лише 0,3% личинок з усієї кількості відкладеної ікри.
Серед антропогенних факторів зниження чисельності очеретяних ропух, звичайно вказують на зв'язок з трансформацією та забрудненням біотопів, і особливо з випадінням кислотних дощів. Деякі спроби реалізації програм із збереження очеретяних ропух — створення тимчасових водойм для розмноження — виявилися успішними, і в ряді ділянок чисельність цих тварин суттєво збільшилася.
Охорона
Вид занесено до Червоної книги України (категорія «вразливі види»), а також до Додатку II «Конвенції з охорони дикої флори і фауни та природного середовища існування в Європі» (категорія «види, що підлягають особливій охороні») та до «Червоної книги хребетних Міжнародного союзу охорони природи (МСОП)».
Джерела
- Писанець Є. Земноводні України (посібник для визначення амфібій України та суміжних країн). — Київ : Вид-во Раєвського, 2007. — 197 с.
- Amphibians and Reptiles of Europe (англ.)
- Ропуха очеретяна в Червоній книзі України
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Листопад 2011) |
- Найбільшу у світі жабу зловили в Австралії (ФОТО, ВІДЕО). 20.01.2023, 23:55
- Ропуха очеретяна Bufo calamita Laurenti, 1768
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti serpen 2018 Ropuha ocheretyana Moloda ocheretyana ropuha Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Ryad Bezhvosti Anura Rodina Ropuhovi Bufonidae Rid Ropuha Bufo Vid Ropuha ocheretyana Binomialna nazva Bufo calamita Laurenti 1768 Sinonimi Epidalea calamita Posilannya Vikishovishe Epidalea calamita Vikividi Epidalea calamita EOL 1019146 ITIS 773560 MSOP 54598 NCBI 30326 Ropuha ocheretyana Bufo calamita abo Epidalea calamita vid zemnovodnih rodu ropuh Insha nazva ropuha korotkonoga PoshirennyaNaselyaye sadi parki luki polya pishani pagorbi z trav yanistoyu roslinnistyu kar yeri bori Pivnichnoyi Yevropi V Yevropi ocheretyani ropuhi vodyatsya u yiyi zahidnij ta centralnij chastinah na pivnich vid Alp ta Balkan dohodyachi do pivdennoyi Shveciyi ta Velikoyi Britaniyi na shid do krayin Pribaltiki ta Kaliningradskoyi oblasti Rosiyi Bilorusi ta Zahidnoyi Ukrayini na pivden do pivnichnoyi Italiyi Avstriyi Chehiyi V Ukrayini traplyayetsya u zahidnih oblastyah Volinskij ta chastkovo u Lvivskij ta Rivenskij Najpivdennishoyu tochkoyu yiyi znahidki v Ukrayini ye okolici s Golosko Lvivskoyi oblasti 49 51 pn sh 23 56 pd d najshidnishoyu s Dubrovicya Rivenskoyi oblasti 51 34 pn sh 26 34 pd d Sudyachi z obrisu shidnoyi mezhi arealu ta jogo chastkovim zbigom z sichnevoyu izotermoyu 8 C ne viklyucheno sho temperaturnij faktor yak i trivalist bezmoroznogo periodu 230 dniv mozhut viznachati poshirennya ocheretyanih ropuh na shodi yihnogo arealu Traplyayutsya B calamita u zalisnenih abo vidkritih biotopah z legkimi pishanimi gruntami zvichajnih dlya dyunopodibnih dilyanok okolicyah ta galyavinah sosnovih lisiv Voni takozh zvichajni u pishanih kar yerah polyah gorodah pri comu umovoyu yih prisutnosti ye yak pravilo nayavnist vidpovidnogo gruntu neglibokih vodojm ta vidkritih dilyanok u lisi abo na misci kolishnih lisovih nasadzhen V Ukrayini ocheretyani ropuhi zhivut u zalisnenih chi vidkritih biotopah z legkimi pishanimi gruntami Zazvichaj ce dyunni dilyanki okolici ta polyani sosnovih lisiv parki polya gorodi pishani kar yeri Nezvazhayuchi na dosit shirokij areal dlya vidu harakterna pevna obmezhenist ekologichnoyi plastichnosti Tak hocha do spektru yiyi biotopiv vhodyat dilyanki pov yazani z diyalnistyu lyudini naseleni punkti gorodi kartoplyani polya sadi tosho ale pri comu obov yazkovim faktorom ye spoluchennya legkih supishanih gruntiv neglibokih vodojm ta vidkritih dilyanok lisovoyi zoni chi misc zvedenih lisiv U desho zahidnishih dilyankah arealu ocheretyani ropuhi takozh pov yazani z vidkritimi pishanimi dilyankami Niderlandi Nimechchina abo veresovimi pustoshami Angliya hocha na ostrovah Pivdennoyi Shveciyi voni zustrichayutsya j na skelyastih uzberezhzhyah Na Iberijskomu pivostrovi ocheretyani ropuhi viddayut perevagu porivnyano z siroyu ropuhoyu miscyam z menshoyu geterogennistyu biotopiv ChiselnistRezultati kilkisnih oblikiv u sezon rozmnozhennya i pislya jogo zakinchennya istotno vidriznyayutsya Tak za danimi oblikiv na riznih miscyah nerestu u kvitni pochatku chervnya u Volinskij Rivenskij ta Lvivskij oblastyah chiselnist ocheretyanih ropuh stanovit vid 21 do 112 os 1000 m a piznishe po zakinchenni sezonu rozmnozhennya seredina chervnya pochatok serpnya vid 1 do 12 os 1000 m Za materialami inshih doslidzhen chiselnist na miscyah nerestu mozhe stanoviti blizko 20 os m pislya zakinchennya rozmnozhennya v desyatki raziv menshe Odnak u period metamorfozu j vihodu na sushu cogolitkiv chiselnist znovu zrostaye j mozhe sklasti do 40 os m U she pivnichnishih dilyankah arealu ostriv Altarholmen bilya zahidnogo uzberezhzhya Shveciyi plosheyu blizko 10 ga metodom michennya i povtornogo vidlovu chiselnist izolovanoyi populyaciyi ocinyuvalasya u 1500 osobin Zovnishnij viglyadNajmensha z ropuh fauni Ukrayini Tilo zavdovzhki do 80 mm Shkira gorbista zverhu olivkovo sira z temnimi plyamami Vid zvichajnoyi ropuhi vidriznyayetsya zhovtoyu smuzhkoyu uzdovzh nizhnoyi polovini spini Cya ropuha maye vidnosno dovgi nogi sho nadaye yij harakternoyi hodi yaka vidriznyayetsya vid stribkiv bilshosti inshih vidiv rodu Cherevnij bik svitlo sirogo abo siro bilogo koloru z dribnimi temnimi plyamami chasto nepravilnoyi formi Odniyeyu z diagnostichnih oznak ocheretyanih ropuh ye rozvitok v nih pigmentaciyi takozh i na gorli na vidminu vid zelenoyi ropuhi Zinicya gorizontalna barabanna peretinka rozvinena Pozad ochej roztashovani privushni zalozi po vsomu spinnomu boci bezladno rozkidani borodavki yaki v deyakih osobin mozhut zakinchuvatisya shpichakami Na najdovshomu palci zadnih kincivok rozvineni parni zchlenivni gorbochki vnutrishnij kraj peredplesna nese shkiryanu skladku Statevij dimorfizm viyavlyayetsya u desho dribnishih rozmirah samciv i chastkovo viyavlenoyu v nih shpichastistyu shkiri v nayavnosti neparnogo vnutrishnogo rezonatora rozvitku shlyubnih mozoliv na pershih dvoh troh palcyah perednih kincivok chasto menshoyu kontrastnistyu vizerunka Monotipovij vid u vsyakomu razi porivnyannya morfologichnih ta biohimichnih harakteristik ocheretyanih ropuh z riznih dilyanok arealu Ispaniya Centralna Yevropa ne pokazalo mizh nimi suttyevih vidmin Zaraz pidvidiv ne vidilyayut odnak analiz DNK ocheretyanih ropuh svidchit pro virazni genetichni vidmini mizh zahidnimi ta shidnimi britanskimi populyaciyami Isnuyut vidomosti pro te sho ocheretyani ropuhi na baltijskih ostrovah bilshi nizh osobini z materikovoyi chastini Rozmiri odno dvo ta tririchnih osobin u Niderlandah kolivayutsya v mezhah 18 35 26 46 i 50 60 mm vidpovidno Isnuyut vidomosti pro te sho ocheretyani ropuhi na baltijskih ostrovah bilshi nizh osobini z materikovoyi chastini Rozmiri odno dvo ta tririchnih osobin u Niderlandah kolivayutsya v mezhah 18 35 26 46 i 50 60 mm vidpovidno Najbilshoyu v sviti zhaboyu cogo vidu z 1991 roku vvazhalosya zemnovodne zi Shveciyi vagoyu 2 65 kg Prote v sichni 2023 roku v nacionalnomu parku Konvej angl Conway National Park na pivnochi Avstraliyi bulo viyavleno bilsh veliku ocheretyanu zhabu dovzhina yakoyi skladala ponad chvert metra i vagoyu 2 7 kg tobto vona priblizno u shist raziv bula bilshoyu anizh zvichajni predstavniki yiyi vidu Materiali z minlivosti zovnishnomorfologichnih oznak u mezhah Ukrayini obmezheni GenetikaHromosomnij nabir ropuh cogo vidu predstavlenij 22 hromosomami 2n 22 NF 44 Podalshe vivchennya osoblivostej budovi kariotipu ukrayinskih populyacij perspektivne v plani vivchennya geografichnoyi mizhpopulyacijnoyi minlivosti napriklad yih porivnyannya z danimi poperechno smugastogo zabarvlennya hromosom ocheretyanih ropuh z Chehiyi Rozmir genomu v cogo vidu z Ispaniyi stanovit 8 2 pg Ne viklyucheno sho Pirenejskij pivostriv Iberijskij pivostriv vidigravav rol prihistku v lodovikovij period i pislya zakinchennya zledeninnya zvidsi jshlo rozselennya ocheretyanih ropuh na inshi dilyanki sushi PovedinkaTvarina dobre bigaye prote pogano plavaye i ne stribaye Zimuye na sushi Aktivna vnochi ta u prismerkovi godini Vden zakopuyetsya u grunt na glibinu 20 80 sm U zhivlenni perevazhayut komahi Zhittya u prirodiMoloda osobina Majzhe dorosla osobina Pochatok aktivnosti ocheretyanih ropuh v Ukrayini pripadaye na kinec bereznya kviten i pov yazanij z osoblivostyami pogodi shoroku Majzhe vidrazu zh pislya probudzhennya samci zajmayut nerestovi vodojmi milkovoddya staviv drenazhni kanali kalyuzhi bilya dorig ta u silskogospodarskih ugiddyah vodojmi u pishanih ta gravijnih kar yerah Period rozmnozhennya trivaye blizko dvoh misyaciv i pripadaye na kviten traven Vidomi materiali sho vkazuyut na deyaku vimoglivist ocheretyanih ropuh do yakisnogo skladu vodi pri vibori misc nerestu Tak vidznachalosya sho rozmnozhennya ocheretyanih ropuh vidbuvayetsya u vodojmah z prozoroyu vodoyu nizkoyu koncentraciyeyu zaliza kalciyu ta slabkoluzhnoyu reakciyeyu Hocha z inshogo boku pari na neresti znahodili yak u solonuvatih tak i v nasichenih organikoyu vodojmah bilya tvarinnickih ferm U desho pivnichnishih regionah Shveciya metamorfoz mozhe trivati z seredini travnya do seredini serpnya yak virogidna adaptaciya do vikoristannya timchasovih vodojm za neperedbachuvanih pogodnih umov Vivchennya osoblivostej rozmnozhennya populyacij krajovih dilyanok arealu pokazalo sho pri vibori misc nerestu ocheretyani ropuhi viddayut perevagu abo milkim stavkam z vidnosno teployu vodoyu sho stimulyuye shvidshi stroki metamorfozu ale z rizikom zagibeli kladok pri peresihanni abo bilshi stavi z menshim rizikom yihnogo visihannya ale trivalishimi terminami metamorfozu Nerest zvichajno vidbuvayetsya pri temperaturi vodi 10 18 S Paruvannya vidbuvayetsya vnochi zagalna kilkist vidkladenoyi ikri negativno korelyuye z maksimalnimi temperaturami vodi U kladci 3 4 tis ikrinok roztashovanih u dva ryadi u parnih zavdovzhki blizko 3 m ikryanih shnurah Shnuri zvichajno roztashovani na milkovoddi na glibini do 15 30 sm i prikripleni do listya pidvodnoyi roslinnosti abo do gilok Viluplennya lichinok za vidsutnosti rizkih padin temperaturi zvichajno vidbuvayetsya cherez 4 6 dniv hocha minimalnij strok embrionalnogo rozvitku stanovit usogo 2 dni Yak vzhe zaznachalosya ocheretyanih ropuh neridko vidznachali na neresti odnochasno z zelenoyu ropuhoyu sho privodit do utvorennya mishanih par ta gibridizaciyi Isnuyut dani sho potomki takih par harakterizuyutsya spoluchennyam oznak oboh vidiv Ye vidomosti takozh pro te sho gibridni osobini za svoyimi zovnishnomorfologichnimi oznakami blizhchi do ocheretyanih ropuh nizh do zelenih Ne viklyucheno sho na deyakih dilyankah arealu de obidva vidi traplyayutsya razom prichinoyu gibridizaciyi mozhe buti obmezhenist pidhozhih dlya rozmnozhennya misc Chotiririchni doslidzhennya specifiki rozmnozhennya ocheretyanih ropuh u Pivdennij Angliyi pokazali sho deyakim samicyam cogo vidu vlastivi povtorni kladki protyagom odnogo sezonu aktivnosti Tak kilkist samic sho namagalisya abo vidkladali drugu porciyu ikri stanovila 10 17 zagalnoyi kilkosti meshkanciv rajonu miscya nerestu i 14 31 vsiyeyi chiselnosti samic na neresti Tvarini sho nerestilisya vdruge buli desho bilshi vid tih yakim bulo vlastive lishe odnorazove vidkladannya ikri Chas mizh pershoyu ta povtornoyu kladkami stanovit blizko dvoh misyaciv U chiselnomu spivvidnoshenni obsyag drugih kladok kolivavsya vid 24 do 33 zagalnoyi kilkosti ikri vidkladenoyi tiyeyu zh samoyu osobinoyu Razom z tim za ves period sposterezhennya vizhivannya potomstva z drugoyi kladki ne vidznacheno U normi ves period metamorfozu trivaye 1 5 2 misyaci tak sho masovij vihid na sushu cogolitkiv pripadaye na kinec chervnya lipnya Rozmiri ropuh vidrazu pislya zakinchennya metamorfozu stanovlyat 15 20 mm U zv yazku z visokim rivnem smertnosti cogolitkiv porivnyano z doroslimi tvarinami bula vislovlena gipoteza sho cogolitki do dosyagnennya nimi statevoyi zrilosti potrebuyut specialnih umov u miscyah svogo probuvannya Odnak pri doslidzhenni viboru molodimi tvarinami takih misc viyavilosya sho cogolitki za vsih umov eksperimentu praktichno zavzhdi zajmali ti zh sami biotopi sho j dorosli tvarini hocha j bula vidznachena yihnya shilnist do zaselennya vologih dilyanok na misci peresohlih staviv Stateva zrilist nastaye na 3 4 j rik Po zakinchenni nerestu tvarini polishayut vodojmi j perehodyat do prismerkovonichnoyi aktivnosti Vden hovayutsya u riznomanitnih shovishah kupah kaminnya hmizu u listovij pidstilci norah zdatni samostijno zakopuvatisya v grunt Tvarina dobre bigaye prote pogano plavaye i ne stribaye Osnovnu chastinu racionu skladayut nazemni bezhrebetni najchastishe inodi do 80 i bilshe murashki Sered inshih grup neridki meteliki zhuki Sered prirodnih vorogiv vkazuyut na deyakih plazuniv vuzhi ptahiv sriblyastij martin sira vorona leleka sira chaplya kanyuk zvichajnij ta ssavciv Odniyeyu z prichin znizhennya chiselnosti ocheretyanih ropuh mozhe buti konkurenciya z boku siroyi ropuhi Ostannya v razi vidnovlennya lisovih nasadzhen yaki dlya neyi ye bilsh pidhozhimi zbilshuye svoyu chiselnist i u zv yazku z desho shirshoyu trofichnoyu nisheyu mozhe vitisnyati B calamita Tririchne vivchennya vplivu riznih faktoriv na vizhivanist lichinok ocheretyanoyi ropuhi u Pivdennij Angliyi pokazalo sho prisutnist zvichajnogo koropa j okunya zbilshuvali vizhivanist pugolovkiv oskilki ci vidi rib vibirkovo znishuvali hizhih bezhrebetnih Z drugogo boku nayavnist krasnopera navpaki spravlyalo negativnij vpliv oskilki cej vid poyidav yak bezhrebetnih tak i lichinok zhab Hizhactvo silnishe vplivaye na uspishnij rozvitok lichinok na rannih stadiyah porivnyano z abiotichnimi faktorami i osoblivo znachennyam rN menshe 6 ale zmenshuyetsya na piznishih koli visihannya vodojm abo padinnya vmistu kisnyu u vodi stayut osnovnimi prichinami zagibeli Sposterezhennya za vizhivanistyu 32 kladok ocheretyanih ropuh v inshij dilyanci arealu Nimechchina pokazalo sho z 116 tis ikrinok 8 ne rozvivalosya 2 pripinili rozvitok 6 zaginulo vid visihannya majzhe 84 buli znisheni hizhakami a zakinchili metamorfoz lishe 0 3 lichinok z usiyeyi kilkosti vidkladenoyi ikri Sered antropogennih faktoriv znizhennya chiselnosti ocheretyanih ropuh zvichajno vkazuyut na zv yazok z transformaciyeyu ta zabrudnennyam biotopiv i osoblivo z vipadinnyam kislotnih doshiv Deyaki sprobi realizaciyi program iz zberezhennya ocheretyanih ropuh stvorennya timchasovih vodojm dlya rozmnozhennya viyavilisya uspishnimi i v ryadi dilyanok chiselnist cih tvarin suttyevo zbilshilasya OhoronaVid zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini kategoriya vrazlivi vidi a takozh do Dodatku II Konvenciyi z ohoroni dikoyi flori i fauni ta prirodnogo seredovisha isnuvannya v Yevropi kategoriya vidi sho pidlyagayut osoblivij ohoroni ta do Chervonoyi knigi hrebetnih Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP DzherelaPisanec Ye Zemnovodni Ukrayini posibnik dlya viznachennya amfibij Ukrayini ta sumizhnih krayin Kiyiv Vid vo Rayevskogo 2007 197 s Amphibians and Reptiles of Europe angl Ropuha ocheretyana v Chervonij knizi Ukrayini Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Listopad 2011 Najbilshu u sviti zhabu zlovili v Avstraliyi FOTO VIDEO 20 01 2023 23 55 Ropuha ocheretyana Bufo calamita Laurenti 1768