Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Птахи-носороги | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Дворогий калао (Buceros bicornis) | ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
 Ареал птахів-носорогів | ||||||||||||
Роди | ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Птахи-носороги, або гомрайні (Bucerotidae) — родина птахів, класифікується до ряду Bucerotiformes, або за старішими класифікаціями до ряду сиворакшеподібних (Coraciiformes). Включає 57 видів, що мешкають в Африці і Південно-Східній Азії, на островах Тихого і Індійського океанів; 10 з них є ендеміками південної Африки. Наукова назва цих птахів походить від грец. βουσ — «бик» і κέρας — «ріг», що буквально переводиться як «бичачий ріг». Всі птахи-носороги дуже схожі один на одного за способом життя, в інших же відношеннях представляють надзвичайне різноманіття.
Зовнішній вигляд
Птахи-носороги отримали свою назву через великі довгі дзьоби, що різко заломлені вниз і мають біля своєї основи значні вирости різної форми, які відсутні лише у представників роду токів (Tockus). Краї дзьоба з неправильними щербинами. Не зважаючи на свою величину, такі дзьоби дуже легкі, оскільки усередині них (як і усередині кісток цих птахів) знаходяться великі повітряносні простори. Проте і в даному випадку серед представників цієї родини є винятки. Передня частина наростів калао довгохвостого (Rhinoplax vigil) щільна, по структурі схожа на кістку. За рахунок цього, маса черепу у птахів даного виду становить близько 11 % загальної маси дорослого птаха. Функція виростов у птахів-носорогів не ясна, проте учені припускають, що вони можуть служити для підтримки крупних дзьобів, посилення криків або статевої поведінки.
Розміри птахів-носорогів варіюють від 30 см у найменшого представника — малого токо (Tockus camurus), до 1,2 м у кафрского рогатого ворона (Bucorvus leadbeateri). Відмінності у вазі складають від 111 г до 6 кг відповідно. Не зважаючи на такий діапазон, птахи-носороги в основному крупні коренасті птахи. Для них характерне зрощення пальців ніг: другий і третій пальці зростаються на половину довжини основної , третій і четвертий — на 2/3 фаланги.
Для того, щоб утримувати голову і великий дзьоб, у птахів-носорогів досить міцні м'язи шиї. Голова щодо розмірів тіла маленька; хвіст і шия — довгі; крила досить довгі, могутні, широкі і сильно закруглені; ноги дуже короткі.
Політ у представників даної родини рідко буває тривалим, хоча не зважаючи на це вони здатні пролітати досить великі відстані. Під час польоту птахи-носороги створюють своїми крилами сильний характерний шум, схожий на звук потягу, що наближається. Причиною цього є повітряні простори між маховим пір'ям, які у них не закриті дрібним пір'ям, як у інших птахів. Під час польоту повітря проходить через крила, внаслідок чого виникає вібруючий звук.
На відміну від дзьобів, які у багатьох видів родини досить барвисті, оперення у більшості птахів-носорогів чорне, біле, сіре або коричневе. Пір'я на нижній частині тіла волосисто розсукане. На горлі і навколо очей у деяких видів є голі ділянки шкіри, а на верхньому столітті товсті, довгі вії. Самці линяють зазвичай в період дощів. У самок більшості видів пір'я хвоста і крил змінялися під час насиджування яєць і линяння триває достатньо довго.
Самці в середньому більше за самок: різниця у вазі в середньому 17 %, у розмаху крил — 21 %, довжині дзьоба — до 30 %. Крім того, у багатьох видів статевий диморфізм виявляється в забарвленні. При цьому у деяких видів, як наприклад, у червонодзьобого калао (Aceros leucocephalus), відмінності між самцем і самкою помітні, головним чином, в забарвленні оперення, у інших же, як у чорного птаха-носорога (Anthracoceros malayanus), — тільки у розмірі і кольорі дзьоба.
Голос
Птахи-носороги досить галасливі; практично у всіх видів часто повторюється, особливо в період гніздування, різкий глухий односкладовий або двоскладовий крик. Його час від часу можна почути під час польоту птахів, або коли вони стривожені. Якщо птах поранений або спійманий живцем, він видає безперервний страхітливий виск. Цей звук можна почути навіть за кілометр.
Місця проживання і ареал
Птахи-носороги поширені у вологих тропічних лісах Африки, на південному заході Аравійського півострову, в Південно-Східній Азії, на островах Тихого і Індійського океанів. Вони гніздяться в природних дуплах. Живуть завжди в густих, високих лісах і проводять велику частину свого часу на деревах, за винятком рогатих воронів, які населяють відкриті простори з розрідженими чагарниками. Різні види займають, як правило, разні екологічні ніші, що дозволяє різним видам птахів-носорогів жити на одних і тих же територіях. Птахи-носороги відносяться до осілих птахів.
Спосіб життя
Птахи-носороги є скритними і в той же час галасливими птахами. Вони рідко з'являються в населених людиною районах, віддаючи перевагу первісним лісам. Дрібні види досить часто літають зграями по 10—20 птахів, особливо, в зимовий період, тоді як крупніші види зазвичай літають парами. Літають дуже високо (набагато вище за найвищі дерева) з витягнутими вперед шиями і небагато нахиленими вниз головами. У польоті дуже часто махають крильми, створюючи при цьому характерний шум.
У шлюбний сезон всі види утворюють моногамні пари. Гнізда птахи влаштовують в дуплах дерев, наприклад, таких, як і (Syzygium). Птахи-носороги не здатні самостійно робити порожнини в деревах, тому їм доводиться шукати собі відповідного розміру дупла. Наявність місць для гніздування є одним із стримуючих чинників в розмірах популяцій.
Самець на початку шлюбного періоду починає пошук відповідного дупла. Як тільки дупло буде знайдено, він запрошує самку для огляду майбутнього гнізда. Якщо самка задоволена місцем для гнізда, недалеко від нього відбувається спаровування. Після цього самка замуровує вхід в дупло зсередини, використовуючи глину, трухляву деревину, відригнуту їжу та інші матеріали, які приносить самець. Зазвичай цей процес займає від трьох до семи днів. Через маленький отвір, що залишився, самець подає їжу самці, а також пташенятам після їх вилуплення.
Такі заходи безумовно захищають самку і пташенят від хижаків, проте вони ж доставляють самці проблеми з доглядом за гніздом і підтримкою його в чистому стані. Проблеми санітарії деякі самки вирішують дефекацією через отвір в дуплі або викиданням забрудненої підстилки гнізда назовні. Самки деяких видів не роблять цього і використовують великі запаси підстилкового матеріалу для вбирання екскрементів і залишків їжі, що впали.
Під час висиджування яєць у самки відбувається линяння, в результаті якого практично одночасно змінюється все пір'я. У цей період самка втрачає здатність літати.
Багато видів птахів-носорогів — навіть ті, які годуються зграями, — зберігають партнерів впродовж всього року. Не зважаючи на те, що самець під час гніздування один піклується про самку і потомство, часто біля гнізд можна спостерігати самців-помічників: таке, наприклад, спостерігається у короткочубого і довгочубого калао. Зазвичай помічники — молоді самці-однолітки, проте цю роль можуть брати на себе і дорослі самці.
Крупні види птахів відкладають 1—2 яйця, дрібні, — до 8. Висиджування починається з першого яйця; таким чином, пташенята вилуплюються не все відразу, а один за одним. Це неминуче веде до того, що всі пташенята в гнізді різного розміру. Пташенята, що щойно вилупилися, голі та сліпі. Пір'я починає рости через декілька днів, шкіра у пташенят при цьому темнішає. Кількість виживаючих пташенят залежить як від кількості самців-помічників, так і від кількості їжі. триває від 23 до 46 днів. У крупніших видів інкубаційний період, як правило, триває довше. Подібного роду залежність спостерігається і в часі вигодовування пташенят (до тих пір, поки вони не покриються оперенням і не зможуть самостійно літати) — від 42 до 137 днів, а також в термінах досягнення статевої зрілості — дрібні види досягають статевої зрілості в рік, види середнього розміру (до 0,5 кг) — в два роки, крупні види — у віці 3—6 років.
Деякі види птахів-носорогів за рік висиджують дві кладки.
Молоді пташенята, що оперилися, здатні літати, мають недорозвинені вирости на голові та маленькі дзьоби. Приблизно у однорічному віці пташенята набувають вигляду дорослих птахів.
Птахи-носороги всеїдні з відмінністю в своїх раціонах — від повністю до практично повністю травоїдних. Їжа складається з комах, дрібних хребетних, ящірок, молюсків, всіляких ягід, плодів, коріння деяких рослин і зерен. Дрібні види в основному віддають перевагу комахам, крупні види їдять головним чином плоди. Ймовірно, у зв'язку з тим, що плоди діставати треба з тонких гілок, крупні види птахів-носорогів мають відносно довгі дзьоби.
Один з найкрупніших представників, кафрський рогатий ворон (Bucorvus leadbeateri) — м'ясоїдний птах. Він полює на ящірок, жаб, дрібних ссавців, а також на інших дрібних птахів. Токо ангольський (Tockus monteiri) також м'ясоїдний, проте його їжу складають виключно комахи. З іншого боку є види птахів-носорогів, включаючи дворого і калао андаманського (Rhyticeros narcondami), які є практично повністю травоїдними. Можна відзначити, що все саванні і степові види м'ясоїдні, тоді як травоїдні види є лісовими мешканцями. Проте деякі види токів є комахоїдними, не зважаючи на те, що мешкають в лісах.
Деякі види характеризуються вузькою харчовою спеціалізацією — так, наприклад, жовтошоломний (Ceratogymna elata) і чорношоломний калао (Ceratogymna atrata) харчуються тільки плодами .
Дуже мала кількість видів птахів-носорогів п'ють воду. Більшість отримує вологу виключно з їжі.
Птахи-носороги, що харчуються переважно плодами тропічних дерев, грають важливу роль в розповсюдженні насіння.
Птахи-носороги і людина
Людству ці птахи відомі дуже давно і зустрічаються в безлічі стародавніх традицій і міфів. Вже в Стародавньому Римі ці птахи вже були відомі як «птахи-носороги». Їх відмітно довгі дзьоби і великі шоломи часто використовуються як церемоніальні головні прикраси. Так, чоловіки племені ніші носять головні убори bopa з прикрасами з дзьобів дворогого калао. Спочатку такі убори носили тільки і священики, проте сьогодні їх носять багато чоловіків як символ безстрашності.
Птахи-носороги (носорожці) присутні також і в українському фольклорі. Однак за українськими віруваннями ці птахи вимерли, так як не схотіли сісти у Ковчег Ноя.
є національним символом малайського штату Саравак, що знайшло віддзеркалення в його гербу, на якому цей птах зображений з розпростертими крилами. Для місцевого населення цей птах є символом непорочності і чистоти. Люди часто використовують або самого птаха, або його зображення в релігійних обрядах. Малайський гомрай з його задертим вгору шоломом символізує одного з наймогутніших даякських богів — бога війни (малай. Singalang Burong), який грає важливу роль в релігійних фестивалях ібанів, особливо, в «фестивалі птаха-носорога» (малай. Gawai Kenyalang або малай. Gawai Burong). У цьому штаті водиться безліч видів цих птахів, через що його часто називають «країною птахів-носорогів». У Сараваці, як і на інших територіях Південно-Східної Азії, птахи-носороги знаходяться під охороною.
У індійському штаті Нагаленд також щорічно проходить «фестиваль птаха-носорога». Дворогий калао або великий індійський птах-носоріг в цьому штаті є повсюдно шанобливим птахом. У іншому індійському штаті — Аруначал-Прадеш — цей птах є символом штату і відображений на його гербі. (Aceros cassidix) є символом індонезійської провінції Південне Сулавесі.
Багато птахів-носорогів — крупні лісові птахи і вимагають для життя великі простори перестійного лісу з великим числом старих дерев для гніздування. Через інтенсивні вирубки лісів майбутнє цих птахів опинилося під загрозою. Люди полюють на птахів, використовуючи їх у їжу, для отримання засобів для лікування хвороб і виготовлення сувенірів: інкрустованих черепів і дзьобів. Щільні вирости (Rhinoplax vigil) застосовуються як матеріал для виготовлення нецке.
За даними червоного списку МСОП два види птахів-носорогів знаходяться під загрозою, ще два види — під критичною загрозою. П'ять видів класифікуються як уразливі, а ще 12 видів близькі до загрози вимирання.
Зображення птахів-носорогів можна побачити на прапорі бірманського штату Чін, на марках багатьох країн Африки і Азії. На 25 замбійських нгве зображений (Tockus alboterminatus). У анімаційному фільмі «Король лев» моделлю для персонажа птаха-носорога Зазу послужив (Tockus erythrorhynchus).
 |  |  | ||
Роди
- Токо (Tockus) — 10 видів
- Lophoceros — 7 видів
- Horizocerus — 2 види
- Білочубий калао (Berenicornis) — 1 вид
- Африканський калао (Bycanistes) — 6 видів
- Шоломний калао (Ceratogymna) — 2 види
- Гомрай (Buceros) — 3 види
- Довгохвостий калао (Rhinoplax) — 1 вид
- Короткочубий калао (Anorrhinus) — 3 види
- Сірий токо (Ocyceros) — 3 види
- Птах-носоріг (Anthracoceros) — 5 видів
- Калао (Aceros) — 1 вид
- Rhabdotorrhinus — 4 види
- Філіппінський калао (Penelopides) — 5 видів
- Смугасторогий калао (Rhyticeros) — 6 видів
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Kemp, Alan C. & Woodcock, Martin (1995): The Hornbills: Bucerotiformes. Oxford University Press, Oxford, New York.
- Dickinson, Edward C., ed. The Howard and Moore Complete Checklist of the Birds of the World, 3rd ed. Princeton, NJ and Oxford, U.K.: Princeton University Press, 2003.
- Носорожець // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Poonswad, P. & Kemp. A. C. (1993) Manual to the conservation of Asian hornbills. Hornbill Project, Mahidol University, Bangkok.
Посилання
- Hornbill videos on the Internet Bird Collection
- ITIS Taxonometric Report Data
- Birds of India website
- Hornbill Conservation: Hornbill Specialist Group, IUCN.
- Narcondam Island Wildlife Sanctuary
- Things to Know About Hornbills
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Птахи-носороги |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ptahi nosorogi Dvorogij kalao Buceros bicornis Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Bucerotiformes Rodina Ptahi nosorogi Bucerotidae Rafinesque 1815 Areal ptahiv nosorogiv Rodi Aceros Anorrhinus Anthracoceros Berenicornis Buceros Bycanistes Ceratogymna Horizocerus Lophoceros Ocyceros Penelopides Rhabdotorrhinus Rhinoplax Rhyticeros Tockus Posilannya Vikishovishe Bucerotidae Vikividi Bucerotidae EOL 8019 ITIS 178139 NCBI 57380 Fossilworks 39429 Ptahi nosorogi abo gomrajni Bucerotidae rodina ptahiv klasifikuyetsya do ryadu Bucerotiformes abo za starishimi klasifikaciyami do ryadu sivorakshepodibnih Coraciiformes Vklyuchaye 57 vidiv sho meshkayut v Africi i Pivdenno Shidnij Aziyi na ostrovah Tihogo i Indijskogo okeaniv 10 z nih ye endemikami pivdennoyi Afriki Naukova nazva cih ptahiv pohodit vid grec boys bik i keras rig sho bukvalno perevoditsya yak bichachij rig Vsi ptahi nosorogi duzhe shozhi odin na odnogo za sposobom zhittya v inshih zhe vidnoshennyah predstavlyayut nadzvichajne riznomanittya Zovnishnij viglyadRiznovidi porozhnistih virostov rogiv u ptahiv nosorogiv Ptahi nosorogi otrimali svoyu nazvu cherez veliki dovgi dzobi sho rizko zalomleni vniz i mayut bilya svoyeyi osnovi znachni virosti riznoyi formi yaki vidsutni lishe u predstavnikiv rodu tokiv Tockus Krayi dzoba z nepravilnimi sherbinami Ne zvazhayuchi na svoyu velichinu taki dzobi duzhe legki oskilki useredini nih yak i useredini kistok cih ptahiv znahodyatsya veliki povitryanosni prostori Prote i v danomu vipadku sered predstavnikiv ciyeyi rodini ye vinyatki Perednya chastina narostiv kalao dovgohvostogo Rhinoplax vigil shilna po strukturi shozha na kistku Za rahunok cogo masa cherepu u ptahiv danogo vidu stanovit blizko 11 zagalnoyi masi doroslogo ptaha Funkciya virostov u ptahiv nosorogiv ne yasna prote ucheni pripuskayut sho voni mozhut sluzhiti dlya pidtrimki krupnih dzobiv posilennya krikiv abo statevoyi povedinki Rozmiri ptahiv nosorogiv variyuyut vid 30 sm u najmenshogo predstavnika malogo toko Tockus camurus do 1 2 m u kafrskogo rogatogo vorona Bucorvus leadbeateri Vidminnosti u vazi skladayut vid 111 g do 6 kg vidpovidno Ne zvazhayuchi na takij diapazon ptahi nosorogi v osnovnomu krupni korenasti ptahi Dlya nih harakterne zroshennya palciv nig drugij i tretij palci zrostayutsya na polovinu dovzhini osnovnoyi tretij i chetvertij na 2 3 falangi Dlya togo shob utrimuvati golovu i velikij dzob u ptahiv nosorogiv dosit micni m yazi shiyi Golova shodo rozmiriv tila malenka hvist i shiya dovgi krila dosit dovgi mogutni shiroki i silno zakrugleni nogi duzhe korotki Kalao negroskij u poloti malyunok Ebergarda Kurio Polit u predstavnikiv danoyi rodini ridko buvaye trivalim hocha ne zvazhayuchi na ce voni zdatni prolitati dosit veliki vidstani Pid chas polotu ptahi nosorogi stvoryuyut svoyimi krilami silnij harakternij shum shozhij na zvuk potyagu sho nablizhayetsya Prichinoyu cogo ye povitryani prostori mizh mahovim pir yam yaki u nih ne zakriti dribnim pir yam yak u inshih ptahiv Pid chas polotu povitrya prohodit cherez krila vnaslidok chogo vinikaye vibruyuchij zvuk Na vidminu vid dzobiv yaki u bagatoh vidiv rodini dosit barvisti operennya u bilshosti ptahiv nosorogiv chorne bile sire abo korichneve Pir ya na nizhnij chastini tila volosisto rozsukane Na gorli i navkolo ochej u deyakih vidiv ye goli dilyanki shkiri a na verhnomu stolitti tovsti dovgi viyi Samci linyayut zazvichaj v period doshiv U samok bilshosti vidiv pir ya hvosta i kril zminyalisya pid chas nasidzhuvannya yayec i linyannya trivaye dostatno dovgo Samci v serednomu bilshe za samok riznicya u vazi v serednomu 17 u rozmahu kril 21 dovzhini dzoba do 30 Krim togo u bagatoh vidiv statevij dimorfizm viyavlyayetsya v zabarvlenni Pri comu u deyakih vidiv yak napriklad u chervonodzobogo kalao Aceros leucocephalus vidminnosti mizh samcem i samkoyu pomitni golovnim chinom v zabarvlenni operennya u inshih zhe yak u chornogo ptaha nosoroga Anthracoceros malayanus tilki u rozmiri i kolori dzoba Golos Ptahi nosorogi dosit galaslivi praktichno u vsih vidiv chasto povtoryuyetsya osoblivo v period gnizduvannya rizkij gluhij odnoskladovij abo dvoskladovij krik Jogo chas vid chasu mozhna pochuti pid chas polotu ptahiv abo koli voni strivozheni Yaksho ptah poranenij abo spijmanij zhivcem vin vidaye bezperervnij strahitlivij visk Cej zvuk mozhna pochuti navit za kilometr Miscya prozhivannya i arealPtahi nosorogi poshireni u vologih tropichnih lisah Afriki na pivdennomu zahodi Aravijskogo pivostrovu v Pivdenno Shidnij Aziyi na ostrovah Tihogo i Indijskogo okeaniv Voni gnizdyatsya v prirodnih duplah Zhivut zavzhdi v gustih visokih lisah i provodyat veliku chastinu svogo chasu na derevah za vinyatkom rogatih voroniv yaki naselyayut vidkriti prostori z rozridzhenimi chagarnikami Rizni vidi zajmayut yak pravilo razni ekologichni nishi sho dozvolyaye riznim vidam ptahiv nosorogiv zhiti na odnih i tih zhe teritoriyah Ptahi nosorogi vidnosyatsya do osilih ptahiv Sposib zhittyaPara Buceros rhinoceros Ptahi nosorogi ye skritnimi i v toj zhe chas galaslivimi ptahami Voni ridko z yavlyayutsya v naselenih lyudinoyu rajonah viddayuchi perevagu pervisnim lisam Dribni vidi dosit chasto litayut zgrayami po 10 20 ptahiv osoblivo v zimovij period todi yak krupnishi vidi zazvichaj litayut parami Litayut duzhe visoko nabagato vishe za najvishi dereva z vityagnutimi vpered shiyami i nebagato nahilenimi vniz golovami U poloti duzhe chasto mahayut krilmi stvoryuyuchi pri comu harakternij shum U shlyubnij sezon vsi vidi utvoryuyut monogamni pari Gnizda ptahi vlashtovuyut v duplah derev napriklad takih yak i Syzygium Ptahi nosorogi ne zdatni samostijno robiti porozhnini v derevah tomu yim dovoditsya shukati sobi vidpovidnogo rozmiru dupla Nayavnist misc dlya gnizduvannya ye odnim iz strimuyuchih chinnikiv v rozmirah populyacij Samec na pochatku shlyubnogo periodu pochinaye poshuk vidpovidnogo dupla Yak tilki duplo bude znajdeno vin zaproshuye samku dlya oglyadu majbutnogo gnizda Yaksho samka zadovolena miscem dlya gnizda nedaleko vid nogo vidbuvayetsya sparovuvannya Pislya cogo samka zamurovuye vhid v duplo zseredini vikoristovuyuchi glinu truhlyavu derevinu vidrignutu yizhu ta inshi materiali yaki prinosit samec Zazvichaj cej proces zajmaye vid troh do semi dniv Cherez malenkij otvir sho zalishivsya samec podaye yizhu samci a takozh ptashenyatam pislya yih viluplennya Taki zahodi bezumovno zahishayut samku i ptashenyat vid hizhakiv prote voni zh dostavlyayut samci problemi z doglyadom za gnizdom i pidtrimkoyu jogo v chistomu stani Problemi sanitariyi deyaki samki virishuyut defekaciyeyu cherez otvir v dupli abo vikidannyam zabrudnenoyi pidstilki gnizda nazovni Samki deyakih vidiv ne roblyat cogo i vikoristovuyut veliki zapasi pidstilkovogo materialu dlya vbirannya ekskrementiv i zalishkiv yizhi sho vpali Pid chas visidzhuvannya yayec u samki vidbuvayetsya linyannya v rezultati yakogo praktichno odnochasno zminyuyetsya vse pir ya U cej period samka vtrachaye zdatnist litati Bagato vidiv ptahiv nosorogiv navit ti yaki goduyutsya zgrayami zberigayut partneriv vprodovzh vsogo roku Ne zvazhayuchi na te sho samec pid chas gnizduvannya odin pikluyetsya pro samku i potomstvo chasto bilya gnizd mozhna sposterigati samciv pomichnikiv take napriklad sposterigayetsya u korotkochubogo i dovgochubogo kalao Zazvichaj pomichniki molodi samci odnolitki prote cyu rol mozhut brati na sebe i dorosli samci Krupni vidi ptahiv vidkladayut 1 2 yajcya dribni do 8 Visidzhuvannya pochinayetsya z pershogo yajcya takim chinom ptashenyata viluplyuyutsya ne vse vidrazu a odin za odnim Ce neminuche vede do togo sho vsi ptashenyata v gnizdi riznogo rozmiru Ptashenyata sho shojno vilupilisya goli ta slipi Pir ya pochinaye rosti cherez dekilka dniv shkira u ptashenyat pri comu temnishaye Kilkist vizhivayuchih ptashenyat zalezhit yak vid kilkosti samciv pomichnikiv tak i vid kilkosti yizhi trivaye vid 23 do 46 dniv U krupnishih vidiv inkubacijnij period yak pravilo trivaye dovshe Podibnogo rodu zalezhnist sposterigayetsya i v chasi vigodovuvannya ptashenyat do tih pir poki voni ne pokriyutsya operennyam i ne zmozhut samostijno litati vid 42 do 137 dniv a takozh v terminah dosyagnennya statevoyi zrilosti dribni vidi dosyagayut statevoyi zrilosti v rik vidi serednogo rozmiru do 0 5 kg v dva roki krupni vidi u vici 3 6 rokiv Deyaki vidi ptahiv nosorogiv za rik visidzhuyut dvi kladki Molodi ptashenyata sho operilisya zdatni litati mayut nedorozvineni virosti na golovi ta malenki dzobi Priblizno u odnorichnomu vici ptashenyata nabuvayut viglyadu doroslih ptahiv Toko namibijskij Tockus leucomelas Ptahi nosorogi vseyidni z vidminnistyu v svoyih racionah vid povnistyu do praktichno povnistyu travoyidnih Yizha skladayetsya z komah dribnih hrebetnih yashirok molyuskiv vsilyakih yagid plodiv korinnya deyakih roslin i zeren Dribni vidi v osnovnomu viddayut perevagu komaham krupni vidi yidyat golovnim chinom plodi Jmovirno u zv yazku z tim sho plodi distavati treba z tonkih gilok krupni vidi ptahiv nosorogiv mayut vidnosno dovgi dzobi Odin z najkrupnishih predstavnikiv kafrskij rogatij voron Bucorvus leadbeateri m yasoyidnij ptah Vin polyuye na yashirok zhab dribnih ssavciv a takozh na inshih dribnih ptahiv Toko angolskij Tockus monteiri takozh m yasoyidnij prote jogo yizhu skladayut viklyuchno komahi Z inshogo boku ye vidi ptahiv nosorogiv vklyuchayuchi dvorogo i kalao andamanskogo Rhyticeros narcondami yaki ye praktichno povnistyu travoyidnimi Mozhna vidznachiti sho vse savanni i stepovi vidi m yasoyidni todi yak travoyidni vidi ye lisovimi meshkancyami Prote deyaki vidi tokiv ye komahoyidnimi ne zvazhayuchi na te sho meshkayut v lisah Deyaki vidi harakterizuyutsya vuzkoyu harchovoyu specializaciyeyu tak napriklad zhovtosholomnij Ceratogymna elata i chornosholomnij kalao Ceratogymna atrata harchuyutsya tilki plodami Duzhe mala kilkist vidiv ptahiv nosorogiv p yut vodu Bilshist otrimuye vologu viklyuchno z yizhi Ptahi nosorogi sho harchuyutsya perevazhno plodami tropichnih derev grayut vazhlivu rol v rozpovsyudzhenni nasinnya Ptahi nosorogi i lyudinaDzob dvorogogo kalao yak golovna prikrasa plemeni Nishi Lyudstvu ci ptahi vidomi duzhe davno i zustrichayutsya v bezlichi starodavnih tradicij i mifiv Vzhe v Starodavnomu Rimi ci ptahi vzhe buli vidomi yak ptahi nosorogi Yih vidmitno dovgi dzobi i veliki sholomi chasto vikoristovuyutsya yak ceremonialni golovni prikrasi Tak choloviki plemeni nishi nosyat golovni ubori bopa z prikrasami z dzobiv dvorogogo kalao Spochatku taki ubori nosili tilki i svyasheniki prote sogodni yih nosyat bagato cholovikiv yak simvol bezstrashnosti Ptahi nosorogi nosorozhci prisutni takozh i v ukrayinskomu folklori Odnak za ukrayinskimi viruvannyami ci ptahi vimerli tak yak ne shotili sisti u Kovcheg Noya ye nacionalnim simvolom malajskogo shtatu Saravak sho znajshlo viddzerkalennya v jogo gerbu na yakomu cej ptah zobrazhenij z rozprostertimi krilami Dlya miscevogo naselennya cej ptah ye simvolom neporochnosti i chistoti Lyudi chasto vikoristovuyut abo samogo ptaha abo jogo zobrazhennya v religijnih obryadah Malajskij gomraj z jogo zadertim vgoru sholomom simvolizuye odnogo z najmogutnishih dayakskih bogiv boga vijni malaj Singalang Burong yakij graye vazhlivu rol v religijnih festivalyah ibaniv osoblivo v festivali ptaha nosoroga malaj Gawai Kenyalang abo malaj Gawai Burong U comu shtati voditsya bezlich vidiv cih ptahiv cherez sho jogo chasto nazivayut krayinoyu ptahiv nosorogiv U Saravaci yak i na inshih teritoriyah Pivdenno Shidnoyi Aziyi ptahi nosorogi znahodyatsya pid ohoronoyu U indijskomu shtati Nagalend takozh shorichno prohodit festival ptaha nosoroga Dvorogij kalao abo velikij indijskij ptah nosorig v comu shtati ye povsyudno shanoblivim ptahom U inshomu indijskomu shtati Arunachal Pradesh cej ptah ye simvolom shtatu i vidobrazhenij na jogo gerbi Aceros cassidix ye simvolom indonezijskoyi provinciyi Pivdenne Sulavesi Bagato ptahiv nosorogiv krupni lisovi ptahi i vimagayut dlya zhittya veliki prostori perestijnogo lisu z velikim chislom starih derev dlya gnizduvannya Cherez intensivni virubki lisiv majbutnye cih ptahiv opinilosya pid zagrozoyu Lyudi polyuyut na ptahiv vikoristovuyuchi yih u yizhu dlya otrimannya zasobiv dlya likuvannya hvorob i vigotovlennya suveniriv inkrustovanih cherepiv i dzobiv Shilni virosti Rhinoplax vigil zastosovuyutsya yak material dlya vigotovlennya necke Za danimi chervonogo spisku MSOP dva vidi ptahiv nosorogiv znahodyatsya pid zagrozoyu she dva vidi pid kritichnoyu zagrozoyu P yat vidiv klasifikuyutsya yak urazlivi a she 12 vidiv blizki do zagrozi vimirannya Zobrazhennya ptahiv nosorogiv mozhna pobachiti na prapori birmanskogo shtatu Chin na markah bagatoh krayin Afriki i Aziyi Na 25 zambijskih ngve zobrazhenij Tockus alboterminatus U animacijnomu filmi Korol lev modellyu dlya personazha ptaha nosoroga Zazu posluzhiv Tockus erythrorhynchus Prapor birmanskogo shtatu Chin Gerb malajskogo shtatu Saravak 10 zambijskih ngve 1972 roku Zaraz ptah nosorig zobrazhenij na 25 ngve Ptah nosorig Zazu z filmu Korol lev RodiToko Tockus 10 vidiv Lophoceros 7 vidiv Horizocerus 2 vidi Bilochubij kalao Berenicornis 1 vid Afrikanskij kalao Bycanistes 6 vidiv Sholomnij kalao Ceratogymna 2 vidi Gomraj Buceros 3 vidi Dovgohvostij kalao Rhinoplax 1 vid Korotkochubij kalao Anorrhinus 3 vidi Sirij toko Ocyceros 3 vidi Ptah nosorig Anthracoceros 5 vidiv Kalao Aceros 1 vid Rhabdotorrhinus 4 vidi Filippinskij kalao Penelopides 5 vidiv Smugastorogij kalao Rhyticeros 6 vidivPrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Kemp Alan C amp Woodcock Martin 1995 The Hornbills Bucerotiformes Oxford University Press Oxford New York ISBN 0 19 857729 X Dickinson Edward C ed The Howard and Moore Complete Checklist of the Birds of the World 3rd ed Princeton NJ and Oxford U K Princeton University Press 2003 Nosorozhec Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Poonswad P amp Kemp A C 1993 Manual to the conservation of Asian hornbills Hornbill Project Mahidol University Bangkok PosilannyaHornbill videos on the Internet Bird Collection ITIS Taxonometric Report Data Birds of India website Hornbill Conservation Hornbill Specialist Group IUCN Narcondam Island Wildlife Sanctuary Things to Know About Hornbills Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ptahi nosorogi