Boeing Vertol CH-113 Labrador

CH-46 Sea Knight (укр. «Сі Найт») — американський середній цивільний і військово-транспортний вертоліт, з 1960-х років по 2015-й стояв на озброєнні Корпусу морської піхоти США. Розроблений для заміни вертольотів Piasecki H-21.

CH-46 Sea Knight
Вертоліт КМП США CH-46 "Phrog" з пролітає над Гантінґтон-Біч, Каліфорнія у жовтні 2011.
Призначення	Транспортний вертоліт
Походження	США
Виробник	Boeing Vertol
Перший політ	22 квітня 1958 (V-107)
Дата прийняття на службу	1964
Списання	2004 (ВМС США) 2015 (КМП США)
Статус	У обмеженому використанні
Основні користувачі	США  Військово-морські сили США  Сухопутні війська Японії Державний департамент США
Виробництво	1962–1971
Кількість	H-46: 524

Історія створення

Розробка нового транспортного вертольота, призначеного для заміни в армії США швидко застарілого CH-21, була розпочата фірмою Vertol Aircraft (у 1960 році увійшла до складу Боїнг Гелікоптер) у 1956 році. Новий вертоліт зберіг поздовжню схему розташування гвинтів H-21, але мав більш компактне компонування і більш потужну силову установку — два газотурбінних двигуна. Дослідний зразок V-107-I здійснив перший політ 22 квітня 1958 року. У липні того ж року армія США замовила десять прототипів під позначенням YHC-1A для проведення випробувань та оцінки. Перший з цих прототипів піднявся в повітря в серпні 1959 року. Але в цей час у V-107 з'явився серйозний конкурент. Армія паралельно з YHC-1A замовила у Vertol Aircraft дуже схожий, але більш місткий і вантажопідйомний вертоліт YHC-1B (фірмове позначення — V-114, майбутній CH-47 Chinook), і після випробувань зупинила свій вибір на ньому. У результаті замовлення на YHC-1A був зменшений до трьох вертольотів, а після проведення льотної оцінки всі три машини були повернуто виробнику.

Щоб урятувати проект V-107 від краху, фірма вирішила спробувати просунути його на ринку цивільних пасажирських вертольотів. Комерційний варіант V-107-II, перероблений з YHC-1A, здійснив перший політ 25 жовтня 1960 року. У цей час ідея пасажирських вертольотів була дуже популярною, і нова машина почала експлуатуватися авіакомпанією Нью-Йорк Airways з липня 1962 року. Однак V-107 чекало щось більше, ніж доля цивільного рейсового вертольота. До нього проявили інтерес Корпус морської піхоти (КМП) і ВМС США — їм цілком підходив модернізований YHC-1A. Замовлення на п'ятдесят машин було розміщено у лютому 1961 року, перший політ відбувся 16 жовтня 1962 року. Надалі вертоліт отримав позначення CH-46 і назву «Sea Knight» («Морський лицар»).

Задіяні структури

У розробці та виробництві вертольотів CH-/UH-46 було задіяно наступні структури:

Генеральний підрядник робіт

• Планер літального апарату — Boeing Co., Vertol Division, Мортон, Пенсільванія.

Субпідрядники

• Головна передача — H. W. Loud Machine Works, Помона, Каліфорнія;
• Шасі — Electrol Inc., Кінгстон, Нью-Йорк
• Несні гвинти, привідна система, корпус диференціалу тяги — Curran Machine Works, Йорк Торонто, Онтаріо;
• Паливні баки — Goodyear Aerospace Corp., Акрон, Огайо;
• Крісла пілотів — L. B. Smith Aircraft Corp., Маямі, Флорида;
• Відкидні сидіння для десанта — Oro Manufacturing Co., Монро, Північна Кароліна; C. R. Daniels, Inc., Деніелс, Меріленд;
• Втулка несного гвинта, корпус шайби перекосу — Avco Corp., Lycoming Division, Уільямспорт, Пенсильванія;
• Лонжерони — Letill Manufacturing Co., Санта-Фе-Спрінгс, Каліфорнія;
• Електромеханічні приводи приборного обладнання, індикатори — General Precision Inc., Keariott Division, Кліфтон, Нью-Джерсі
• Гідроприводи, насоси — Aircraft Engineering, Кліфтон, Нью-Джерсі; New York Air Brake Co., Уотертаун, Нью-Йорк; Ronson Hydraulic Units Corp., Шарлотт, Північна Кароліна; Jarry Hydraulics Ltd., Монреаль, Квебек;
• Тренажер пілота/экіпажу — Dorsey Corporation, Dorsey Trailers Company, Special Products Division, Елба, Алабама.

Постачальники бортового обладнання на замовлення генпідрядника (CFE)

• Генератори — Bendix Corp., Red Bank Division, , Нью-Джерсі; American Machine & Foundry Co., Leland Airborne Products Division, Вандалія, Огайо;
• Стартер — New York Air Brake Co., Уотертаун, Нью-Йорк;
• Вантажна лебідка — Breeze Corp., Inc., Юніон, Нью-Джерсі;
• Система зовнішньої підвіски — Aeroquip Corp., Джексон, Мічиган.

Постачальники бортового обладнання за держзамовленням (GFE)

• Двигун  — General Electric, Вест-Лінн, Массачусетс;
• Допоміжна силова установка — International Harvester Co., Solar Division, Сан-Діего, Каліфорнія;
• Бортові засоби зв'язку, Бортовий прийомопередавач , високочастотний односмуговий передавач команд  — Collins Radio Co., Сідар-Рапідс, Айова;
• Бортове навігаційне обладнання, азимутально-далекомірна радіосистема ближньої навігації — , Federal Laboratory Division, Натлі, Нью-Джерсі; Nutley, N.J.; Stewart-Warner Corp., Чикаго, Іллінойс.

Конструкція

Проєкції СН-46

Зовні CH-46 дуже нагадує вертоліт CH-47, маючи, однак, менші розміри і триопорне шасі яке не прибирається замість чотириопорного. Вертоліт має двогвинтову подовжню схему. Фюзеляж водонепроникний, що дозволяє при необхідності здійснювати посадку на воду. Несні гвинти трилопатеві. Двигуни розташовані поруч у пілоні заднього несного гвинта.

^[en] розміщені у бічних обтічниках, що забезпечують стійкість під час приводнення. Є вантажно-розвантажувальна рампа в задній частині фюзеляжу. Гак, вмонтований в підлогу кабіни, дозволяє здійснювати перевезення вантажів масою до 4,5 т на зовнішній підвісці.

Військові модифікації можуть перевозити у вантажній кабіні 26 пасажирів або 15 нош з пораненими і 2 санітарами.

Модифікації

• Model 107-II — Третій прототип YHC-1, який був перетворений у цивільний вертоліт комерційних авіаліній. Всі наступні вертольоти для авіаліній називалися, як BV 107-II.
• Model 107M — прототип для корпусу морської піхоти США
• V-107-II — цивільний варіант. Побудовано 7 машин.
• HRB-1 — перша серійна військова модифікація з двигунами Дженерал Електрик T58-GE-8. У 1962 році перейменована у CH-46A у зв'язку зі зміною системи позначень американських військових літаків і вертольотів. Випущено 160 машин.
• UH-46A — позначення CH-46A, призначених для ВМС. Побудовано 14 машин.
• UH-46B — варіант, який проходив оцінку у ВПС США.
• CH-46D — варіант з більш потужними двигунами Дженерал Електрик T58-GE-10. Випущено 266 машин.
• UH-46D — позначення CH-46D, призначених для ВМС. Випущено 10 машин.
• CH-46E — переобладнані CH-46 інших варіантів з двигунами Дженерал Електрик T58-GE-16 і модифікаціями, що підвищують безпеку членів екіпажу і пасажирів. Переобладнання 273 машин почалося в 1977 році.
• RH-46E — вертоліт ВМС США, призначений для тралення мін.
• CH-46F — варіант CH-46D з додатковим електронним обладнанням. Остання серійна модифікація, випущено 174 машини.
• VH-46F — варіант для перевезення високопоставлених осіб
• CH-113 «Labrador» — пошуково-рятувальний варіант моделі 107-II-9 для канадських ВПС (18 побудовано).
• CH-113A «Voyageur» — модель 107-II-9 для канадських збройних сил (12 побудовано).

Служба

CH-46 на палубі вертольотоносця «Сайпан»

CH-46 почали надходити в ескадрильї в другій половині 1964 року. Серійне виробництво вертольотів цього типу в США продовжувалося з 1962 по 1971 рік; всього побудовано 677 машин (в тому числі 621 у військових модифікаціях і 56 у цивільних). ВМС використовували дуже невелика кількість «Sea Knight» (24 машини), основним експлуатантом став КМП. До кінця 1960-х років CH-46 практично повністю замінили старіючі UH-34; таким чином, «Sea Knight» став основним середнім вертольотом морської піхоти США.

У березні 1966 року перші «Sea Knight» прибули до В'єтнаму. У бойових умовах всі вертольоти несли додаткову броню і озброєння — два кулемети (як правило, великокаліберні М2, набагато рідше встановлювалися М60). «Sea Knight» отримали у морських піхотинців в цілому хорошу репутацію, ставши «робочим конем» КМП у В'єтнамській війні. Ці вертольоти брали участь в евакуації американського посольства і південнов'єтнамських біженців з Сайгона у квітні 1975 року.

CH-46 з вантажем на зовнішній підвісці. , В'єтнам

Після В'єтнаму CH-46 використовувалися практично у всіх операціях морської піхоти США. Втрати (бойові і небойові) відзначені під час вторгнення на Гренаду (1983) і операції «Буря в пустелі» (1991). На другий день Іракської війни, 21 березня 2003 року, «Sea Knight» з 268-ї ескадрильї середніх вертольотів КМП США зазнав катастрофи в районі іраксько-кувейтського кордону, що призвело до перших людських втрат сил міжнародної коаліції в цій війні — загинули четверо американських членів екіпажу і вісім британських солдатів. Всього до грудня 2007 року, за наявними даними, в Іраку було втрачено п'ять вертольотів CH-46.

До середини 1990-х років вертольоти CH-46 перебували на озброєнні 17 транспортних ескадрилей КМП США. За час своєї довгої служби «Sea Knight» завоювали любов і повагу своїх екіпажів і пасажирів, про що свідчить дане CH-46 прізвисько «жаба» (жаргонна «Phrog») і приказка «ніколи не довіряй вертольоту, якому немає 30 років». У серпні 2002 року після виявлення у двох CH-46 тріщин у компоненті одного з несних гвинтів були припинені польоти всіх американських вертольотів цього типу, але тривога виявилася помилковою — подібних тріщин більше не було виявлено. ВМС США остаточно зняли «жабку» з озброєння у 2004 році, замінивши її вертольотами , Сікорський SH-60. Корпус морської піхоти планує поступово замінювати СН-46 новітніми конвертопланами V-22, проте цей процес займе багато часу, і остаточне зняття «Sea Knight» з озброєння передбачалося не раніше 2014 року. Останні СН-46 були остаточно виведені з експлуатації КМП США в квітні 2015 року.

Користувачі

Географія експлуатації CH-46. Синім позначені держави, в яких CH-46 складається на озброєнні, червоним — яких складався на озброєнні

CH-46 не були популярними за кордоном, повністю поступаючись CH-47 у вантажопідйомності.

•  Канада

У 1963—1965 роках було придбано 18 вертольотів, які отримали позначення CH-113 «Лабрадор» (для ВПС) і СН-113А «Вояжер» (для армії). Частина з них пройшла модернізацію у 1980-ті роки.

•  Саудівська Аравія

Було закуплено лише вертольоти японського виробництва і лише цивільні модифікації, в тому числі пожежну, «швидку допомогу» і вертоліт для високопоставлених осіб. Вони мали позначення від KV-107IIA-SM-1 до KV-107IIA-SM-4.

•  США

24 вересня 2004 року CH-46 було знято з озброєння ВМС США. На зміну йому прийшов MH-60S «Night Hawk».

9 квітня 2015 року CH-46 було знято з озброєння КМП США. На зміну йому прийшов MV-22 «Osprey».

•  Таїланд

Таїланд використовував кілька японських вертольотів у варіантах для високопоставлених осіб.

•  Швеція

Було закуплено 25 вертольотів, частина з яких була японського виробництва. Вони використовувалися в національних ВПС (під позначенням HKp 4A) і у ВМС (HKp 4B, 4C HKp, HKp 4D).

•  Японія

В 1965 році фірма Kawasaki купила у Боїнга ліцензію на виробництво V-107. Всього в Японії до 1990 року було випущено 156 вертольотів КВ-107 у численних військових і цивільних модифікаціях. Військові вертольоти перебували на озброєнні Сил самооборони країни.

Характеристики

Наведені характеристики вертольота СН-46Е.

• Екіпаж — 4 людини
• Двигуни: 2× Дженерал ЕлектрикT-58GE-16
  • максимальна потужність — 1 870 к.с. (1 395 кВт)
  • номінальна потужність — 1 770 к.с. (1 320 кВт)
• Діаметр несних гвинтів — 2× 15,24 м
• Габарити:
  • довжина фюзеляжу — 13,92 м
  • довжина з урахуванням лопатей — 25,70 м
  • відстань між осями гвинтів — 10,16 м
  • колісна база — 7,57 м
  • ширина фюзеляжу — 2,21 м
  • ширина колії — 4,43 м
  • максимальна ширина — 4,50 м
  • висота — 5,17 м

• Вантажна кабіна
  • Довжина — 7,37 м
  • Ширина — 1,83 м
  • Висота — 1,83 м
• Маси
  • Маса порожнього — 7 048 кг
  • Максимальна злітна маса — 11 023 кг
  • Корисне навантаження — 3 975 кг
    • на зовнішній підвісці — 4 536 кг
• Максимальна швидкість — 265 км/год
• Швидкопідйомність у землі — 523 м/хв
• Практична стеля (над землею)  — 2895 м
• Бойовий радіус польоту — 300 км

Озброєння

• 2 кулемета типу «Гатлінг» XM218 калібру 12,7 × 99 мм.
• 1 кулемет M240G 7,62 × 51 мм, встановлений на рампі.

Галерея

Див. також

• (Схеми вертольотів)
• Boeing CH-47 Chinook — важкий транспортний вертоліт аналогічної конструкції

Бібліографія

• Современная военная авиация. — Смоленск : Русич, 2000. — С. 128. — .
• Ружицкий Е. И. Зарубежные вертолёты. — М. : АСТ; Астрель, 2002. — С. 382.

Примітки

1. Від англ. sea — море та knight — лицар
   Абревіатура в чинній системі позначень авіації та ракет містить такі індекси:
   
   • C (cargo) — транспортний
   • H (helicopter) — гелікоптер

1. CH-46 history page [Архівовано 3 грудень 2007 у Wayback Machine.]. U.S. Navy, 16 November 2000.
2. Piasecki H-21 (рос.
3. Statement of Rear.
4. Trailers for the Space Age by Dorsey.
5. Ospreys replace last Marine squadron of Sea Knight 'phrogs'. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.
6. Boeing: Global Services & Support — Integrated Logistics — CH-46E Sea Knight Technical Specs. Архів оригіналу за 16 вересень 2011. Процитовано 10 листопад 2016.

Посилання

• Використання та перспективи CH-46 (1990 рік) [Архівовано 10 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Проблеми з CH-46 і перспективи його заміни (1993 рік) [Архівовано 10 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)