Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Arctogalidia trivirgata | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Arctogalidia trivirgata Gray, 1832 | ||||||||||||||||||
 Мапа поширення виду Arctogalidia trivirgata | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Arctogalidia trivirgata (Дрібнозуба пальмова цівета) — ссавець родини Віверових (Viverridae). Зустрічається в наступних країнах: Бангладеш, Бруней-Даруссалам, Камбоджа, Китай, Індія, Індонезія (Ява, Калімантан, Суматра), Лаос, Малайзія (півострів Малайзія, Сабах, Саравак), М'янма, Сінгапур, Таїланд, В'єтнам. Населяє напів-вічнозелені і вічнозелені ліси. Зустрічається в порушених лісах, хоча у значно меншій кількості. Поширення за висотою: нижче 1200 м над рівнем моря.
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 440-600 мм, хвіст: 510-690 мм, довжина задньої ступні: 74-80 мм, довжина вух: 38-42 мм, вага: 2.0-2.5 кг.
Опис. Колір верхньої частині тіла, проксимальної частини хвоста, зовнішніх сторін кінцівках варіює від темно-сірувато-рудого до яскраво оранжево-рудувато-коричневого. Голова зазвичай темніша і сіріша, а лапи і дистальна частина хвоста буруваті. Є середня біла смуга на морді, і є три коричневі або чорні поздовжні смуги на спині. Середня смуга, як правило, суцільна і різка, в той час як бічні можуть бути розбиті на плями або майже відсутні. Низ сірувато білий або кремово-буро-жовтий з білуватою плямою на грудях.Хутро коротке.
Поведінка, життєвий цикл
Веде нічний, дуже деревний (рідко спускається на землю) спосіб життя. У першу чергу це плодоїдна тварина, іноді може вживати комах, малих ссавців, ящірок. Швидше за все, може давати потомство протягом усього року, і може бути два приплоди на рік, від двох до трьох малюків у кожному. Тривалість життя цього виду становить від 10 до 12 років. Сезону розмноження немає. Може бути два приплоди (по два,три малюка) на рік. Вагітність триває 45 днів.
Загрози та охорона
Втрата і деградація місць проживання є серйозною загрозою. Важливо відзначити, що багато великих охоронних районів, які були створені на півночі Південно-Східної Азії у вічнозелених та напів-вічнозелених лісах, дають підтримку виду. Зустрічається й на інших охоронних територіях.
Джерела
- Вебсайт [ 4 липня 2011 у Wayback Machine.] МСОП
- Andrew T. Smith, Yan Xie A guide to the mammals of China - Princeton University Press, 2008, p.408
- Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world — JHU Press, 2005, p. 193
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Nandiniidae |
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arctogalidia trivirgata Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kotovidi Feloidea Rodina Viverovi Viverridae Rid Arktogalidiya Arctogalidia 1897 Vid A trivirgata Binomialna nazva Arctogalidia trivirgata Gray 1832 Mapa poshirennya vidu Arctogalidia trivirgata Posilannya Vikishovishe Arctogalidia trivirgata Vikividi Arctogalidia trivirgata EOL 328086 ITIS 621982 MSOP 41691 NCBI 94182 Fossilworks 232038 Arctogalidia trivirgata Dribnozuba palmova civeta ssavec rodini Viverovih Viverridae Zustrichayetsya v nastupnih krayinah Bangladesh Brunej Darussalam Kambodzha Kitaj Indiya Indoneziya Yava Kalimantan Sumatra Laos Malajziya pivostriv Malajziya Sabah Saravak M yanma Singapur Tayiland V yetnam Naselyaye napiv vichnozeleni i vichnozeleni lisi Zustrichayetsya v porushenih lisah hocha u znachno menshij kilkosti Poshirennya za visotoyu nizhche 1200 m nad rivnem morya MorfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tila 440 600 mm hvist 510 690 mm dovzhina zadnoyi stupni 74 80 mm dovzhina vuh 38 42 mm vaga 2 0 2 5 kg Opis Kolir verhnoyi chastini tila proksimalnoyi chastini hvosta zovnishnih storin kincivkah variyuye vid temno siruvato rudogo do yaskravo oranzhevo ruduvato korichnevogo Golova zazvichaj temnisha i sirisha a lapi i distalna chastina hvosta buruvati Ye serednya bila smuga na mordi i ye tri korichnevi abo chorni pozdovzhni smugi na spini Serednya smuga yak pravilo sucilna i rizka v toj chas yak bichni mozhut buti rozbiti na plyami abo majzhe vidsutni Niz siruvato bilij abo kremovo buro zhovtij z biluvatoyu plyamoyu na grudyah Hutro korotke Povedinka zhittyevij ciklVede nichnij duzhe derevnij ridko spuskayetsya na zemlyu sposib zhittya U pershu chergu ce plodoyidna tvarina inodi mozhe vzhivati komah malih ssavciv yashirok Shvidshe za vse mozhe davati potomstvo protyagom usogo roku i mozhe buti dva priplodi na rik vid dvoh do troh malyukiv u kozhnomu Trivalist zhittya cogo vidu stanovit vid 10 do 12 rokiv Sezonu rozmnozhennya nemaye Mozhe buti dva priplodi po dva tri malyuka na rik Vagitnist trivaye 45 dniv Zagrozi ta ohoronaVtrata i degradaciya misc prozhivannya ye serjoznoyu zagrozoyu Vazhlivo vidznachiti sho bagato velikih ohoronnih rajoniv yaki buli stvoreni na pivnochi Pivdenno Shidnoyi Aziyi u vichnozelenih ta napiv vichnozelenih lisah dayut pidtrimku vidu Zustrichayetsya j na inshih ohoronnih teritoriyah DzherelaVebsajt 4 lipnya 2011 u Wayback Machine MSOP Andrew T Smith Yan Xie A guide to the mammals of China Princeton University Press 2008 p 408 Ronald M Nowak Walker s carnivores of the world JHU Press 2005 p 193 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nandiniidae Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi