Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Arch Linux або просто Arch вимовляється ɑːrtʃ мінімалістичний гнучкий дистрибутив Linux оптимізований для архітектури x8

Arch Linux

Arch Linux

Arch Linux (або просто Arch; вимовляється [ɑːrtʃ]) — мінімалістичний, гнучкий дистрибутив Linux, оптимізований для архітектури x86-64. Використовує останні стабільні версії програм і доповнюється AUR-репозиторієм (який підтримується користувачами). Мінімалістичний дизайн означає відсутність непотрібних для базової роботи програм, включаючи графічний інтерфейс і пакети програм, а гнучкість визначається наявністю добре документованих конфігураційних файлів і можливістю зробити з системи будь-що — від продуктивного сервера до зручної домашньої ОС. Початковим інтерфейсом Arch Linux є zsh-термінал, саме тому даний дистрибутив вважається дистрибутивом для досвідчених користувачів.

Arch Linux
image
image
Розробник Аарон Ґріффін і команда
Родина ОС Linux
Вихідна модель Open source
Початковий випуск 11 березень 2002
Останній випуск 2024.06.01
Репозиторій https://git.archlinux.org/ image
Цільовий ринок Загального призначення
Менеджер пакетів pacman
Платформи ARM, x86-64
Тип ядра Монолітне ядро
Інтерфейс
користувача		 Bash
Ліцензія GNU GPL[3][4][5]
www.archlinux.org

Під враженням CRUX, ще одного мінімалістичного дистрибутиву, Джудд Вінет започаткував Arch Linux у березні 2002 року. При цьому Arch Linux є дистрибутивом «from scratch» і не оснований ні на якому іншому дистрибутиві Linux. Вінет очолював проєкт до 1 жовтня 2007 року, коли він відійшов від роботи за браком часу і передав керування проєктом Ааронові Ґріффіну.

На відміну від CRUX, Arch Linux поширюється у вигляді бінарних пакетів і простіший у встановленні. Arch дещо нагадує Slackware, проте додатково виконує контроль залежності пакетів.

Arch має офіційну інструкцію по встановленню [ 19 жовтня 2020 у Wayback Machine.] англійською мовою. Варіанти документації іншими мовами підтримуються тільки спільнотою і тому не завжди містять актуальну інформацію.Інструкція з встановлення українською мовою [ 11 квітня 2022 у Wayback Machine.]

На базі цієї ОС було створено Manjaro Linux, який, станом на грудень 2018 року є найпопулярнішою ОС на сайті DistroWatch.

В arch linux використовується вид оновлень rolling releases, тому його релізи є "зрізами" актуальних версій програм. Такий "зріз" робиться кожне перше число місяця.

Вимова

Ведеться багато дебатів на тему правильної вимови назви. Творець Джадд Вінет вимовляє Arch на той же манер, що і archer або parchment (українською приблизно звучить як «арч»). При іншій вимові може виникнути плутанина з Ark Linux .

Дизайн системи

Простота та відкритість

Arch Linux розробляється за принципом простоти. В даному випадку, під простотою розуміється відсутність непотрібних доповнень, модифікацій та узагальнень, наявність Unix-подібної структури, яка дозволяє користувачу змінювати систему відповідно до своїх потреб. За рахунок простоти Arch Linux може працювати і на слабких системах. Всі конфігураційні файли спеціально розміщені для зручного консольного доступу і не приховуються графічними конфігураторами (щоправда, раніше при установці системи використовувалась програма AIF з псевдографічним інтерфейсом на основі ).

Уся складність системи відкрита кожному. Arch Linux успадковує складність GNU/Linux систем, проте робить це більш прозоро і з кращою організацією. Користувачі Arch Linux вважають, що приховування складних механізмів призводить тільки до ускладнення самої системи.

Центрування користувача

Багато дистрибутивів Linux орієнтуються на користувача, в той час як Arch Linux центрує користувача. Відповідно до цього принципу Arch Linux вимагає від користувача відповідних знань, компетентності та відповідальності, надаючи взамін повний і абсолютний контроль над системою. Фактично, це означає відповідність принципу DIY — «Do it yourself». Користувач не повинен просити або домагатись включення у дистрибутив якоїсь конкретної особливості, натомість повинен самотужки вирішити свою проблему і поділитись результатом із спільнотою — філософія «спочатку зроби, а потім проси».

Свобода

Повна свобода дій, дозвіл на розширення системи до будь-якого потрібного рівня. На відміну від Gentoo, основним способом поширення є бінарні файли, що може спростити принцип свободи дій. Проте варто зауважити, що Gentoo орієнтується на власне систему, як інструмент і тому вимагає глибоких пізнань у конструкції ядра або сумісностей, тоді як Arch Linux дозволяє швидко збирати систему з елементарних блоків, щоб відповідати бажанням користувача.

Система пакетів

Система пакетів Arch Linux (ABS, Arch Build System) — це порт-подібна система для компіляції та пакування програмного забезпечення з програмного коду. ABS складається з дерева пакунків (ABS tree) і програм для роботи з пакунками.

У вершинах дерева розміщені PKGBUILD файли — скрипти, що містять інформацію про пакет, інструкції по способу його створення і інтернет-адреси програмного коду. Програма makepkg на основі цих PKGBUILD файлів утворює pkg.tar.gz або .pkg.tar.xz файл-пакунок. Потім цей пакунок можна встановити у систему за допомогою універсального менеджера пакунків pacman. У випадку відсутності PKGBUILD файлу для певної програми, користувач сам формує його і викладає у окремий репозиторій загального доступу — AUR, Arch User Repository. Цей розділ не входить у ABS, не підтримується авторами системи, проте підтримується користувачами і його пакунки можна утворювати/встановлювати стандартними засобами.

На відміну від Debian-основаних дистрибутивів, Arch Linux включає у ABS останні стабільні версії пакетів, це означає, що користувачам не потрібно очікувати виходу нової версії дистрибутиву. Менеджер pacman спрощує процедуру оновлення пакетів та системи в цілому і за рахунок цього систему можна утримувати у найновішому стані у прямому значенні цього слова.

Історія релізів

Версія Кодова назва Дата Примітка
0.1 Homer березень 2002 Перший випуск
0.2 Vega квітень 2002
0.3 Firefly серпень 2002
0.4 Dragon грудень 2002
0.5 Nova червень 2003 Підтримка PAM, LVM и GRUB.
0.6 Widget березень 2004 Додано підтримку файлових систем JFS і XFS
0.7 Wombat січень 2005
0.8 Voodoo березень 2007
2007.05 Duke травень 2007 pacman v3
2007.08 Don't Panic серпень 2007
2008.06 Overlord червень 2008 Використання .img образів для запису на USB-пристрої.
2009.02 лютий 2009 Використання AIF (фреймворк установки Arch)
2009.08 серпень 2009 pacman 3.3, переробка AIF (можливість задавання LVM та інші зміни), різні покращення
2010.05 травень 2010 Використання єдиного образу для запису на CD і USB пристрої. Поява dual-образу, з якого можна поставити або x86 або x86-64 версію Arch
2011.08 сеппень 2011 Расширено можливості програми встановлення
2012.07 липень 2012 Вилучено AIF, замість нього використовуються просто скріпти встановлення
2012.08 серпень 2012 GRUB 2.0, ZSH як командна оболонка, автозапуск мережі якщо є DHCP.
2012.09 вересень 2012 Linux 3.5.3, можливість підключитись до інтернету через UMTS USB-модем на Live системі
2012.10 жовтень 2012 Для завантаження системи використовується systemd, initscripts не працюють на Live-системі, спрощено завантаження та встановлення EFI, для промалювання меню EFI використовується gummiboot
2012.11.01 листопад 2012 Linux 3.6, ConsoleKit вилучено з репозитаріїв, polkit і networkmanager перенесено в extra, завантаження виконується з використанням systemd-logind
2012.12.01 грудень 2012 Linux 3.6.8, systemd 196
2013.01.04 січень 2013 Linux 3.6.11
2013.06.01 червень 2013 Linux 3.9.4
2013.07.01 липень 2013 Linux 3.9.8
2013.08.01 вересень 2013 Включено ядро Linux: 3.10.3
2013.09.01 вересень 2013 Включено ядро Linux: 3.10.10
2013.10.01 жовтень 2013 Включено ядро Linux: 3.11.2
2021.12.01 грудень 2021 Включено ядро Linux: 5.15.5

Позначення:

— Старі версії
— Поточна версія

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Arch Linux
  • Використано матеріали з офіційної вікі Arch Linux [ 28 квітня 2011 у Wayback Machine.](англ.). Присутня неповна українська версія [ 15 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  • Офіційна сторінка проєкту Arch Linux [ 9 травня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
  • Українська спільнота користувачів Arch Linux [ 15 грудня 2009 у Wayback Machine.]
  • Українська спільнота matrix присвячена Arch Linux

Примітки

  1. Aaron Griffin [ 18 березня 2010 у Wayback Machine.], Lead Developer at ArchLinux
  2. . Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 11 лютого 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  3. COPYING
  4. About mkinitcpio
  5. . Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 11 лютого 2011.
  6. (англ.). osdir.com. август 2005. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 7 марта 2012. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
  7. Judd Vinet (2003-07-21) Arch Linux 0.5 Released [ 6 липня 2010 у Wayback Machine.].
  8. Judd Vinet (2004-03-01) Arch Linux 0.6 Released [ 6 липня 2010 у Wayback Machine.].
  9. Judd Vinet (2005-01-24) Arch Linux 0.7 (Wombat) Released! [ 6 липня 2010 у Wayback Machine.]
  10. Tobias Powalowski (2007-03-31) 0.8 Voodoo ISOs finally released! [ 6 липня 2010 у Wayback Machine.]
  11. Tobias Powalowski (2007-05-17) 2007.05 Duke ISOs released [ 6 липня 2010 у Wayback Machine.].
  12. Tobias Powalowski (2007-08-05) 2007.08 Don't Panic ISOs released [ 6 липня 2010 у Wayback Machine.].
  13. Simo Leone (2008-06-24) 2008.06 Overlord ISOs released [ 26 липня 2010 у Wayback Machine.].
  14. Aaron Griffin (2009-02-16) 2009.02 ISO Release [ 31 серпня 2010 у Wayback Machine.].
  15. Dieter Plaetinck (2009-08-10) 2009.08 images [ 17 серпня 2010 у Wayback Machine.].
  16. Dieter Plaetinck (2010-05-17) 2010.05 images [ 21 вересня 2010 у Wayback Machine.].
  17. . Архів оригіналу за 21 вересня 2011. Процитовано 20 серпня 2011.
  18. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 22 листопада 2013.
  19. . Архів оригіналу за 22 січня 2014. Процитовано 22 листопада 2013.
  20. . Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 22 листопада 2013.
  21. . Архів оригіналу за 22 січня 2014. Процитовано 22 листопада 2013.
  22. . Архів оригіналу за 22 січня 2014. Процитовано 22 листопада 2013.
  23. (англ.). Архів оригіналу за 7 грудня 2013. Процитовано 22 листопада 2013.
  24. (англ.). Архів оригіналу за 19 квітня 2014.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Arch Linux abo prosto Arch vimovlyayetsya ɑːrtʃ minimalistichnij gnuchkij distributiv Linux optimizovanij dlya arhitekturi x86 64 Vikoristovuye ostanni stabilni versiyi program i dopovnyuyetsya AUR repozitoriyem yakij pidtrimuyetsya koristuvachami Minimalistichnij dizajn oznachaye vidsutnist nepotribnih dlya bazovoyi roboti program vklyuchayuchi grafichnij interfejs i paketi program a gnuchkist viznachayetsya nayavnistyu dobre dokumentovanih konfiguracijnih fajliv i mozhlivistyu zrobiti z sistemi bud sho vid produktivnogo servera do zruchnoyi domashnoyi OS Pochatkovim interfejsom Arch Linux ye zsh terminal same tomu danij distributiv vvazhayetsya distributivom dlya dosvidchenih koristuvachiv Arch LinuxRozrobnik Aaron Griffin i komandaRodina OS LinuxVihidna model Open sourcePochatkovij vipusk 11 berezen 2002Ostannij vipusk 2024 06 01Repozitorij https git archlinux org Cilovij rinok Zagalnogo priznachennyaMenedzher paketiv pacmanPlatformi ARM x86 64Tip yadra Monolitne yadroInterfejs koristuvacha BashLicenziya GNU GPL 3 4 5 www archlinux org Pid vrazhennyam CRUX she odnogo minimalistichnogo distributivu Dzhudd Vinet zapochatkuvav Arch Linux u berezni 2002 roku Pri comu Arch Linux ye distributivom from scratch i ne osnovanij ni na yakomu inshomu distributivi Linux Vinet ocholyuvav proyekt do 1 zhovtnya 2007 roku koli vin vidijshov vid roboti za brakom chasu i peredav keruvannya proyektom Aaronovi Griffinu Na vidminu vid CRUX Arch Linux poshiryuyetsya u viglyadi binarnih paketiv i prostishij u vstanovlenni Arch desho nagaduye Slackware prote dodatkovo vikonuye kontrol zalezhnosti paketiv Arch maye oficijnu instrukciyu po vstanovlennyu 19 zhovtnya 2020 u Wayback Machine anglijskoyu movoyu Varianti dokumentaciyi inshimi movami pidtrimuyutsya tilki spilnotoyu i tomu ne zavzhdi mistyat aktualnu informaciyu Instrukciya z vstanovlennya ukrayinskoyu movoyu 11 kvitnya 2022 u Wayback Machine Na bazi ciyeyi OS bulo stvoreno Manjaro Linux yakij stanom na gruden 2018 roku ye najpopulyarnishoyu OS na sajti DistroWatch V arch linux vikoristovuyetsya vid onovlen rolling releases tomu jogo relizi ye zrizami aktualnih versij program Takij zriz robitsya kozhne pershe chislo misyacya VimovaVedetsya bagato debativ na temu pravilnoyi vimovi nazvi Tvorec Dzhadd Vinet vimovlyaye Arch na toj zhe maner sho i archer abo parchment ukrayinskoyu priblizno zvuchit yak arch Pri inshij vimovi mozhe viniknuti plutanina z Ark Linux Dizajn sistemiProstota ta vidkritist Arch Linux rozroblyayetsya za principom prostoti V danomu vipadku pid prostotoyu rozumiyetsya vidsutnist nepotribnih dopovnen modifikacij ta uzagalnen nayavnist Unix podibnoyi strukturi yaka dozvolyaye koristuvachu zminyuvati sistemu vidpovidno do svoyih potreb Za rahunok prostoti Arch Linux mozhe pracyuvati i na slabkih sistemah Vsi konfiguracijni fajli specialno rozmisheni dlya zruchnogo konsolnogo dostupu i ne prihovuyutsya grafichnimi konfiguratorami shopravda ranishe pri ustanovci sistemi vikoristovuvalas programa AIF z psevdografichnim interfejsom na osnovi Usya skladnist sistemi vidkrita kozhnomu Arch Linux uspadkovuye skladnist GNU Linux sistem prote robit ce bilsh prozoro i z krashoyu organizaciyeyu Koristuvachi Arch Linux vvazhayut sho prihovuvannya skladnih mehanizmiv prizvodit tilki do uskladnennya samoyi sistemi Centruvannya koristuvacha Bagato distributiviv Linux oriyentuyutsya na koristuvacha v toj chas yak Arch Linux centruye koristuvacha Vidpovidno do cogo principu Arch Linux vimagaye vid koristuvacha vidpovidnih znan kompetentnosti ta vidpovidalnosti nadayuchi vzamin povnij i absolyutnij kontrol nad sistemoyu Faktichno ce oznachaye vidpovidnist principu DIY Do it yourself Koristuvach ne povinen prositi abo domagatis vklyuchennya u distributiv yakoyis konkretnoyi osoblivosti natomist povinen samotuzhki virishiti svoyu problemu i podilitis rezultatom iz spilnotoyu filosofiya spochatku zrobi a potim prosi Svoboda Povna svoboda dij dozvil na rozshirennya sistemi do bud yakogo potribnogo rivnya Na vidminu vid Gentoo osnovnim sposobom poshirennya ye binarni fajli sho mozhe sprostiti princip svobodi dij Prote varto zauvazhiti sho Gentoo oriyentuyetsya na vlasne sistemu yak instrument i tomu vimagaye glibokih piznan u konstrukciyi yadra abo sumisnostej todi yak Arch Linux dozvolyaye shvidko zbirati sistemu z elementarnih blokiv shob vidpovidati bazhannyam koristuvacha Sistema paketivSistema paketiv Arch Linux ABS Arch Build System ce port podibna sistema dlya kompilyaciyi ta pakuvannya programnogo zabezpechennya z programnogo kodu ABS skladayetsya z dereva pakunkiv ABS tree i program dlya roboti z pakunkami U vershinah dereva rozmisheni PKGBUILD fajli skripti sho mistyat informaciyu pro paket instrukciyi po sposobu jogo stvorennya i internet adresi programnogo kodu Programa makepkg na osnovi cih PKGBUILD fajliv utvoryuye pkg tar gz abo pkg tar xz fajl pakunok Potim cej pakunok mozhna vstanoviti u sistemu za dopomogoyu universalnogo menedzhera pakunkiv pacman U vipadku vidsutnosti PKGBUILD fajlu dlya pevnoyi programi koristuvach sam formuye jogo i vikladaye u okremij repozitorij zagalnogo dostupu AUR Arch User Repository Cej rozdil ne vhodit u ABS ne pidtrimuyetsya avtorami sistemi prote pidtrimuyetsya koristuvachami i jogo pakunki mozhna utvoryuvati vstanovlyuvati standartnimi zasobami Na vidminu vid Debian osnovanih distributiviv Arch Linux vklyuchaye u ABS ostanni stabilni versiyi paketiv ce oznachaye sho koristuvacham ne potribno ochikuvati vihodu novoyi versiyi distributivu Menedzher pacman sproshuye proceduru onovlennya paketiv ta sistemi v cilomu i za rahunok cogo sistemu mozhna utrimuvati u najnovishomu stani u pryamomu znachenni cogo slova Istoriya relizivVersiya Kodova nazva Data Primitka 0 1 Homer berezen 2002 Pershij vipusk 0 2 Vega kviten 2002 0 3 Firefly serpen 2002 0 4 Dragon gruden 2002 0 5 Nova cherven 2003 Pidtrimka PAM LVM i GRUB 0 6 Widget berezen 2004 Dodano pidtrimku fajlovih sistem JFS i XFS 0 7 Wombat sichen 2005 0 8 Voodoo berezen 2007 2007 05 Duke traven 2007 pacman v3 2007 08 Don t Panic serpen 2007 2008 06 Overlord cherven 2008 Vikoristannya img obraziv dlya zapisu na USB pristroyi 2009 02 lyutij 2009 Vikoristannya AIF frejmvork ustanovki Arch 2009 08 serpen 2009 pacman 3 3 pererobka AIF mozhlivist zadavannya LVM ta inshi zmini rizni pokrashennya 2010 05 traven 2010 Vikoristannya yedinogo obrazu dlya zapisu na CD i USB pristroyi Poyava dual obrazu z yakogo mozhna postaviti abo x86 abo x86 64 versiyu Arch 2011 08 seppen 2011 Rasshireno mozhlivosti programi vstanovlennya 2012 07 lipen 2012 Vilucheno AIF zamist nogo vikoristovuyutsya prosto skripti vstanovlennya 2012 08 serpen 2012 GRUB 2 0 ZSH yak komandna obolonka avtozapusk merezhi yaksho ye DHCP 2012 09 veresen 2012 Linux 3 5 3 mozhlivist pidklyuchitis do internetu cherez UMTS USB modem na Live sistemi 2012 10 zhovten 2012 Dlya zavantazhennya sistemi vikoristovuyetsya systemd initscripts ne pracyuyut na Live sistemi sprosheno zavantazhennya ta vstanovlennya EFI dlya promalyuvannya menyu EFI vikoristovuyetsya gummiboot 2012 11 01 listopad 2012 Linux 3 6 ConsoleKit vilucheno z repozitariyiv polkit i networkmanager pereneseno v extra zavantazhennya vikonuyetsya z vikoristannyam systemd logind 2012 12 01 gruden 2012 Linux 3 6 8 systemd 196 2013 01 04 sichen 2013 Linux 3 6 11 2013 06 01 cherven 2013 Linux 3 9 4 2013 07 01 lipen 2013 Linux 3 9 8 2013 08 01 veresen 2013 Vklyucheno yadro Linux 3 10 3 2013 09 01 veresen 2013 Vklyucheno yadro Linux 3 10 10 2013 10 01 zhovten 2013 Vklyucheno yadro Linux 3 11 2 2021 12 01 gruden 2021 Vklyucheno yadro Linux 5 15 5 Poznachennya Stari versiyi Potochna versiyaDiv takozhManjaro Linux Antergos Porivnyannya distributiviv LinuksPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Arch Linux Vikoristano materiali z oficijnoyi viki Arch Linux 28 kvitnya 2011 u Wayback Machine angl Prisutnya nepovna ukrayinska versiya 15 kvitnya 2021 u Wayback Machine Oficijna storinka proyektu Arch Linux 9 travnya 2008 u Wayback Machine angl Ukrayinska spilnota koristuvachiv Arch Linux 15 grudnya 2009 u Wayback Machine Ukrayinska spilnota matrix prisvyachena Arch LinuxPrimitkiAaron Griffin 18 bereznya 2010 u Wayback Machine Lead Developer at ArchLinux Arhiv originalu za 11 listopada 2019 Procitovano 11 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Copyright COPYING About mkinitcpio Arhiv originalu za 6 lipnya 2011 Procitovano 11 lyutogo 2011 angl osdir com avgust 2005 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2012 Procitovano 7 marta 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Judd Vinet 2003 07 21 Arch Linux 0 5 Released 6 lipnya 2010 u Wayback Machine Judd Vinet 2004 03 01 Arch Linux 0 6 Released 6 lipnya 2010 u Wayback Machine Judd Vinet 2005 01 24 Arch Linux 0 7 Wombat Released 6 lipnya 2010 u Wayback Machine Tobias Powalowski 2007 03 31 0 8 Voodoo ISOs finally released 6 lipnya 2010 u Wayback Machine Tobias Powalowski 2007 05 17 2007 05 Duke ISOs released 6 lipnya 2010 u Wayback Machine Tobias Powalowski 2007 08 05 2007 08 Don t Panic ISOs released 6 lipnya 2010 u Wayback Machine Simo Leone 2008 06 24 2008 06 Overlord ISOs released 26 lipnya 2010 u Wayback Machine Aaron Griffin 2009 02 16 2009 02 ISO Release 31 serpnya 2010 u Wayback Machine Dieter Plaetinck 2009 08 10 2009 08 images 17 serpnya 2010 u Wayback Machine Dieter Plaetinck 2010 05 17 2010 05 images 21 veresnya 2010 u Wayback Machine Arhiv originalu za 21 veresnya 2011 Procitovano 20 serpnya 2011 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2013 Procitovano 22 listopada 2013 Arhiv originalu za 22 sichnya 2014 Procitovano 22 listopada 2013 Arhiv originalu za 9 sichnya 2014 Procitovano 22 listopada 2013 Arhiv originalu za 22 sichnya 2014 Procitovano 22 listopada 2013 Arhiv originalu za 22 sichnya 2014 Procitovano 22 listopada 2013 angl Arhiv originalu za 7 grudnya 2013 Procitovano 22 listopada 2013 angl Arhiv originalu za 19 kvitnya 2014

Дата публікації:
Топ