JFS журнальована файлова система Спочатку JFS була розроблена корпорацією IBM для операційної системи AIX Наступна версі

JFS — журнальована файлова система. Спочатку JFS була розроблена корпорацією IBM для операційної системи AIX. Наступна версія JFS (JFS2 або Enhanced JFS) була розроблена IBM для ОС 4.5 for e-Business (Aurora). Пізніше вона була перенесена в IBM AIX та Linux. Мета розробників була забезпечити високу продуктивність, надійність та масштабованість для багатопроцесорних комп'ютерів. Одна з перших файлових систем, яка мала функцію журналювання (метаданих). Націлена на ефективність в обслуговуванні серверів баз даних, має добрі показники при роботі з великими файлами. При роботі з великою кількість малих файлів, відчутна затримка і програє конкурентним файловим системам. За результатами аналізів,[2] [ 21 серпня 2019 у Wayback Machine.][3] [ 10 жовтня 2019 у Wayback Machine.] також відома відносно меншим споживанням часу процесора.

JFS
Розробник	IBM
Файлова система	IBM Journaled File System
Дата представлення	1990, 1999 (JFS1 для AIX 3.1, а також JFS in (OS/2) 4.5)
Мітка тому	0x35
Структура
Структура директорій
Структура файлів	Bitmap/Екстент
Обмеження
Максимальний розмір файлу	4 Петабайт
Максимум файлів	не має обмежень
Максимальна довжина імені файлу	255 байт
Максимальний розмір тому	32 Петабайт
Допустимі символи в назвах	Unicode окрім NUL
Можливості
Властивості	mtime, ctime, atime
Точність збереження дати	1 наносекунда
Потоки метаданих	Так
Права доступу	POSIX, ACL
Фонове кодування	Ні
Підтримується ОС	AIX, (OS/2), Linux, ^[en], ^[en]

Особливості

Наступні особливості вирізняють JFS з-поміж інших систем.

Журналювання

JFS — журнальована файлова система, у якій журнал було закладено в дизайні з самого початку (на противагу, наприклад, ext3). Максимальний розмір журналу 128 мегабайт. Журналюються лише метадані, вміст власне файлів не журналюється і може бути втрачений при раптовому краху системи чи втраті живлення. Механізм журналювання схожий на XFS, журналюються лише частини дискових індексів (inode).

B+ дерево

Для пришвидшення пошуку у каталогах JFS використовує . У inode можливе збереження до 8 елементів, при перевищенні цієї кількості використовується B+ дерево. JFS також індексує екстенти у B+ дереві.

Динамічне виділення індексів

JFS динамічно виділяє місце для дискових індексів (inode) за потреби. Розмір кожного індекса 512 байт. У 16-кілобайтному екстенті вміщуються 32 індекси.

Екстенти

Файли у JFS організуються у формі екстентів. Екстент — це послідовність (змінної довжини) агрегованих блоків. Екстент може розміщуватися у кількох групах алокації. Екстенти індексуються у B+ дереві, це підвищує швидкодію при пошуку розташування екстентів.

Суперблок

Суперблок файлової системи містить наступні відомості:

Розмір ФС
Кількість блоків даних у ФС
Стан ФС
Розміри груп алокації
Розмір блоку файлової системи

Примітки

. Steve Best, IBM. Архів оригіналу за 29 січня 2008. Процитовано 9 січня 2008. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()
(PDF). Steve Best, IBM. Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2018. Процитовано 1 травня 2008.
David Kleikamp. . OSDIR. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 17 квітня 2018.

Посилання

JFS для eComStation [ 24 лютого 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
Утиліта відновлення файлів JRescuer [ 16 червня 2008 у Wayback Machine.], див. також [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Порівняння JFS та JFS2 в AIX [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.]

[1] . Steve Best, IBM. Архів оригіналу за 29 січня 2008. Процитовано 9 січня 2008. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()

[2] (PDF). Steve Best, IBM. Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2018. Процитовано 1 травня 2008.

[3] David Kleikamp. . OSDIR. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 17 квітня 2018.