Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Арапайма Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Тварини Animalia Підцарство Справжні багатоклітинні Eume

Arapaima

Arapaima
Арапайма
image
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Кістковоязикі (Osteoglossomorpha)
Ряд: Араваноподібні (Osteoglossiformes)
Родина: Арапаймові (Arapaimidae)
Рід: Арапайма (Arapaima)
Müller, 1843
Типовий вид
Arapaima gigas
Schinz, 1822
Види

див. текст

Посилання
image Вікісховище: Arapaima
image Віківиди: Arapaima
image EOL: 43651769
image ITIS: 161889
image NCBI: 113543
Fossilworks: 356119

Арапайма або арапаїма (Arapaima) — рід південноамериканських прісноводних риб родини арапаймових (Arapaimidae).

До його складу входять такі види:

Тривалий час рід вважався монотипним, його єдиним представником була арапайма гігантська (Arapaima gigas). Проте Доналд Стюарт (англ. Donald J. Stewart), зробивши огляд наявної літератури з таксономії роду та розглянувши зразки арапайм, що зберігаються в музеях різних країн світу, прийшов до висновку, що всі чотири номінальні види роду (A. arapaima, A. agassizi, A. mapae, A. gigas) насправді є дійними, а синонімія трьох описаних Валенсьєном 1847 року видів з A. gigas, зроблена 1868 року Гюнтером, була необґрунтованою. Він також описав ще один новий вид — Arapaima leptosoma.

Незважаючи на те, що протягом двох останніх століть арапайма була однією з найважливіших прісноводних промислових риб Південної Америки й зустрічається у великій кількості в заплавах Амазонки, ці риби залишаються погано вивченими. Був засвідчений дефіцит музейних зразків арапайми, частина яких до того ж походить з акваріумів, а не з дикої природи. A. gigas та A. mapae відомі лише за їхніми голотипами, а голотипи A. agassizii та A. arapaima були втрачені. Бракує інформації про райони поширення окремих видів.

Арапайма — одна з найбільших прісноводних риб на планеті. Вона може сягати 3 м завдовжки й ваги 200 кг, але зазвичай зустрічаються риби довжиною 2–2,5 м й вагою до 100 кг; в минулому ймовірно існували більші екземпляри.

Арапайми зустрічаються в Бразилії, Перу та Гаяні, населяють більшість низинних водних екосистем у басейнах Амазонки та Ессекібо, водяться також у басейнах прибережних річок на північ та південь від дельти Амазонки. Вище перших порогів або водоспадів зазвичай не зустрічаються. Живуть у стоячих або з повільною течією водоймах, часто серед затопленого лісу. Все своє життя арапайми тримаються певної обмеженої території, здійснюючи лише короткі сезонні міграції в її межах. Нерідко вони живуть у бідних на кисень водоймах, в умовах, непридатних для більшості інших риб. Таку можливість вони мають завдяки своєму модифікованому плавальному міхуру, що дозволяє їм дихати повітрям. Арапайми спливають кожні 5–15 хвилин за черговим ковтком повітря. Вони можуть жити поза водою до 24 годин.

Арапаїми є великими хижаками, харчуються переважно рибою, але можуть споживати також фрукти, насіння, комах, птахів і ссавців, яких знаходять на поверхні води. Здобич зазвичай засмоктують до рота, язик та гострі зуби на піднебінні дозволяють її там надійно утримувати. Іноді здійснюють короткі швидкі кидки, щоб схопити здобич на поверхні води.

Визрівають, маючи загальну довжину близько 1,68 м. Нерестовий сезон припадає на грудень-травень. Нерест парний. Риби викопують у ґрунті досить велике гніздо й відкладають до нього ікру. Мальки виводяться за 3-5 днів після нересту. Самець захищає мальків і доглядає за ними, тримаючись разом із виводком близько 3-4 місяців. Арапайми швидко ростуть і відносно довго живуть. Вже за перший рік життя молодь виростає до 70-100 см завдовжки й має вагу близько 10 кг.

Арапайма — важливий об'єкт місцевого рибальства. У 1930-х роках виловлювали від 1400 до 1600 тонн цієї риби на рік, згодом це число зменшувалось, а в 1985 році було зафіксовано трохи більше 300 тонн. Переважна більшість цих риб, що продається в Бразилії, виловлена сільськими рибалками в природних водоймах. Значна частка тіла арапайми складається зі смачного м'яса без кісток, яке можна заморозити або засолити й висушити для майбутнього споживання чи продажу. В басейні Амазонки стали також з'являтися підприємства, що займаються розведенням арапайми в аквакультурі. Невелика кількість культивованих арапайм також експортується для торгівлі акваріумними рибами. Цей вид високо цінується акваріумістами в усьому світі, але через його швидке зростання та великі розміри є небагато людей, які мають можливість їх утримувати.

Джерела

  • Joseph S. Nelson, Terry C. Grande, Mark V. H. Wilson. . John Wiley & Sons, 2016, p. 157 (англ.)
  • Arapaima. Smithsonian's National Zoo (англ.)
  • Leandro Castello, Donald J. Stewart. Assessing CITES non-detriment findings procedures for Arapaima in Brazil. Applied Ichthyology, Vol. 26, no. 1 (February 2010), pp. 49-56 DOI:10.1111/j.1439-0426.2009.01355.x (англ.)
  • Leandro Castello, Donald J. Stewart. Assessing CITES non-detriment findings procedures for Arapaima in Brazil. NDF Workshop case studies (2008), WG 8 — Fishes, Case study 1 (англ.)
  • John Dawes. . Pet Product News, December 22, 2014 (англ.)

Примітки

  1. О. П. Маркевич, К. І. Татарко. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Термінологія і номенклатура. АН УРСР, Ком. наук. термінології. Київ: Наук. думка, 1983, с. 147
  2. Маховська Л. Й., Неспляк О. С. Сучасна система хордових. Методичні вказівки із дисципліни «Систематика та еволюція хребетних тварин» для студентів ІІ курсу спеціальності «Біологія» [ 24 січня 2022 у Wayback Machine.]. — Державний вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», Інститут природничих наук, Кафедра біології та екології, с. 12
  3. Species in the genus Arapaima in Eschmeyer's Catalog of Fishes, Online Version, Updated 7 Feb 2023. Fricke, R., Eschmeyer, W. N. & Van der Laan, R. (eds) 2022. California Academy of Sciences
  4. Donald J. Stewart. Re-description of Arapaima agassizii (Valenciennes), a Rare Fish from Brazil (Osteoglossomorpha: Osteoglossidae). Copeia 2013 (no. 1), pp. 38-51 DOI:10.1643/CI-12-013 (англ.)

Посилання

  • Як гігантська риба стала загрозою для водойм // BBC News Україна. 28 грудня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Arapajma Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Kistkovoyaziki Osteoglossomorpha Ryad Aravanopodibni Osteoglossiformes Rodina Arapajmovi Arapaimidae Rid Arapajma Arapaima Muller 1843 Tipovij vid Arapaima gigas Schinz 1822 Vidi div tekst Posilannya Vikishovishe Arapaima Vikividi Arapaima EOL 43651769 ITIS 161889 NCBI 113543 Fossilworks 356119 Arapajma abo arapayima Arapaima rid pivdennoamerikanskih prisnovodnih rib rodini arapajmovih Arapaimidae Do jogo skladu vhodyat taki vidi Valenciennes 1847 Valenciennes 1847 Arapaima gigas Schinz 1822 Stewart 2013 Valenciennes 1847 Trivalij chas rid vvazhavsya monotipnim jogo yedinim predstavnikom bula arapajma gigantska Arapaima gigas Prote Donald Styuart angl Donald J Stewart zrobivshi oglyad nayavnoyi literaturi z taksonomiyi rodu ta rozglyanuvshi zrazki arapajm sho zberigayutsya v muzeyah riznih krayin svitu prijshov do visnovku sho vsi chotiri nominalni vidi rodu A arapaima A agassizi A mapae A gigas naspravdi ye dijnimi a sinonimiya troh opisanih Valensyenom 1847 roku vidiv z A gigas zroblena 1868 roku Gyunterom bula neobgruntovanoyu Vin takozh opisav she odin novij vid Arapaima leptosoma Nezvazhayuchi na te sho protyagom dvoh ostannih stolit arapajma bula odniyeyu z najvazhlivishih prisnovodnih promislovih rib Pivdennoyi Ameriki j zustrichayetsya u velikij kilkosti v zaplavah Amazonki ci ribi zalishayutsya pogano vivchenimi Buv zasvidchenij deficit muzejnih zrazkiv arapajmi chastina yakih do togo zh pohodit z akvariumiv a ne z dikoyi prirodi A gigas ta A mapae vidomi lishe za yihnimi golotipami a golotipi A agassizii ta A arapaima buli vtracheni Brakuye informaciyi pro rajoni poshirennya okremih vidiv Arapajma odna z najbilshih prisnovodnih rib na planeti Vona mozhe syagati 3 m zavdovzhki j vagi 200 kg ale zazvichaj zustrichayutsya ribi dovzhinoyu 2 2 5 m j vagoyu do 100 kg v minulomu jmovirno isnuvali bilshi ekzemplyari Arapajmi zustrichayutsya v Braziliyi Peru ta Gayani naselyayut bilshist nizinnih vodnih ekosistem u basejnah Amazonki ta Essekibo vodyatsya takozh u basejnah priberezhnih richok na pivnich ta pivden vid delti Amazonki Vishe pershih porogiv abo vodospadiv zazvichaj ne zustrichayutsya Zhivut u stoyachih abo z povilnoyu techiyeyu vodojmah chasto sered zatoplenogo lisu Vse svoye zhittya arapajmi trimayutsya pevnoyi obmezhenoyi teritoriyi zdijsnyuyuchi lishe korotki sezonni migraciyi v yiyi mezhah Neridko voni zhivut u bidnih na kisen vodojmah v umovah nepridatnih dlya bilshosti inshih rib Taku mozhlivist voni mayut zavdyaki svoyemu modifikovanomu plavalnomu mihuru sho dozvolyaye yim dihati povitryam Arapajmi splivayut kozhni 5 15 hvilin za chergovim kovtkom povitrya Voni mozhut zhiti poza vodoyu do 24 godin Arapayimi ye velikimi hizhakami harchuyutsya perevazhno riboyu ale mozhut spozhivati takozh frukti nasinnya komah ptahiv i ssavciv yakih znahodyat na poverhni vodi Zdobich zazvichaj zasmoktuyut do rota yazik ta gostri zubi na pidnebinni dozvolyayut yiyi tam nadijno utrimuvati Inodi zdijsnyuyut korotki shvidki kidki shob shopiti zdobich na poverhni vodi Vizrivayut mayuchi zagalnu dovzhinu blizko 1 68 m Nerestovij sezon pripadaye na gruden traven Nerest parnij Ribi vikopuyut u grunti dosit velike gnizdo j vidkladayut do nogo ikru Malki vivodyatsya za 3 5 dniv pislya nerestu Samec zahishaye malkiv i doglyadaye za nimi trimayuchis razom iz vivodkom blizko 3 4 misyaciv Arapajmi shvidko rostut i vidnosno dovgo zhivut Vzhe za pershij rik zhittya molod virostaye do 70 100 sm zavdovzhki j maye vagu blizko 10 kg Arapajma vazhlivij ob yekt miscevogo ribalstva U 1930 h rokah vilovlyuvali vid 1400 do 1600 tonn ciyeyi ribi na rik zgodom ce chislo zmenshuvalos a v 1985 roci bulo zafiksovano trohi bilshe 300 tonn Perevazhna bilshist cih rib sho prodayetsya v Braziliyi vilovlena silskimi ribalkami v prirodnih vodojmah Znachna chastka tila arapajmi skladayetsya zi smachnogo m yasa bez kistok yake mozhna zamoroziti abo zasoliti j visushiti dlya majbutnogo spozhivannya chi prodazhu V basejni Amazonki stali takozh z yavlyatisya pidpriyemstva sho zajmayutsya rozvedennyam arapajmi v akvakulturi Nevelika kilkist kultivovanih arapajm takozh eksportuyetsya dlya torgivli akvariumnimi ribami Cej vid visoko cinuyetsya akvariumistami v usomu sviti ale cherez jogo shvidke zrostannya ta veliki rozmiri ye nebagato lyudej yaki mayut mozhlivist yih utrimuvati DzherelaJoseph S Nelson Terry C Grande Mark V H Wilson John Wiley amp Sons 2016 p 157 ISBN 978 1 118 34233 6 angl Arapaima Smithsonian s National Zoo angl Leandro Castello Donald J Stewart Assessing CITES non detriment findings procedures for Arapaima in Brazil Applied Ichthyology Vol 26 no 1 February 2010 pp 49 56 DOI 10 1111 j 1439 0426 2009 01355 x angl Leandro Castello Donald J Stewart Assessing CITES non detriment findings procedures for Arapaima in Brazil NDF Workshop case studies 2008 WG 8 Fishes Case study 1 angl John Dawes Pet Product News December 22 2014 angl PrimitkiO P Markevich K I Tatarko Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Terminologiya i nomenklatura AN URSR Kom nauk terminologiyi Kiyiv Nauk dumka 1983 s 147 Mahovska L J Nesplyak O S Suchasna sistema hordovih Metodichni vkazivki iz disciplini Sistematika ta evolyuciya hrebetnih tvarin dlya studentiv II kursu specialnosti Biologiya 24 sichnya 2022 u Wayback Machine Derzhavnij vishij navchalnij zaklad Prikarpatskij nacionalnij universitet imeni Vasilya Stefanika Institut prirodnichih nauk Kafedra biologiyi ta ekologiyi s 12 Species in the genus Arapaima in Eschmeyer s Catalog of Fishes Online Version Updated 7 Feb 2023 Fricke R Eschmeyer W N amp Van der Laan R eds 2022 California Academy of Sciences Donald J Stewart Re description of Arapaima agassizii Valenciennes a Rare Fish from Brazil Osteoglossomorpha Osteoglossidae Copeia 2013 no 1 pp 38 51 DOI 10 1643 CI 12 013 angl PosilannyaYak gigantska riba stala zagrozoyu dlya vodojm BBC News Ukrayina 28 grudnya 2023

Дата публікації:
Топ