Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Мишак уральський | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Sylvaemus uralensis (Pallas, 1811) | ||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Мишак уральський, або «миша лісова мала» (Sylvaemus uralensis) — невелика тварина з родини Мишові ряду Гризуни.
Історія опису
Вид описано як Mus sylvaticus ver. Uralensis (Pallas, 1811), і упродовж 170 років цей таксон залишався визнаним у ранзі підвиду «лісової миші». 1952 року чеські дослідники Й. Кратохвіл та Й. Росицький описали за матеріалами з Чехословаччини новий для Європи вид — Apodemus microps. Згодом, лише у 1980 році цей вид був відмічений на заході України Н. Полушиною за матеріалами зі Львівщини, а потім і О. Корчинським для Закарпаття. Подальша ревізія зразків з різних регіонів колишнього СРСР дозволила ідентифікувати вид у низці нових місцезнаходжень і, врешті, визнати, що більшість описів «лісової миші» з СРСР відноситься не до Sylvaemus sylvaticus, а до цього нового виду, Apodemus microps, який має бути переназваним (за правилом пріоритету назв) як Sylvaemus uralensis Pallas, 1811. Власне «лісова миша», надалі для уникнення плутанини було названо українською як «мишак європейський», як вдалося з'ясувати, є значно менш поширеним видом, найсхідніші знахідки якого сягають східних областей України і окремих районів прилеглих областей РФ. У сучасній російськомовній літературі назва «лісова» збережено для позначення дрібних Sylvaemus, власне для Sylvaemus uralensis (див. інтервікі).
Опис тварини
Довжина тіла до 10 см. Хвіст приблизно дорівнює довжині тіла. Забарвлення верхньої частини тіла рудовато-сірий, черевце світле. На грудці у деяких представників може бути невелика жовта пляма.
Проживання
Мешкають в основному в широколистяних та мішаних лісах східної Європи, Туреччини, на Кавказі, північно-східному Казахстані, на Алтаї та в північно-західному Китаї (Сіньцзян-Уйгурський автономний район). Надають перевагу відкритим ділянкам лісу. Крім лісів живуть також в степових та альпійських біотопах, на кам'янистих розсипах та культурних полях. На Памірі зустрічаються до висоти 3,5 км. Селяться в природні схованки, але можуть також рити нірки.
Харчування
Харчуються як рослинною (насіння, зелені частини рослин), так і тваринною (комахи) їжею. Залежно від пори року в раціоні переважають той чи інший тип корму.
Значення
Завдають серйозної шкоди, поїдаючи насіння та паростки дерев. Особливо сильно шкодять у садах та лісосмугах. Резервуар збудників кліщового енцефаліту, бруцельозу, туляремії, сибірки та деяких інших хвороб.
Примітки
- Загороднюк И. В. Обзор рецентных таксонов Muroidea (Mammalia), описанных с территории Украины (1777—1990) [ 7 січня 2018 у Wayback Machine.] // Вестник зоологии. — 1992. — Том 26, № 2. — С. 39–48.
- Загороднюк И. В. Идентификация восточноевропейских форм Sylvaemus sylvaticus (Rodentia) и их географическое распространение [ 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Вестник зоологии. — 1993. — Том 27, № 6. — С. 37–47.
Посилання
- Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (Hrsg.): Mammal Species of the World. 3. Ausgabe. The Johns Hopkins University Press, Baltimore 2005, S. 745—752, ISBN 0-8018-8221-4 [ 13 вересня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Хребетні тварини Росії [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Kryštufek, B., Sozen, M. & Bukhnikashvili, A. 2008. Apodemus uralensis. У: IUCN 2013 [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Полная иллюстрированная энциклопедия. «Млекопитающие» Кн. 2 = The New Encyclopedia of Mammals / под ред. Д. Макдональда. — М.: «Омега», 2007. — С. 449. — 3000 экз. — (рос.)
- Энциклопедия природы России. — М.: ABF. В. Л. Динец, Е. В. Ротшильд. 1998. (рос.)
- Громов И. М., Ербаева М. А. Млекопитающие фауны России и сопредельных территорий. Зайцеобразные и грызуны. — СПб., 1995. — С. 287—290. — 522 с. (рос.)
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mishak uralskij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Grizuni Rodentia Rodina Mishevi Muridae Rid Mishak Sylvaemus Vid Mishak uralskij Binomialna nazva Sylvaemus uralensis Pallas 1811 Areal vidu Posilannya Vikishovishe Apodemus uralensis Mishak uralskij abo misha lisova mala Sylvaemus uralensis nevelika tvarina z rodini Mishovi ryadu Grizuni Istoriya opisuVid opisano yak Mus sylvaticus ver Uralensis Pallas 1811 i uprodovzh 170 rokiv cej takson zalishavsya viznanim u ranzi pidvidu lisovoyi mishi 1952 roku cheski doslidniki J Kratohvil ta J Rosickij opisali za materialami z Chehoslovachchini novij dlya Yevropi vid Apodemus microps Zgodom lishe u 1980 roci cej vid buv vidmichenij na zahodi Ukrayini N Polushinoyu za materialami zi Lvivshini a potim i O Korchinskim dlya Zakarpattya Podalsha reviziya zrazkiv z riznih regioniv kolishnogo SRSR dozvolila identifikuvati vid u nizci novih misceznahodzhen i vreshti viznati sho bilshist opisiv lisovoyi mishi z SRSR vidnositsya ne do Sylvaemus sylvaticus a do cogo novogo vidu Apodemus microps yakij maye buti perenazvanim za pravilom prioritetu nazv yak Sylvaemus uralensis Pallas 1811 Vlasne lisova misha nadali dlya uniknennya plutanini bulo nazvano ukrayinskoyu yak mishak yevropejskij yak vdalosya z yasuvati ye znachno mensh poshirenim vidom najshidnishi znahidki yakogo syagayut shidnih oblastej Ukrayini i okremih rajoniv prileglih oblastej RF U suchasnij rosijskomovnij literaturi nazva lisova zberezheno dlya poznachennya dribnih Sylvaemus vlasne dlya Sylvaemus uralensis div interviki Opis tvariniDovzhina tila do 10 sm Hvist priblizno dorivnyuye dovzhini tila Zabarvlennya verhnoyi chastini tila rudovato sirij cherevce svitle Na grudci u deyakih predstavnikiv mozhe buti nevelika zhovta plyama ProzhivannyaMeshkayut v osnovnomu v shirokolistyanih ta mishanih lisah shidnoyi Yevropi Turechchini na Kavkazi pivnichno shidnomu Kazahstani na Altayi ta v pivnichno zahidnomu Kitayi Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon Nadayut perevagu vidkritim dilyankam lisu Krim lisiv zhivut takozh v stepovih ta alpijskih biotopah na kam yanistih rozsipah ta kulturnih polyah Na Pamiri zustrichayutsya do visoti 3 5 km Selyatsya v prirodni shovanki ale mozhut takozh riti nirki HarchuvannyaHarchuyutsya yak roslinnoyu nasinnya zeleni chastini roslin tak i tvarinnoyu komahi yizheyu Zalezhno vid pori roku v racioni perevazhayut toj chi inshij tip kormu ZnachennyaZavdayut serjoznoyi shkodi poyidayuchi nasinnya ta parostki derev Osoblivo silno shkodyat u sadah ta lisosmugah Rezervuar zbudnikiv klishovogo encefalitu brucelozu tulyaremiyi sibirki ta deyakih inshih hvorob PrimitkiZagorodnyuk I V Obzor recentnyh taksonov Muroidea Mammalia opisannyh s territorii Ukrainy 1777 1990 7 sichnya 2018 u Wayback Machine Vestnik zoologii 1992 Tom 26 2 S 39 48 Zagorodnyuk I V Identifikaciya vostochnoevropejskih form Sylvaemus sylvaticus Rodentia i ih geograficheskoe rasprostranenie 25 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Vestnik zoologii 1993 Tom 27 6 S 37 47 PosilannyaDon E Wilson amp DeeAnn M Reeder Hrsg Mammal Species of the World 3 Ausgabe The Johns Hopkins University Press Baltimore 2005 S 745 752 ISBN 0 8018 8221 4 13 veresnya 2012 u Wayback Machine angl Hrebetni tvarini Rosiyi 25 listopada 2020 u Wayback Machine ros Krystufek B Sozen M amp Bukhnikashvili A 2008 Apodemus uralensis U IUCN 2013 21 zhovtnya 2013 u Wayback Machine angl LiteraturaPolnaya illyustrirovannaya enciklopediya Mlekopitayushie Kn 2 The New Encyclopedia of Mammals pod red D Makdonalda M Omega 2007 S 449 3000 ekz ISBN 978 5 465 01346 8 ros Enciklopediya prirody Rossii M ABF V L Dinec E V Rotshild 1998 ros Gromov I M Erbaeva M A Mlekopitayushie fauny Rossii i sopredelnyh territorij Zajceobraznye i gryzuny SPb 1995 S 287 290 522 s ros Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi