Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анісартрон волохатий Anisarthron barbipes Schrank 1781 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини

Anisarthron barbipes

Anisarthron barbipes
Анісартрон волохатий
image
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Асеміни (Aseminae Thomson, 1860)
Рід: Анісартрон (Anisarthron Eschscholtz, 1830)
Вид: Анісартрон волохатий (A. barbipes)
Біноміальна назва
Anisarthron barbipes
Schrank, 1781
Посилання
image Вікісховище: Anisarthron barbipes
image EOL: 348219
image МСОП: 86803284
image NCBI: 2715050

Аніса́ртрон волоха́тий (лат. Anisarthron barbipes, Schrank, 1781) — жук з родини жуків-вусачів.

Поширення

A. barbipes є елементом центральноєвропейської групи видів у складі європейського зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює центральну Європу включно з Північною Італією та Північними Балканами. В Карпатах вид зустрічається переважно в листяних лісах Закарпатської низовини, і дуже рідко на Передкарпатті. Вид часто трапляється в садах та парках міст і сіл.

Екологія

Жуки активні вдень. Заселяють пошкоджені ділянки стовбурів живих листяних дерев.

Морфологія

Імаґо

Голова маленька. Очі дрібно фасетовані, сильно виїмчасті. Вусики в 1,5 рази довші за тіло, їх 3-4-й членики дуже короткі. Передньоспинка із закругленими боками. Верх тіла в густих, на голові, і кудлатих, на передньоспинці волосках. Кігтик з потовщенням при основі. Тіло чорне, надкрила червонувато-бурі. Довжина тіла становить 8-11,5 мм.

Личинка

Голова личинки з одним основним і трьома додатковими вічками з кожної сторони. Епістомальних щетинок до 14. Вусики 3-членикові. Ґула широка, її краї припідняті. Мандибули зовні гладкі, зсередини з 4-а косими кілями. Стерніти середньо- і задньогрудей, мозолі черевця з гострими, загненутими вперед, урогомфами. Поверхня тіла без мікрошипиків. Довжина —- 10,5-12,0 мм, ширина —- 2-2,2 мм.

Життєвий цикл

Життєвий цикл триває 2-3 роки.

Література

  1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  3. Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  4. Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  5. Łomnicki M. Chrząszcze zebrane w górach Sołotwińskich // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1880. — 14. — S. 3-12;
  6. Łomnicki M. Sprawozdanie z wycieczki entomologicznej w góry Stryjskie podjętej w r. 1880 // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1882. — 16. — S. 240-254;
  7. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
  8. Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.

Посилання

  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11010/ [ 23 квітня 2008 у Wayback Machine.]
  2. http://www.cerambyx.uochb.cz/anisbarb.htm [ 23 квітня 2008 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Anisartron volohatij Anisarthron barbipes Schrank 1781 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Zhuki Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Infraryad Kukuyiformni Cucujiformia Nadrodina Hrizomeloyidni Chrysomeloidea Rodina Vusachi Cerambycidae Latreille 1802 Pidrodina Asemini Aseminae Thomson 1860 Rid Anisartron Anisarthron Eschscholtz 1830 Vid Anisartron volohatij A barbipes Binomialna nazva Anisarthron barbipes Schrank 1781 Posilannya Vikishovishe Anisarthron barbipes EOL 348219 MSOP 86803284 NCBI 2715050 Anisa rtron voloha tij lat Anisarthron barbipes Schrank 1781 zhuk z rodini zhukiv vusachiv PoshirennyaA barbipes ye elementom centralnoyevropejskoyi grupi vidiv u skladi yevropejskogo zoogeografichnogo kompleksu Areal ohoplyuye centralnu Yevropu vklyuchno z Pivnichnoyu Italiyeyu ta Pivnichnimi Balkanami V Karpatah vid zustrichayetsya perevazhno v listyanih lisah Zakarpatskoyi nizovini i duzhe ridko na Peredkarpatti Vid chasto traplyayetsya v sadah ta parkah mist i sil EkologiyaZhuki aktivni vden Zaselyayut poshkodzheni dilyanki stovburiv zhivih listyanih derev MorfologiyaImago Golova malenka Ochi dribno fasetovani silno viyimchasti Vusiki v 1 5 razi dovshi za tilo yih 3 4 j chleniki duzhe korotki Perednospinka iz zakruglenimi bokami Verh tila v gustih na golovi i kudlatih na perednospinci voloskah Kigtik z potovshennyam pri osnovi Tilo chorne nadkrila chervonuvato buri Dovzhina tila stanovit 8 11 5 mm Lichinka Golova lichinki z odnim osnovnim i troma dodatkovimi vichkami z kozhnoyi storoni Epistomalnih shetinok do 14 Vusiki 3 chlenikovi Gula shiroka yiyi krayi pripidnyati Mandibuli zovni gladki zseredini z 4 a kosimi kilyami Sterniti seredno i zadnogrudej mozoli cherevcya z gostrimi zagnenutimi vpered urogomfami Poverhnya tila bez mikroshipikiv Dovzhina 10 5 12 0 mm shirina 2 2 2 mm Zhittyevij ciklZhittyevij cikl trivaye 2 3 roki LiteraturaBartenev A F Obzor vidov zhukov usachej Coleoptera Cerambycidae fauny Ukrainy Visti Harkivskogo entomologichnogo tovaristva 2003 2004 11 1 2 s 24 43 Zagajkevich I K Do vivchennya vusachiv Cerambycidae Stanislavskoyi obl Problemi entomologiyi na Ukrayini K Vid vo AN URSR 1959 s 45 47 Zagajkevich I K Taksonomiya i ekologiya usachej K Naukova Dumka 1991 420 s Zamoroka A M Zhuki vusachi Ivano Frankivskoyi oblasti mat konf Problemi vivchennya ta ohoroni bioriznomanittya Karpat i prileglih teritorij Ivano Frankivsk 2007 s 131 132 Lomnicki M Chrzaszcze zebrane w gorach Solotwinskich Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej Krakow 1880 14 S 3 12 Lomnicki M Sprawozdanie z wycieczki entomologicznej w gory Stryjskie podjetej w r 1880 Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej Krakow 1882 16 S 240 254 Lomnicki M Catalogus Coleopterorum Haliciae Leopoli 1884 S 1 43 Nowicki M Verzeichniss galizischer Kafer Beitrage zur Insektenfauna Galiziens Krakow 1873 S 7 52 Posilannyahttp www biolib cz en taxon id11010 23 kvitnya 2008 u Wayback Machine http www cerambyx uochb cz anisbarb htm 23 kvitnya 2008 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ