Amicus Plato sed magis amica veritas лат Платон мені друг але істина дорожча латинська фраза яку часто приписують Арісто

Amicus Plato, sed magis amica veritas (лат. Платон мені друг, але істина дорожча) — латинська фраза, яку часто приписують Арістотелю (дав.-гр. Ἀριστοτέλης), як парафраза з «Нікомахової етики»: «Якщо ми обидва є друзями, є правильно надати перевагу істині». Найближчий латинський прототип віднайдено в праці Роджера Бекона (англ. Roger Bacon) Opus Majus:

Для Платона говорить: «Сократ, пане мій, мені товариш, але істина дорожча». І Арістотель говорить, що він воліє бути у згоді з істиною, ніж у дружбі з нашим майстром Платоном. Ці речі стають очевидними з життя Арістотеля, з першої книги етики та із книги таємниць.
Оригінальний текст (лат.)

Nam Plato dicit: “Amicus est Socrates, magister meus, sed magis est amica veritas.„ Et Aristotelis dicit se magis velle consentire veritati, quam amicitiae Platonis, doctoris nostri. Haec ex vita Aristotelis et primo Ethicorum, et libro Secretorum manifesta sunt.

Книга таємниць (Secretum Secretorum), на яку посилається Бекон, є псевдо-арістотелівською компіляцією, перекладеною на латину з арабської мови у XII або на початку XIII століття. Американський історик Генрі Гуерлак (англ. Henry Guerlac) вказує, що прислів'я з посиланням на Арістотеля з'являється у різноманітних варіантах у трьох різних середньовічних рукописах: двох грецьких і одному латинському. Тома Аквінський (лат. Thomas Aquinas) спирається на те ж джерело в Sententia Libri Ethicorum:

Це правда, що надання переваги друзям він виявляв у такий спосіб. Він є найбільшим другом, для якого ми повинні мати більше уваги. Хоча ми повинні товаришувати і з істиною, і з нашими близькими, ми повинні радше любити істину, тому що ми повинні любити наших близьких особливо через істину і чесноти, як буде показано у восьмій книзі (1575—1577). Тепер істина є прекрасним товаришем такого роду, з яким пов'язана данина честі. Крім того, правда є божественною справою: для цього вона створена і, головне, в богах (в часи Арістотеля, як і сократа, панував монотїзм, тобто - єдинобожжя,) . Він доходить до висновку, що таким чином, він підносить честь істини над друзями.
Андроник Періпатетик твердить, що благочестя робить людей вірними та спостережними перед Божими справами. Цієї ж логіки дотримується судження Платона, який відхиляючи думку свого вчителя Сократа, говорить, що людина повинна більше дбати про істину, ніж ні про що, і в іншому місці говорить: «Сократ товариш, але істина дорожча»; і в іншому місці: «з Сократом турбуватимешся, але мало, з правдою — багато».

Оригінальний текст (лат.)

Quod autem oporteat veritatem praeferre amicis, ostendit hac ratione. Quia ei qui est magis amicus, magis est deferendum. Cum autem amicitiam habeamus ad ambo, scilicet ad veritatem et ad hominem, magis debemus veritatem amare quam hominem, quia hominem praecipue debemus amare propter veritatem et propter virtutem ut in VIII huius dicetur. Veritas autem est amicus superexcellens cui debetur reverentia honoris; est etiam veritas quiddam divinum, in Deo enim primo et principaliter invenitur. Et ideo concludit, quod sanctum est praehonorare veritatem hominibus amicis. Dicit enim Andronicus Peripateticus, quod sanctitas est quae facit fideles et servantes ea quae ad Deum iusta. Haec etiam fuit sententia Platonis, qui reprobans opinionem Socratis magistri sui dixit quod oportet de veritate magis curare quam de aliquo alio; et alibi dicit: “amicus quidem Socrates sed magis amica veritas„; et in alio loco: “de Socrate quidem parum est curandum, de veritate autem multum.„

Класичний варіант

Найближчим посиланням є слова Сократа (грец. Σωκράτης) в платонівському діалозі «Федон»:

«Отже, — він промовив, — Сіммій і Кебет, я приготувався, щоб взятися за докази. А ви послухайтеся мене і менше думайте про Сократа, а головним чином — про істину; і якщо ви вирішите, що я кажу правду, погоджуйтеся, а якщо ні — опонуйте мені різними аргументами, як тільки зможете. А ні то глядіть — я захоплюся і введу в оману усіх, і себе, і вас, а потім зникну, як бджола, залишивши своє жало стирчати у вашому тілі».
Оригінальний текст (гр.)

παρεσκευασμένος δή, ἔφη, ὦ Σιμμία τε καὶ Κέβης,οὑτωσὶ ἔρχομαι ἐπὶ τὸν λόγον· ὑμεῖς μέντοι, ἂν ἐμοὶ πείθησθε, σμικρὸν φροντίσαντες Σωκράτους, τῆς δὲ ἀληθείας πολὺ μᾶλλον, ἐὰν μέν τι ὑμῖν δοκῶ ἀληθὲς λέγειν, συνομολογήσατε, εἰ δὲ μή, παντὶ λόγῳ ἀντιτείνετε, εὐλαβούμενοι ὅπως μὴ ἐγὼ ὑπὸ προθυμίας ἅμα ἐμαυτόν τε καὶ ὑμᾶς ἐξαπατήσας, ὥσπερ μέλιττα τὸ κέντρον ἐγκαταλιπὼν οἰχήσομαι.

Цицерон, навпаки, з посиланням на піфагорійців стверджує в Tusculanarum Disputationum, що він би радше волів помилитися в компанії з Платоном, ніж думати однаково з людьми, які знають істину: «Errare mehercule malo cum Platone, quem tu quanti facias, scio quam cum istis vera sentire».

Сучасні варіанти

Ісаак Ньютон помістив на початку свого підручника для студентів «Quaestiones quaedam philosophicae» сентенцію Amicus Plato amicus Aristoteles magis amica veritas. Мігель де Сервантес популяризував цю фразу в «Дон Кіхоті» (частина II, глава 51). Леонардо Таран простежив передумови появи прислів'я Сервантеса в епонімах. Логік Альфред Тарський змінив сентенцію на Inimicus Plato sed magis inimica falsitas («Платон ворог, але брехня більший ворог»).

Примітки

Amicus Plato, sed magis amica veritas(англ.)
. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 4 лютого 2011.
Sententia Ethic., Liber 1, Lectio 6, n. 4-5 [ 5 червня 2011 у Wayback Machine.](лат.)
91b-c Plato, Phaedo [ 27 травня 2011 у Wayback Machine.](гр.)
Tusculanarum disputationum libri quinque I, xvii [ 5 липня 2014 у Wayback Machine.](лат.)
. Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 4 лютого 2011.

[1] Amicus Plato, sed magis amica veritas(англ.)

[2] . Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 4 лютого 2011.

[3] Sententia Ethic., Liber 1, Lectio 6, n. 4-5 [ 5 червня 2011 у Wayback Machine.](лат.)

[4] 91b-c Plato, Phaedo [ 27 травня 2011 у Wayback Machine.](гр.)

[5] Tusculanarum disputationum libri quinque I, xvii [ 5 липня 2014 у Wayback Machine.](лат.)

[6] . Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 4 лютого 2011.