Мухомор Цезаря Біологічна класифікація Царство Гриби Fungi Відділ Базидіомікотові гриби Basidiomycota Клас Підклас Гімен

Мухомор Цезаря

Біологічна класифікація

Царство:	Гриби (Fungi)
Відділ:	Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас:
Підклас:	Гіменоміцети (Hymenomycetes)
Порядок:	Агарикальні (Agaricales)
Родина:	Мухоморові (Amanitaceae)
Рід:	Мухомор (Amanita)
Вид:	Мухомор Цезаря

Біноміальна назва

Amanita caesarea
(Scop. ex Fr.) Pers. ex Schw.)

Синоніми

Agaricus caesareus Scop.,

Agaricus clavatus Batsch,
Agaricus aurantiacus Bull., Herb.
Fungus caesareus (Scop.) Kuntze,
Venenarius caesareus (Scop.) Murrill,
Volvoamanita caesarea (Scop.) E. Horak,
Agaricus aureus Batsch,
Agaricus aurantiacus Bull.,
Amanita basii Guzmán & Ram.-Guill.,

Посилання

Вікісховище:	Amanita caesarea
EOL:	161521
МСОП:	125433663
NCBI:	67695
MB:	208468
IF:	208468

Мухомор Цезаря, або яєшник (Amanita caesarea (Scop. ex Fr.) Pers. ex Schw.) — гриб з родини мухоморових (Amanitaceae).

Будова

Шапка 8-20 см у діаметрі, товстом'ясиста, напівсферична, згодом опуклорозпростерта, з плоским, тупим короткотрубчастим краєм, оранжево-червона або жовта, гола. Пластинки золотисто-жовті. Спорова маса біла. Спори 9-14 Х 6-11 мкм, безбарвні, гладенькі. Ніжка 8-15 Х 1-2,5 см, щільна, жовта, гола, з жовтим, широким, знизу рубчастим кільцем, біля основи з вільною, мішечкоподібною, широкою, з нерівним лопатевим краєм, білою піхвою. М'якуш білий, у периферичній смузі жовтий.

Поширення та середовище існування

Гриб росте у широколистяних лісах Південної Європи. Зрідка зустрічається на Закарпатті в дубових і букових лісах та в Криму (діброви на північному схилі Ялтинської яйли), у липні — вересні.

Практичне використання

Їстівний гриб, який цінували давні римляни.

Природоохоронний статус

Збирати та заготовляти заборонено. Вид занесено до Червоної книги України. Охороняється в Кримському природному заповіднику, Карпатському біосферному заповіднику та Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику.

Див. також

Посилання

Flora carniolica 2: 419 (1772)
Elenchus fungorum: 55 (1783)
France: 666, t. 120 (1812)
Revisio generum plantarum 3 (2): 479 (1898)
Mycologia 5 (2): 73 (1913)
Pilz-und Kräuterfreund: 230 (1968)
Elenchus fungorum: 57 (1783)
Herbier de la France 3: 3, t. 120 (1783)
Bibliotheca Mycologica 187: 11 (2001)
Яєшник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Лессо Т. Грибы, определитель / пер. с англ. Л. В. Гарибовой, С. Н. Лекомцевой. — М.: «Астрель», «АСТ», 2003. — С. 145. — ISBN 5-17-020333-0.
Вассер С. П. Флора грибов Украины. Аманитальные грибы / отв. ред. К. А. Каламээс. — К.: «Наукова думка», 1992. — С. 120—122. — .
. Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 19 вересня 2014.

Джерела

Amanita caesarea // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.]
Persoon, C.H. 1801. Synopsis methodica fungorum. :1-706
E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007—384 p. — P. 69
Зерова М. Я., , Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 100—101.

[1] Flora carniolica 2: 419 (1772)

[2] Elenchus fungorum: 55 (1783)

[3] France: 666, t. 120 (1812)

[4] Revisio generum plantarum 3 (2): 479 (1898)

[5] Mycologia 5 (2): 73 (1913)

[6] Pilz-und Kräuterfreund: 230 (1968)

[7] Elenchus fungorum: 57 (1783)

[8] Herbier de la France 3: 3, t. 120 (1783)

[9] Bibliotheca Mycologica 187: 11 (2001)

[10] Яєшник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[11] Лессо Т. Грибы, определитель / пер. с англ. Л. В. Гарибовой, С. Н. Лекомцевой. — М.: «Астрель», «АСТ», 2003. — С. 145. — ISBN 5-17-020333-0.

[12] Вассер С. П. Флора грибов Украины. Аманитальные грибы / отв. ред. К. А. Каламээс. — К.: «Наукова думка», 1992. — С. 120—122. — .

[13] . Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 19 вересня 2014.