Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Aichi E13A (яп. 零式水上偵察機, Розвідувальний гідролітак морський Тип 0 модель 1) — серійний гідролітак Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни.
| Aichi E13A | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | поплавковий гідролітак |
| Перший політ: | 1939 |
| Прийнятий на озброєння: | 1940 |
| Знятий з озброєння: | 1945 |
| Період використання: | 1941-1945 |
| На озброєнні у: |  Імперський флот Японії |
| Розробник: | d |
| Всього збудовано: | 1 418 |
| Конструктор: | d |
| Екіпаж: | 3 особи |
| Крейсерська швидкість: | 220 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 375 км/год |
| Дальність польоту: | 2 100 км |
| Тривалість польоту: | 15 год |
| Практична стеля: | 8 700 м |
| Довжина: | 11,31 м |
| Висота: | 4,70 м |
| Розмах крила: | 14,50 м |
| Площа крила: | 36,00 м² |
| Споряджений: | 3 640 кг |
| Двигуни: | 1 х Mitsubishi Kinsei 43, 1 080 к.с. |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | бомби до 250 кг |
| Кулеметне озброєння: | 1 х 7,7-мм кулемет «Тип 92» |
 Aichi E13A у Вікісховищі | |
Кодова назва союзників — «Джейк» (англ. Jake).
Історія створення
Восени 1937 року дальній поплавковий розвідник Kawanishi E7K був знятий з виробництва як застарілий. Йому на зміну мав прийти Mitsubishi F1M, проте конструкторам ніяк не вдавалось довести цей літак до вимог технічного завдання. Командування ВПС Імперського флоту Японії зрозуміло, що перед початком великої війни флот залишився без сучасного розвідника. Тому було сформоване технічне завдання «12-Shi» на побудову ближнього двомісного розвідника-гідроплана. У конкурсі взяли участь фірми (проект Aichi E12A), Nakajima (проект Nakajima E12N) та Kawanishi (проект E12K). Наприкінці 1937 року технічне завдання було змінене. Екіпаж мав складатись з 3 чоловік, а радіус дії суттєво зріс. Оцінивши свої можливості, Kawanishi зосередилась на тримісній машині, Nakajima — на двомісній, і тільки Aichi продовжувала розробляти два літаки.
На фірмі Aichi розробкою літака займався колектив конструкторів під керівництвом Кісіро Мацуо, який розробляв також двомісний літак E12A. Тому E13A зовні нагадував E12A, але мав більші розміри. Це був двопоплавковий низькоплан з крилом, яке складалось для зручності розміщення на кораблях. Він був оснащений двигуном Mitsubishi Kinsei 43 потужністю 1 080 к.с. На заводських випробуваннях в кінці 1938 року E13A показав характеристики, набагато кращі за E12A, тому від розвитку двомісного літака вирішили відмовитись.
На порівняльних випробуваннях E13A переміг конкурента Kawanishi E13K і у грудні 1940 року був прийнятий на озброєння під назвою «Розвідувальний гідролітак морський Тип 0 модель 1» (або «E13A1»). Виробництво літаків було розгорнуте на фірмі Aichi, яка до 1942 року виготовила 133 літаки. Надалі їй було доручено зосередитись на виготовленні пікіруючих бомбардувальників Aichi D3A та Yokosuka D4Y, і літаки E13A виготовлялись на фірмі Watanabe (майбутня Кюсю). Також у невеликих кількостях E13A виготовлявся на 11-му арсеналі флоту в Хіро. Всього було виготовлено 1 418 літаків усіх модифікацій, таким чином, E13A став наймасовішим японським гідролітаком.
Протягом усього часу виготовлення в конструкцію літака не вносилось серйозних змін. Модифікації 1944 року відрізнялись наявністю досконалішим радіообладнанням («E13A1a Модель 11А»), наявністю примітивного пошукового радара («E13A1b Модель 11B»). Для нічних польотів встановлювали гасники полум'я, для знищення американських торпедних катерів — 20-мм гармату у рухомій установці під фюзеляжем. Деякі літаки були оснащені магнітним детектором для пошуку підводних човнів, але він був ефективний, коли літак летів на висоті не вище 10 м від поверхні води.
Тактико-технічні характеристики
Технічні характеристики
- Екіпаж: 3 особи
- Довжина: 11,31 м
- Висота: 7,40 м
- Розмах крила: 14,50 м
- Площа крила: 36,00 м²
- Маса пустого: 2 642 кг
- Маса спорядженого: 3 640 кг
- Максимальна маса зльоту: 4 000 кг
- Навантаження на крило: 101.1 кг/м²
- Двигун: 1 х Mitsubishi Kinsei 43
- Потужність: 1 080 к. с.
- Питома потужність: 3.4 кг/к.с.
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 375 км/г
- Крейсерська швидкість: 220 км/г
- Практична дальність: 2 100 км
- Практична стеля: 8 700 м
- Швидкість підйому: на 3 000 м за 6 хв. 5 с.
Озброєння
- Кулеметне: 1 × 7,7 мм кулемет «Тип 92»
- Бомбове навантаження: до 250 кг бомб
Модифікації
- E13A1 — прототип та базова версія
- E13A1-K — навчальний варіант з подвійним керуванням
- E13A1a — модифікація з покращеним радіообладнанням
- E13A1a-S — модифікація для нічного використання
- E13A1b — модифікація з пошуковим радаром
- E13A1b-S- модифікація з пошуковим радаром для нічного використання
- E13A1c — протикорабельна модифікація 20-мм гарматою «Тип 99»
Історія використання
Перше використання літаків E13A відбулось в Китаї у 1941 році. Стартуючи з катапульт важких військових кораблів та плавучих баз гідролітаків, E13A здійснювали прикриття свої кораблів, а також завдавали бомбових ударів по залізниці Кантон-Ханькоу.
Під час Гавайської операції E13A з важких крейсерів 8-го загону крейсерів «Тоне» та «Тікуна» здійснювали розвідувальні польоти над якірною стоянкою Лахайна Роадс (за 80 миль на захід від Оаху, де, як вважали японці, знаходяться американські авіаносці) та базою ВМС США у Перл-Харборі. Результати цієї розвідки дозволити японській палубній авіації успішно виконати свою задачу. З цього часу літаки E13A, які діяли з кораблів та морських баз, брали участь у бойових діях практично всюди, де з'являвся японський флот.
Під час битви за Мідвей через проблеми з катапультою виникла затримка із стартом одного із чотирьох E13A, випущених на пошуки американських авіаносців на світанку 4 червня 1942 року, що позбавило японців необхідної ініціативи у самому початку битви. Один з літаків E13A з крейсера «Тікуна» через проблеми з двигуном змушений був передчасно повернутись, скоротивши район пошуків. Ще один розвідник з крейсера «Тоне», урешті-решт помітивши американський флот, через проблеми з радіоапаратурою не зміг вчасно повідомити про це, що викликало подальшу 30-хвилину затримку з підготовки японських літаків до зльоту. Коли американці запустили першу хвилю своїх ударних літаків, вони застали японські авіаносці «Акаґі», «Каґа», «Хірю» та «Сорю» з літаками на палубах, які тільки готувались до зльоту.
У другій половині війни літаки E13A продовжували використовуватись як розвідники, але при перевазі американської авіації несли серйозні втрати. Часто літак, який помітив американські кораблі, встигав тільки передати координати кораблів, після чого був збитий.
Під час битви у Філіппінському морі за відсутності радарів саме літаки E13A використовувались для пошуку американських кораблів. Але через проблеми з технікою та помилки пілотів часто передавалась недостовірна інформація, внаслідок чого удари японських літаків здійснювались нескординовано, часто по другорядних цілях, а часом ударні групи японських літаків взагалі не знаходили американські кораблі. В результаті з 440 літаків, які були у японців до битви, в Японію повернулось тільки 35 ударних літаків. З 43 бортових гідролітаків уціліло лише 15, і з них лише два E13A.
Крім дій у складі ударних з'єднань, літаки E13A діяли з наземних та острівних баз та ескортних авіаносців. Незважаючи на непротектовані паливні баки, відсутність бронезахисту екіпажу та слабке оборонне озброєння, E13A завдяки непоганим характеристикам та великій тривалості польоту стали вдалими розвідувальними та патрульними літаками. При слабкій протидії противника E13A використовувались як бомбардувальники. Крім того, E13A виконували рятувальні операції, супроводжували конвої, а наприкінці війни використовувались для атак камікадзе.
У післявоєнний час п'ять літаків E13A використовувались французькою морською авіацію в Індокитаї, здійснюючи патрульні та зв'язкові польоти. Останній літак був списаний у 1947 році.
Шість літаків були передані Таїланду. Один був знищений влітку 1945 року під час нальоту авіації союзників, решта використовувались до 1948 року.
Незважаючи на велику кількість випущених літаків, до нашого часу вцілів один екземпляр. Він був знайдений на дні моря поблизу Кавієнгу і зараз перебуває на реставрації в музеї у японському місті Сацума.
Оператори
![image]()
Японська імперія
Галерея
Літак E13A на дні моря поблизу Кавієнгу.
Джерела
- Обухович В. А., Кульбака С. П., Сидоренко С. И. Самолёты второй мировой войны.- Мн.: ООО «Попурри», 2003.- 736 с.:ил. .
- О. Дорошкевич Самолеты Японии второй мировой войны.-Минск, Харвест, 2004
- Козырев М., Козырев В. Авиация стран Оси во Второй мировой войне. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2010.-431 с.
- М. Шарп. Самолеты Второй Мировой/М. АСТ, 2000—352 с.
- Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть первая: Айчи, Йокосука, Кавасаки. — Издательский отдел ЦАГИ, 1996
- Авиационно-исторический журнал «Мир авиации» / Aviation World Magazine. Вып.10. «Поплавковые самолеты Второй мировой войны 1939—1945»
- Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN . (англ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aichi E13A
Див. також
Примітки
- Sharpe M. Biplanes, Triplanes and Seaplanes: 300 of the world's greatest aircraft — Brown Books, 2000. — С. 19.
- Francillon, 1970, с. 277-281.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aichi E13A yap 零式水上偵察機 Rozviduvalnij gidrolitak morskij Tip 0 model 1 serijnij gidrolitak Imperskogo flotu Yaponiyi periodu Drugoyi svitovoyi vijni Aichi E13APriznachennya poplavkovij gidrolitakPershij polit 1939Prijnyatij na ozbroyennya 1940Znyatij z ozbroyennya 1945Period vikoristannya 1941 1945Na ozbroyenni u Imperskij flot YaponiyiRozrobnik dVsogo zbudovano 1 418Konstruktor dEkipazh 3 osobiKrejserska shvidkist 220 km godMaksimalna shvidkist MSh 375 km godDalnist polotu 2 100 kmTrivalist polotu 15 godPraktichna stelya 8 700 mDovzhina 11 31 mVisota 4 70 mRozmah krila 14 50 mPlosha krila 36 00 m Sporyadzhenij 3 640 kgDviguni 1 h Mitsubishi Kinsei 43 1 080 k s Vnutrishnye bombove navantazhennya bombi do 250 kgKulemetne ozbroyennya 1 h 7 7 mm kulemet Tip 92 Aichi E13A u Vikishovishi Kodova nazva soyuznikiv Dzhejk angl Jake Istoriya stvorennyaVoseni 1937 roku dalnij poplavkovij rozvidnik Kawanishi E7K buv znyatij z virobnictva yak zastarilij Jomu na zminu mav prijti Mitsubishi F1M prote konstruktoram niyak ne vdavalos dovesti cej litak do vimog tehnichnogo zavdannya Komanduvannya VPS Imperskogo flotu Yaponiyi zrozumilo sho pered pochatkom velikoyi vijni flot zalishivsya bez suchasnogo rozvidnika Tomu bulo sformovane tehnichne zavdannya 12 Shi na pobudovu blizhnogo dvomisnogo rozvidnika gidroplana U konkursi vzyali uchast firmi proekt Aichi E12A Nakajima proekt Nakajima E12N ta Kawanishi proekt E12K Naprikinci 1937 roku tehnichne zavdannya bulo zminene Ekipazh mav skladatis z 3 cholovik a radius diyi suttyevo zris Ocinivshi svoyi mozhlivosti Kawanishi zoseredilas na trimisnij mashini Nakajima na dvomisnij i tilki Aichi prodovzhuvala rozroblyati dva litaki Na firmi Aichi rozrobkoyu litaka zajmavsya kolektiv konstruktoriv pid kerivnictvom Kisiro Macuo yakij rozroblyav takozh dvomisnij litak E12A Tomu E13A zovni nagaduvav E12A ale mav bilshi rozmiri Ce buv dvopoplavkovij nizkoplan z krilom yake skladalos dlya zruchnosti rozmishennya na korablyah Vin buv osnashenij dvigunom Mitsubishi Kinsei 43 potuzhnistyu 1 080 k s Na zavodskih viprobuvannyah v kinci 1938 roku E13A pokazav harakteristiki nabagato krashi za E12A tomu vid rozvitku dvomisnogo litaka virishili vidmovitis Na porivnyalnih viprobuvannyah E13A peremig konkurenta Kawanishi E13K i u grudni 1940 roku buv prijnyatij na ozbroyennya pid nazvoyu Rozviduvalnij gidrolitak morskij Tip 0 model 1 abo E13A1 Virobnictvo litakiv bulo rozgornute na firmi Aichi yaka do 1942 roku vigotovila 133 litaki Nadali yij bulo dorucheno zosereditis na vigotovlenni pikiruyuchih bombarduvalnikiv Aichi D3A ta Yokosuka D4Y i litaki E13A vigotovlyalis na firmi Watanabe majbutnya Kyusyu Takozh u nevelikih kilkostyah E13A vigotovlyavsya na 11 mu arsenali flotu v Hiro Vsogo bulo vigotovleno 1 418 litakiv usih modifikacij takim chinom E13A stav najmasovishim yaponskim gidrolitakom Protyagom usogo chasu vigotovlennya v konstrukciyu litaka ne vnosilos serjoznih zmin Modifikaciyi 1944 roku vidriznyalis nayavnistyu doskonalishim radioobladnannyam E13A1a Model 11A nayavnistyu primitivnogo poshukovogo radara E13A1b Model 11B Dlya nichnih polotiv vstanovlyuvali gasniki polum ya dlya znishennya amerikanskih torpednih kateriv 20 mm garmatu u ruhomij ustanovci pid fyuzelyazhem Deyaki litaki buli osnasheni magnitnim detektorom dlya poshuku pidvodnih chovniv ale vin buv efektivnij koli litak letiv na visoti ne vishe 10 m vid poverhni vodi Taktiko tehnichni harakteristikiTehnichni harakteristiki Ekipazh 3 osobi Dovzhina 11 31 m Visota 7 40 m Rozmah krila 14 50 m Plosha krila 36 00 m Masa pustogo 2 642 kg Masa sporyadzhenogo 3 640 kg Maksimalna masa zlotu 4 000 kg Navantazhennya na krilo 101 1 kg m Dvigun 1 h Mitsubishi Kinsei 43 Potuzhnist 1 080 k s Pitoma potuzhnist 3 4 kg k s Lotni harakteristiki Maksimalna shvidkist 375 km g Krejserska shvidkist 220 km g Praktichna dalnist 2 100 km Praktichna stelya 8 700 m Shvidkist pidjomu na 3 000 m za 6 hv 5 s Ozbroyennya Kulemetne 1 7 7 mm kulemet Tip 92 Bombove navantazhennya do 250 kg bombModifikaciyiE13A zapuskayetsya z bortu velikogo krejsera Ashigara E13A1 prototip ta bazova versiya E13A1 K navchalnij variant z podvijnim keruvannyam E13A1a modifikaciya z pokrashenim radioobladnannyam E13A1a S modifikaciya dlya nichnogo vikoristannya E13A1b modifikaciya z poshukovim radarom E13A1b S modifikaciya z poshukovim radarom dlya nichnogo vikoristannya E13A1c protikorabelna modifikaciya 20 mm garmatoyu Tip 99 Istoriya vikoristannyaE13A na odnij z ostrivnih baz Pershe vikoristannya litakiv E13A vidbulos v Kitayi u 1941 roci Startuyuchi z katapult vazhkih vijskovih korabliv ta plavuchih baz gidrolitakiv E13A zdijsnyuvali prikrittya svoyi korabliv a takozh zavdavali bombovih udariv po zaliznici Kanton Hankou Pid chas Gavajskoyi operaciyi E13A z vazhkih krejseriv 8 go zagonu krejseriv Tone ta Tikuna zdijsnyuvali rozviduvalni poloti nad yakirnoyu stoyankoyu Lahajna Roads za 80 mil na zahid vid Oahu de yak vvazhali yaponci znahodyatsya amerikanski avianosci ta bazoyu VMS SShA u Perl Harbori Rezultati ciyeyi rozvidki dozvoliti yaponskij palubnij aviaciyi uspishno vikonati svoyu zadachu Z cogo chasu litaki E13A yaki diyali z korabliv ta morskih baz brali uchast u bojovih diyah praktichno vsyudi de z yavlyavsya yaponskij flot Pid chas bitvi za Midvej cherez problemi z katapultoyu vinikla zatrimka iz startom odnogo iz chotiroh E13A vipushenih na poshuki amerikanskih avianosciv na svitanku 4 chervnya 1942 roku sho pozbavilo yaponciv neobhidnoyi iniciativi u samomu pochatku bitvi Odin z litakiv E13A z krejsera Tikuna cherez problemi z dvigunom zmushenij buv peredchasno povernutis skorotivshi rajon poshukiv She odin rozvidnik z krejsera Tone ureshti resht pomitivshi amerikanskij flot cherez problemi z radioaparaturoyu ne zmig vchasno povidomiti pro ce sho viklikalo podalshu 30 hvilinu zatrimku z pidgotovki yaponskih litakiv do zlotu Koli amerikanci zapustili pershu hvilyu svoyih udarnih litakiv voni zastali yaponski avianosci Akagi Kaga Hiryu ta Soryu z litakami na palubah yaki tilki gotuvalis do zlotu U drugij polovini vijni litaki E13A prodovzhuvali vikoristovuvatis yak rozvidniki ale pri perevazi amerikanskoyi aviaciyi nesli serjozni vtrati Chasto litak yakij pomitiv amerikanski korabli vstigav tilki peredati koordinati korabliv pislya chogo buv zbitij Pid chas bitvi u Filippinskomu mori za vidsutnosti radariv same litaki E13A vikoristovuvalis dlya poshuku amerikanskih korabliv Ale cherez problemi z tehnikoyu ta pomilki pilotiv chasto peredavalas nedostovirna informaciya vnaslidok chogo udari yaponskih litakiv zdijsnyuvalis neskordinovano chasto po drugoryadnih cilyah a chasom udarni grupi yaponskih litakiv vzagali ne znahodili amerikanski korabli V rezultati z 440 litakiv yaki buli u yaponciv do bitvi v Yaponiyu povernulos tilki 35 udarnih litakiv Z 43 bortovih gidrolitakiv ucililo lishe 15 i z nih lishe dva E13A Krim dij u skladi udarnih z yednan litaki E13A diyali z nazemnih ta ostrivnih baz ta eskortnih avianosciv Nezvazhayuchi na neprotektovani palivni baki vidsutnist bronezahistu ekipazhu ta slabke oboronne ozbroyennya E13A zavdyaki nepoganim harakteristikam ta velikij trivalosti polotu stali vdalimi rozviduvalnimi ta patrulnimi litakami Pri slabkij protidiyi protivnika E13A vikoristovuvalis yak bombarduvalniki Krim togo E13A vikonuvali ryatuvalni operaciyi suprovodzhuvali konvoyi a naprikinci vijni vikoristovuvalis dlya atak kamikadze U pislyavoyennij chas p yat litakiv E13A vikoristovuvalis francuzkoyu morskoyu aviaciyu v Indokitayi zdijsnyuyuchi patrulni ta zv yazkovi poloti Ostannij litak buv spisanij u 1947 roci Shist litakiv buli peredani Tayilandu Odin buv znishenij vlitku 1945 roku pid chas nalotu aviaciyi soyuznikiv reshta vikoristovuvalis do 1948 roku Nezvazhayuchi na veliku kilkist vipushenih litakiv do nashogo chasu vciliv odin ekzemplyar Vin buv znajdenij na dni morya poblizu Kaviyengu i zaraz perebuvaye na restavraciyi v muzeyi u yaponskomu misti Sacuma OperatoriE13A na ostrivnij bazi Yaponska imperiya Aviaciya imperskogo flotu Yaponiyi 5 ij aviazagin VPS 7 ij aviazagin VPS 19 ij aviazagin VPS 21 ij aviazagin VPS 36 ij aviazagin VPS 40 ij aviazagin VPS 901 ij aviazagin 932 ij aviazagin 955 ij aviazagin Gidroavianosec Titose Gidroavianosec Tijoda Gidroavianosec Franciya Povitryani sili Franciyi Tayiland Povitryani sili TayilanduGalereyaLitak E13A na dni morya poblizu Kaviyengu DzherelaObuhovich V A Kulbaka S P Sidorenko S I Samolyoty vtoroj mirovoj vojny Mn OOO Popurri 2003 736 s il ISBN 985 438 823 9 O Doroshkevich Samolety Yaponii vtoroj mirovoj vojny Minsk Harvest 2004 Kozyrev M Kozyrev V Aviaciya stran Osi vo Vtoroj mirovoj vojne M ZAO Centrpoligraf 2010 431 s ISBN 978 5 9524 4896 4 M Sharp Samolety Vtoroj Mirovoj M AST 2000 352 s ISBN 5 17 002174 7 Seriya Istoriya aviacionnoj tehniki Aviaciya Yaponii vo Vtoroj mirovoj vojne Chast pervaya Ajchi Jokosuka Kavasaki Izdatelskij otdel CAGI 1996 Aviacionno istoricheskij zhurnal Mir aviacii Aviation World Magazine Vyp 10 Poplavkovye samolety Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 Francillon Rene 1970 Japanese Aircraft of the Pacific War TBS The Book Service Ltd s 583pp ISBN 978 0370000336 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aichi E13ADiv takozhAichi E12A Kawanishi E13KPrimitkiSharpe M Biplanes Triplanes and Seaplanes 300 of the world s greatest aircraft Brown Books 2000 S 19 d Track Q15053016d Track Q15053018d Track Q15053008 Francillon 1970 s 277 281