Колібрі-сильф венесуельський | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Aglaiocercus berlepschi (Hartert, 1898) | ||||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Cyanolesbia berlepschi | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-си́льф венесуельський (Aglaiocercus berlepschi) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Ендемік Венесуели. Вид названий на честь німецького орнітолога Ганса фон Берлепша.
Опис
Довжина самців становить 22 см, враховуючи видовжені крайні стернові пера, які досягають 14-15 см, вага 5,5 г. Довжина самиць становить 9,5-11 см, вага 4,5 г.
У самців тім'я темно-зелене, блискуче, спина зелена, блискуча. На шиї блискучий синій «комір». Нижня частина тіла бронзово-зелена, стегна білі. Центральні стернові пера короткі, синьо-зелені, крайні стернові пера дуже довгі, біля основи темно-фіолетові, на кінці сині. Дзьоб короткий, чорний.
У самиць тім'я бинє, блискуче, решта верхньої частини тіла така ж, як у самців. Горло, груди і живіт білі, поцятковані зеленими плямками. Хвіст короткий, дещо роздвоєний, синьо-зелений, крайні стернові пера мають білі кінчики. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак пера на голові у них мають охристі краї.
Поширення і екологія
Венесуельські колібрі-сильфи мешкають в горах Кордильєра-де-Каріпе і Серранія-де-Турімікуїре в штатах Монагас, Ансоатегі і Сукре на північному сході Венесуели. Вони живуть в гірських тропічних лісах і високогірних чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 1450 до 1800 м над рівнем моря.
Венесуельські колібрі-сильфи живляться нектаром квітучих дерев, чагарників і ліан, зокрема з роду Inga, а також комахами, яких ловлять в польоті. Вони шукають нектар, переміщуючсь за певним маршрутом, іноді захищають кормові території. Сезон розмноження триває з серпня по січень. Гніздо куполоподібне з бічним входом, розміщується в епіфітах.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників популяція венесуельських колібрі-сильфів становить від 1500 до 7000 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- BirdLife International (2016). Aglaiocercus berlepschi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 листопада 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 листопада 2022.
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 70. ISBN .
Джерела
- de Schauensee, Rodolphe Meyer; Phelps, William H. (1978). A Guide to the Birds of Venezuela. Princeton University Press.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolibri silf venesuelskij Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Kolibriyevi Trochilidae Pidrodina Lesbiinae Triba Lesbiini Rid Kolibri silf Aglaiocercus Vid Kolibri silf venesuelskij Binomialna nazva Aglaiocercus berlepschi Hartert 1898 Areal vidu Sinonimi Cyanolesbia berlepschi Posilannya Vikishovishe Aglaiocercus berlepschi Vikividi Aglaiocercus berlepschi ITIS 1149430 MSOP 22733891 Koli bri si lf venesuelskij Aglaiocercus berlepschi vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini kolibriyevih Trochilidae Endemik Venesueli Vid nazvanij na chest nimeckogo ornitologa Gansa fon Berlepsha OpisDovzhina samciv stanovit 22 sm vrahovuyuchi vidovzheni krajni sternovi pera yaki dosyagayut 14 15 sm vaga 5 5 g Dovzhina samic stanovit 9 5 11 sm vaga 4 5 g U samciv tim ya temno zelene bliskuche spina zelena bliskucha Na shiyi bliskuchij sinij komir Nizhnya chastina tila bronzovo zelena stegna bili Centralni sternovi pera korotki sino zeleni krajni sternovi pera duzhe dovgi bilya osnovi temno fioletovi na kinci sini Dzob korotkij chornij U samic tim ya binye bliskuche reshta verhnoyi chastini tila taka zh yak u samciv Gorlo grudi i zhivit bili pocyatkovani zelenimi plyamkami Hvist korotkij desho rozdvoyenij sino zelenij krajni sternovi pera mayut bili kinchiki Zabarvlennya molodih ptahiv ye podibne do zabarvlennya samic odnak pera na golovi u nih mayut ohristi krayi Poshirennya i ekologiyaVenesuelski kolibri silfi meshkayut v gorah Kordilyera de Karipe i Serraniya de Turimikuyire v shtatah Monagas Ansoategi i Sukre na pivnichnomu shodi Venesueli Voni zhivut v girskih tropichnih lisah i visokogirnih chagarnikovih zarostyah Zustrichayutsya na visoti vid 1450 do 1800 m nad rivnem morya Venesuelski kolibri silfi zhivlyatsya nektarom kvituchih derev chagarnikiv i lian zokrema z rodu Inga a takozh komahami yakih lovlyat v poloti Voni shukayut nektar peremishuyuchs za pevnim marshrutom inodi zahishayut kormovi teritoriyi Sezon rozmnozhennya trivaye z serpnya po sichen Gnizdo kupolopodibne z bichnim vhodom rozmishuyetsya v epifitah ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya venesuelskih kolibri silfiv stanovit vid 1500 do 7000 doroslih ptahiv Yim zagrozhuye znishennya prirodnogo seredovisha PrimitkiBirdLife International 2016 Aglaiocercus berlepschi informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 05 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Hummingbirds World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 05 listopada 2022 Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 70 ISBN 978 1 4081 2501 4 Dzherelade Schauensee Rodolphe Meyer Phelps William H 1978 A Guide to the Birds of Venezuela Princeton University Press Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi