Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Aggregat з нім агрегат серія проєктів балістичних ракет розроблених Третім Райхом у 1933 1945 роках для Вермахту Найуспі

Aggregat (ракетна програма)

Aggregat (ракетна програма)

Aggregat (з нім. «агрегат») — серія проєктів балістичних ракет, розроблених Третім Райхом у 1933–1945 роках для Вермахту. Найуспішнішою стала A4, більш відома як V-2.

image
Порівняння ракет серії

A1 (1933)

A1 була розроблена 1933 року Вернером фон Брауном за дослідницькою програмою Вермахту в місті Куммерстдорф під проводом Вальтера Дорнберґера. Ракета складала 1,4 метра в висоту та 30,5 см в діаметрі та мала злітну масу в 150 кг. Ракетний двигун, розроблений Артуром Рудольфом, використовував етанол та зріджений кисень як пальне та окислювач. Попри вдалі випробування двигуна, перша спроба запуску ракети завершилась 21 грудня 1933 року її вибухом через пів секунди після запалу. Ракета була визнана ненадійною, недоліком також вважався зміщений до носа центр ваги. Цей недолік пізніше виправили в A2, змістивши 40-кілограмовий гіроскоп до центру.

A2 (1934)

Статичні тести та збірка були завершені до 1 жовтня 1934 року. Було зібрано два екземпляри, названі на персонажів однойменного мультфільму Вільгельма Буша. 19 та 20 грудня 1934 вони були запущені на острові Боркум. Вони досягли висоти 2,2 та 3,5 км відповідно.

A3 (1935–1937)

Про розробку A3 відомо щонайменше з початку 1935 року, коли було виділено близько півмільйона райхсмарок на побудову нових прототипів. У планах було розробити ракету з тягою в 1500 кгс та інерціальною системою наведення.

У березні 1936 барон Вернер фон Фріч побачив випробування двигуна, був захоплений та вирішив допомогти цій програмі. Ракета мала подібний склад пального та принцип його подачі під тиском. Розробка та модифікації для покращення стабільності було завершено наприкінці 1936 року.

Форма ракети була заснована на 8-мм піхотній кулі, з очікуванням розвинення надзвукової швидкості. Ракета була 6,7 у висоту, 70 см у діаметрі та важила 750 кг. Двигун був збільшеним у розмірах та дещо модифікованим двигуном A2.

A3 стала першою ракетою серії, запущеною з Пенемюнде[12]. Перший запуск відбувся 4 грудня 1937 року, але ракета мала проблеми з парашутом та двигуном і розбилась біля місця запуску; під час другого запуску 6 грудня, сталось те саме. Для наступних запусків парашути було вимкнено, але ракети продовжували страждати від проблем з двигуном, вони досягли висоти 760 та 910 метрів відповідно та впали в море.

Проблема була в нестабільній системі керування: при сильному вітрі система не могла повернути та запускала парашут. Дизайн стабілізаторів було переглянуто в A5, оскільки більш потужні реактивні струмені для повороту могли пошкодити антену, що оперізувала стабілізатори.

Після невдалих запусків роботу над A3 було припинено, A4 відкладено, натомість продовжено роботу вже над A5.

A5 (1938–1942)

A5 зіграла важливу роль у випробуванні аеродинаміки та технологій майбутньої A4. Ракетний двигун був ідентичний A3, але з новою контрольною системою компанії Siemens. Довжина складала 5,8 м, діаметр 78 см, а вага досягла 900 кг. Як і A3, A5 не несли жодного корисного навантаження.

Випробування авіоніки проходили в дозвуковій та надзвуковій аеродинамічній трубах в Аахені. В кінці 1938 року було запущено зменшені некеровані моделі довжиною 1,5 м для вимірювання швидкості.

Перші вдалі керовані польоти відбулись у жовтні 1939 року. До 1943 року відбулось близько 80 запусків з різними системами навігації та керування. A5 досягла висоти в 12 км та дальності 18 км. Аналіз результатів призвів до такої конструкції стабілізаторів, як згодом було застосовано на A4.

Після випробувань ракети, Дорнберґер сказав, що тепер він знав, як створити зброю зі значно більшою дальністю, ніж будь-яка артилерія.

A4 (V-2) (1942–1945)

Докладніше: V-2

A4 була повнорозмірною ракетою з дальністю близько 320 км та початковою висотою польоту в 89 км. Корисне навантаження складало близько тонни. Це була перша у світі балістична ракета, що досягла космосу.

image
Фрагменти V-2 на Західному Бузі

З усвідомленням перспективності ракет як зброї, випробувальний майданчик перемістили з артилерійського полігону в Куммерсдорфі на острів Узедом для більшого простору. Перша ракета A4 була запущена в березні 1942 року та пролетіла 1,6 км. Друга пролетіла 11 км та вибухнула, а вже третя досягла дальності 193 км та висоти 83 км. Найвищим показником висоти за час війни було 174,6 км 20 липня 1944 року.

Виробництво розпочалось у 1943 році. Випробувальний полігон біля Блізни був виявлений Армією Крайовою після повідомлень фермерів, внаслідок чого повстанці змогли отримати фрагменти випущених ракет. 1944 року британська розвідка та польські підпільники розробили план із викрадення ракети, що не вибухнула. Близько 20 травня 1944 року в болотистий берег Західного Буга біля села Сарнаки влучила ракета. Місцеві мешканці забрали її перед прибуттям німців. Ракету було розібрано та в рамках передано через Польщу британській розвідці в кінці 1944.

Швіммвесте

Докладніше:

В кінці 1943 року було запропоновано ідею створення водонепроникного контейнера, що містив би ракету A4 та був буксованим за підводним човном. На вогневій позиції контейнер повертається вертикально та запускає ракету. Проєкт отримав назву Projekt Schwimmweste («рятувальний жилет»), а самі контейнери називали Prüfstand XII («випробувальний стенд 12»). Роботи велись у концентраційному таборі Вулканверфт, один екземпляр було створено до кінця війни, але запуск так і не відбувся.

Нереалізовані проєкти

A6

A6 була позначенням для A5 з різними видами пального.

A7

A7 була проєктом ракети з крилами, що розроблялась з 1940 по 1943 для Кріґсмаріне, але так і не була побудована. За структурою була подібна до A5, але більшою.

A8

A8 була проєктом подовженої A4 з придатним для зберігання пальним (ймовірно, азотна кислота та керосин). Ракета не дійшла до прототипів, але після війни напрацювання було використано для французького проєкту Super V-2. Хоча проєкт було скасовано, він призвів до появи ракет [en]та Diamant.

Міжконтинентальні ракети

Докладніше: (А9/А10 Amerika-Rakete)

1940 року було розпочато роботу над проєктом, що міг би дозволити вражати цілі в США зі стартових майданчиків у Європі, тобто, міжконтинентальною балістичною ракетою. Проєкт мав складатись із двох частин: пілотованої ступені з боєголовкою A9 та розгінного блока A10.

Пізніше було розроблено і третю та четверту ступені для ракети ― A11 та A12 відповідно.

Див. також

Примітки

  1. Aggregate-1.
  2. Dornberger, Walter (1954). V-2. New York: The Viking Press, Inc. с. 38—41.
  3. Sutton, George (2006). History of Liquid Propellant Rocket Engines. Reston: American Institute of Aeronautics and Astronautics. с. 740—742. ISBN .
  4. Raketenaggregate „A1“ und „A2“, Aggregat 2 (нім.), DE, 9 січня 2005.
  5. Dornberger, Walter (1954). V-2. New York: The Viking Press, Inc. с. 38—41.
  6. Neufeld, M.J. Von Braun: Dreamer of Space, Engineer of War. New York: Knopf, 2007. p 75.
  7. Neufeld, 1996, с. 81.
  8. Huzel, 1962, с. 233.
  9. Neufeld, 1996, с. 84—85.
  10. Hunley, J.D. (2008). Preludes to U.S. Space-Launch Vehicle Technology: Goddard Rockets to Minuteman III. Gainesville: University Press of Florida. с. 47-49, 56, 70. ISBN .
  11. Hunley, J.D. (2008). Preludes to U.S. Space-Launch Vehicle Technology: Goddard Rockets to Minuteman III. Gainesville: University Press of Florida. с. 47-49, 56, 70. ISBN .
  12. Huzel, 1962, с. 235.
  13. Aggregate-3.
  14. Neufeld, 1996, с. 102—5.
  15. Hunley, J.D. (2008). Preludes to U.S. Space-Launch Vehicle Technology: Goddard Rockets to Minuteman III. Gainesville: University Press of Florida. с. 47-49, 56, 70. ISBN .
  16. Dornberger, Walter (1954). V-2. New York: The Viking Press, Inc. с. 38—41.
  17. Hunley, J.D. (2008). Preludes to U.S. Space-Launch Vehicle Technology: Goddard Rockets to Minuteman III. Gainesville: University Press of Florida. с. 47-49, 56, 70. ISBN .
  18. Hunley, J.D. (2008). Preludes to U.S. Space-Launch Vehicle Technology: Goddard Rockets to Minuteman III. Gainesville: University Press of Florida. с. 47-49, 56, 70. ISBN .
  19. Neufeld, 1996, с. 105.
  20. Dornberger, Walter (1954). V-2. New York: The Viking Press, Inc. с. 38—41.
  21. Dornberger, Walter (1954). V-2. New York: The Viking Press, Inc. с. 38—41.
  22. Dornberger, Walter (1954). V-2. New York: The Viking Press, Inc. с. 38—41.
  23. Dornberger, Walter (1954). V-2. New York: The Viking Press, Inc. с. 38—41.
  24. Hunley, J.D. (2008). Preludes to U.S. Space-Launch Vehicle Technology: Goddard Rockets to Minuteman III. Gainesville: University Press of Florida. с. 47-49, 56, 70. ISBN .
  25. Michels, Juergen; Przybilski, Olaf (1997). Peenemünde und seine Erben in Ost und West. Bonn: Bernard & Graefe.
  26. Dornberger, Walter (1954). V-2. New York: The Viking Press, Inc. с. 38—41.
  27. Hunley, J.D. (2008). Preludes to U.S. Space-Launch Vehicle Technology: Goddard Rockets to Minuteman III. Gainesville: University Press of Florida. с. 47-49, 56, 70. ISBN .
  28. Dornberger, Walter (1954). V-2. New York: The Viking Press, Inc. с. 38—41.
  29. Dornberger, Walter (1985), Peenemuende, Berlin: Moewig, ISBN .
  30. Neufeld, 1996.
  31. (1964). Crossbow and Overcast. New York: W. Morrow. с. 42.
  32. Wojewódzki, Michał (1984). Akcja V-1, V-2 (пол.). Warsaw. ISBN .
  33. : Russian Space Web: 2009
  34. Paterson, Lawrence (2009). Black Flag: The Surrender of Germany's U-Boat Forces. MBI. с. 57—58. ISBN .
  35. Michels, Juergen; Przybilski, Olaf (1997). Peenemünde und seine Erben in Ost und West. Bonn: Bernard & Graefe.
  36. Michels, Juergen; Przybilski, Olaf (1997). Peenemünde und seine Erben in Ost und West. Bonn: Bernard & Graefe.
  37. Reuter, 2000, с. 179.
  38. Dornberger, Walter (1954). V-2. New York: The Viking Press, Inc. с. 38—41.
  39. Reuter, 2000, с. 94.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aggregat z nim agregat seriya proyektiv balistichnih raket rozroblenih Tretim Rajhom u 1933 1945 rokah dlya Vermahtu Najuspishnishoyu stala A4 bilsh vidoma yak V 2 Porivnyannya raket seriyiA1 1933 A1 bula rozroblena 1933 roku Vernerom fon Braunom za doslidnickoyu programoyu Vermahtu v misti Kummerstdorf pid provodom Valtera Dornbergera Raketa skladala 1 4 metra v visotu ta 30 5 sm v diametri ta mala zlitnu masu v 150 kg Raketnij dvigun rozroblenij Arturom Rudolfom vikoristovuvav etanol ta zridzhenij kisen yak palne ta okislyuvach Popri vdali viprobuvannya dviguna persha sproba zapusku raketi zavershilas 21 grudnya 1933 roku yiyi vibuhom cherez piv sekundi pislya zapalu Raketa bula viznana nenadijnoyu nedolikom takozh vvazhavsya zmishenij do nosa centr vagi Cej nedolik piznishe vipravili v A2 zmistivshi 40 kilogramovij giroskop do centru A2 1934 Statichni testi ta zbirka buli zaversheni do 1 zhovtnya 1934 roku Bulo zibrano dva ekzemplyari nazvani na personazhiv odnojmennogo multfilmu Vilgelma Busha 19 ta 20 grudnya 1934 voni buli zapusheni na ostrovi Borkum Voni dosyagli visoti 2 2 ta 3 5 km vidpovidno A3 1935 1937 Pro rozrobku A3 vidomo shonajmenshe z pochatku 1935 roku koli bulo vidileno blizko pivmiljona rajhsmarok na pobudovu novih prototipiv U planah bulo rozrobiti raketu z tyagoyu v 1500 kgs ta inercialnoyu sistemoyu navedennya U berezni 1936 baron Verner fon Frich pobachiv viprobuvannya dviguna buv zahoplenij ta virishiv dopomogti cij programi Raketa mala podibnij sklad palnogo ta princip jogo podachi pid tiskom Rozrobka ta modifikaciyi dlya pokrashennya stabilnosti bulo zaversheno naprikinci 1936 roku Forma raketi bula zasnovana na 8 mm pihotnij kuli z ochikuvannyam rozvinennya nadzvukovoyi shvidkosti Raketa bula 6 7 u visotu 70 sm u diametri ta vazhila 750 kg Dvigun buv zbilshenim u rozmirah ta desho modifikovanim dvigunom A2 A3 stala pershoyu raketoyu seriyi zapushenoyu z Penemyunde 12 Pershij zapusk vidbuvsya 4 grudnya 1937 roku ale raketa mala problemi z parashutom ta dvigunom i rozbilas bilya miscya zapusku pid chas drugogo zapusku 6 grudnya stalos te same Dlya nastupnih zapuskiv parashuti bulo vimkneno ale raketi prodovzhuvali strazhdati vid problem z dvigunom voni dosyagli visoti 760 ta 910 metriv vidpovidno ta vpali v more Problema bula v nestabilnij sistemi keruvannya pri silnomu vitri sistema ne mogla povernuti ta zapuskala parashut Dizajn stabilizatoriv bulo pereglyanuto v A5 oskilki bilsh potuzhni reaktivni strumeni dlya povorotu mogli poshkoditi antenu sho operizuvala stabilizatori Pislya nevdalih zapuskiv robotu nad A3 bulo pripineno A4 vidkladeno natomist prodovzheno robotu vzhe nad A5 A5 1938 1942 A5 zigrala vazhlivu rol u viprobuvanni aerodinamiki ta tehnologij majbutnoyi A4 Raketnij dvigun buv identichnij A3 ale z novoyu kontrolnoyu sistemoyu kompaniyi Siemens Dovzhina skladala 5 8 m diametr 78 sm a vaga dosyagla 900 kg Yak i A3 A5 ne nesli zhodnogo korisnogo navantazhennya Viprobuvannya avioniki prohodili v dozvukovij ta nadzvukovij aerodinamichnij trubah v Aaheni V kinci 1938 roku bulo zapusheno zmensheni nekerovani modeli dovzhinoyu 1 5 m dlya vimiryuvannya shvidkosti Pershi vdali kerovani poloti vidbulis u zhovtni 1939 roku Do 1943 roku vidbulos blizko 80 zapuskiv z riznimi sistemami navigaciyi ta keruvannya A5 dosyagla visoti v 12 km ta dalnosti 18 km Analiz rezultativ prizviv do takoyi konstrukciyi stabilizatoriv yak zgodom bulo zastosovano na A4 Pislya viprobuvan raketi Dornberger skazav sho teper vin znav yak stvoriti zbroyu zi znachno bilshoyu dalnistyu nizh bud yaka artileriya A4 V 2 1942 1945 Dokladnishe V 2 A4 bula povnorozmirnoyu raketoyu z dalnistyu blizko 320 km ta pochatkovoyu visotoyu polotu v 89 km Korisne navantazhennya skladalo blizko tonni Ce bula persha u sviti balistichna raketa sho dosyagla kosmosu Fragmenti V 2 na Zahidnomu Buzi Z usvidomlennyam perspektivnosti raket yak zbroyi viprobuvalnij majdanchik peremistili z artilerijskogo poligonu v Kummersdorfi na ostriv Uzedom dlya bilshogo prostoru Persha raketa A4 bula zapushena v berezni 1942 roku ta proletila 1 6 km Druga proletila 11 km ta vibuhnula a vzhe tretya dosyagla dalnosti 193 km ta visoti 83 km Najvishim pokaznikom visoti za chas vijni bulo 174 6 km 20 lipnya 1944 roku Virobnictvo rozpochalos u 1943 roci Viprobuvalnij poligon bilya Blizni buv viyavlenij Armiyeyu Krajovoyu pislya povidomlen fermeriv vnaslidok chogo povstanci zmogli otrimati fragmenti vipushenih raket 1944 roku britanska rozvidka ta polski pidpilniki rozrobili plan iz vikradennya raketi sho ne vibuhnula Blizko 20 travnya 1944 roku v bolotistij bereg Zahidnogo Buga bilya sela Sarnaki vluchila raketa Miscevi meshkanci zabrali yiyi pered pributtyam nimciv Raketu bulo rozibrano ta v ramkah peredano cherez Polshu britanskij rozvidci v kinci 1944 Shvimmveste Dokladnishe V kinci 1943 roku bulo zaproponovano ideyu stvorennya vodoneproniknogo kontejnera sho mistiv bi raketu A4 ta buv buksovanim za pidvodnim chovnom Na vognevij poziciyi kontejner povertayetsya vertikalno ta zapuskaye raketu Proyekt otrimav nazvu Projekt Schwimmweste ryatuvalnij zhilet a sami kontejneri nazivali Prufstand XII viprobuvalnij stend 12 Roboti velis u koncentracijnomu tabori Vulkanverft odin ekzemplyar bulo stvoreno do kincya vijni ale zapusk tak i ne vidbuvsya Nerealizovani proyektiA6 A6 bula poznachennyam dlya A5 z riznimi vidami palnogo A7 A7 bula proyektom raketi z krilami sho rozroblyalas z 1940 po 1943 dlya Krigsmarine ale tak i ne bula pobudovana Za strukturoyu bula podibna do A5 ale bilshoyu A8 A8 bula proyektom podovzhenoyi A4 z pridatnim dlya zberigannya palnim jmovirno azotna kislota ta kerosin Raketa ne dijshla do prototipiv ale pislya vijni napracyuvannya bulo vikoristano dlya francuzkogo proyektu Super V 2 Hocha proyekt bulo skasovano vin prizviv do poyavi raket en ta Diamant Mizhkontinentalni raketiDokladnishe A9 A10 Amerika Rakete 1940 roku bulo rozpochato robotu nad proyektom sho mig bi dozvoliti vrazhati cili v SShA zi startovih majdanchikiv u Yevropi tobto mizhkontinentalnoyu balistichnoyu raketoyu Proyekt mav skladatis iz dvoh chastin pilotovanoyi stupeni z boyegolovkoyu A9 ta rozginnogo bloka A10 Piznishe bulo rozrobleno i tretyu ta chetvertu stupeni dlya raketi A11 ta A12 vidpovidno Div takozhVundervaffe Zbroya vidplati V 1 V 2 V 3 PrimitkiAggregate 1 Dornberger Walter 1954 V 2 New York The Viking Press Inc s 38 41 Sutton George 2006 History of Liquid Propellant Rocket Engines Reston American Institute of Aeronautics and Astronautics s 740 742 ISBN 9781563476495 Raketenaggregate A1 und A2 Aggregat 2 nim DE 9 sichnya 2005 Dornberger Walter 1954 V 2 New York The Viking Press Inc s 38 41 Neufeld M J Von Braun Dreamer of Space Engineer of War New York Knopf 2007 p 75 Neufeld 1996 s 81 Huzel 1962 s 233 Neufeld 1996 s 84 85 Hunley J D 2008 Preludes to U S Space Launch Vehicle Technology Goddard Rockets to Minuteman III Gainesville University Press of Florida s 47 49 56 70 ISBN 9780813031774 Hunley J D 2008 Preludes to U S Space Launch Vehicle Technology Goddard Rockets to Minuteman III Gainesville University Press of Florida s 47 49 56 70 ISBN 9780813031774 Huzel 1962 s 235 Aggregate 3 Neufeld 1996 s 102 5 Hunley J D 2008 Preludes to U S Space Launch Vehicle Technology Goddard Rockets to Minuteman III Gainesville University Press of Florida s 47 49 56 70 ISBN 9780813031774 Dornberger Walter 1954 V 2 New York The Viking Press Inc s 38 41 Hunley J D 2008 Preludes to U S Space Launch Vehicle Technology Goddard Rockets to Minuteman III Gainesville University Press of Florida s 47 49 56 70 ISBN 9780813031774 Hunley J D 2008 Preludes to U S Space Launch Vehicle Technology Goddard Rockets to Minuteman III Gainesville University Press of Florida s 47 49 56 70 ISBN 9780813031774 Neufeld 1996 s 105 Dornberger Walter 1954 V 2 New York The Viking Press Inc s 38 41 Dornberger Walter 1954 V 2 New York The Viking Press Inc s 38 41 Dornberger Walter 1954 V 2 New York The Viking Press Inc s 38 41 Dornberger Walter 1954 V 2 New York The Viking Press Inc s 38 41 Hunley J D 2008 Preludes to U S Space Launch Vehicle Technology Goddard Rockets to Minuteman III Gainesville University Press of Florida s 47 49 56 70 ISBN 9780813031774 Michels Juergen Przybilski Olaf 1997 Peenemunde und seine Erben in Ost und West Bonn Bernard amp Graefe Dornberger Walter 1954 V 2 New York The Viking Press Inc s 38 41 Hunley J D 2008 Preludes to U S Space Launch Vehicle Technology Goddard Rockets to Minuteman III Gainesville University Press of Florida s 47 49 56 70 ISBN 9780813031774 Dornberger Walter 1954 V 2 New York The Viking Press Inc s 38 41 Dornberger Walter 1985 Peenemuende Berlin Moewig ISBN 3 8118 4341 9 Neufeld 1996 McGovern James 1964 Crossbow and Overcast New York W Morrow s 42 Wojewodzki Michal 1984 Akcja V 1 V 2 pol Warsaw ISBN 83 211 0521 1 Russian Space Web 2009 Paterson Lawrence 2009 Black Flag The Surrender of Germany s U Boat Forces MBI s 57 58 ISBN 978 0 7603 3754 7 Michels Juergen Przybilski Olaf 1997 Peenemunde und seine Erben in Ost und West Bonn Bernard amp Graefe Michels Juergen Przybilski Olaf 1997 Peenemunde und seine Erben in Ost und West Bonn Bernard amp Graefe Reuter 2000 s 179 Dornberger Walter 1954 V 2 New York The Viking Press Inc s 38 41 Reuter 2000 s 94

Дата публікації:
Топ