Йора чорнокрила Самиця source source Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти E

Йора чорнокрила

Самиця

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Йорові (Aegithinidae)
Рід:	Йора (Aegithina)
Вид:	Йора чорнокрила

Біноміальна назва

Aegithina tiphia
(Linnaeus, 1758)

Синоніми

Motacilla tiphia Linnaeus, 1758

Посилання

Вікісховище:	Aegithina tiphia
Віківиди:	Aegithina tiphia
EOL:	915647
ITIS:	558449
МСОП:	22707433
NCBI:	175021

Йора чорнокрила (Aegithina tiphia) — вид горобцеподібних птахів родини йорових (Aegithinidae).

Поширення

Вид поширений в Південній та Південно-Східній Азії від Гуджарата і Шрі-Ланки до Палавана та Південного Китаю.

Опис

Птах 12,5-13,5 см завдовжки. Вага — 12-17 г. У шлюбний період наявний статевий диморфізм. У самиць голова, груди, черево жовті. Шия, спина, крила жовтувато-оливкового забарвлення. Махові пера пера чорні. На крилах також є два білих дзеркальця (особливо помітні в період спарювання). Хвіст чорний з тонкою білою смугою. Дзьоб темно-синій, нижня частина світліша. Ноги також темно-сині.

У самців у шлюбний період голова, спина, крила та хвіст чорні. Ділянки, які вкриті чорним кольором, відрізняються залежно від підвиду. У позашлюбний період відрізняються від самиць лише чорними крилами. Ділянки оперення білого забарвлення такі ж як у самиць.

Спосіб життя

Мешкає у субтропічних та тропічних дощових лісах з густим підліском. Трапляється невеликими зграйками. Самці цих птахів є чудовими співаками і володіють великим репертуаром. Поживу шукає серед листя та гілок дерев і чагарників. Живиться комахами та дрібними безхребетними, зрідка ягодами.

Розмноження

Сезон розмноження прив'язаний до завершення мусонів. Моногамний вид. Гніздо будує самиця з трави і павутиння серед гілок дере та чагарників. У гнізді 2-4 яйця. Яйця зеленкуватого забарвлення з рожевими крапками. Насиджують обидва партнери. Інкубація триває два тижні. Ще через три тижні пташенята вже пробують літати, але самостійними стають лише через півтора місяця.

Підвиди

Aegithina tiphia tiphia (Linnaeus, 1758) — номінальний підвид, широко поширений у передгір'ях Гімалаїв, від східного Пенджабу до північного Бангладеш;
Aegithina tiphia multicolor (Gmelin, 1789) — поширений в центральній і південній частині Індії і на Шрі-Ланці;
Aegithina tiphia deignani , 1957 — ендемік Східної Бірми;
Aegithina tiphia humei , 1922 — поширений в центральній Індії на схід від Раджастана;
Aegithina tiphia septentrionalis , 1939 — поширений в Пенджабі і в Гімачал-Прадеші;
Aegithina tiphia philipi Oustalet, 1886 — поширений в , Східній Бірмі, центральному і північному Таїланді, Лаосі і на півночі В'єтнаму;
Aegithina tiphia cambodiana Hall, 1957 — поширений на півдні Таїланду та Індокитаю;
Aegithina tiphia horizoptera , 1912 — пошириний від Тенассеріму до Суматри;
Aegithina tiphia scapularis (Horsfield, 1821) — поширений на Яві та Балі;
Aegithina tiphia viridis (Bonaparte, 1850) — ендемік центрального і південного Борнео;
Aegithina tiphia aequanimis Bangs, 1922 — Палаван, Сабах.

Примітки

BirdLife International (2012). Aegithina tiphia: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[IUCN-1] BirdLife International (2012). Aegithina tiphia: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .