Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

ASTER запланована космічна місія en яка змає вийти на орбіту потрійного навколоземного астероїда Запуск запланований на

ASTER (космічний апарат)

ASTER (космічний апарат)

ASTER — запланована космічна місія [en], яка змає вийти на орбіту потрійного навколоземного астероїда . Запуск запланований на 2025 рік, а зустріч з астероїдом — у 2024/2027 роках.

ASTER
Основні параметри
Виготівник[en] та інші бразильські установи
Оператор[en]
Дата запускучервень 2025
Тривалість польотуПодорож: 1,8 роки
Дослідження: 4 місяці
Технічні параметри
Маса150 кг
Потужність2,1 кВт
ПлатформаMetNet
Прилади
ПриладиМультиспектральна камера,
лазерний далекомір,
інфрачервоний спектрометр,
мас-спектрометр,
радар із синтезованою апертурою
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Астер.

Огляд

ASTER має стати першою бразильською місією в глибокий космос. Він має на меті, серед іншого, розвиток STEM в бразильських університетах і технологічних установах. Бразилія самостійно розробляє всі корисні навантаження для наукових приладів, системи контролю орієнтації та навігації, а також сонячні електричні двигуни. Спочатку запуск місії планувався на 2014 рік, потім перенесений на 2015, на 2020 і наразі на 2025 рік. Станом на 2017 рік орієнтовний бюджет становить 60 мільйонів доларів США.

Космічний апарат сконструйований на основі невеликого російсько-фінської супутникової платформи MetNet із загальною масою палива 150 кг. Космічний корабель оснащений чотирма сонячними електричними двигунами на ефекті Холла, бразильського виробництва. Двигуни працюють від сонячних батарей з арсеніду галію, здатних генерувати до 2,1 кВт. З виробленої енергії 110 Вт будуть доступні для наукових приладів.

Цілью місії є , потрійна астероїдна система групи Амера. Керівниками команди місії ASTER є Антоніо Гіл Вісенте де Брум, Марсело Ассафін, Флавіо К. Круз і Альваро Альберто Кукколо.

Цілі

Основною метою проекту ASTER є популяризація науки, технологій, інженерії та математики (STEM) в університетах і технологічних установах Бразилії шляхом участі в першій бразильській місії в далекий космос. З 2010 року Бразилія розробляє необхідні наукові прилади, системи контролю орієнтації та навігації, а також новий сонячний електричний двигун із зниженими потребами в енергії.

Наукові цілі включають вимірювання об'ємних властивостей потрійної системи астероїдів (розмір, форма, об'єм, густина, динаміка, стан обертання), внутрішніх властивостей (структура, розподіл маси, гравітаційне поле) та властивостей поверхні (мінеральний склад, морфологія, елементний склад).

ASTER може проводити астробіологічний експеримент для визначення життєздатності деяких вибраних мікроорганізмів у далекому космосі, а також може вимірювати властивості космічної плазми вздовж своєї траєкторії.

Наукове навантаження

Наукове корисне навантаження має загальну масу 30 кг і складається з:

  • Мультиспектральна камера з широким і вузьким діапазоном
  • Лазерний далекомір, який називається ASTER Laser Rangefinder (ALR), буде складати карту поверхні та текстури астероїдів з точністю ≤10 м. Його маса <5 кг, а необхідна потужність <20 Вт
  • Інфрачервоний спектрометр для визначення хімічного складу поверхні
  • Мас-спектрометр для визначення елементного складу поверхні астероїда
  • Радар із синтезованою апертурою для створення двовимірних зображень та реконструкції тривимірної форми астероїдів
  • Уздовж траєкторії можуть бути проведені деякі мікробіологічні експерименти для вимірювання виживання мікроорганізмів у глибокому космосі

Сонячний електричний двигун

Двигун Холла з постійним магнітом Одиниці
Виробник (інші мови)
Кількість двигунів 4 (дві запасні)
Потудність від сонячних батарей Середня: 2,0 кВт
Споживання енергії 450 Вт на двигун
Тяга 40 мН на двигун
Питомий імпульс 2300 секунд
Розміри Діаметр: 15 см
Довжина: 10 см
Маса: 4,5 кг
Рушій 66 кг ксенону

Космічний апарат рухається завдяки сонячній електричній тязі на основі двигуна на ефекті Холла. Двигун був розроблений Лабораторією фізики плазми (інші мови). Інженери створили модифікацію, яка використовує масив постійних магнітів для створення радіального магнітного поля всередині плазмового каналу двигуна для прискорення іонів ксенону та створення тяги. Стендові випробування у вакуумі показують, що використання постійних магнітів знижує споживання електроенергії на 30 %, що дозволяє використовувати менші та легші сонячні панелі. Бразильські інженери назвали свою розробку «двигун Холла з постійним магнітом».

Архітектура космічного корабля передбачає встановлення чотирьох плазмових двигунів, з яких два будуть запасними. Усі чотири двигуни, працюючи одночасно, виробляють 160 мН, хоча місію ASTER можна виконати із загальною тягою в інтервалі між 80 мН до 120 мН.

Космічний апарат буде виведений на низьку навколоземну орбіту (приблизно 400 км) і потім використовуватиме свої плазмові двигуни, щоб підняти свою орбіту, поки не досягне другої космічної швидкості, після чого полетить вже по геліоцентричній орбіті до астероїда. Було проведено комплексне моделювання, щоб визначити методи безпечного обертання навколо потрійної системи на близькій відстані.

Цільова астероїдна система

Потрійна астероїдна система 2001 SN263 належить до астероїдів групи Амура і має вуглецевий склад (астероїд типу С). Такі астероїди можуть допомогти зрозуміти початкові етапи формування планет, а також походження води та виникнення життя на Землі. Головне центральне тіло є об'єктом неправильної форми діаметром приблизно 2,8 км, а два інших — малі об'єкти з поперечниками 1.1 км і 0,4 км.

Примітки

  1. . Georgia Institute of Technology. {{}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (); Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (); Пропущений або порожній |title= ()Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  2. . (PDF) Antonio Gil Vicente de Brum. 2011. DOI:10.5028/jatm.2011.03033611
  3. ASTER: A Brazilian Mission to an Asteroid. (PDF) O. C. Winter, E. E. N. Macau, H. de Campos Velho, V. Carruba1, and the Scientific and Engineering Payload ASTER Team.
  4. The ASTER Mission: Exploring for the First Time a Triple System Asteroid. (PDF) Elbert E.N. Macau, Othon Winter, Haroldo Fraga de Campos Velho. January 2011
  5. ASTER Mission: First Brazilian Deep Space Mission, planned to be launched in 2014. The Aster Project: Flight to a Near Earth Asteroid. A. A. Sukhanov, H. F. DE C. Velho, E. E. Macau, O. C. Winter. Cosmic Research, 2010, Vol. 48, No. 5, pp. 443—450
  6. Reviewed plan of the ALR, the laser rangefinder for the ASTER deep space mission to the triple asteroid 2001-SN263. A. G. V. de Brum, F. C. da Cruz. XVIII Brazilian Colloquium on Orbital Dynamics (2016). Journal of Physics: Conf. Series 911 (2017) DOI:10.1088/1742-6596/911/1/012016doi:10.1088/1742-6596/911/1/012016
  7. ASTER Mission: Stability regions around the triple asteroid 2001 SN263. (PDF) O. C. Winter, R. A. N. Araujo, A. F. B. A. Prado, A. Sukhanov. 2011

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

ASTER zaplanovana kosmichna misiya en yaka zmaye vijti na orbitu potrijnogo navkolozemnogo asteroyida Zapusk zaplanovanij na 2025 rik a zustrich z asteroyidom u 2024 2027 rokah ASTEROsnovni parametriVigotivnik en ta inshi brazilski ustanoviOperator en Data zapuskucherven 2025Trivalist polotuPodorozh 1 8 roki Doslidzhennya 4 misyaciTehnichni parametriMasa150 kgPotuzhnist2 1 kVtPlatformaMetNetPriladiPriladiMultispektralna kamera lazernij dalekomir infrachervonij spektrometr mas spektrometr radar iz sintezovanoyu aperturoyuU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Aster OglyadASTER maye stati pershoyu brazilskoyu misiyeyu v glibokij kosmos Vin maye na meti sered inshogo rozvitok STEM v brazilskih universitetah i tehnologichnih ustanovah Braziliya samostijno rozroblyaye vsi korisni navantazhennya dlya naukovih priladiv sistemi kontrolyu oriyentaciyi ta navigaciyi a takozh sonyachni elektrichni dviguni Spochatku zapusk misiyi planuvavsya na 2014 rik potim perenesenij na 2015 na 2020 i narazi na 2025 rik Stanom na 2017 rik oriyentovnij byudzhet stanovit 60 miljoniv dolariv SShA Kosmichnij aparat skonstrujovanij na osnovi nevelikogo rosijsko finskoyi suputnikovoyi platformi MetNet iz zagalnoyu masoyu paliva 150 kg Kosmichnij korabel osnashenij chotirma sonyachnimi elektrichnimi dvigunami na efekti Holla brazilskogo virobnictva Dviguni pracyuyut vid sonyachnih batarej z arsenidu galiyu zdatnih generuvati do 2 1 kVt Z viroblenoyi energiyi 110 Vt budut dostupni dlya naukovih priladiv Cilyu misiyi ye potrijna asteroyidna sistema grupi Amera Kerivnikami komandi misiyi ASTER ye Antonio Gil Visente de Brum Marselo Assafin Flavio K Kruz i Alvaro Alberto Kukkolo CiliOsnovnoyu metoyu proektu ASTER ye populyarizaciya nauki tehnologij inzheneriyi ta matematiki STEM v universitetah i tehnologichnih ustanovah Braziliyi shlyahom uchasti v pershij brazilskij misiyi v dalekij kosmos Z 2010 roku Braziliya rozroblyaye neobhidni naukovi priladi sistemi kontrolyu oriyentaciyi ta navigaciyi a takozh novij sonyachnij elektrichnij dvigun iz znizhenimi potrebami v energiyi Naukovi cili vklyuchayut vimiryuvannya ob yemnih vlastivostej potrijnoyi sistemi asteroyidiv rozmir forma ob yem gustina dinamika stan obertannya vnutrishnih vlastivostej struktura rozpodil masi gravitacijne pole ta vlastivostej poverhni mineralnij sklad morfologiya elementnij sklad ASTER mozhe provoditi astrobiologichnij eksperiment dlya viznachennya zhittyezdatnosti deyakih vibranih mikroorganizmiv u dalekomu kosmosi a takozh mozhe vimiryuvati vlastivosti kosmichnoyi plazmi vzdovzh svoyeyi trayektoriyi Naukove navantazhennyaNaukove korisne navantazhennya maye zagalnu masu 30 kg i skladayetsya z Multispektralna kamera z shirokim i vuzkim diapazonom Lazernij dalekomir yakij nazivayetsya ASTER Laser Rangefinder ALR bude skladati kartu poverhni ta teksturi asteroyidiv z tochnistyu 10 m Jogo masa lt 5 kg a neobhidna potuzhnist lt 20 Vt Infrachervonij spektrometr dlya viznachennya himichnogo skladu poverhni Mas spektrometr dlya viznachennya elementnogo skladu poverhni asteroyida Radar iz sintezovanoyu aperturoyu dlya stvorennya dvovimirnih zobrazhen ta rekonstrukciyi trivimirnoyi formi asteroyidiv Uzdovzh trayektoriyi mozhut buti provedeni deyaki mikrobiologichni eksperimenti dlya vimiryuvannya vizhivannya mikroorganizmiv u glibokomu kosmosiSonyachnij elektrichnij dvigunDvigun Holla z postijnim magnitom Odinici Virobnik inshi movi Kilkist dviguniv 4 dvi zapasni Potudnist vid sonyachnih batarej Serednya 2 0 kVt Spozhivannya energiyi 450 Vt na dvigun Tyaga 40 mN na dvigun Pitomij impuls 2300 sekund Rozmiri Diametr 15 sm Dovzhina 10 sm Masa 4 5 kg Rushij 66 kg ksenonu Kosmichnij aparat ruhayetsya zavdyaki sonyachnij elektrichnij tyazi na osnovi dviguna na efekti Holla Dvigun buv rozroblenij Laboratoriyeyu fiziki plazmi inshi movi Inzheneri stvorili modifikaciyu yaka vikoristovuye masiv postijnih magnitiv dlya stvorennya radialnogo magnitnogo polya vseredini plazmovogo kanalu dviguna dlya priskorennya ioniv ksenonu ta stvorennya tyagi Stendovi viprobuvannya u vakuumi pokazuyut sho vikoristannya postijnih magnitiv znizhuye spozhivannya elektroenergiyi na 30 sho dozvolyaye vikoristovuvati menshi ta legshi sonyachni paneli Brazilski inzheneri nazvali svoyu rozrobku dvigun Holla z postijnim magnitom Arhitektura kosmichnogo korablya peredbachaye vstanovlennya chotiroh plazmovih dviguniv z yakih dva budut zapasnimi Usi chotiri dviguni pracyuyuchi odnochasno viroblyayut 160 mN hocha misiyu ASTER mozhna vikonati iz zagalnoyu tyagoyu v intervali mizh 80 mN do 120 mN Kosmichnij aparat bude vivedenij na nizku navkolozemnu orbitu priblizno 400 km i potim vikoristovuvatime svoyi plazmovi dviguni shob pidnyati svoyu orbitu poki ne dosyagne drugoyi kosmichnoyi shvidkosti pislya chogo poletit vzhe po geliocentrichnij orbiti do asteroyida Bulo provedeno kompleksne modelyuvannya shob viznachiti metodi bezpechnogo obertannya navkolo potrijnoyi sistemi na blizkij vidstani Cilova asteroyidna sistemaPotrijna asteroyidna sistema 2001 SN263 nalezhit do asteroyidiv grupi Amura i maye vuglecevij sklad asteroyid tipu S Taki asteroyidi mozhut dopomogti zrozumiti pochatkovi etapi formuvannya planet a takozh pohodzhennya vodi ta viniknennya zhittya na Zemli Golovne centralne tilo ye ob yektom nepravilnoyi formi diametrom priblizno 2 8 km a dva inshih mali ob yekti z poperechnikami 1 1 km i 0 4 km Primitki Georgia Institute of Technology a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite conference title Shablon Cite conference cite conference a archive date vimagaye archive url dovidka Vkazano bilsh nizh odin archivedate ta archive date dovidka Propushenij abo porozhnij title dovidka Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya PDF Antonio Gil Vicente de Brum 2011 DOI 10 5028 jatm 2011 03033611 ASTER A Brazilian Mission to an Asteroid PDF O C Winter E E N Macau H de Campos Velho V Carruba1 and the Scientific and Engineering Payload ASTER Team The ASTER Mission Exploring for the First Time a Triple System Asteroid PDF Elbert E N Macau Othon Winter Haroldo Fraga de Campos Velho January 2011 ASTER Mission First Brazilian Deep Space Mission planned to be launched in 2014 The Aster Project Flight to a Near Earth Asteroid A A Sukhanov H F DE C Velho E E Macau O C Winter Cosmic Research 2010 Vol 48 No 5 pp 443 450 Reviewed plan of the ALR the laser rangefinder for the ASTER deep space mission to the triple asteroid 2001 SN263 A G V de Brum F C da Cruz XVIII Brazilian Colloquium on Orbital Dynamics 2016 Journal of Physics Conf Series 911 2017 DOI 10 1088 1742 6596 911 1 012016doi 10 1088 1742 6596 911 1 012016 ASTER Mission Stability regions around the triple asteroid 2001 SN263 PDF O C Winter R A N Araujo A F B A Prado A Sukhanov 2011

Дата публікації:
Топ