Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«SA-7» (англ. Saturn-Apollo 7, Сатурн-Аполлон-7) — сьомий, останній, випробувальний політ ракети-носія Сатурн-1, здійснений за програмою Аполлон. Третій запуск двоступеневої ракети (блок 2). Безпілотний випробувальний політ. Другий політ масогабаритної моделі корабля Аполлон.
| Сатурн-Аполлон-7 | |
|---|---|
| Основні параметри | |
| COSPAR ID | 1964-057A |
| NORAD ID | 00833 |
| Тип апарата | орбітальний, випробувальний |
| Дата запуску | 18 вересня 1964, 16:22:43 UTC |
| Ракета-носій | Сатурн-1 (#SA-7) |
| Космодром | Мис Канаверал, СК-37Бі |
| Тривалість польоту | 3,86 доби |
| Схід з орбіти | 22 вересня 1964, 12:57 UTC |
| Орбітальні дані | |
| Ексцентриситет | 0,002 |
| Нахил орбіти | 31,72° |
| Період обертання | 88,3 хв |
| Апоцентр | 203 |
| Перицентр | 178 |
| Сатурн-Аполлон-7 | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Тип космічного корабля | випробувальний | ||||
| Ракета-носій | Сатурн-1 (#SA-7) | ||||
| Місце запуску | Мис Канаверал, СК-37Бі | ||||
| Дата запуску | 18 вересня 1964, 16:22:43 UTC | ||||
| Дата посадки | 22 вересня 1964, 12:57 UTC | ||||
| Кількість обертів | 59 | ||||
| Пов'язані місії | |||||
| |||||
Опис
Сатурн-1 була двоступеневою ракетою-носієм зі ступенів S-I і S-IV. Нагорі другого ступеня було прикріплено масогабаритний макет корабля Аполлон (BP-15) у складі командного і службового відсіків масою 7 800 кг.
Командний відсік у формі алюмінієвого конуса зі сферичною основою, діаметром основи 391 см, висотою конуса 356 см, був вкритий корком для теплозахисту й імітував розміри, масу, форму і центр маси відсіку у пілотованому польоті.
На вершині відсіку було змонтовано башту системи порятунку на старті висотою 305 см, до якої було прикріплено макет двигуна довжиною 470 см
Службовий відсік з алюмінію, діаметром 391 см, довжиною 358 см, розташовувався під командним відсіком.
Масогабаритний макет кріпився до розгінного блоку, який кріпився до перехідника.
Після запуску перехідник з відсіком приладів залишався прикріпленим до другого ступеня і макету.
Відсік приладів масою 16 650 кг довжиною 24,4 м використовувався для розміщення приладів, що вимірювали 133 показники, зокрема перепади температур і аеродинамічні навантаження. Також відсік мав три телеметричні системи.
Підготовка
На початку липня обслуга виявила пошкоджений кисневий розподільник на одному з двигунів першого ступеня. Вперше за весь час підготовки ракет-носіїв Сатурн-1 довелося замінити двигун.
Керівництво НАСА вирішило відправити усі двигуни на завод-виготівник, подібно до випадку з пошкодженими патрубками у SA-5
Заміна кожного з восьми двигунів масою 725 кг тривала 10 годин.
Заміна двигунів спричинила перенесення запуску з кінця серпня на середину вересня.
28 серпня на мис Канаверал налетів ураган, ракета пережила його під захистом башти обслуговування.
15 вересня відбувся неочікуваний візит президента США Ліндона Джонсона, що збіглося з перевіркою системи оповіщення зворотного відліку, доданої після затуляння огляду при зворотному відліку у польоті SA-5
Політ
18 вересня 1964 відбувся успішний запуск. Перший ступінь ракети-носія вивів другий ступінь з прикріпленими масогабаритним макетом на орбіту навколо Землі, подібну до запланованої проміжної орбіти під час пілотованих польотів за програмою Аполлон
Вісім кінокамер і одна телевізійна, змонтовані на першому ступені зафіксували події під час польоту. Камери відокремились після закінчення роботи двигунів першого ступеня, але не здійснили посадки.
Макет разом з другим ступенем зійшли з орбіти 22 вересня після 59 обертів.
Було отримано усі заплановані результати, зокрема перевірено роботу систем: реактивної, управління, структурної. Було випробувано макет Аполлона під час входження в атмосферу. Було випробувано відстріл системи порятунку на старті, а також сумісність макета з ракетою-носієм.
Після семи успішних запусків Керівництво НАСА визнало ракету Сатурн-1 придатною до використання.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: AS-102 (SA-7) |
- Сатурн СА-7 [Архівовано 13 грудня 2012 у Archive.is] у каталозі НАСА(англ.)
- Сатурн СА-7 у космічній енциклопедії(англ.)
- Місяцепорт: Решта запусків другого блоку: SA-6 — SA-10 [ 3 серпня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
SA 7 angl Saturn Apollo 7 Saturn Apollon 7 somij ostannij viprobuvalnij polit raketi nosiya Saturn 1 zdijsnenij za programoyu Apollon Tretij zapusk dvostupenevoyi raketi blok 2 Bezpilotnij viprobuvalnij polit Drugij polit masogabaritnoyi modeli korablya Apollon Saturn Apollon 7Osnovni parametriCOSPAR ID1964 057ANORAD ID00833Tip aparataorbitalnij viprobuvalnijData zapusku18 veresnya 1964 16 22 43 UTCRaketa nosijSaturn 1 SA 7 KosmodromMis Kanaveral SK 37BiTrivalist polotu3 86 dobiShid z orbiti22 veresnya 1964 12 57 UTCOrbitalni daniEkscentrisitet0 002Nahil orbiti31 72 Period obertannya88 3 hvApocentr203Pericentr178 Saturn Apollon 7Tip kosmichnogo korablyaviprobuvalnijRaketa nosijSaturn 1 SA 7 Misce zapuskuMis Kanaveral SK 37BiData zapusku18 veresnya 1964 16 22 43 UTCData posadki22 veresnya 1964 12 57 UTCKilkist obertiv59Pov yazani misiyiPoperednya misiya Nastupna misiyaSA 6 A 002 Start SA 7OpisSaturn 1 bula dvostupenevoyu raketoyu nosiyem zi stupeniv S I i S IV Nagori drugogo stupenya bulo prikripleno masogabaritnij maket korablya Apollon BP 15 u skladi komandnogo i sluzhbovogo vidsikiv masoyu 7 800 kg Komandnij vidsik u formi alyuminiyevogo konusa zi sferichnoyu osnovoyu diametrom osnovi 391 sm visotoyu konusa 356 sm buv vkritij korkom dlya teplozahistu j imituvav rozmiri masu formu i centr masi vidsiku u pilotovanomu poloti Na vershini vidsiku bulo zmontovano bashtu sistemi poryatunku na starti visotoyu 305 sm do yakoyi bulo prikripleno maket dviguna dovzhinoyu 470 sm Sluzhbovij vidsik z alyuminiyu diametrom 391 sm dovzhinoyu 358 sm roztashovuvavsya pid komandnim vidsikom Masogabaritnij maket kripivsya do rozginnogo bloku yakij kripivsya do perehidnika Pislya zapusku perehidnik z vidsikom priladiv zalishavsya prikriplenim do drugogo stupenya i maketu Vidsik priladiv masoyu 16 650 kg dovzhinoyu 24 4 m vikoristovuvavsya dlya rozmishennya priladiv sho vimiryuvali 133 pokazniki zokrema perepadi temperatur i aerodinamichni navantazhennya Takozh vidsik mav tri telemetrichni sistemi PidgotovkaNa pochatku lipnya obsluga viyavila poshkodzhenij kisnevij rozpodilnik na odnomu z dviguniv pershogo stupenya Vpershe za ves chas pidgotovki raket nosiyiv Saturn 1 dovelosya zaminiti dvigun Kerivnictvo NASA virishilo vidpraviti usi dviguni na zavod vigotivnik podibno do vipadku z poshkodzhenimi patrubkami u SA 5 Zamina kozhnogo z vosmi dviguniv masoyu 725 kg trivala 10 godin Zamina dviguniv sprichinila perenesennya zapusku z kincya serpnya na seredinu veresnya 28 serpnya na mis Kanaveral naletiv uragan raketa perezhila jogo pid zahistom bashti obslugovuvannya 15 veresnya vidbuvsya neochikuvanij vizit prezidenta SShA Lindona Dzhonsona sho zbiglosya z perevirkoyu sistemi opovishennya zvorotnogo vidliku dodanoyi pislya zatulyannya oglyadu pri zvorotnomu vidliku u poloti SA 5Polit18 veresnya 1964 vidbuvsya uspishnij zapusk Pershij stupin raketi nosiya viviv drugij stupin z prikriplenimi masogabaritnim maketom na orbitu navkolo Zemli podibnu do zaplanovanoyi promizhnoyi orbiti pid chas pilotovanih polotiv za programoyu Apollon Visim kinokamer i odna televizijna zmontovani na pershomu stupeni zafiksuvali podiyi pid chas polotu Kameri vidokremilis pislya zakinchennya roboti dviguniv pershogo stupenya ale ne zdijsnili posadki Maket razom z drugim stupenem zijshli z orbiti 22 veresnya pislya 59 obertiv Bulo otrimano usi zaplanovani rezultati zokrema perevireno robotu sistem reaktivnoyi upravlinnya strukturnoyi Bulo viprobuvano maket Apollona pid chas vhodzhennya v atmosferu Bulo viprobuvano vidstril sistemi poryatunku na starti a takozh sumisnist maketa z raketoyu nosiyem Pislya semi uspishnih zapuskiv Kerivnictvo NASA viznalo raketu Saturn 1 pridatnoyu do vikoristannya PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AS 102 SA 7 Saturn SA 7 Arhivovano 13 grudnya 2012 u Archive is u katalozi NASA angl Saturn SA 7 u kosmichnij enciklopediyi angl Misyaceport Reshta zapuskiv drugogo bloku SA 6 SA 10 3 serpnya 2014 u Wayback Machine angl